| Сторінки (2/167): | « | 1 2 | » |
Авторы: Екатерина Антишевская,
Сагайда.
Откинув суету и быт, сомненья,
Душа так падка на величие красот,
Мы отдаёмся неподвластному стремленью,
И зову Богом созданных высот.
И по спирали, подымаясь выше, выше,
Рискуем жизнью, будто всё в последний раз.
И этим чувством дорожим, и цель всё ближе…
Мы так едины в этот миг и в этот час…
Единством этим мы очищаем наши души,
Идя к тем далям, что видели во снах.
Мы счастье там познаем, и видеть будем лучше,
Преодолев в себе всю боль и страх…
Откинув быт и суету, сомненья,
Душе так сладко стало в небесах.
Она взлетела вновь и в разуме прозренье
У вершин тех гор да в облаках…
P.S:
Их тайны нас к себе влекут,
Ведь в них живут приют и сила вдохновенья.
В них есть свободным смелый дух,
Как тот орёл, что чертит в небе дивный круг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223656
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.11.2010
Безмежні далі, велич гір,
Сяйво сонця й вітру спів.
Незнаний шлях й чарівність лір…
Все те, чого ти так хотів.
І водоспади, й небеса,
Зірок безмежність… хвиль краса.
Чарівний спів біля вогня –
Живі й натхненні голоса…
Рух наш вперед у цім раю,
Де пізнаєш сутність свою.
Де знов літа душа твоя,
Де надихає днів зоря…
Безмежні далі, велич гір,
Сяйво сонця й вітру спів.
Незнаний шлях й чарівність лір…
Все те, чого ти так хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010
Лучей безумное сиянье.
Ели, ветер да костёр.
Троп нехоженых взыванье.
Отпуск: горы да простор.
Мгновенья нежного тепла,
Оживительный всплеск волн.
Рассвет лелеющий до дна…
Есть это всё. Ты этим полн.
Грёз исполненье на яву -
Озёра, склоны, неба высь.
Ручьи, вершины, «Хорса лик»
ТЫ в это верил. Прикоснись.
Свет, что несёт в себе тепло,
Окрылил всю душу вновь.
Ладони к небу поднялись,
На миг застыла твоя кровь.
Цветы в душе прекрасных снов.
Есть на яву - ты без оков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217326
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 21.10.2010
(С Днём Рожденья!!!)
Лучами солнце
пусть твою душу согревает,
И его нежность
век тебя ласкает.
Зовёт судьба
пусть в дали колдовские,
Аллеей счастья
пусть станут дни мирские.
P.S: Произведение посвящается 26-летию уважаемой сотрудницы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214887
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 07.10.2010
Січеславе* – край мій рідний,
Ти в красі своїй чарівний.
Твої ліса, лани й Дніпро,
Та острів давній Монастирський,
Де бував БАйда Дмитро.
І ті поля твої колишні
Де татар долав Сірко.
Ти земле та,
де дихати й тепер легко
Де і понині цвітуть вишні.
Де є каштани, сосни, клени та дуби.
Хоч поряд з ними процвітають
…авто, заводи, злі біг-борди та стовпи…
Де майорить твій дух святий.
Де був подолан Кодак тий…
Січеславе – Запоріжжя брат рІдний,
Де вік зростав лик кОзацький.
П’ять січей з восьми на сОбі ти тримав.
Ти боротьбу та волю знав.
́́́́
___________________________________
*Січеслав - 1918 року Урядом Української Народної Республіки було ухвалено рішення про надання місту Катеринославу імені СІЧЕСЛАВА, себто міста Січової, козацької слави.
Січеслав – це символ волі народу українського, щасливої праці на своїй землі. Це символ відроджених українських цінностей: веселої вдачі, доброзичливості, гостинності, сміливості і щирості, завзяття і натхненності. Січеслав – потужне місто на могутньому Дніпрі, серце Низової Наддніпрянщини. Це місто велетнів-заводів, це місто – перлина України і за красою, і за економічним потенціалом. Це місто, від якого починається Великий Луг, овіяний козацькою славою, Пороги, південні степи Таврії, що розкинулися ген-ген аж до українського Криму. Січеслав – культурний і духовний центр Сходу країни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214745
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.10.2010
Самая главная книга, которую должен прочитать человек в своей жизни - это его собственная Душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213364
рубрика: Проза, Философская лирика
дата поступления 29.09.2010
Моє кохання – вічне, сильне.
Йому не вмерти й не втекти.
Я з ним назавжди… воно вільне.
…мені його не досягти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2010
В Січеславі* знову осінь.
Мила, ніжна, чарівна
(Нам давно вже спеки досить)
Дощем свіжим залива.
Кожний закуточок міста
Й душу твою освіжа,
І в яскравих тих намистах
Стоять стрункі дерева…
За дощем проб’ється сонце,
Й пташка знову заспіва.
Це все гляне у віконце,
Де душа твоя співа.
_______________________
*Січеслав - мається на увазі Дніпропетровськ! В народі можна почути таку назву - напевно через те, що на території області було 5 з 8 січей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212107
рубрика: Поезія,
дата поступления 21.09.2010
Україно, ненька мила,
в тобі черпаю Силу я.
Ти рідна земленько квітуча,
Святі й безмежні твої
гори, річки, ліси, і поля.
Ти рідна земленько квітуча,
В тобі росте,
в тобі летить – моє життя.
Хай тебе вічно зігрівають
щирі й люблячі серця,
Як сонце ніжне, що над нами.
Хай наші руки прикрашають
тебе вічно… без кінця!
Зі святом всіх! Будьмо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207521
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2010
Долі наші разом злиті –
Руки наші у кільці.
У бутті ми в кожній миті
Завжди поруч. Ми бійці.
І ніщо, ні, не зруйнує,
те для чого ми існуєм.
P.S: Вірш присвячується моїм найкращим Друзям - браттям по духу: Ніколаєнко "Solaris" C, Плеханову "Tourist" П, та Буклей "Роккі" С.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207331
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 23.08.2010
Неймовірно ніжна квітка,
Ангел світлий вороття.
Сяйво сонця в хмарах долі –
То є дівчина оця.
Енергійна і чутлива…
муза милая моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207323
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 22.08.2010
Тебе зустрів учора знов, моя чарівно Мило Музо.
Моя – богиня, чародійко, моя чарівно ніжна фея.
Ми привіталися лишень, та наче розв’язався вузол
Проблем буття. І я тепер у небесах немов орел
Літаю вільно та натхненно…
P.S: Присвячується Міхеєвій А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2010
Кометой пронёсся в судьбе всех поколений,
И упал в наши души, да в наши сердца.
Найдёт пусть он счастье среди измерений,
Он с нами навек… навсегда… до конца…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206278
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 16.08.2010
Виктор Цой – герой поколений,
Вечно живая рока звезда.
Русского рока художник и гений –
Вечно живой – живой навсегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206276
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 16.08.2010
Ты нежности богиня –
В душе прольётся твоё Имя,
Меня лелея… вновь и вновь
Развеяв фальшь печальных снов.
Навеешь снова мне стихи,
А в них живёт полёт души.
Стезя моя – её витки,
Тобой согреты – нет глуши.
Я не люблю тебя, но ты
несёшь спасенье для души.
