| Сторінки (7/625): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Він все життя всьому навчає нас,
Для цього він завжди знаходить час.
На всі питання відповіді має.
Безжальним може бути і жорстким.
Пишатись треба вчителем таким.
Та дорого бере за те, що знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656806
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.04.2016
Вона завжди пряма і очі коле,
І не бува солодкою ніколи.
Бо неприємна і гірка на смак.
Її завжди не помічають люди,
Але шукають завжди вперто всюди,
Як істини єдиний, вірний знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656542
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 02.04.2016
Буває, що вона у когось спить,
Чи, може, вмерла, чи не хоче говорить.
Це як закон і як життя взірець -
Веде за руку по життю людину,
Підказує, навчає без упину.
Без неі, люди, усьому кінець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656407
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.04.2016
Вона життя сучасного ді-джей,
І має імідж свій серед людей.
Завжди до нас приходить горда й п'яна,
Сумління заколише і приспить,
Бо вміє перевтілитись умить
Акторка театрального обману.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656326
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.04.2016
Зіткнулись шалено - летіли і тріски й тіла,
Аварія сталася майже у центрі села.
Лежали, стогнали, вставали і падали знов,
Бо в дим були п"яні і розум ще їх не знайшов.
Живі залишились! Повірити важко. Невже?
Та п"яних і дурнів завжди чомусь Бог береже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Пиши, поете, засівай добром
Серця і душі кожної людини.
Хай пісня серця безперервно лине
І славиться навік твоє перо.
Пиши, поете. Розфарбовуй світ
У кольори взаєморозуміння.
Даруй усім свої палкі творіння,
І серця небайдужого привіт.
Пиши, поете, кращого нема,
Ніж віддавати те, що в серці маєш.
Адже планету ти в руках тримаєш
І Муза тебе ніжно обійма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653408
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2016
Росте й кипить в душі моїй відраза,
Коли ти іншої цілуєш тіло.
Тоді вмирає й те, що вже зітліло,
Байдужість виникає із образи.
Хіба я можу обламати крила?
Лети, збирай солодощі по світу,
Зривай чудові й неповторні квіти -
Я буду вітром у твої вітрила.
Та не вертайся до душі порогу
Із пилом в серці від чужих обіймів,
І з пам'яттю, що повна порнофільмів -
Не обійму, заради навіть Бога.
Та їжа й теплий чай тебе чекає,
Дам прихисток натомленому тілу.
Та не торкнуся, як би не хотіла.
Відраза навіть з часом не вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
На вірш Наташі Марос "Может, мне..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652243
Мне сидеть бы на берегу
И смотреть бы на море, вдаль...
Но позволить я не могу
Для себя это. Очень жаль.
Я бы в горы пошла пешком,
Взобралась бы на самый пик.
Ведь и страх и риск мне знаком,
Но я знаю, что там тупик.
Может тундра, или леса...
Там построить бы мне жилье…
Вот бы были бы чудеса.
Только это все не мое.
Степь широкая - дом родной,
Без нее не смогу летать.
Здесь смогу быть самой собой,
И сумею счастливой стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652813
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.03.2016
Запідозрила щось жінка,детектива найняла:
Прослідкуй за чоловіком, щоб спокійна я була.
Працював той щось недовго і приносить результат:
Фото, де її коханий любить молодих дівчат.
Камасутра відпочила, те що знято там було.
Жінка довго роздивлялась, що аж в голові гуло.
А на вечір чоловіку фото кинула в лице:
На, мій милий, перш ніж спати, подивися на оце!
Подивився, випав в ступор, і питає: - Що робить?
Як ми будемо з тобою після цього далі жить?
- Як ми будем далі жити, то вже діло не твоє,
Тільки ти будеш робити все, що тут на фото є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652346
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2016
Хто свою думку має за взірець,
Хто свою власну правду всюди сіє,
Той істину життя не розуміє,
Бо там, де правда - істині кінець.
http://rodoswet.ru/istina-zhizni-i-pravda-zhizni/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2016
Я не вижу твои морщины,
Ни улыбку, ни блеск в глазах.
Знаю только, что ты мужчина,
Где-то там, на семи ветрах.
Где-то там, далеко отсюда,
Чей-то брат, может чей-то муж...
Как и я, в ожиданьи чуда
И слияния наших душ.
Это просто необъяснимо -
Водопады безумных слов...
Нелюбимая, нелюбимый
Избавляются от оков.
Отпускают себя на волю,
Душу родственную любя...
Маски сброшены. В этой роли
Мы играем самих себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650384
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2016
Жизнь сыграл бы я в ритме скерцо,
Только воздуха слишком мало.
Я хочу ещё жить, а сердце
Говорит, что оно устало.
Жизнь, наверное, просто шутка.
Я любил её так серьёзно.
И хотел бы ещё минутку,
Но сказала она, что поздно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648116
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.03.2016
Ещё одна зима уходит,
Забрав с собой унылость дней,
Но тень её всё также бродит
В душе моей.
Напоминает боль потери,
Засыпав снегом всё внутри.
И стынет сердце, и не верит...
Март у двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647958
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.02.2016
Я свою жизнь не прожила ,
Так - пробежалась.
Всё раздарила, раздала -
Ни с чем осталась...
Мне не понять её на вкус:
Как сахар с солью.
Как нитка чёрно-белых бус -
Блаженство с болью.
Она смеялась надо мной,
А я - терпела...
Я так хотела стать другой,
Но - не сумела.
И где-то там, в конце пути
Настигнет старость.
Я буду медленно идти -
Хоть эту малость...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647949
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.02.2016
[color="#5100ff"]Коли ви мені радість принесли,
Або прийшли з добром (це теж чудово) -
Стукати в двері не обов"язково,
Вони для вас відкриті будь-коли[/color].
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645491
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2016
[color="#ff0000"]Хочеш щасливим бути - для початку
Треба думки привести до порядку.
Побачиш світ ти іншими очима.
Це - істина, й вона неоспорима[/color].
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645437
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2016
Щоночі, перед тим, як прийде сон,
До неї повідомлення летіло,
Горів екраном білим телефон:
«Кохаю. На добраніч, моя мила.»
Приходили, й приходили вони,
І вже таких ночей було чимало.
Ось знову телефон волав, дзвонив –
Та не ввімкнула, і не прочитала…
А вранці розбудив її дзвінок,
І в слухавку ридала його мати:
«Вчора потрапив в ДТП синок…
Загинув він біля твоєї хати…»
І те, що не прочитаним було,
Як гострим лезом по відкритій рані,
Ще довго і боліло, і пекло,
Його слова на білому екрані:
«Моє кохання… Сонечко ясне…
До мене вийди… Я тебе чекаю…
Скажи ще раз, що любиш ти мене…
Бо я розбився… Й мабуть помираю…»
Там, де вночі він тиснув на гальма,
Вінок живий біля її будинку…
То ж хай там що, і часу вже нема,
Та для коханих віднайдіть хвилинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Ее огонь и свет влечет, манит,
И в тело проникает ветром жарким.
Жена Адама, страстная Лилит,
Была бесценным дорогим подарком.
Они взлетали вместе в небеса,
Два сердца, две души, две половины…
Там, где их дом, прекрасный райский сад,
На равных были женщина с мужчиной.
Но захотелось властвовать Адаму,
На равных быть не хочет человек.
Мужчина – царь, мужчина сильный самый.
Вот почему не долог счастья век.
Ушла Лилит… Не для любви оковы…
Адам, утех лишившись, загрустил.
И сделал Бог ему подарок новый,
Жену вторую, Еву сотворил.
Она была податливой, смиренной,
Как вещь, на месте, вечно под рукой.
Уже с ребра, из плоти его тленной.
Казалось, вот и счастье и покой.
Но из-за Евы изгнан был из рая,
Он потерял огонь любви и страсть.
Бродил он по Земле к Лилит взывая,
Чтоб к свету ее дивному припасть.
И до сих пор душа на части рвется,
Когда встречает нежную Лилит…
Он сердцем снова с нею остается,
А телом к Еве преданной спешит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644029
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2016
Колись сам Бог зібрав чоловіків
Їм вирішив подарувати свято,
І каже – Я жінок для вас зробив,
По одній, бо по дві це забагато.
