| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Ми так хочемо бути на когось схожі.
Серед вас і так багато клонів.
Світ тісний,котрий перехожий -
знає права.Не знає законів.
Ми так хочемо бути купцями
найкращого виду товару.
І якщо лише папірцями -
не приймаємо жодного браку
Ми знаєм життя і даємо поради,
Хоч і в самих не дуже ладно.
Охоче приймаємо все,окрім правди,
краще ніяк, аніж складно.
Нам завжди часу бракує
На все, крім чекання зарплати.
Забули,чого справжнє вартує.
Забули, чого варте кохання.
Весь час кудись поспішаєм,
забувши про речі дійсно важливі.
Не завжди душу ми помічаєм,
не завжди ми терпиливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2013
Мне не нужно знать новостей...
И сплетни чужие не надо...
Лишь бы снег, да посвежей.
Лишь тебя видеть бы рядом.
Так сложно.Хотя бы понять,
что значат все эти строки.
Правильно нужно от судьбы принять
прежние жизни уроки.
Может и жизнь изменить,
а может все так же оставить
примерною девочкою быть,
не нарушая правил.
Ведь реально посмотреть лишь вокруг-
и все предельно ясно.
Не бывает девчонок подруг
Быть может все понапрасну.
Я не знаю сколько сможешь ты ждать,
и времени сколько не жалко.
Не хочу я больше страдать,
а ты будешь оправдан.
я так слепо верю тебе,
и время врядли разрушит.
все,что хочешь расскажи о себе-
внимательно стану я слушать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396338
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.01.2013
Я научу тебя скучать по мне.
Я научу тебя, во чтобы мне ни стало.
Пускай не вижу света я во тьме,
Пускай все нервы истрепала.
Немного времени пройдет-
Забудем все былое.
И до тебя навряд дойдет,
Что голос твой - для меня святое.
Ты знаешь, может быть
я по-другому мыслю.
Умею в жизни лишь любить,
но без тебя не вижу смысла.
Дай Бог, и все пройдет.
и научусь однажды
душу напролёт
не выставлять я дважды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396335
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 29.01.2013
Коли останній часом ви помічали дощ?
Чи може радість ту,яка в очах
Не питай себе ..для чого ти живеш
Твоя лиш мрія покаже вірний шлях
Коли так просто ви сміялись?
Так щиро…щоб просто сміх
Захоплював і все на світі стало
Так легко,мов нам море до колін.
Життя втрачаєм на проблеми
Пусті розмови . ми гаєм час
І не віриш вже в кохання
Що колись повірило у нас
Та знаєш,багато в нашім світі
Пролітає повз серця
Та не згуби свого кохання
Любов буває лиш одна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2011
Хтось себе шукає у вітрах..у полі
Для когось страх - усе життя
Буває так,дарує доля
Моменти щирі,мов його душа
Таку ту мить,що лише одна
Ціни та варта чийогось життя
Може сенс не є в усьому
Що можна в слух промовити завжди
Буває..власне щастя віддаєм другому
На власний адрес чекаєм лиш біди
Бо звикли бути нещасливим досі
Жалітись на коліні у туги
Бо звикли бути ми слабкими
Власну гордість віддавати тим,
Хто знав обов’язково …
ціль й дійшов мети.
Сумнів часто нас спіткає
І знову сил не вистачає
Й віри в силу почуття…
Колись у Бога ми благали!!!
Надати крила для життя...
А сьогодні…все що маєм
Лише надію…й сіре це буття.
Одне лиш диво те у світі…
що має назву у всіх віках
Не важливо!!Повноліття…
Чи може старість у думках
Кожен вірить в силу Божу …
надану цим святим чуттям
не було б нічого схоже
без кохання у рядках
Не було б багатих.. бідних
Не було б тебе й мене..
Все на світі немало б сенсу
Без кохання й доброти
Сьогодні світ неперевершено жорстокий
Забули суть і мету життя
Набити всім кишені
Вийти за багатого вдівця..
Всі розумні на розмови
Й філософські лиш думки
Зайдуть за України долю:
«а що для цього зробив ти?»
Сьогодні будуєш ти основу
Де будуть потім лиш мости
Все що буде,то є новим
Для тебе шляхом від біди
Тієї..що пожирає нас весь час..
Щоранку ..знову й знову
Щодня..: «а той…він..в суспільстві згас..»
Життя..то гра і не сумнівайся..
Перші жертви завжди є..