Ты нежности богиня –
В душе прольётся твоё Имя…
P.S: Посвящается Михеевой А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205496
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.08.2010
За спиной уж двадцать пять,
А я один – в Любви я одинок,
Но Твоё сердце сердцем обнимать,
Не перестану я, Ты мой цветок,
Что подарила Счастье мне,
Что растворить смогла в неге.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2010
Ты словно дикий серый волк,
Сидишь и смотришь на луну,
И небо звёздное вокруг.
Ты слышишь сердца каждый стук,
И речки каждую волну.
Той речки, что тебя лечила,
В которой ты скупаться смог,
Что раны свежие омыла.
Да, был не лёгким этот день.
Подъём и спуск... опять подъём,
Но ты сумел пройти… и тень,
Несёт покой, вы с ней вдвоём…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203395
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.07.2010
Карпатська велич гір та лісів,
Річок стрімких й гірських озер…
Вона очищує твій «всесвіт»,
У ній навік твій дух завмер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203152
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.07.2010
Карпатська велич гір та лісів,
Озер та річок, й полонин.
Шепіт вітру, ніжність трав і пташок спів…
Повільним тут є часу плин…
Купання в чистих, Сильних водах,
Ковток води з гірських джерел…
Тут чітко знаєш в чому міць твоя й свобода.
Летиш увись немов орел...
Рюкзак на спині – дім твій й крила,
Що підіймає в височінь.
І дух летить твій на вітрилах
У ту далеку неба синь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203015
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2010
Карпати… Таємничі та надзвичайно чарівні… Гірські вершини вкриті туманом, або ж освітлені сонцем, шум гірських річок… шепіт вітру серед тиші в кроні дерев та зелені трав…
…варто побути в них лишень кілька днів і ти починаєш відчувати себе цілком і повністю злитим з ними. Енергія твоєї душі з’єднується з їх неповторною первозданною енергією. Немає нічого кращого ніж спозирання карпатської краси. Вони завжди чарівні. Чи багато в тобі сил, чи ти вже повністю вибився з них. Немає абсолютно ніякого значення… Похід – рух та спозирання, ось в чому ти відчуваєш всю силу та велич Життя… Які б труднощі не спіткали тебе на шляху – ти завжди Живий. Завжди окрилений та натхненний. Твоя свідомість чиста, а душа в польоті десь в іншому вимірі – серед світлих духів та явищ неповторно дивовижної карпатської краси.
Вражає в Карпатах й відкритість та щирість місцевих мешканців. Їх мова та манера спілкування. Ти по світлому заздриш їх образу буття серед всієї цієї мальовничої краси!
Карпати – найдивовижніша й найзагадковіша місцевість нашої багатої на природню красу та традиції неньки України! Вони навічно підкорили мою душу, свідомість та серце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202951
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.07.2010
Карпат таинственная сила,
Откроет мне свои объятья.
Я окунусь в ней с головой,
И Душу их смогу познать я.
Там в пропасть сброшу свою боль,
Там в Красоте
умою Дух свой.
В тех небесах, в тех чистых реках
Я дам Системе новый бой.
И пусть кружат орлами беды,
У меня над головой,
Но не достать души заветы
Этим всем,
что надо мной…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199641
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2010
Янголи долі – Друзі твої,
Разом з тобою Вони в боротьбі.
За правду, за волю, за радість буття…
Завжди відкриті в Їх душах чуття.
Їх обладунки – це душі відкриті,
Це вірність, надійність та міцнії руки.
Зброя у Них – це поради життя,
Душі позитив… й вічно світлі серця.
Янголи долі – Друзі твої,
Разом з тобою Вони в боротьбі…
Крила Свої завжди розкривають,
Й у небо з Собою умить підіймають.
P.S: Твір присвячується моїм Друзям: в першу чергу Ніколаєнко Сергію, Плеханову Павлу, Буклей Сергію, а також їхнім половинкам – Марині Ніколаєнко і Таїсії Буклей., а також Мari N.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2010
Ласковый вечер - сияние звёзд,
Ели да ветер… звон гитары… костёр.
Томные дни… в странствия мост,
Озаряющий свет, что лелеет мир грёз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196228
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 17.06.2010
Ангел нежный неземной,
Навек вошёл в моё сознанье.
Ангел, слившийся с душой.
Светлее стало мирозданье…
Тревожит нежно душу мне,
А вслед за ней и разум мой
Сей образ, что спалил в огне
И страх, и боль… весь ад земной…
Я восхищён им и спасён.
P.S: Данное произведение посвящается объекту моего Восхищения - Михеевой Анастасии.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195611
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 14.06.2010
акро-дебют
И снова я пою Тебе,
Роняя душу на листок.
Огонь любви горит во мне,
Чем наполняет лиру строк.
Капель тоски – в душе на дне…
А я храню любви исток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195328
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.06.2010
Небо над Дніпром – хто без тебе я.
Небо над Дніпром – кличе кров моя.
С. Вакарчук.
Вечір. Місяць. Тихо шумить вітер. Перед тобою легесенько грають хвилі старого й мудрого Дніпра. Ти стоїш на пірсі та спозираєш ту казкову грайливість хвиль, й ніжне переливання в них сяйва далекого небесного диску. …твої думки уходять далеко, десь поза межі цього світу. Ти на одинці з собою… ти на одинці із Ним – могутнім стародавнім Дніпром! Поступово зникає весь смуток, що так сковував твій мікрокосм….
Перед тобою протилежний берег. В світлі ліхтарів Старих Кодаків, здається, що він зовсім близько. І ось, твоя свідомість переходить на інший рівень сприйняття. Відкрита душа наче злітає в небесну височінь. …ще кілька миттєвостей, і ти знов поринаєш в себе, але вже в трохи інший рівень себе… Кодаки (Кодацька Фортеця)… легендарні Кодаки – зразок козацького волелюбства й патріотизму. Один з символів, один з прикладів величезної справи легендарного гетьмана Хмельницького…
І ось ти, стоїш на цій землі й відчуваєш в собі, якусь надзвичайно потужню Силу… Ти прекрасно розумієш, що джерелом цієї Сили є Він – Дніпро. Свідок багатьох вікових подій… хранитель неосяжної енергії буття. Він… Саме він, в цю мить, надихає тебе на Життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191197
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2010
Чарівний ліс й Дніпро широкий,
Тебе так ніжно обіймають…
В тобі я тут не одинокий –
Тут вище неба підіймають
Всі спогади мого буття,
Що в серці лагідно співають –
Все те, що дало відчуття,
Що миті щастя все ж бувають…
P.S: Вірш присвячується рідному масиву "малой родине" Придніпровську!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2010
Твоє дитя – мале дитя…
Ні, народитися не вспіло.
В його биття – серцебиття…
Ти так надіялась й хотіла…
І ось в сльозах душа твоя.
А я не знаю, що й казати...
Ти просто вір, Mari моя
(Друг - просто вір),
Що зможеш горе це здолати.
P.S: Вірш присвячується моєму дорогому другу – Mari N.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2010
Энергия солнца – энергия Жизни,
Дыхание ветра и гор красота.
В сознанье твоём очищение мысли.
Нежность всех трав…
созерцанье костра…
… «Сварога явленье» в вечерней тиши.
Мерцание звёзд и сиянье луны.
В походном движенье окрыленье души.
Стоянка у моря… Блески волны…
…сомкнутый круг улыбок и рук.
Скольженье по камням к цели, вперёд,
По хребтам и по склонам –
в закалке твой дух.
Ты чувствуешь там, как Правда течёт.