І щоб вони для вас були як мед,
Щоб ви раділи, дивлячись на них,
Простий я проведу експеримент:
Чарівний цукор я приніс для всіх.
І Бог пішов, залишивши пісок:
Ось поділіть для кожної дівиці.
Поділим вранці - чувся голосок.
А вранці не було вже чим ділиться.
Хтось його зꞌів, чийсь хитрий чоловік
Схотів для себе найсолодшу жінку.
Бог розлютився дуже і прорік:
Шукайте все життя свою частинку.
Перемішав жінок – Воля моя!
Потім роздав , кому яка дісталась.
З тих пір завжди чоловікам здавалось,
Що чужа жінка краща, ніж своя.
І лиш один з них про жінок все знав,
Що всі вони одна на одну схожі.
Бо цукор той тоді для себе взяв…
***
Мужчини, це комусь не допоможе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
В день святого Валентина, в свято це чудове
Подарую тобі, милий, серце паперове.
Я тобі в цей день, коханий, віддаю що маю,
Памꞌятай мене і згадуй в далекому краю.
Візьми серце, візьми душу, візьми мої очі,
Бо я тебе й там, далеко, бачити захочу.
Найдорожче й найцінніше я тобі дарую,
Щоб ти чув, як болить серце і душа сумує.
Ти в лиху годину, милий, не бійся нічого,
Притули це моє серце до серденька свого.
Воно тебе порятує, має таку силу,
Бо я Господа щоночі за тебе молила.
Ти повернешся, я знаю, героєм солдатом,
День святого Валентина буде нашим святом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Когда очень хочется уединения,
Включаю любимой себе тишину,
Заставлю молчать даже сердца струну.
В такие минуты приходит прозрение,
Что жизнь проживаем мы все не одну.
Когда очень хочется с грустью тоскливою
В подушку рыдать от любой чепухи,
Я сразу писать начинаю стихи,
В которых себя всегда вижу счастливою,
В которых прощаю себя за грехи.
Когда очень хочется горького, сладкого,
А может и крепкого выпить в тиши,
Чтоб сделать подарок себе для души,
Я сразу иду в супермаркет украдкою.
Здесь все предложения так хороши.
Когда очень хочется неотразимости,
Блестящего, чистого, светлого дня,
Для этого служит улыбка моя,
Как символ удачи и неповторимости.
С улыбкой сильнее всегда буду я.
Когда очень хочется сделать признание
О том, что хочу... и любовью горю -
Признаюсь! Я знаю, о чем говорю.
Меня никогда не покинет желание
Пока я дышу, и живу, и люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643229
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Закінчення
Він вже не той, світогляд помінявся,
І час в свідомість корективи вніс.
Він інший вже, собою лиш зостався,
Він не нацист, але й не комуніст.
Його домівка – сонячний Ізраїль.
Він тут, в посольстві, найстаріший чин.
Вже сивина волосся покриває,
Та він тут є найкращим із мужчин.
Його так люблять дами і дівчата,
Та близько жодну з них не підпуска.
Чи доля це? Можливо це розплата,
Що вільне його серце і рука.
І на прийомі у глави держави
Його до жінки якось підвели:
- Ось, познайомтесь, це міністр права.
Й відазу його очі ожили.
Бо це ж вона! І як це могло статись?
Стоїть поважна, і якась сумна.
Як витримати, як не обійнятись,
Як випити це враження до дна?
Поволі поверталася свідомість,
Вони вже знову разом, як тоді.
І не лякала більше невідомість,
І вже вони були не молоді.
І була ніч - пꞌянкий медовий трунок,
І скільки сліз і слів з обох лилось,
Про її майже чудо порятунок,
Про те, як вижити їй там вдалось.
Її краса так вразила нацистів,
Що з них один розважитись схотів,
І скористався тілом її чистим,
Здавалось потім навіть полюбив.
А потім вона вільна – його вбили,
Їй було важко, та вона жила.
Десь бралась впертість, і зꞌявлялись сили,
Вона боролась і перемогла.
- Я вже не та, й волосся моє сиве
Сліди від пережитої біди.
- Ні, ти найкраща, молода й красива,
І ти жива, й зі мною, назавжди.
В театрі знову ставили Шекспіра,
Вони обоє знову молоді,
Хоч поряд з ним уже не юна Ліра,
Та руки їх сплітались, як тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642904
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Продовження
І як би не обурювався він,
І як би не засуджував євреїв,
Ну що йому до прірв отих і стін,
Адже в думках він вже летів за нею.
Ось він до Польщі мчить уже в авто,
Думки попереду струмують і вирують.
Не стане поміж ними вже ніхто,
Хай будь що буде, я її врятую.
Запізно трохи! А він так спішив.
Вже ешелони майже опустіли.
Людей зганяли в будки тих машин,
Де їх в дорозі газами труїли.
Та більшість вже відꞌїхали давно.
Він обійшов всіх, тих що залишились.
Її нема… Йому вже все одно.
Він впав, бо ноги чомусь підкосились.
Її немає… Вже її не буде…
Вона десь задихається в дорозі.
Вона вмирає… Німці – ви не люди,
Любити й співчувати ви не в змозі.
Її імꞌя повторюючи «Хана…»,
Він не кричав, а ледве шепотів:
«Прости мене… прости, моя кохана
За те, що врятувати не зумів».
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642757
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Продовження
Він працював, дивився документи,
І вже збирався трохи відпочить,
Аж раптом списків деякі фрагменти
Його увагу привернули вмить.
Він в списках цих її імꞌя побачив,
І батька, і її обох братів.
Хтось на горі до вивозу призначив,
Хтось знищити її сімꞌю хотів.
Вже скоро їх посадять в ешелони,
Й до Польщі повезуть в останній путь.
Не допоможуть тут людські закони,
Він знав напевне всіх їх там убꞌють.
Зірвався з місця і летів до неї.
Вона була неначе не в собі,
І про спасіння слухала ідеї,
Й дивилась в його очі голубі.
Він їй казав, що паспорт це дрібниці,
Він може її вивезти одну.
Просив, благав,тонув в очах криниці,
І цілував всю злякану й сумну.
Тремтіла вся, як квітка та зівꞌяла.
Він так порятувать її хотів.
- Я не поїду… Тихо проказала.
- Я не залишу батька і братів.
Її він відмовлявся розуміти.
Кому потрібна жертва ця її?
Чому вона одна не може жити.
Якісь євреї дивні ці, й смішні.
Як можна йти покірно на заклання,
Може правий був Фюрер щодо них:
Євреї всі негідні існування,
Їх треба вбити, знищити усіх.
***
Та всеж в той день ходив він по перону,
Шукав її, шукав і не знаходив.
Й ось у вікні останнього вагону
Її побачив... Ешелон відходив.
Він за вагоном йшов квапливим кроком,
Вона свій погляд кинула востаннє,
Й так обережно, ніби ненароком,
Для нього руку підняла в прощанні.
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642671
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Продовження.
І день прийшов, зірвався із петель,
Коли її на вулиці зустрів,
Привіз в дешевий вицвілий отель,
Бо від бажання дикого горів.
Не сіло й сонце, як вони в постіль
Обоє впали, й не хотіли спати.
Він куштував її як хліб і сіль,
Вона хотіла всю себе віддати.
Це сталося вже декілька разів,
Бурхливо, стрімко, ніжно і цнотливо.
А він іще й іще її хотів,
І пив, ніби вино, й радів як диву.
І ніч була щасливіша від мрій,
Ні відстані, ні часу, ні образ.
Здавалось він вже розчинився в ній,
Здавалось не закінчиться екстаз.
Один до одного припали наостанок,
Вона боялась його плечі відпустити.
Обоє розуміли – прийде ранок
Все закінчиться, й далі треба жити.
А жити як? І думати боялись.
Сплітались пальці, руки і тіла.
Якби могли, навік би тут зостались.
Дозволити це доля не могла.
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642546
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Продовження.
Вже й осінь, рік тридцять девꞌятий.
І страшно йому стало до знемоги,
Бо те, що зародилось, монстром клятим
Все перемелює і прагне перемоги.
І він був часткою цього жахіття,
Він злився з ним, і зрісся в одне ціле.
Які ж очікують все людство лихоліття.