Тільки успіх не приходить звідти..
Живе де заздрість і брехня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2010
Надаєш наснагу жити
І день без тебе вже не той
Чи можна було б згубити
Ні один погляд той святий.
Став для мене цілим світом
Іноді для тебе лиш живу
Десь на небі живе сузір*я
Маючи історію мою…
Чи можна з чимось порівняти
Розмови щирі,що вночі
Чи може душу тих відносин
Що не мали права жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189302
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Душу зігріває теплий вітер
Посмішка свята, мов сніг
Карі очі як та безодня
Що рятує нас від нас самих
Чи щасливий час
Чи дарунок долі
Віра в правду й силу почуття
Назавжди зостанеться в рядках
Сила погляду і тепло долонь
Та чи буде все лиш так,
Навряд чи згасне наш вогонь
Слова усі не хочуть бути
На цім аркуші сумнім
Напевно час мені забути,що ти міг бути
Лише моїм
Вся проблема в мені,я знаю..
Нікого навіть і не обираю
Просто бути чесною з собою
Важко!!до нестерпного болю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Особиста біль
Зневага до самого себе
Посмішка на вибір..
Кожен день - нова
Всі так звикли бачити у небі
Життя у хмарах,
У рожевих снах
Суть не вся у цьому
Навіть не в грошах...
Не хоче зняти окуляри-
Змінити колір у житті
Так добре жити за рахунок мами...
Є все,що хочеш для душі..
Чи довго житиме блюзнірство
Рідньою справжнім почуттям?
Невже молитви всі даремно..
ПРолиті сльози їм...Сина́м?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2009
Неначе душу запалив
Самотнім вечером зігрівши
І все було лише для нас
Аж поки не зробилось іншим
Сьогодні мій,ти поруч любий
І серце наше- одне на двох
Ніщо не змусить тебе забути
Сила є і в цих рядках
Поїхав ти...мине багато часу
Все іншим буде,усе навколо нас
Ніхто не обіцяв чекати
Лише як переможеш час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2009
Давай росстанемся
Не будет больше НАС
Сейчас попробуем чужими стать друг другу
Давай мы перестанем в етот раз
ходить с тобой по замкнутому кругу.
Давай растанемся...
Я так тебя прошу..
Забудем всё,что между нами было
И я не стану больше вспоминать,
Что я любила,так тебя любила
Давай растанемся...
Пусть горько на душе..
Попробуем начать жить так,как надо.
Зачем слова? Всё решено уже..
Всё между нами кончено
Так надо..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150833
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.10.2009
Так боляче іноді в житті програвати
Ще важче не впасти,а вміти стояти
Навіть коли ти одна- і біля тебе нікого немає
Все одно життя іде,і тебе не чекає
Воно не чекає коли
Забудеш весь біль,зрозумієш
Мету або ціль
Воно біжить цікаво
Нестримно,драйвоово
Але іноді потрібні зусилля
Для того,щоб вміти прощати
ДЛя того,щоб знати Хто Ти
Для того щоб гідно сказати-
Я ОСОБИСТІСТЬ - і Не збираюсь здаватись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150831
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2009
Питання вічне і єдине….Тривожить кожного всяк час
Життя іде і час все плине,воно живе у багатьох із нас
Та чи спроможне це творіння Бога, пізнати сутність тих речей
Чи все то доля? Чи лише дорога, якою ти весь час ідеш?
Питання повне і відверте… Чим є твоє буття?
Живеш ти пішкою,чи може королевою життя?
Зміни щось в цю хвилину- і все піде у висоту
Не забудь що ти людина- я так тебе прошу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2009
Крізь сторінки величних творів
Поглядає на мене їхнє життя
Нещасні жертви братовбивчих воїн
Щасливого так і не знали кінця
Ці великі поети все життя віддали
Щоб бути зірками у невідомій пітьмі
Знали ціну вони вільного слова
Та ціна була занадто тяжка
Непокоїла страшна України доля
Але Віра ще й досі жива!....
Сильні митці жорсткого режиму
Ніщо не зламає їх буття
Українську підносили силу
Не хотілося їм занадто швидкого кінця
Не бачив світла у довгому тунелі
Серед безліч зміїв і гадюк…
Справжніх друзів забрала система
А книжки не проходили в друк…
Життя він кохав, як божевільна людина
Жив він протестом тодішніх ідей
Зупинити хотілось наближення смерті
Але був він самотній серед безліч людей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2009