P.S: Данное произведение посвящаю как самому Крыму, так и тем людям, которые разделили со мной радость похода!
На фото "Сварога явленье" :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184158
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.04.2010
Посвящение:
Данное произведение посвящается
великолепной девушке и очень хорошему человеку,
бывшей однокласснице – Михеевой А.
Часть Первая
Ты окрылила мою душу
Прогнав мгновенно с неё стужу.
Ты окрылила вновь меня
Своею внешностю маня.
Маня своей душою нежной,
И улыбкою столь вешной.
И я не выдержав сего,
Расстворился, в тумане плена твоего.
Нет, ты не думай – не люблю,
Нет, не об этом говорю.
Но всё что есть к тебе всяк час
В сказанье я пишу сейчас…
Все те стихи, все те цветы,
Они совсем не о любви.
Они – всего лишь отраженье
К тебе душевного теченья,
К тебе волшебного влеченья,
Расточку нежного цветенья.
Да, я пришёл к тебе с цветами,
Чтоб подарить весны цунами.
Что окрыляет вновь меня.
Ведь, вот теперь года спустя,
когда смотрю я на тебя.
То в изумленье замираю.
Когда твой мир я ощущаю.
Мне так приятно на душе,
Когда в вечерней
нежной тишине,
Ты говоришь спасибо мне,
Когда седим мы на скамье,
Возле бывшей школы нашей,
Где стала наполняться
эта чаша.
Я помню все те пробужденья,
Все те первые, простые окрыленья.
Что спустя два года вдруг возникли,
И в душу мне тогда проникли.
И помню страсти пробужденья
Среди душевного теченья…
И боль, конечно, помню я,
Когда не приняла меня.
Когда понять ты не смогла,
То, что несла душа моя.
Ведь, уже тогда,
ты стала дорогой.
Но, нет,
не извиняйся предо мной.
Не для того все эти строки,
Чтоб создавать тебе мороки.
Они всего лишь для того,
Чтоб выразить всю правду
явления того.
Явления того,
что восхищеньем называю,
И в небеса
с ним вместе я взлетаю.
Я помню танец выпускной.
Я помню танец и другой.
Танец давности трёхлетней,
Что поместить хотел в сонете.
Когда всё стала на места,
Когда боль стала та пуста.
И всё, что я прошу сейчас,
Чтоб дружба вдруг связала нас.
Нет ни любовь, не страсть,
И не иллюзии напасть.
А просто честность наших душ
Отгоняющая глушь.
Ведь, ты – сказка бытия,
Которой восхищаюсь я.
Ты, нежность в воплощеньи,
Что вводит душу в упоенье.
Ты, словно солнце в чистом небе,
Божественная леди.
Твой взгляд чарует душу смело,
Что так давно уже болела.
Но вот с тобой она запела,
И птицей к небу вмиг взлетела.
И в высоте сего полета
Не вижу я совсем болота.
Ты окрылила мою душу
Прогнав мгновенно с неё стужу.
Ты окрылила вновь меня
Своею внешностью маня.
Маня своей душою нежной,
И улыбкою столь вешной.
Часть Вторая
И я пишу стихи, пишу,
Что в душе тобой дышу.
И поздравляю искренне тебя
С праздником весны восьмого дня.
В телефонном собщеньи
Выражаю откровенье.
В нём нет любви привычной,
Но откровенье есть души обычной.
Моей души, что засияла,
Когда сказку, вдруг, в тебе узнала…
И вечер весь «Спасибо» жду.
Скромное твоё «Спасибо» жду.
Но только всё напрасно это,
И зараждаются сомненья где-то,
В глубине моей души,
Что всё, правильно, поймёшь ты.
Всё то, что написал,
Что душою нежно излагал.
А на утро, на работу по пути
На шаг ещё решаюсь подойти.
И снова я тебе пишу,
То, чем, к тебе дышу.
В очередной раз объясняя,
Слова душевные раняя:
«Не нужно мне твоей любви,
Но восхищенье есть в крови!
Тобой – небесное созданье,
Живёт душа, живёт сознанье.
Живёт тобой во мне весна,
И пусть в тебе цветёт она»!
И объяснить тебе спешу,
Что комплимент лишь я пишу,
Как дополненье к поздравленью,
В душевном нежном упоенье.
И снова жду, с тревогой жду,
Что понимание найду.
Проходит день и ночь уходит,
И лишь к утру он вдруг приходит
Твой долгожданный SMS,
В котором откровенье есть.
В котором есть душа твоя,
И в нём тогда читаю я:
«Спасибо за красивые слова,
Цветы и поздравления,
Но давай останемся
Одноклассниками только…»
И не понимаю тогда я
Свободно мне иль больно.
Но дальше я читаю,
И всё прекрасно понимаю.
«…Тебе извеняться не за что,
Меня прости за прямоту,
Но, поверь так будет лучше»
И попадаю в пустоту…
Не понятную мне пустоту,
Так вроде потерял мечту.
Хотя всё на своих местах,
Пусть каждый на своих ветрах.
Но всё прекрасно, всё отлично.
Всё душевно – эстетично.
Я ничего не потерял,
Ты приняла, что излогал.
Со «спасибо» приняла,
Что значит – всё ты поняла.
И боли нет в душе совсем,
И я в полёте, и не нем.
В полёте, что ты подняла.
Так случайно подняла.
Не подозревая даже этого.
И стала жизнь светлее светлого.
И всё прекрасно, всё на месте,
Пусть мы с тобою и не вместе.
Да, этого, и не надо было вовсе мне.
Я лишь хотел, чтоб ты была в весне.
И душа к тебе летела,
Да свою песню нежно пела.
И ты услышала её.
Об этом мне сказало
поведение твоё.
И я в полёте, что ты подняла.
Так случайно подняла.
Не подозревая даже этого.
И стала жизнь светлее светлого.
И всё прекрасно, всё на месте.
И всё отлично, всё на месте.
5 -11 марта 2009 года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179704
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2010
Как хочу вновь ощутить
ветра твоего дыханье.
Как хочу вновь уловить
гор твоих признанье.
Как хочу услышать вновь
рек твоих журчанье,
И орлов твоих круженье
в бездонных чистых небесах…
Как хочу к тебе
в столь суровый снег и брод.
Как хочу опять
лицезреть твой небосвод…
Как хочу к тебе,
мой дорогой и дикий Крым.
Чтоб развеять вновь
в себе системный дым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178618
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.03.2010
Суб-поезія – це поезія, яка за своєю художністю є більш простою ніж поезія-мистецтво (висока поезія, власне поезія). Ця поезія не є віршомазом. Вона має всі рамки поезії – ритм, мелодійність, розмір… та все ж таки вона далека від поезії в її істинному розумінні.
На мій погляд в поезії в цілому можна провести паралелі, так само як і в музиці – поп-напрямок (попса) та джаз, або класика. Саме через свою простоту суб-поезія (як і популярна музика) є більш зрозумілою для загальних мас.
Цей тип поезії може бути, як якимось своєрідним окремим напрямком, в котрім працює поет, так і точкою відліку на відрізку шляху до поезії-мистецтва. Та поки суб-поет не стане справжнім митцем він залишається лиш суб-поетом. Ніяких перехідних ступенів між цими двома різновидами не існує. Є лише плавний перехід одну в другу.
Відносно змісту та характеру творів суб-поезії – вона ні чим не відрізняється від високої поезії.