Він думав так, й душа його боліла.
Він пішки йшов. Куди – не знав і сам,
І раптом у вітрині бачить плаття,
Таке красиве – боляче очам,
На чорному із каменів багаття.
І він купив. Враз ноги принесли
Його до неї, він зайшов у хвіртку.
- Я хочу, щоби ви це одягли,
Й поїхали зі мною на вечірку.
Вона зробила так, як він просив,
Пішла на мить і розплела волосся.
Такої ще не бачив він краси,
Це плаття з нею ніби аж зрослося.
Вона була покірна і слабка,
Вона тулилась віддано до нього.
В його долонях вже її рука,
І не хотів він бачити нічого.
Він і не бачив поглядів чужих,
Ні шепіт подиву, ні гнів перестороги.
Бо їм, закоханим, вже було не до них,
Вони кружляли в танці до знемоги.
Навіщо він привіз її в Берлін?
Щоб Фюреру цю жінку показати?
Він розумів (хіба лиш він один?)
Тут всі могли її красу впізнати.
Та все ще не закінчиться на цьому.
Він знав. Бо вже боліла голова,
Коли вночі привіз її додому,
Вона від страху ледь була жива.
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642470
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2016
За мотивами оповідання «Семь эпизодов» Сергія Пікарось:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Він не спитав її імꞌя,
Не розумів, ну як це могло статись?
Він здогадався хто її сімꞌя.
Та як він міг від неї відмовлятись?
Аристократів кров в ньому текла.
Навряд чи він нацистів так любив.
Ця влада його в гору підняла,
Й за це він вірно Фюреру служив.
Службовий мав він «Опель-адмірал»,
Військова форма йому дуже личить.
Він керівник, майбутній генерал,
І в друзів заздрість бачить на обличчях.
Пройшли роки, він майже все забув,
Не згадував її. Зима минала.
Після роботи втомлений він був,
Сів за кермо, душа чогось бажала.
І раптом бачить, ні це не здалося,
Красива жінка, щось таке знайоме.
Це кучеряве… Це ж її волосся!
Ось він вже поруч, і забув про втому.
Вона злякалась, не подавши виду,
Дивилась широко, мовчала, заніміла.
За плечі взяв, а там зірка Давида!
Не має значення… Боліло серце й тіло.
Він майже силоміць заставив сісти
Її в авто, й летів, як в потойбіччя.
Свого кашкета зняв він вже за містом,
Й до неї повернув своє обличчя.
Він бачив, що вона його впізнала
Й поволі страх покинув її очі.
Від його теплих слів вона відтала,
Й вони проговорили аж до ночі.
Він зрозумів – вона його кохання,
Найперше, чисте і непереможне.
Він не допустить смерті і страждання,
Її сімꞌю він врятувати зможе.
І знов сплітались ніжно їхні руки,
Він все втішав, вона щось говорила.
І він не витримав пꞌянкого шалу муки,
Поцілував її… Вона не відповІла.
Та він не зважив, і рука сміливо
До потайного прагнула й хотіла.
Зненацька ляпас, як холодна злива.
Його щока вогнем палахкотіла.
Так ось ти як?! Не хочеш ти мене?
Розбити все даремно поспішила,
Тебе все рівно лихо не мине…
Він знав, що їй недовго залишилось.
І мовчки знов до міста повернув,
Вона пішла, а він дивився вслід.
Він взнав її імꞌя… І вже забув…
Вона приречена, як весь єврейський рід.
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642297
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.02.2016
Оригінал автора:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641347
Епізод 1.
В театрі ставили Шекспіра,
А він дивитися не міг,
Бо поряд зовсім юна Ліра
Йому затьмарювала всіх.
Як в поцілунку - рук торкання,
Тремтів мережива ажур.
І він вже знав - прийшло кохання.
"Я їй в антракті все скажу!"
Та ось уже і друга дія,
Вони із місця ані руш.
Як не сполохати надію
Закоханих щасливих душ?
Вони виставу не дивились,
"Сон в літню ніч", бо це не сон.
Рукою до руки тулились,
Й серця вже бились в унісон.
Я не сполохаю це чудо.
Волосся чорного шовки
Кохати й пестити я буду,
Й не відпущу її руки.
Вже очі в очі. Світ зникає.
Не розділити двох сердець.
Та в залі світло хтось вмикає,
Це п"єсі вже прийшов кінець.
А потім, наче в сні п"янкому,
(Все мовчки. Як це пояснить?)
Її проводить аж додому.
Вона пішла, а він стоїть...
Давно вже збився часу лік.
Десь просиналась вірність Рейху.
Бо це був тридцять другий рік.
Він німцем був, вона - єврейка.
Далі буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642201
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.02.2016
Скажіть мені, де зло береться,
З чиєї "легкої" руки?
Як мені вирвати із серця
Слова чужинські і думки?
Стою серед Дніпра святого,
В круті вдивляюсь береги.
Хоч протилежні, та нічого,
Зате вони не вороги.
Життя тече з водою в море,
І там зникає на віки.
Скажіть, а де береться горе?
З чиєї "легкої" руки?
Дніпро - це сила. Час водою,
Що непоборна і важка,
Змиває тугу із журбою,
І кров із рани козака.
Та чи з"єдна непримириме?
Бо не стулити береги.
І лиш вода, як час між ними,
Прощає всім чужі борги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641685
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.02.2016
Ты чувствуешь, как плавится земля?
Она, как палуба, под нашими ногами.
Давай сойдем мы с будней корабля,
Он обречен и уплывет не с нами.
Горячее дыханье по щеке,
Так медленно, дразня и обжигая.
Я, как пушинка, на твоей руке.
Но ты не думай - я не улетаю.
Одежда ещё держит на весу,
Крючки и петли тоньше паутины.
Не бойся, милый, я тебя спасу.
Не умирают от любви мужчины.
Остановился стук двоих сердец
В тот миг, где нас двоих уже не стало.
Ты растворился... Это не конец.
Ведь я тебя по капельке впитала.
Воскресни, и давай начнём с начала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641393
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2016
Це - швидкоплинне, наче помах вій.
Було зі мною і, можливо, з вами.
Це те, що розкрутилось, як сувій,
І поманило щирими словами.
Я прочитала весь її трактат,
Здавалось піднялась і в небо лину...
Я намагалась попадати в такт,
Та ніби хтось підштовхував у спину.
І вже мої будуються світи,
Та вперто хтось порушує кордони.
Я не здаюсь, та ось з"явився ти,
Всі рубежі здолавши оборони.
Рука в руці - там має силу й зміст,
Бо хтось в горі, хтось пада з п"єдесталу.
Там кожен свого щастя програміст,
Де в грі було ще довго до фіналу.
Життя нам посміхалося завжди,
Ми сенсу наполегливо шукали.
Це те, що швидше вітру і води,
Це - молодість. Невже ви не впізнали?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641202
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2016
Спасибі, Господи, тобі
За вчасну завжди допомогу.
За участь, коли я в журбі,
За милість і перестороги.
За всіх, хто стрівся на шляху,
За напрямки й дороговкази,
За мою долю не лиху,
За кожну мить, й за все відразу.
Спасибі, Господи, за все -
За мої зими і за весни.
За те, що день мені несе,
За віру в те, що я воскресну.
Спасибі я кажу щодня,
Що можу плакати й радіти.
За те, що в мене є рідня,
За те, що є для кого жити.
Ти найдорожче в мене взяв
І вже не віддаси до скону.
Та все ж ти більше мені дав -
Свою довічну охорону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2016
Як нам людей розпізнавати з вами?
Та дуже просто - у розмовах, за словами.
Візьміть посудину - хіба вам не здається,
Чим вона повна, з неї те і ллється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640139
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016
Ми бачимо з вами усі раз за разом,
Як з часом стікає багато води,
Як мудрість до нас приходить із часом.
А інколи час приходить один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640087
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016
Я все больше молчу,
Время вышло из плена
И отправилось резво в свой свободный полёт.
Я все меньше хочу,
И любви знаю цену.
Только мысли всегда впереди, как эскорт.
Я все чаще теперь
С одиночеством вместе
Разбираю по полкам старый хлам из обид.
