Мирослава Уніат

Сторінки (1/4):  « 1»

МРІЯ ПРО МРІЮ

МРІЯ  ПРО  МРІЮ
Нестримне  прагнення  породила
   Надія…
Й  раніше  я  мріять  уміла…
О  мрія!
Тепер  оця  мрія  у  серці
Стукоче…
Не  хоче  нездійснення,  смерті,
Не  хоче…
Мрія  мріє  побачити  світ,
Не  знаю…
Чи  прийде  колись  ота  мить  –
Вагаюсь…
Та  звідки  оцей  песимізм  
Узявся  ?..
Мрію,  щоб  кожному  світ
Всміхався…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009


ЧИ БУВАЄ ЗАНАДТО

ЧИ  БУВАЄ  ЗАНАДТО

                         Не  можна  бути  занадто  щасливим,
А  жаль…
Невдачі  приносять  занадто  примхливим
Печаль  …
Не  можна  бути  занадто  нещасним  –
Життя…
Збудуй  ти  його  занадто  прекрасним  –  
Брехня…
Не  можна  занадто  прекрасно  прожити,
Повір!
Пильнуй,  аби  раптом  тобі  не  злетіти
У  вир…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009


ОЖИВЛЕННЯ ДУМОК

ОЖИВЛЕННЯ  ДУМОК

Шматочок  кришталю  
У  душу  упав
І  думку  зів’ялу  
Безжально  зім’яв.

Розбилася  чаша,
А  в  ній  щось  таке,
Що  серцю  неначе
Нестямно  близьке…

Всі  думи  зів’ялі
Умить  зацвіли,
В  прозорім  кришталі
Виднілись  вони.

У  чаші,  не  знаю,  
Тоді  що  було,
Але  відчуваю
Всесильність  його.

І  навіть  ще  й  досі  
В  прозорому  дні
Я  бачу  високі
Квітучі  думки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142819
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.08.2009


НЕ НАВЧИВСЯ ЖИТИ

Ідеш  ти  сліпо  у  майбутнє,
                         Не  обертаєшся  назад,
А  потім  раптом  ти  спіткнувся  -  
Упав  в  життєвий  водопад…

Але  і  течії  бурхливій  
Ти  не  пручався  аж  ніяк,
Такий  пасивний,  несміливий
Для  порятунку  кинув  знак.

Тебе  тоді  не  зрозуміли,
Чи  не  хотіли  зрозуміть…
Ти  робиш  кроки  так  невміло:
Ніхто  не  вчив  тебе,  як  жить.

А  ось  твій  шанс!  Хапайсь  за  камінь,
Та  й  цю  можливість  у  пустив,
І  навіть  з  часом  і  роками
Ти  менш  отримав,  ніж  згубив…

І  у  життєвій  кручі  згодом
Відбудеться  нервовий  зрив,
Ти  не  навчився  жити…  Шкода…
І  світ  за  це  тебе  убив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142818
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.08.2009