Суб-поезія так само, як і висока поезія має право на існування. Бо, так само, як і висока поезія здатна впливати на формування культури суспільства.
Звісна річ, що ця поезія ніколи не зможе залишитись в віках. Але вона здатна залишати свій слід під час життя та «публікуванні» автора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178273
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
(подрожаніє*)
Епіграф:
«А мужикам охота на охоту,
А мужикам охота по болоту,
Да в дальнюю стороночку
Нести свою двухстволочку.
Охота брат, охота брат, охота»
Гр. «Любэ» - «Охота»
А хлопцям хочеться в похід,
А хлопцям хочеться у гори.
Та за спиною н́ести весь свій «світ»,
Щоб відчувати радість долі…
І хай той сніг нам стрінеться в дорозі.
Бахіли** наші є тугі.
І ми вб’ємо не час – лиш тільки ноги.
Та ми бажаєм знову хлоп’яки…
А хлопцям хочеться в похід,
А хлопцям хочеться у гори.
Та відчувати весь той дивний світ -
Та відчувати радість долі.
*Подрожаніє – сленгово «пародія».
** Бахіли – елемент туристичного спорядження, захищаючий ноги до колін від снігу.
P.S: На передодні березневого кримського походу пишуться тільки такі рядки :). Цей твір є пародією на пісню «Любэ» - «Охота». Рядки, що надихнули мене, я використував для епіграфу.
Чесно кажучи завжди, коли слухаю цю пісню, майже самі по собі, проводяться певні паралелі між походом та охотою. На мій погляд в них багато спільного, тільки замість «двухстволочки» цілий твій світ – «рюкзачок»… :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Я так хочу к Тебе коснуться –
Своей рукой почувствовать тепло.
В Твоих глазах хочу я окунуться.
В них утонуть
Беде назло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2010
У серці моїм кохання істинне живе.
Воно Тебе до себе зве.
Воно летить до Тебе птицею крізь простір,
Зігріте красотою зір.
Воно надією живе на все життя єдиною:
З Тобою бути – з Мрією.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Енергія природи – енергія життя,
Енергія любові – вогню серцебиття
Живе у творчості прекрасній цій.
З ней розумієш ти єство душі своїй.
І наче птах летиш ти вільно в небо,
Цвітеш в собі, як на весні та вербо.
Душа рікою ніжно й стрімко ллється.
Та серце в т́обі лагідно так б’ється.
Від сили щирості й безмежної свободи,
Від істини – від повноти людської вроди.
З ней розумієш ти єство душі своїй,
Й собою обіймаєш ти мрій своїх обрій.
Енергія природи – енергія життя,
Енергія свободи й вогню серцебиття –
Це дійсно Дика – це Жива Руслана,
Це творчо сильна й відчайдушна панна.
P.S: Вірш присвячується Лижичко Руслані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Сквозь расстоянья - сквозь года
Твой образ всё же жив во мне.
И пусть в тоске моя звезда,
Но Ты навек
в моей судьбе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173365
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.02.2010
То дождь, то снег. Печаль в душе.
Скорей бы оттепель уже,
И звон кап́ель бегущих с крыш.
Да вот зима
печалит лишь.
…своей извилистой ходьбой
Вызывает нас на бой.
И каждый день мы в нём идём
Да песнь весны
в душе поём.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173146
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.02.2010
Поэзия, в её истинном и широком смысле – это настоящее искусство, в котором место только гениям и подлинным талантам. Сразу же хочу сказать, что не первым, ни другим себя не считаю. Моё стихотворное творчество можно назвать поэзий, лишь в понимании, того русла, в котором я работаю, как жанра. Не считаю свои стихи не искусством, ни примитивным рифмоплетством. Мои стихи – это просто стихи. Прежде всего – творчество души – открытие собственного «Я» (естественно, что при участии разума). Для меня главное максимально красиво в художественной форме открыть своё естество – своё истинное «Я». Так как в душе каждого человека заложена истина, данная ему для Жизни. А творчество, как раз тот инструмент, тот метод, который помогает нырнуть в глубину своей души и найти в ней истину. Что, по моему мнению, при своём движении и кульминации в конечный творческий продукт, помогает, как взрастить культуру собственной личности, так и повлиять на культуру других людей, при ознакомлении с этим продуктом. Что в свою очередь, делает вклад в культуру общества страны планеты (в более широком и глубоком понимании).
Своей целью в собственном творческом пути, считаю максимально возможный вклад в культуру своей родины – своего родного края в масштабах страны. Думаю, надеюсь и верю, что у меня это получится. По крайней мере, постараюсь сделать всё возможное для этого. Я не гонюсь не за славой, ни за гонораром, мне главное – оставить светлый след в культуре родного края.
Целиком и полностью уверен в том, что моё творчество никогда не будет гениальным, но ещё более уверен в том, что в нём всегда будет жить душа. По-другому писать я не умею. Тот уровень поэтического мастерства, который есть у меня сейчас – это только благодаря ей (душе). Только благодаря непрерывному труду в движении к цели.
Я принципиально и осознано, избегаю одного штампа поэтики во время написания – размера. Я целиком и полностью поддерживаю то, что в стихах всегда должны быть: ритм, мелодичность и образность, придающие художественность самому произведению. Только вот, размер, в моём понимании, это чересчур грубые и жёсткие рамки. Как по мне, он всегда должен быть свободным. Это абсолютно не нарушит гармонию произведения, но даст более свободно раскрыться душе в нём. Честно говоря, с трудом понимаю, как можно при вдохновении, в творческом порыве задумываться над размером. Душе нужна свобода, в том числе и в творческом порыве. Только гениям под силу соблюдать размеры и полностью выразить в них свою душу. Большенству же людей (любым многочисленным творческим единицам) это не под силу. Но это, ни в коем случае не должно останавливать творческую натуру. На то она и творческая, что в ней есть потребность души к творчеству, без которого жизнь теряет все краски и суть, превращаясь в низменное и бессмысленное бытие. Творчество от души всегда имеет силу и право на жизнь. Всегда имеет положительный эффект, пусть оно и не искусство (т.е. – лишённое искусности).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171719
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.02.2010
Працюючи над цією роботою
я опирався на власні роздуми,
та на японське вчення
духовного вишколу Нінпо-Міккьо.
Деяка частина матеріалу взята
з попередньої моєї роботи:
"Неонатурфілософія.
Шлях Осягнення Істини"
Автор.
В широкому розумінні будови людини, вона має п’ять елементів, котрі представленні в ній як в енергетичній так і в матеріальній будові. Ці елементи – це Пустота, Вітер, Вода, Земля, Вогонь.
Пустота (Об’єктивна) – це перш за все енергетичний елемент, в його склад входить центр свідомості, та центр душі. Центр свідомості складається з свідомості та підсвідомості. Центр душі – з душі, серця, та духу. .
Свідомість як тонке тіло складається з вітру. Саме завдяки цьому елементу, розум, що знаходиться в свідомості, має можливість виражати думки, наче подув вітру. Вони роблять свіжішою та могутнішою людину. Саме завдяки елементу вітра, в людині, як пориви вітру виникають емоції.
Підсвідомість – це вітер в стані спокою, котрий можна завдяки зусиллям душі та свідомості розворушити.
Душа – являє собою елемент пустоти (суб’єктивної). Саме в цьому тонкому енергетичному тілі закладені частинки всіх інших частин тонкої енергетичної природи людини. Саме вона, і тільки вона здатна керувати всіма іншими складовими тонкої людської природи.