И хоть верь, хоть не верь -
Ничего не воскреснет,
Потому, что душа от любви не болит.
Потому, что не та,
Потому, что другая
Смотрит прямо в глаза с потускневших зеркал.
Как смешна суета
В бывших поисках рая,
Как нелепо звучит "Я всю жизнь тебя ждал".
И мосты не горят,
И дороги свободны.
И я знаю, что смело пойду по любой.
Ведь не зря говорят
"Знать так Богу угодно".
Вот и я повзрослела, и стала другой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639549
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2016
Хочешь, приготовлю чебуреки?
Сочные, хрустящие такие.
Мы с тобой за чаем в кои веки
Вспомним свои годы молодые.
Хочешь, приготовлю торт "Венгерский"?
Помнишь, я так печь его любила.
Аппетит на сладкое был зверский,
А теперь я к сладкому остыла.
Хочешь, приготовлю плов и пиццу?
Будем отмечать паденье нравов,
Будем пить вино и веселиться.
Это кулинарные забавы.
Хочешь, приготовлю я из ласки
Блюдо изумительного вкуса?
Только ты рассказывай мне сказки
Милая, изменчивая Муза.
Хочешь, я голодною останусь?
Хочешь, меня выпей по глоточку.
Но не жди, с тобою не расстанусь.
Ни за что я не поставлю точку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639310
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016
Хочеш узнати, хто твій ворог головний?
Ти будеш вражений з такоі дивини.
Візьми люстерко й в нього подивися -
Це він і є, і з ним весь час борися.
Побореш - буде все, як ти хотів,
Більше не буде в тебе ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2016
Реальний випадок.
Якщо мене слухати готові,
Розкажу вам про аналіз крові.
Ви ще не прийшли, щоб іі здати,
А вже вас чекають результати.
Ну, так от, тоді слухайте далі:
Раз дідусь прийшов здавать аналіз.
- А на що ви скаржитесь, дідуля?
Лаборантка цікавиться Юля.
- Ой, дитино, це довга розмова,
Взагалі турбує підшлункова.
- Ну, давайте, пальчика кольнемо,
І краплину крові ми візьмемо.
І приходьте завтра забирати
Прямо зранку ваші результати.
Дід всміхнувся тій дівчині гарній,
І на завтра був вже у лікарні.
- Ну що, діду, ваша кров готова,
Йдіть собі й лікуйте підшлункову.
Знову дід всміхнувся чомусь хитро:
- В мене голова, а не макітра.
Я вчора збрехав все про хворобу,
В мене десь запалення, мікроба.
Ось, температура вже з'явилась...
А ти мою кров і не дивилась.
Оце нас із вами так лікують.
Може схаменуться, як почують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016
- Пане лікарю, від цих пігулок
Які-небудь є побічні діі?
- Звісно є, а чому б іх не було?
Гаманець від них дуже худіє.
- Після іжі можна оці ліки
Пити не чотири, а два рази?
- А чому? - Почав приймати тільки -
І харчі закінчились відразу.
- Лікарю, а правда, кажуть люди,
Що здоров'я не придбать за гроші?
- Звісно ні, у нас цього не буде.
Це сказали люди нехороші.
- Лікарю, моя температура падає.
Я видужую, скажіть? Адже ви знаєте.
- Пацієнте, ще раз вам нагадую -
Не видужуєте, а вихолоняєте.
- Я грошей для здоров'я не жалкую,
Зціліть мене, як лікаря благаю!
- Ну, вилікувати я вас не гарантую,
Та, що не помрете, я обіцяю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638957
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.01.2016
Депресія приходить не дарма.
І ось вона постукала до тебе.
Боятися іі підстав нема,
Це просто шанс подумати про себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2016
В психіатра на вечірці цікавились друзі:
- Як ти можеш знаходитись в постійній напрузі?
Пацієнт неадекватний, інтер'єр похмурий,
На дверях і вікнах грати, скрізь високі мури.
Ми давно хотіли в тебе про це запитати -
Як ти друже не боішся отам працювати?
Психіатр посміхнувся, та й відповідає:
- Нічого страшного дуже у нас там немає.
Коли стане сильно буйна там якась каліка,
Маю гамівну сорочку, санітарів, ліки.
Тому на страшну картину я так не дивлюся.
У цій справі я найбільше ось чого боюся:
Такі хворі лікування три тижні проходять,
Ну, а решту свого часу по вулицях ходять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638766
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.01.2016
Майору в/с Татьяне Анатольевне М.
Мы в этот праздник, День святой Татьяны,
В год огненной и красной Обезьяны,
Эти цветы в подарок принесли,
И вас поздравить искренне пришли.
Желаем вам красивой быть всегда,
Здоровой, как крещенская вода.
Приобрести ещё повыше чин,
Дружбы у женщин и любви мужчин.
Удачу от себя не отпускать,
Любить, цвести, блистать, благоухать,
И просто женщиной счастливой стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638430
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.01.2016
А поцелуй у смерти очень сладкий.
Не знаете? А стоит испытать.
Мы на людские поцелуи падки.
Кто же решиться смерть поцеловать?
Она придёт в наряде белоснежном
И так захочет именно тебя,
Коснется губ и пламенно, и нежно,
Что ты уйдешь, надеясь и любя.
Смерть, самая красивая из женщин,
Тебя коснется - и опять живи!
Ты станешь светом, ангелом, не меньше,
Бессмертным, добрым ангелом любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637698
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 22.01.2016
Скрывает нас высокая трава,
Сейчас мне так, как ты, никто не нужен.
Бессильны злые сплетни и молва -
Я знаю, что ты будешь моим мужем.
А мама говорит - я не права...
Я под тобой, как тонкий лепесток,
В любви купаюсь, тая, исчезая.
Вот невидаль - пропущенный урок,
Ведь я ТЕБЯ совсем ещё не знаю.
А мама говорит, что ты жесток...
А я "Люблю..." срываю с твоих губ,
Тебе дарю себя всю без остатка.
Подруги нас зовут на танцы, в клуб.
Но нам двоим так поцелуи сладки.
А мама говорит - "Он слишком груб".
Смотрю в окно, не слушая урок,
До теорем и формул нет мне дела.
Я жду, когда же прозвенит звонок,
Я бы к тебе на крыльях полетела.
А мама говорит - ты злой мой рок.
Ты не пришёл. Исчерпан наш лимит,
И вечер в ночь перетекает плавно,
И плачет сердце, ноет и болит.
Но все равно ты мой и самый главный.
А мама говорит и говорит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637666
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2016
Обійми мене, пригорни
Міцно-міцно до серця свого.
Може й винна, та без вини.
Може й ти винний, то нічого.
Пригорни мене іще раз,
Це сьогодні усім потрібне,
Тихо, мовчки і без образ.
Коли буде ще щось подібне?
Пригорни мене ніжно так,
Можеш навіть поцілувати.
Хай серця не співпали в такт,
Та все ж спомини будуть мати.
Пригорни мене й відпусти,
Доторкнись до щоки щокою.
Тільки ти не кажи "Прости...",
Бо тоді я піду з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016
Одна душа, покинув как-то своё тело,
На встречу с Богом, в небеса к нему взлетела.
Увидев дверь, возле неё остановилась,
И осмотрев себя, немного удивилась -
Она была прозрачна и легка,
Но только почерневшая слегка.
Все злые помыслы, проступки и пороки
Лежали сверху, вызывая стыд глубокий.
Душа сначала огорчилась, приуныла,
Потом плохое положительным прикрыла,
Может быть Бог так не заметит черноту
И даст увидеть Рая красоту.
Бог посмотрел и тихо молвил - Проходи.
А райский сад сверкал росою впереди.
Душа жила в этом раю, а время шло.
Но тяготилась здесь душа - мешало зло.
Ей было стыдно и неловко жить в раю,
Нося открыто черноту внутри свою.
И снова к Богу на поклон идёт душа:
- Видно для рая я не слишком хороша.
Мне тяжело. Мои грехи, прошу, прости,
Меня очисти да и с миром отпусти.
- Прости, прости... - шептала, выбившись из сил.
- Но я давным-давно за все тебя простил!