Серце – це вогонь. Всі почуття, що палають в людині це завдяки елементу вогня.
Дух – являє собою елемент землі – зібраний до купи він є просто не пробивним як утрамбована земля. Коли людина слабка – її дух розсіяний, і він є подобою рихлої землі, котру кожен може взяти в свої руки.
Енергія Тіла – являє собою елемент води. Що в своєму істинному, гармонійному стані робить людське тіло міцним та здоровим – завдяки своєму плавному протіканню в меридіанах тіла.
Одже, тонка енергетична будова мікрокосму людини складається з: Душі (власне Душа, Серце), Свідомості (Свідомість, Підсвідомість), Духу та Енергії Тіла. Всі ці енергетичні центри можна умовно узагальнено назвати Душею в широкому розумінні. І в цьому широкому розумінні Душа (як і власне Душа) являє собою елемент пустоти, що включає в себе всі інші елементи.
Окрім вище названих енергетичних центрів існують й інші центри, котрі являють собою зв’язуючий пласт тіла з Душею (в широкому розумінні), що також складається з першоелементів: Землі, Вітру, Вогня та Води. Весь цей пласт є підконтрольний Душі. В повсякденному житті він має різноманітні зовнішні прояви.
Так, Земля в своєму прояві примушує людину схилятися до стабільності в своїх вчинках та відчуттях. Під її впливом людина відчуває міцність свого тіла.
Вода робить людину текучим й мінливим в своїх вчинках та в внутрішньому відчутті.
Під впливом елементу Вогня людина стає енергійною, динамічною, що спонукає її до постійного руху, як у внутрішньому (емоційному й розумовому), так й у зовнішньому аспекті існування.
Під впливом Вітру людина максимально відчуває свій інтелект, в ньому на максимальному рівні відкривається його дружелюбність. Цей елемент впливає на формування мудрості людини.
Щойно описаний пласт є впорядкованою структурою центрів першоелементів. Як вже відзначалось – він підконтрольний Душі (в широкому розумінні). Від нього відходять енергетичні канали (меридіани), по яким протікає Тілесна Енергія (енергія фізіологічного існування людини). Саме ж тіло (точніше фізіологічна будова), також складається з першоелементів.
Першоелемент Земля – зуби, кістки, м’язи й інші тверді органи.
Першоелемент Вода – кров, лімфа...
Першоелемент Вогонь – являє собою метаболізм; він відчувається теплом що виділяється тілом.
Першоелемент Вітру пов'язаний з диханням і проявляється саме у процесах дихання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171541
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Ты снова скажешь «Солнце»,
ты снова скажешь «Друг».
И душу мне укроешь
от многих бед и вьюг.
Я посмотрю в твои глаза,
в них дождик иль роса,
Значенья не имеет,
они меня лелеют.
… в объятьях искренних твоих
так сладко ощущаю
Тепло души в заветный миг.
Ты друг – я точно знаю!
P.S: Произведение посвящается Mari N
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171389
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2010
Бесстрашный воин – воин-тень!
Терпенье – суть его стези,
Невидим он и в ночь и в день.
Судьба его – сей крест нести!
Он невидимка – он лазутчик,
Да, и убийцей, мог быть он!
Да только вот вселенной лучик,
Живёт внутри так будто звон!
Он знал закон судьбы своей!
Он закалял всегда свой храм!
Он жил в гармонии с Вселенной всей.
И сквозь века «нинпо икан»*
*нинпо икан (яп.) - пусть вечно будут жить законы ниндзя.
P.S: Данное произведение посвещаю тому искусству, которое было когда-то частью моей жизни - ниндзютсу. НИНПО ИКАН!
________________________________________
На фото Масааки Хатсуми с длинным самурайским мечём "тати" - нынешний 34-ый патриарх ниндзютсу, основатель школы Будзикан Додзе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167464
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.01.2010
З’їдають звіри Україну.
Розривають на шматки.
Лишають нам одні руїни,
божевільнії кати.
Лишають попіл своїх гасел.
Владолюбні бачать сни.
В лайно кидають Батьківщину,
де всі разом живем ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2010
1. Справжній воїн повинен постійно тренувати свою душу, дух та тіло. Тренувати душу – тобто, постійно її відкривати в творенні (рус.созидание) і творчості. Тренувати дух - розширяти власні межі терпіння й витривалості. Тренувати тіло – як мінімум, тримати його в гідному фізичному стані, та в стані постійної бойової готовності, щоб в разі необхідності застосувати придбані навички., а в ідеалі невпинно піднімати планку свого загального фізичного й бойового стану;
2. Справжній воїн завжди на боці Справедливості. Зброєю для нього може бути тільки Добро, котре в разі необхідності стає з кулаками;
3. Справжній воїн завжди знаходиться в гармонії з природою. Подув вітру, сяйво сонця, лісова тишина та спокій, грайливість хвиль рік… пташиний спів – все це надає йому Силу. Все це дає йому відчуття того, що навколишній природній світ, і стихії, і тварини існуючі в ньому є єдиним цілим з ним. Все це потребує його піклування й захисту, і він завжди надає це світові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166147
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.01.2010
1-куплет:
Небесный свет, и тьмы исчезновенье,
Души твоей свободный взлёт.
В мир истины, умом, проникновенье,
Да тающий в сознанье лёд.
Дыханье гор и ветра дуновенья,
Орлов порханье в небесах.
В душе твоей любви теченье,
И сила света на руках…
Припев:
…в твоих руках та сила солнца,
Что ощутима лишь во снах,
Что отразилась вмиг в глазах,
И уничтожила твой Страх.
2-куплет:
Огонь костра в сиянье крымских звёзд,
Твоя душа в кругу друзей.
Вы строите свой общий «дикий» мост,
С души своих ветвей.
Дыханье гор и ветра дуновенья,
Орлов порханье в небесах.
В душе твоей любви теченье,
И сила света на руках…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166066
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.01.2010
Не вистачає серцю Тебе,
І у душі моїй печаль.
Але не плачу просто неба…
Стаю тепер неначе сталь.
Для мене янгол Ти й богиня,
Для мене Ти найкращий скарб.
І серцю мого тая скриня
лишень для Тебе… я Твій раб.
Але знов кажу, що не плачу,
Хоча й кохаю дійсно я…
Я просто щастя лиш бажаю,
Тому й не йду в Твоє буття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.01.2010
Це cвітле свято – Новий Рік
Переступило знов буття поріг.
У ньому вірим всі у диво,
Що буде все у нас красиво!
В це свято поруч ви і я
Святкуєм разом до кінця!
Відверті тости й дзвінкий сміх,
І танці, що збивають з ніг!
Всі друзі поряд – разом всі.
... руки наші в міцному кільці,
У котрім вірим всі у диво,
Що буде все у нас красиво!
Це cвітле свято – Новий Рік
Переступило знов буття поріг.
У ньому вірим всі у диво,
Що буде все у нас красиво!
́ P.S: Всіх з наступившим!!! Добра та теплого сонця в душах та в усіх сферах життя!!!
Спасибі за увагу до твору!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164224
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.01.2010
Не трать себя лишь на мечтанья,
Открой Душой суть мирозданья!
Открой и смело вдаль лети,
Где сможешь счастье обрести!
Где вечным будет свет весны,
Где явью станут эти сны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163112
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.12.2009
Наші руки – то є крила,
Що до неба нас ведуть.
Наші душі – то є сила,
Що до раю нас вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2009
Мій рідний, милий Придніпровськ,
Ти колиска моїй долі –
Ти простір той, де шлях цвіте –
Де я даю відкритись волі.
Ти край мій рідний, й м’ні цікавий,
Де своїх друзів я знайшов…
Ти світ є той, що Богом даний –
Де вперше по землі пішов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160045
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
В упоенье от общения с тобой,
Идёшь домой, окутавшись негой…
Так со мной бывает каждый раз,
Когда иду я, от тебя, в столь поздний час.
Мои душа и разум словно птицы –
Парят, кружат. Им всё на месте не сидится.
Ведь ты бельчонок столь прелестный,
Разумный, милый и чудесный.
Ведь я с тобою открываю правду мира,
Где жива и страсть и лира…
P.S: Посвящается Mari N
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159308
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.12.2009
Произведение написано в соаввторстве с Несмачной-Николаенко Мариной и Николаенко Сергеем.
1 куплет:
Am Em
Дикий облик крымских скал,
G Hm
Морской волны живое откровенье.
Неба звёздного вуаль,
И ветра бурного ночное дуновенье.
Рассвет, лелеющий в лучах,
Что по воде плывёт так нежно.
Высоты гор несущих страх,
И дали в тайны окутанные вечно.
Припев:
F G Am
Атмосфера, открывающая душу,
F G Em
Где вдохновляет её каждая звезда.
Атмосфера, растворяющая стужу,
Где исполняется твоя заветная мечта.
2 куплет:
Где ночь целует день
Лучами утреннего солнца.
Души твоей рассвет
Для счастья распахнёт оконца!
Дикий облик крымских скал,
Морской волны живое откровенье,
Оставлю я, где отыскал,
Где ощутил в себе прозренье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159185
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.12.2009
Дружба – це душі відвертість.
Дружба – це міцне плече.
Дружба – благо в повсякденність,
Навіть в грози із дощем.
P.S: Цей твір присвячується моїм Друзям: подружжю Ніколєнко (Smerch Solaris) Сергію та Ніколаєнко (Sapphira) Марині, Плеханову (Tourist) Павлу, подружжю Буклей Сергію та Буклей Таісії, і Чибук (Mari N) Марині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2009
Будова Людини Як Тонкої Біо-Енергетичної Сутності:
В широкому розумінні будови людини, вона має п’ять елементів, котрі представленні в ній як в енергетичній так і в матеріальній будові. Ці елементи – це Пустота, Вітер, Вода, Земля, Вогонь.
Пустота (Об’єктивна) – це перш за все енергетичний елемент, в його склад входить центр свідомості, та центр душі. Центр свідомості складається з свідомості та підсвідомості. Центр душі – з душі, серця, та духу. В кожному з цих центрів маються деякі з інших чотирьох елементів.
Свідомість як тонке тіло складається з вітру. Саме завдяки цьому елементу, розум, що знаходиться в свідомості, має можливість виражати думки, наче подув вітру. Вони роблять свіжішою та могутнішою людину. Саме завдяки елементу вітра, в людині, як пориви вітру виникають емоції.
Підсвідомість – це вітер в стані спокою, котрий можна завдяки зусиллям душі та свідомості розворушити.
Душа – являє собою елемент пустоти (суб’єктивної). Саме в цьому тонкому енергетичному тілі закладені частинки всіх інших частин тонкої енергетичної природи людини. Саме вона, і тільки вона здатна керувати всіма іншими складовими тонкої людської природи.
Серце – це вогонь. Всі почуття, що палають в людині це завдяки елементу вогня.
Дух – являє собою елемент землі – зібраний до купи він є просто не пробивним як утрамбована земля. Коли людина слабка – її дух розсіяний, і він є подобою рихлої землі, котру кожен може взяти в свої руки.
Енергія Тіла (яп. „кі”) – являє собою елемент води. Що в своєму істинному, гармонійному стані робить людське тіло міцним та здоровим – завдяки своєму плавному протіканню в меридіанах тіла.
Різні Положення Та Заключення:
Той, хто відчуває в собі душу, ніколи в житті не скаже, що вона могла бути створена не Богом, а кимось, чи чимось іншим.
Сила людини в ньому самому – в його душі, в його серці – в його єстві.
Душа – Жива Розумна Воля.
Розум – результат взаємодії душі та свідомості (на скільки гармонійною є взаємодія душі та свідомості – на стільки й розумним є розум).
Мозок – матеріальна оболонка, в котрій тонкому тілу свідомості комфортно знаходитись й функціонувати. Здійснювати всі дії за контролем людських вчинків.
Атеїзм – ознака системного забруднення людської свідомості.
Творчість – єдиний найбільш чіткий метод художнього розкриття власної душі.
Творчість – гармонійна взаємодія енергій душі та свідомості, результатом якої є художній продукт.
Істина творчість – це духовна та глибоколірична творчість.
Творчість та благодійність – це прояви наявності душі.
Завдання кожної людини – помножити культурні досягнення власної народності, власної нації. Чим багатше, в культурному плані, буде кожен народ – тим багатше буде Світ.
Природа й людина єдині. Їх гармонія є найбільш повною й процвітаючою сутністю Світу.
Мова – обличчя нації.
Культура в цілому – душа та тіло народності.
Почуття – руліве колесо душі людської свідомості.
Почуття, інтуїція, совість – складові душі.
Любов – відвертість серця та душі відносно добра та ідеалу.
Пристрасть в коханні (емоція в почуттях) – тимчасовий, циклічний прояв максимального піднесення почуттів відносно ідеалу серця, в котрому проявляється вся сила кохання.
Пристрасть в коханні – сконцентрований потік почуттів.
Пристрасть поза коханням – сконцентрований потік емоцій без участі душі.
Добро та Любов – основа всього сущого в первозданному природному світі.
Вічне кохання має сенс й тоді, коли воно не взаємне. Бо можливість любити – це один з найсильніших проявів справжньої людської природи.
Кохання (в широкому розумінні) – коріння духовності. Коріння ж кохання – Душа та Серце людини.
Кохання (як енергетична субстанція) – являє собою комплекс тих енергій, котрі є носіями наступних якостей: щирість, чутливість, добро, романтизм…
Магнітизм – підсвідома пристрасть, в котрій «комплекс свідомості» підкорює собі душу таким чином, що стає важко віднайти джерело даного явища.
Замилування (рус. восхищение) – один з проявів відвертості душі, котрий знаходиться в людскому мікрокосмі на рівні з дружбою та коханням.
Справжнє (істине) замилування робить людину чистішою, окриляє й надихає її на Життя та творчий самовираз.
Життя – рух, динаміка, самовдосконалення, самовідкриття.
Людина ніколи не буде егоїстом, якщо вона прагне реалізувати закони своїй душі. Тому що його прагнення спрямовані на досягнення істини, котра взагалі не визнає егоїзму.
Нічого в Світі не може бути розумним, якщо воно не народжено відвертістю душі, в котрій вся сила людської сутності.
Свідомість людини здатна допомогти їй розкрити його душу, але не наповнити порожню субстанцію духовністю. Душа не є порожня.
Самовдосконалення – невпинний процес самовідкриття, а не наповнення ілюзорними знаннями з навколишнього техногенно-системного середовища власної свідомості.
Результат осягнення істини – це наповнення свідомості тими знаннями що являють собою ідентичність з внутрішнім змістом душі.