Я не могу покой и рай пообещать,
Пока себя ты не научишся прощать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637191
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 20.01.2016
Запам'ятаймо істині подібне,
Незмінну правду нашого буття:
Якщо комусь ми все-таки потрібні,
Хоч одному, то в цьому сенс життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016
Кохання має істину свою.
Це почуття на справжнє схоже дужче,
Коли говориш "Тому, що люблю...",
А не тоді, коли "Люблю тому, що..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016
Бідний хлопець, таксист, в неділю
Їхав вже до своєї хати,
Серед віхоли й заметілі
Він побачив авто багате.
Безпорадна, як та дитина,
Стара жінка стояла сумно,
Бо зламалась її машина,
А вона ж в цьому не розумна.
Зупинився… Пішов питати
Допомога яка потрібна.
- Треба колесо змонтувати,
Ось, пробила… Я на це здібна.
- Я зроблю. А вона дивилась
Майже з острахом на хлопчину:
Пальто бідне, взуття зносилось…
Чи не скривдить, не вдарить в спину?
Але хлопець зробив роботу.
Жінка в захваті, вона вдячна.
- Скільки винна я за турботу?
- Грошей я не візьму, пробачте…
Коли стрінете ви людину,
Як і я, бідну та нужденну,
Їй віддайте ту копійчину,
І згадайте тоді про мене.
Хлопець сів в «Жигулі» обдерті,
«Джип» крутий з місця полетів.
Ну, й бувають же такі вперті,
Бачиш, грошей не захотів…
Хлопця вдома звалила втома,
Спав, не спав – пролітає час.
Ось уже і дружина вдома:
- Милий,глянь-но, що є у нас!
І йому простягає гроші:
- Це щоб вижити ми змогли.
Бачиш, люди ще є хороші –
Допомогу мені дали.
Я сьогодні дуже втомилась,
У кавꞌярні за всіх одна,
Як під вечір вона зꞌявилась,
Одна панна якась сумна.
І замовила лише каву,
І дивилась на мене так…
Я ж вагітна, і їй цікаво,
Як одна я встигаю, як?..
А тоді вона заплатила,
Сіла в джипа і зникла враз,
Чайові мені залишила –
Оці гроші. Це ж клад для нас!
- Я сьогодні цій панні мила,
Добре в дечому допоміг,
А тоді хоч вона й просила
Грошей з неї взяти не зміг.
І не спали вони до ранку
Бо їм істину хтось відкрив,
Що добро, яке ти зробив
Повертається
бумерангом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633245
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2016
Я бажаю вам в році мавпи
Безліч щедрих дарів до ніг.
Кожен з вас що хотів, те мав би,
За що взявся - зробити міг.
Я бажаю усім завзяття
Заробляти на хліб і сіль.
Кожній жінці - красиве плаття,
Чоловіку - автомобіль.
Щоб в родинах приємні зміни
Відбулися у рік новий.
Щоб упали нарешті ціни
І турботи всі з голови.
Щоби стихли усі гармати,
Й заржавіли у них стволи,
Щоб вони не змогли стріляти,
І вбивати щоб не змогли.
Дружби, миру й порозуміння,
Сонця променів в кожен дім.
Хай ніколи не спить сумління,
І керує в житті усім.
Нехай ніжно душі торкнеться
Та любов, що тримає світ,
Та й залишиться в вашім серці
На багато щасливих літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2015
Два товариша зібрались разом відпочити,
Бо на пенсії давно вже, й нема що робити.
Один каже - Може варто молодість згадати?.
Давай гайнем, як бувало, удвох по дівчатах!
Другий каже - Ця ідея щось мені не дуже...
Вони ж можуть нам з тобою відмовити, друже!
- Це не біда, якщо дівки відмовлять сьогодні.
Більша біда буде тоді, коли будуть згодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629367
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.12.2015
Два товариша на дачі разом щось святкують,
Пінне пиво розливають, шашличок смакують.
Ось господар і питає - Щоб культурно істи,
Тобі яку тарілочку - помиту чи чисту?
- Звісно чисту! Й накладає м'ясо та гірчицю.
Трохи згодом і питає: - А яка різниця?
- Та різниця є, мій друже, тільки зовсім трішки -
Миту - сам мив, ну а чисту вилизала кішка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624038
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.11.2015
Син ліхтарика шукає, в хаті все перевернув:
- Тату, ти часом не знаєш, десь у нас ліхтарик був?
- А на що він тобі здався, на яку таку біду?
- Та я з дівчиною, тату, на побачення іду.
- Я, синочку, в твоі роки теж з дівчатами гуляв,
Але я ліхтарик зроду на побачення не брав.
- Ну, то й що? Коли це було? Та й часи тепер не ті.
Ти піди і подивися, що ти вибрав в темноті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623868
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.11.2015
Поміж кліток в зоопарку наркомана мент спіймав,
Вмить наручники заклацнув, і хлопчину запитав:
- Признавайся, ти коловся? І брехать не смій мені!
Той пручається щосили - Не коловся! Звісно - ні!
- Якщо скажеш, що за звір це, відпущу у ту ж я мить,
І підвів його до клітки, в котрій кенгуру сидить.
Хлопець довго намагався погляд свій сфокусувать,
І промовив: - Та це ж заєць, років сорок - сорок п'ять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623807
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.11.2015
Чоловік за кермом, в напрузі,
Бо побачив, що вдалині
Мчить авто по зустрічній смузі.
"Гальмувати не буду, ні.
Адже я не порушив правил,
І на зло не зверну убік.
Бо, в кінці кінців, буду правий.
Винен буде той чоловік!"
І зіткнулись несамовито,
Й ось душа вже вгорі, як птах,
Бачить тіло своє розбите,
А той, інший, вже на ногах.
Він був п'яний і нерозумний,
Та все ж вижив, так повезло...
З неба голос питає сумно:
- І кому ти зробив на зло?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015
Чоловік прийшов в лікарню й лікаря питає:
- Ми разом уже п"ять років, а дітей немає.
Я дружину й до лікарні, до церкви, й до моря...
Що іще можна зробити й зарадити горю?
- Я ж дружині вашій радив на курорт злітати.
- Та, були ми там із нею, - нема результату.
- Вас туди не посилав я, невже ви забули?
Зосталися б тоді вдома - результати б були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597167
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.08.2015
Серед ночі дочка мамі в телефон ридає:
- Пізня ніч, а чоловіка удома немає!
Божеволію я, мамо, як дожить до ранку?!
Він напевно мене зрадив і завів коханку!
- Ну чому відразу доню думки про погане?
Не накручуй себе, прошу, бо краще не стане.
В ДТП попав він може на слизькій дорозі,
Та й лежить зараз в лікарні, а можливо в морзі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596979
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.07.2015
Зустрілися дві подруги якось випадково,
Одна каже - виглядаєш, як завжди чудово,
Тільки за ці двадцять років дуже розповніла,
Я тебе ледве впізнала, така пишнотіла!
- Нізащо б я не впізнала і тебе, подружко,
Якби не цей твій костюмчик у червону смужку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596923
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.07.2015
Смерть это свет, а мы во тьме блуждая,
И путаясь среди правдивой лжи,
Её боимся, ибо мы не знаем,
Что смерть нам дарит, отбирая жизнь.
А смерть даёт взамен за все мученья
Покой в душе, и мир, и торжество.
Она нам дарит радость избавления
В том мире, где душа как божество.
Осознанность, уверенность и сила
Приходят с ней, сомненьям места нет.
И то чему Земля нас научила,
Возьмём с собой чтоб приумножить свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596574
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 29.07.2015
Якось з школи йшов Василько, ранець втомлено тягнув,
А назустріч баба Ганна:
- Як навчальний рік відбув?
- Та, нормально.
- А оцінки? І як справи у батьків?
- Та, нормально все, нормально.
- Тобі що, бракує слів?
Все "нормально" та "нормально". Не працює голова?
Є у тебе в лексиконі які небудь ще слова?
- Є, це слово "відчепися" - хлопець миттю відповів,
Та дорослим говорити тато це заборонив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596375
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.07.2015
Прочитай моє мовчаня,
Говорити - марна справа.
Ти як завжди будеш правий.
Я не перша, й не остання...
Прочитай, що кажуть очі,
Погляд мій завжди відкритий,
Смутком і сльозами вмитий...
Прочитаєш, як захочеш...
Прочитай все по долоні,
Щиро вірю в тебе, друже...
Доля каже - пізно дуже,
Я в мовчання у полоні...
Мовчки... Мовчки... Тиша... Тиша...
Я дивлюся - ти крізь мене...
Знов між нами німа сцена...
Не читай. У тебе інша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Себе пізнати не спроможні до кінця,
Самі з собою не живемо в мирі,
Бо тонемо у пристрастному вирі.
То як же ми пізнаєм замисел творця?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2015
Розхитайте мені небо,
хай впаде додолу,
Нехай хмарами прикриє
мою душу голу...
Бо немає одежини
чим її вдягнути .
Може небо підказало б,
як їй далі бути.
Може б сонце освітило
до себе дорогу.
Може б зорі та й навчили
як молитись Богу.
Щоб молитва долетіла
до Божого Сина,
Щоб почув він чого просить
в молитві людина.
Покинула душа рідна -
де знайти пораду?
Життя квітне, розцвітає,
та в чужому сАду.
І заходить сонце знову,
і не пада небо...
Розхитайте мені його.
А може й не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015
За вікном сільської хати телевізор блима,
Перед ним стара бабуся з сумними очима:
Показують по новинах слідчий ізолятор,
А у ньому теплі й світлі царські віп-палати.
Бабця каже: Ото диво! Й протирає очі:
Чим я гірше, ніж злочинець? Теж так жити хочу!
А ти діду орав, сіяв - й чого ж ти добився?
І хатина в нас старенька, паркан похилився.
І у лазні тільки влітку можна нам помитись,
Туалет аж у горОді - взимку не пробитись.
Правда, є ось телевізор - в ньому дві програми:
По одній - тільки новини, по іншій - реклами.
Мені воду ізнадвору тяжко вже носити,
А в камері - тече з крану, можна навіть пити.
Й медицина там вся поруч, а не десь в районі.
І сидять там всі у кріслах, а ми - на ослоні.
Як же треба було жити, щоб усе це мати?
І чи треба було в полі тяжко працювати?
Може, бабо, в тюрьмі й краще. То не наше діло!
Я колгоспник - не грабіжник, то що ж ти хотіла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593695
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2015
Спокійний сон хочеш дивитись -
Весь день не злися й не сварись.
Так з користю життя прожите
Дасть нам спокійну смерть колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2015
Всі мрії не здійснилися нажаль,
Життя було нудним і нецікавим?
То ж розфарбовуй залишки яскравим, -
Навіщо тобі ще одна печаль?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2015
Ти господар несказаних слів -
Обіцянками ви не пов"язані.
А тепер ось скажи - ти б хотів
Бути в рабстві у тих, що вже сказані?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593363
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2015
- Ой. Іване, ну, нарешті! Де тебе носило?
Я ж тебе прийти з роботи раніше просила.
Знову щось будеш брехати, бо як в Сірка очі?
Та у тебе он на шиї помада жіноча!
Он чого ти так ретельно чепурився зранку,
Признавайся і негайно - ти завів коханку?!!
- Та це ж кров! Бо мені щойно по голові да́ли.
На мене здійснили напад, всі гроші забрали.
Та ти що мені не віриш? Чесне слово, Настя!
- Ну, коли то все є правда - тоді твоє щастя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584143
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.05.2015
Весь побитий прийшов вранці Петро на роботу,
Всі колеги виказують прояви турботи:
- Звідки в тебе з'явилися ці синці і рани?
- Та прийшлося захищати дівчину кохану.
- А нападників багато було на дівчину?
- Та, не дуже... Всього двоє - теща і дружина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577601
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.04.2015
Трудно поверить, но только придётся:
Ведь жизнь не надолго всем нам даётся.
И каждый как хочет с ней поступает,
И каждый как хочет её убивает.
Жизнь без страданий, жизнь без ошибок -
Это, как счастье, совсем без улыбок.
День после ночи ярок и светел...
Горе не встретил - жизнь не заметил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2015
Я смакую життя, як вино...
Терпкий смак, гіркота полинова...
Довга витримка смутку й любові.
І для мене найкраще воно.
Я смакую життя, бо є смерть,
Що махає косою щосили.
Боже, милий, так дай мені сили
Піднести келих повний ущерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
У неділю серед площі сцена наживо така:
Чоловік на повідочку вигулює гусака.
В гусака (певно зі страху) приключилася біда -
Він на кожному на кроці діареєю стражда.
Це помітив страж порядку, підійшов і каже так:
- Чоловіче, тут же люди! Що то робить ваш гусак?
- Ну, то й що? А ви погляньте скільки поруч голубів!
- Не рівняй, це ж птахи миру! "Голуб миру" - зрозумів?
- Гусака в сепаратизмі ти, служивий, не вини,
Бо він також прагне миру, і також проти війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574764
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.04.2015
Голова сільськоі ради зібрав збори у селі,
Поприходили живі ще, і здорові, і малі.
Голова почав промову: - Ми зібрались ось чого:
Обсудити дві проблеми, два питання є всього.
Перше - побудова хліву для корови, що є в нас.
Друге - європейський рівень. До Європи нам вже час.
Та по першому питанню цегли й дошок в нас нема,
Будувати не на часі, бо попереду зима.
Та й оскільки це питання не стоіть як основне,
Розглядаємо ми друге, бо воно є головне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574559
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2015
Якось літній чоловік, побувавши у столиці,
Зібрав в себе півсела, бо було чим похвалиться.
Що там чув і що там бачив довго всім розповідав,
Наостанок ще повідав, що в секс-шопі побував:
- Скільки там всього для сексу! Туди ходять не дурні...
Я там бачив продаються голі баби надувні!
Одна жінка не втерпіла і питає навпрошки:
- А чи там не продаються надувні чоловіки?
- Скажу чесно - я не бачив, може ще не завезли...
Запчастин до них багато... Запчастини там були...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574526
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2015
В синоптичному бюро дівчина працює,
До комп'ютера щось вносить, професор диктує:
- Завтра буде плюс п'ятнадцять, вітер невеличкий,
Можливий туман із ранку, а ввечері - мжичка...
Тут професор бачить сльози на очах дівчини
І питає, що сталося, і яка причина.
- Та це ваш прогноз примусив мене сумувати,
Завтра ввечері зібрались з милим погуляти.
- Ну, гаразд. Щоб не розбився поміж вами горщик,
Дозволяю із прогнозу викреслити дощик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574349
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.04.2015
Вранці лікар-стоматолог вийшов з кабінета,
Залишивши наодинці там свого клієнта,
Знервовано коридором туди-сюди ходить.
Інший лікар це помітив, до нього підходить:
- Що сталося, є проблеми? Допоможу може?
- Тут ніхто мені напевне вже не допоможе.
Складний випадок, колего, і шанси нульові -
Клієнт прийшов грошовитий, а зуби здорові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574285
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.04.2015
Стрілись подруги в кав'ярні якось вихідними,
Про чоловіків розмова виникла між ними,
Що вони зрадливі й підлі, до жінок охочі,
Із коханками гуляють до пізньоі ночі.
Всі схвалили... Лише одна протестує жінка:
- Хіба можна усіх мірять під одну гребінку?
Бо мій Вася не такий і на це не ведеться:
Гола жінка лежатиме, а він не торкнеться!
- Таке скажеш. Не віримо! Рідко це буває.
- Та кажу вам святу правду, бо по собі знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572923
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.04.2015
- Чоловіче, кидай пити! Візьми в руки себе сам.
Он піди на кладовище, від горілки всі вже там!
А на завтра чоловік той в стільку п"яний до жони:
- Все неправда. і горілку ти у смерті не вини!
Щойно я із кладовища, перевірив все, що є,
І щасливий, що на цей раз не підтвердилось твоє.
Обійшов все кладовище, як не віриш - йди сама,
"Від дітей" є, "від дружини"..."Від горілки" - там нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572475
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.04.2015
Як уникнути біди мати дочку научає,
Після декількох занять вона доцю і питає:
- Уяви - ти йдеш вночі, вулиці вже опустіли,
Зупиняє тебе тип прямо скажем підозрілий,
Не дає тобі пройти, починає приставати...
Як ти вчиниш в цей момент, щоб себе порятувати?