Джерело розвитку суспільства полягає в культурі єства кожної окремої його одиниці – в широті відкриття власної індивідуальної душі. Чим більш відкрита душа, тим більш раціональне та корисне відкриття здатна зробити людська свідомість.
Здібності людини – це інструмент, яким вона може відкрити в зовнішньому світі вже пізнане в собі – зробити крок до осягнення істини.
Справжня свобода – це не лише можливість вибору, а й можливість волевиявлення сутності душі в цьому виборі.
Реалізм – дзеркало світу в відображені людської свідомості, що спонукає людину до освідомленого буттєвого руху.
Принциповість та постійність – щит від стріл негативу навколишнього світу.
Щастя – відчуття глибинного внутрішнього задоволення, відчуття правильності буття.
Вічність – життя душі.
Карма – хрест який лягає на плечі мікрокосму людини, як результат покари чи нагороди її вищими силами за минулі життя.
Віра – відданість душі до будь-чого, що здатне окриляти людину в його життєвому шляху.
Істина – знання, що закладені в людській душі та в природному світі.
Моральне розкладення – смерть, адже ж людина втрачає можливість власного внутрішнього росту.
Творчість – вираження власного «Я» (розкриття душі), що направлене на прикрашання навколишнього світу.
Культура – мистецтво накопичене віками.
Митець – художник світу.
Традиції – систематизована пам’ять життя поколінь.
Людина по справжньому духовна (моральна), лиш тоді коли, та духовність, що в ній є має постійний максимальний прояв зовні.
Самопізнання – це погляд в середину себе, розкриття своєї духовності й витиснення таким чином всіляких негативів, що існують в твоїй свідомості.
Духовність є міркою матеріальності. Рівень духовності визначає внутрішній зміст матеріальності.
Сила полягає не в розумі і не в тілі. Сила – в душі та серці. Тільки маючи сильну душу та сильне серце можна мати сильний розум та сильне тіло.
Найжахливіший бруд – це бруд в середині себе. Якщо ти станеш чистіше, то й світ стане на краплину чистіше.
Кожен крок в сьогоденні важливий для майбутнього, адже ж колись майбутнє стане сьогоденням.
Контролювати себе в усьому – ось метод роботи над собою – метод самовдосконалення.
Якщо, раптом виходить так, що людина втрачає контакт зі своїм справжнім «Я», то через деякий час вона втрачає батьків, друзів, кохання… - втрачає життя. Тому необхідно завжди контролювати себе й слідкувати за собою, завжди.
Гармонія з природою – основа людського буття. Природа допомагає людині розкрити його душу.
Любов та Свобода – дві людські цінності між якими не повинно існувати протистояння. В істинному житті вони доповнюють один одного.
Буття – результат взаємодії й активності душі та свідомості.
Щоб досягти істини необхідно бути відлюдником в середині мікрокосму свого справжнього «Я».
Швидкість та якість думки залежить від просвітлення (чистоти) свідомості..
Індивідуальна душа – найвищий критерій пізнання світу.
Суть людини – бути Людиною, мета людини – стати Людиною.
Кожен з нас (з людей) повинен пережити в собі революцію – стадію перевтілення людини нинішньої в боголюдину - перевтілення внутрішнього світу людини в його істинний стан.
Бути істинним – означає бути істотнім й гармонійним.
Чим далі людина від істини – тим ближче вона до пекла в самому собі та в навколишньому середовищі.
Людська особистість – не є «Я» людини. Людська особистість – це результат продуктивності його «Я».
Навіть, якщо весь світ буде палати вогнем, людина повинна залишатись людиною. Повинна відчувати своє «Істинне Его».
Негативні емоції при своїм постійнім тривалім накопичині здатні перетворити енергію життя – енергію созідання та творчості на протилежну їй - енергію смерті.
Позитивні емоції, якщо вони підвладні душі, і проявляються в людській свідомості через глибинні відчуття в середині самої душі, здатні лікувати людину – роблять її душу більш відвертою.
Чим здоровішим буде тіло людини, тим більше вона проживе – тим більше в ньому протримається її душа. Чим більше в тілі протримається душа – тим більше власних слідів вона встигне залишити в цьому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157569
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
«Значение Философии»
Философия существует для того, чтобы формировать свой мир внутри себя. Но это не значит, что этот создаваемый мир есть миром не связанным, ни капли со средой, в которой ты живёшь. Он создаётся от соприкосновения с ней. Он создаётся душой гармонично взаимодействующей с разумом. Именно такое сочетание помогает обнаружить в жизни философию в её истинном значении и принять её на вооружение для достижения целей. А эти цели в свою очередь достигаются для того, чтобы подтвердить значение той цели, к которой ты отнёсся с любовью. При этом во время достижения цели можно наткнуться ещё на какую-нибудь концепцию, которая станет принципом жизни. Эти принципы, наполняющие сознание, в следствии переходящие в подсознание есть наиболее важным составляющим человеческого существа. Ибо они формируют не только судьбу бытия нынешней жизни, а и оказывают воздействие на формирование кармы, от которой в той, или иной мере зависит судьба следующего бытия. Поэтому философия – это жизненная мудрость, а не иллюзорное видение мира. Если человек, называет себя философом, находясь в блаженном тумане своего ума, то это просто глубоко заблуждённый человек.
Философ всегда есть отшельником от среды, которая ему чужда, но он есть и откровением в близком ему мире. Лишь, будучи отшельником, он может быть собой. Отшельничество есть способом постижения истины, а не замкнутостью. Соприкасаясь с миром, анализируя его, в отшельничестве философ несёт свой крест и постигает истину.
«О Творчестве»
Творчество – это всегда раскрытие и выражение самого себя в максимально красивом виде другим людям, находящимся в окружающей среде. Творчество намного шире и глубже по своей сути, чем окружающий неприродный мир.
Если в творчестве человек выражает свою душу, а не пользуется ей, выражая лишь накопленность сознания, то он, раскрывая своё естество, приближается к истине. Раскрывая себя в творчестве человек, формирует свой менталитет, а, следовательно, и своё поведение в любом обществе, в любых ситуациях. При чём не важно, какой вид творчества он предпочитает. Это может быть и написание стиха, прозы, написание картины, создание скульптуры, музыкального произведения, танец… что угодно. Главное, чтобы в той или иной творческой деятельности человек выражал именно свою душу, а не грязь сознания. Хотя и грязь сознания и подсознания также формирует мировоззрение, правда разрушительное, а не исцеляющее.
Только творчеством человек украшает мир, создавая культуру, и перенося духовные ценности из поколения в поколение. Таким образом, формируя менталитет людей и давая им пищу для их собственного творчества.
Нет ничего приятней и полезней в мирской жизни для каждого человека, чем творчество. Пусть человек занимается творчеством не профессионально, а любительски. Но если он творит, то он уже живёт не даром, так как он делает вклад в развитие культуры цивилизации. Толи, влияя на широкие массы, то ли на узкий круг людей. При обменивании творчеством друг с другом люди помогают, друг другу расти.
Чем творчество будет чище и чем больше его будет, тем светлее будет планета Земля. Только поэтому творчество – это высокопарность.
«Бог, Человек И Мир»
Бог – творец, создатель. Бог вечен, Он обладает самыми высокими чувствами во вселенной. Он милостив и сострадателен. Бог прощает того, кто осознаёт свою изменённую к забвению природу, кто просит прощение за свои грехи и делает всё возможное, для того чтобы вернуть себя в истинное первозданное состояние, путём постоянной работы над собой. Светлые силы, которые существуют в земном пространстве, помогают человеку в его самосовершенствовании – в движении к истине.