- Мамо, я зроблю ось так, бо для мене це дурниця,
Я спустю з нього штани, й підійму свою спідницю.
- Та ти що, зовсім здуріла, чи набридло тобі жить?!!
- А в такому стані, мамо, хто з нас швидше побіжить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572407
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.04.2015
Прийшла жінка до ворожки, та її приймає,
І на столі перед нею карти розкладає:
- Ой, яка страшна картина! Та сказати мушу.
Чоловік ваш уже завтра віддасть Богу душу!
- Зрозуміло, - каже жінка - Я й сама це знаю!
Ви краще скажіть, будь ласка, убивцю впіймають?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571708
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.04.2015
У ревнивоі дружини чоловік - директор,
На посаду секретарки шукає проекти.
Жінка каже - Ти не здумай взяти сексуальну,
Молоденьку й привабливу, призначай нормальну -
Одружену, у літах вже, бридку й пишнотілу,
Щоб і в думці кохатися з нею не хотілось...
- Ти підходиш! Хочеш мила секретарем стати?
Тоді приходь в понеділок, будем працювати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571680
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.04.2015
- Ти сьогодні без машини, мила? А що сталось?
- Та моя машина, любий, здається зламалась.
- Як "зламалась"?!! Тільки вчора змінив генератор!
- Ну, так вийшло, що попала вода в карбюратор...
- О, невже ти у моторах стала розбиратись?
Де ж стоїть той карбюратор зможеш показати?
- Та в машині запчастина, звісно що не в пічці.
- А машина де, питаю?
- А машина - в річці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571425
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.04.2015
Из жизни донецкой собаки
Я так боюсь, а гул все нарастает.
Вдруг вспышка, взрыв, и в дребезги стекло.
Снежинок стая в комнате летает…
Я жив… И мне сегодня повезло.
Хозяин где-то прячется в подвале,
Жену и дочку прихватив с собой.
Они там за меня переживали
Наверно… Будут рады, что живой.
Я долго ждал, но не смолкали взрывы,
Сквозь дыры в окнах проникал мороз…
Они пришли под утро, тоже живы,
И мы все вместе не скрывали слез.
Уткнувшись носом в зябкие ладошки
Хозяйки, что от горя замерла,
Я думал – хорошо у нас нет кошки,
А то она б от страха умерла.
Потом весь день происходили сборы,
И паковались вещи в сумок ряд.
Мы вместе дом покинули, как воры.
А в дом, что рядом угодил снаряд.
А во дворе автобусы, маршрутки.
Здесь были и соседи, и друзья.
Но я сначала думал – это шутка,
Когда сказал водитель мне «Нельзя!»
Закрылись двери, смотрит мой хозяин,
Хозяйка плачет, прижимая дочь.
Гляжу оторопело, не мигая…
Маршрутка тронулась и уезжает прочь.
А как же я?!! Глазам своим не верю.
Бегу за ними из последних сил -
А вдруг возьмут, а вдруг откроют двери,
Ведь я их всех так преданно любил.
Ну почему так поступили люди?!!
Оставили меня здесь умирать.
Но я уподобляться им не буду -
Пока я жив, я здесь их буду ждать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571399
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 02.04.2015
Жінка вмовля чоловіка на дієту сісти:
- Є два способи у мене, де все можна їсти -
Перший спосіб, каже жінка, щоб схуднути трішки,
Треба дійти нам з тобою до Києва пішки.
- Розумієш ти в дієтах, як ота лелека,
Ти собі хоч уявляєш, як це йти далеко?
- Другий спосіб, каже жінка, за перший простіший -
В день по два заняття сексом, можливо й частіше...
Чоловік подумав трішки, вгамував тривогу,
І до жінки: - Чом розсілась? Збирайся в дорогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562440
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.02.2015
Она меня и минами, и градами...
От страха днём и ночью я не сплю.
Я понимаю, что уже не надо бы,
Но почему-то я её люблю.
Она меня пускает нищим по миру
Без газа, без воды и без тепла,
Она переписала всю историю...
А я пою "ещё не умерла..."
Устали восхищаться переменами,
Над полем стаей кружит воронье...
Она меня запретами и ценами,
А я люблю бесценную её.
Желающим на части кем-то роздана,
Едва живая просишь потерпеть...
Любимая моя, святая Родина,
А ты меня хоть любишь то?.. Ответь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562341
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 25.02.2015
А правда все-таки є,
Як люди - добрі, й хороші,
Та тільки вона себе продає
За дуже великі гроші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2015
І впаде прокляття на голову
І на вас, і на ваше насіння,
І по світу підете голими,
Набираючи в руки каміння.
І болітиме, і пектиме,
Бо вже совість не буде спати,
А постійно за вами йтиме,
Бо настане вже час розплати.
І благатимете пощади,
Та рятунку ніде не буде,
Бо повернуть на вас ті «гради»,
Що відчули на собі люди.
Розливалися ріки крові -
Підставляйте свої долоні,
Пийте, пийте її з любов"ю,
Ви в нечистого у полоні.
Не спокутувати вам муки,
Біль і жах на людській дорозі.
Не дадуть вам хреста у руки,
Коли станете на порозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2015
Птахи співають радісні пісні,
Їм байдуже, що десь війна гримить,
Що хтось життя віддав у цій війні
За правду, чи брехню в коротку мить.
Вони про щастя в заклики не вірять,
Будують гнізда, про добробут дбають.
На сонці, в дощ і в голод, в буревії
З самого рання вже пісні співають.
Чужих ідеологій правду пꞌю,
Навчений слухати, але не розуміти,
Готуюся, залишивши сімꞌю,
У грі чужій життя своє згубити.
ОРИГІНАЛ:
все птицы поют
весело
и страстно....
им наплевать....
что где то здесь
...война...
что кто то
Свою жизнь....
отдал...
напрасно....
за правду...
или
лживые слова
они не верят
в лозунги
о счастье...
а строя
гнёзда
создают
уют...
при солнце...
в дождь...
и в голод....
и в ненастье...
встают с утра...
и песнь
Свою...
поют
а Я в плену...
Чужих
идеологий...
приУчен
Слушать...
но не Понимать...
оставив Дом...
с семьёю
на пороге
в Чужой Игре...
готовлюсь...
Жизнь
отдать...............
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Так зворушує сум цих тополь, їхня впертість лиш прямо стояти.
Я так хочу веснянок торкатись твоїх на щоках і плечах.
Душу пробує осінь, як лікар, що зна застарілі як травми шукати.
Жовте листя, як райські птахи, що сидять на гілках.
Все за нас розписали - де плакати нам, де сміятись,
Та залишилась пристрастю наскрізь пробита душа.
Пам»ятає вона твої очі кохані з бажанням віддатись,
Пам»ятає вона на вустах від колін твоїх жар.
Через сіру буденність здавалось вже зовсім зітліло
Те, що було давно, що з тобою прожив і відчув.
Тільки сни наче злодії душу виносять із тіла.
За кермом на дорозі я знов повернути забув...
ОРИГІНАЛ:
меня трогает грусть тополей...
их упрямство...
стоять только прямо...
а мне хочется трогать....
веснушки твои...
на щеках и плечах....
душу пробует осень....
как доктор...
...ищет старые травмы упрямо...
пожелтевшие листья....
как райские птицы....
сидят на ветвях....
всё за нас расписали!!!...
когда улыбаться...
где плакать...
но осталася нАсквозь...
пронзённая страстью....
душа
она помнит ...коленок тепло...
... на губах....
и раскрытые... нАстежь...
бесконечно бездонные...
....так любимые... мною...
......глаза....
нескладух повседневность....
казалось давно уже стёрла...
визуал ощущений....
твой тёплый и мягкий живот....
только сны... иногда...
не спросив...
как разбойники...
душу из тела выносят....
а в пути... за рулём...
.......
я опять...
пропустил...
поворот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015
Посварилося подружжя, мовчать вже три дні.
Й ось дружині вже набридли вечори сумні.
І щоб якось помиритись перша підійшла,
Бо війну вже цю терпіти далі не могла:
- Досить сердитись, коханий. Ну, прости, прости...
Ми обоє були винні... Особливо ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557213
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.02.2015
Прощай, Кузьма. Ти був живим
Один серед зірок на небі.
А небо, дивлячись на тебе,
Ридає дощиком рясним.
Прощай, Кузьма. Приходь зі снами,
Співай комусь нові пісні
Прості, глибокі й чарівні.
Прощай. Ти будеш завжди з нами,
Хоч знов ти десь поміж зірками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2015
ІЗ ШОТЛАНДСЬКОЇ МУДРОСТІ
1
Шотландська мудрість так людей навчає:
Людина просить – то ж їй не відмов,
Допоможи, й вона тебе згадає…
Коли потрібна буде допомога знов.
2
Деякі люди до сих пір живуть…
(Всі мають право на життя, і це резонно).
Та їм тому не вкоротили путь,
Що просто вбивство – це протизаконно.
3
Всі знають цю дилему із дилем,
Що алкоголь не вирішить проблем.
Народна мудрість в цім не має меж –
Бо молоко не вирішить їх теж.
4
Обов"язково ворога прости,
Свою образу з серця відпусти,
І поклади цій ворожнечі край.
Але ім"я його – запам"ятай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555832
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.01.2015
Чоловік прийшов додому десь посеред ночі
Пꞌяний в дим і ще й до того заплакані очі,
Мовчки прямує до кухні і за стіл сідає,
Бере пляшку, дві чарчини й повні наливає...
- Що трапилось? – пита жінка – На кого ти схожий!
Хтось помер, тебе звільнили, чи захворів може?
Чоловік підняв чарчину, випив й не скривився,
І на жінку так журливо й сумно подивився:
- Памꞌятаєш, як ми стрілись, нам шістнадцять бУло?..
- Ну, звичайно, памꞌятаю, іще не забула.
- Памꞌятаєш, як до тебе я прийшов… по книжку,
Ну, а потім твій татусик нас застав у ліжку?..
Він приставив пістолета до моєї скроні,
Що у мене з переляку аж змокли долоні,
І сказав: «Якщо не візьмеш в жони цю дівицю,
Тоді років на пꞌятнадцять сядеш у вꞌязницю»?
- Памꞌятаю… Тільки чому ти взяв і напився?!!
- Бо сьогодні, моя мила, я б уже звільнився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551849
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2015
Зранку зять з вікна квартири у двір виглядає,
Бачить теща на машині кудись від'ізджає.
Ледь не випавши назовні, він кричить щосили:
- Ви куди?
- На кладовище, підправить могили.
Зять все добре не розчувши, бо недочуває,
Радісно з вікна до тещі на весь двір гукає:
- Як зібралися, то ідьте, ніхто не боронить!
Тільки хто ж тоді машину додому пригонить?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551771
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2015
Різдвяні свята теплі і веселі,
Змітає вітер сніг пухкий з дахів,
Всі радісно несуть в свої оселі
Дарунки для маленьких дітлахів.
І жвавий гамір чується повсюди,
І в магазинах всього більше аніж досить.
А в переході обминають люди
Мале хлоп"я, що милостиню просить.
Пальто тоненьке і навряд чи гріє,
Від холоду здригається дитина,
В очах старечий смуток, безнадія,
Що хтось зупиниться і грошей йому кине.
Ось чоловік побачив, зупинився,
Він, як і всі тут, просто перехожий.
На цій дитині поглядом спинився:
- За що страждає це дитя, о, Боже?!
Невже ти неспроможний щось зробити –
Він думкою до Господа звертався –
Адже і він, і всі ми – твої діти!
І Бог почув, й до нього так озвався:
А я таки зробив щось, щоб ти знав,
Адже до нього я ТЕБЕ послав!
***
Немає в Бога рук, крім наших власних,
Щоб допомогу людям надавати вчасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2015
А що може змінити вік, чи зріст,
Півмісяць мінарету, хрест? Ніхто не знає…
Кожен вкладає у питання зміст,
Та відповідей правильних не має.
І кожен думкою своєю вже грішить,
Від заздрощів, і в помсті впавши в гріх,
Своєю величчю уявною смішить.
Та Він до смерті нас пробачив всіх…
ОРИГІНАЛ:
а что меняет...
возраст....
или рост...???????
кресты церквей....
и луны минаретов....????
у каждого...
есть собственный вопрос....
и также нету....
правильных ответов....
и каждый...
в своих помыслах....
грешон....
прелюбодействуя....
от зависти....
и в лести...
И ДУМАЯ
ЧТО ОН вЕЛИК....
Смешон...
А Он...
ПРОСТИЛ...
нам...
ВСЁ...
НО ЛИШЬ....
ДО...
СМЕРТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Червоній Шапочці матуся
Кладе в корзину пиріжки:
- Збирайся, доню, до бабусі,
І йди все лісом навпрошки.
Та тільки ти її не слухай,
Коли та плакатись почне.
Закрий чим-небудь свої вуха,
Бо вона завжди про одне,
Скоро зима, дах протікає,
Немає дров, вугілля, грошей.
Нема води, харчів немає,
А болячок тих, наче вошей.
Ти ж на своєму твердо стій,
Щоб не розжалобила часом.
Наказ запамꞌятала мій?
З горохом - три, а пꞌять – із мꞌясом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547315
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2014
Хіба за це мене треба вбивати,
Коли не хочу йти я за всіма?
Я свою думку вже не можу мати,
І отже розуму у мене вже нема...
І я вже вибирати не спроможна
Ні свого шляху, ні своєі долі.
Бо чиясь правда є непереможна,
А моя правда просто хоче волі.
І як мені цю волю не любити,
Як чужу правду взяти за основу?
Тому, напевне, мене краще вбити,
Бо я таки колись повстану знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2014
Як вірив я, що правда переможе.
Надіявся, що істина – це сила.
Що на граніт я завжди буду схожий,
Що доля наді мною вже безсила.
Так швидко змінює життя свою основу.
Ось навіть і птахи летять не так….
Та ось ти поруч, й моє серце знову
З маленьким кенгурятком скаче в такт.
Свого життя в твоїх зіницях бачу блиск,
Її падіння, злети і зигзаги.
Зірка Давида і Кленовий лист
Не додають хоробрості й відваги.
Як Тамплієрів знак – межа всіх мрій -
(Два вершники завжди як одне ціле)
Це твоя посмішка – чарівний прапор мій,
Мені вертає молодість і сили.
О, як ти вмієш солодко любити!..
Уся, без залишку, віддатись почуттям…
Не зможу я забути вже ці миті.
Вночі і вдень до них вертаю сам.
Нехай ридають Ангели Краси,
Відкину я прикраси всі природні.
Мій Ангел Пристрасті – це ти, на всі часи.
Весь сенс життя у пристрасті сьогодні.
ОРИГІНАЛ:
наивно верил я... что Правда победит...
надеялся...
что Истина... всесильна!!!
неуязвимым буду...
как гранит...
и что судьба...
передо мной... без сильна.
...меняется жизнь прямо на глазах...
вот даже птицы...
вдруг... летят иначе...
и только сердце...
в розовых очках...
когда ты рядом...
кенгурёнком.... скачет
в твоих зрачках я вижу жизнь свою...
её паденья...
взлёты...
и зигзаги...
звезда Давида...
и Кленовый Лист...
не добавляют... страсти и отваги.
всегда со мной... как Тамплиеров знак...
(два всадника на лошади... едины...)
твоя улыбка ... мой Волшебный Флаг...
мне возвращает...
молодость и силы.
как ты умеешь сладостно любить...
вся без остатка.... чувствам отдаваясь....
мгновенья эти...
не могу забыть...
в них днём и ночью...
часто возвращаясь...
пусть горько плачет Ангел Красоты...
отвергну украшение природы....
мой Ангел Страсти...
это только ты...
смысл жизни Страсть...
а не златые горы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014
- Ой, жінко, нам кінець! Мене таки звільняють!
Через люстрацію з посади вже знімають.
Таке питання мені задали,
Як так зі мною повестись вони могли!
Спитали чи я справді грав на піаніно
У Януковича як був на іменинах.
І я таки сказав що дійсно грав...
- А міг збрехати, й не ловити гав.
- Та якби я, скажи мені, збрехав,
Якщо всі ті, що в мене це питали,
Під моє ж піаніно й танцювали?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545626
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.12.2014