По своей природе человек не греховен, греховно лишь его видоизменённое состояние сознания. Именно оно уводит человека в греховное бытие, делая богоподобную сущность человека низкой (распущенной, вульгарной). Истинный человек не может быть греховным лишь потому, что он создан Богом по его образу и подобию.
Нельзя постичь божественную мудрость лишь одной верой, таким образом, её можно только познать. А истинное спасение человека заключается, как раз в воплощении божественной мудрости на Земле в жизнь. Вера в Бога – это толчок к движению к истине и предостережения для человека от повторного грехопадения.
Естественно, что от греховности нынешнего человека, греховным есть и мир. Так как его преобразование в людских руках. Но, только вернувшись к своей истинной природе можно спасти не только себя, но и мир. И спася мир от разрушения, от хаоса можно совершенствовать его, в чём и есть изначальное предназначение человека.
В нынешней ситуации, каждому человеку нужно проникнуться идеей самосовершенствования и спасения мира, при этом делая всё возможно для этого. И надеется на то, что таких людей со временем будет всё больше и больше, и, в конце концов, Земля будет спасена.
«Культура – Стержень Общества»
На мой взгляд, культура – это основа в развитии общества. Если нет культурного развития в населении страны, то никакой речи не может и быть о правильном и полноценном развитии каких либо отраслей промышленности во благо родины. Так как, не имея в себе должного уровня духовности, человек не сможет бережно и уважительно относиться к окружающей природе и к другим людям. Без культуры не будет гармонии, которая в свою очередь является сильнейшей предпосылкой для полноправного развития страны. Поэтому к этому аспекту в социуме нужно относиться с максимальным вниманием.
К культуре я отношу именно духовность, а не материальные ценности общества. Материя может иметь ценность лишь тогда, когда она есть порождением духовности. Когда она несёт в себе элемент человечности. Всё остальное материальное многообразие – это всего навсего инструменты – подсобные средства для развития культуры.
Человек должен питаться культурой и быть её создателем. Мы должны помнить и чтить культурное наследие наших предков. Уметь глубоко проникнуться его сутью. И взяв самое лучшее из её смыслового содержания и методов сотворения, творить новую, могущественную культуру. Мы должны уметь наполнить себя культурой веков и раскрыть свою подлинную культуру, воплотить её в жизнь. Необходимо заполнить пространство тем, что из поколения в поколения будет влиять на духовное совершенствование нации.
В развитии культуры нации очень важно сохранить её этнические особенности и делать их максимально совершенными. Также не менее важным, есть создание культурных ценностей с применением современного мирового стиля, опять же взяв от него всё самое лучшее. Это сделает лишь многообразней и живее нашу жизнь, нашу общность. Это приумножит развитие нации.
Крайне важно создавать культуру без вреда природе, сохраняя и добавляя в неё жизнь.
Пусть не каждый человек наделён талантом в творчестве, но вовсе не обязательно быть гением, чтобы множить культуру. Главное отнестись к этому с душой. Нужно просто уметь быть человеком везде и во всём.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157144
рубрика: Інше, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.11.2009
Танець ніжний не звабливий,
Танець світлий й дійсно щирий.
Танець, в котрім ти і я
Відчуваєм звук Життя.
Танець, в котрім зліт душі
Надихає на вірші.
P.S: Вірш присвячується танцю з Mari N
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2009
Я живу у своїй
Милій, рідній країні,
Де подих чуття
З серця лагідно лине.
Я живу там, де сонце
Освітлює храми.
Там, де птиці у небі
Оспівують лани.
Де козацькая кров
Проливалась віками.
Де зігріла вона
Землю в нас під ногами.
Я живу у країні,
Що зігріта вітрами,
Тих дум та діянь,
Що сияють пред нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154051
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Вічності у тлінному нема,
Й нема безсмертію кінця.
Тому не гай цей час дарма,
Поки ще є стезя оця.
Щоб сяйво світла не згубити,
Й не загубити власне «Я».
Щоб сонце щастя відродити,
Ти не втрачай свій дух бійця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152220
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2009
Ты словно сказочная фея,
Горишь в душе, её лелея.
Ты словно ангел мне родной
Летишь сквозь сон
в мой рай земной.
P.S: Данное произведние посвящается Михеевой А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152218
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.10.2009
Ні, зрадити Тебе не смію,
Нехай без Тебе лишень тлію.
Та Ти одна на всі віки,
Для Тебе серця всі ріки.
Бо Ти є істина – Ти небо,
Ніжна леле й струнка вербо,
Вільний ангел мій земний,
Прийми ж мене
у простір свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009
Молвит ветер дереву: «Друг мой,
Давай со мной ты эту песню спой.
Чтоб люди слышать все её могли,
Да сердец своих всю силу берегли».
И отозвалось ветру дерево душою:
«О, Ветр, я с радостью спою с тобою.
Вот тебе крона моя, ты по ней бей
Ещё сильней, чем поёт песню соловей.
Пусть люди слышат нас вокруг,
И лечат, пусть, своей души недуг,
Пусть чувствуют всегда они Себя.
И в этом им поможем ты и я».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152051
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.10.2009
Мне не найти Твои следы,
Мне не вернуть Тебя, увы.
Я буду вечно лишь один,
Ведь дождь в любви – мой господин.
Ведь боль на сердце – ей сестра,
И на душе… зимы ветра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151487
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.10.2009
Час рани не гоїть,
Не лікує він серце.
Біль ніщо не зупинить,
Якщо Ти не озвешся.
Крізь роки – крізь тумани
Пронесу я кохання,
Бо ж воно не оманне –
Це пекуче співання.
… наче птах, хай, у клітці
Воно буде у серці,
Бо ж йому не воскрести,
Крізь закриті ті дверці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151480
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2009
Ты снишься снова мне,
Так радостно с Тобой во сне.
Легко, тепло, уединённо.
Сердце бьётся так спокойно,
Когда в объятьях Ты,
Мол, вновь у нас свелись мосты.
Я чувствую руки касанье
И нежных глаз Твоих сиянье,
Биенье сердца Твоего,
Я чувствую, я чувствую его…
И вдруг я просыпаюсь,
Но на яву я сном питаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151469
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2009
Не нужно мне твоей любви,
Но восхищенье есть в крови.
Тобой – небесное созданье,
Живёт душа, живёт сознанье.
Живёт тобой во мне весна,
И пусть в тебе цветёт она.
P.S: Посвящается бывшей однокласснице - Михеевой А
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151458
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2009
Дыханье гор и ветра дуновенья,
Орлов "порханье" в небесах.
В душе твоей любви теченье,
И сила света на руках…
…в твоих руках та сила солнца,
Что ощутима лишь во снах,
Что отразилась вмиг в глазах,
И уничтожила твой Страх.
Тот Страх,
что породила в нас Система –
Быть одиноким без мечты.
Ты избавляешь разум свой от плена,
Познав всю силу Высоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151302
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.10.2009
Покойтесь з миром в Божім Царстві,
Вільні браття, козаки.
Вогонь ваш вічний на Украйні,
Вірні лицарі її.
Поклін вам низький в вічній шані,
Й подяка щира від душі!
За боротьбу – за вітер волі…
Що ми живем на цій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151299
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2009