| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Ти пам"ятаєш сніг, пухнастий сніг,
І погляд мій, захоплений тобою?
Ти не зберіг...Чомусь мене ти не зберіг...
Чому кохання не втікає зі сльозою?
Переболить, сховається, помре
Це почуття безмежної любові.
І час думки про тебе украде,
І серце заморозять холода зимові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Сніжно...
і мороз проймає душу...
Ніжно...
я його любити мушу...
Холодно...
і дує снігом крізь щілину...
Нечутно...
про страх забуду за хвилину...
Жалісно...
востаннє двері заскриплять...
Прикро…
Не вміла так, як слід, його кохать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009
Я була весною,
що прийшла так рано.
Я була росою,
що тебе скупала.
Обійняла ніжно
й юності красою,
посміхнувшись нишком,
тебе чарувала.
Я була риданням,
гіркою сльозою,
тим важким стражданням
й піснею сумною.
Я була
Тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155590
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2009
Твої лілеї -
Розкішні квіти
Ти ніс до неї.
Сміялись віти...
А я ридала
В куточку тихо.
Тебе кохала
Собі ж на лихо.
Твої лілеї..
На пелюстках роси,
Такі ж прозорі,
Як і мої сльози.
Вже й час пройшов,
А я страждаю.
Куплю собі квіти -
Тебе згадаю.
Твої лілеї
Я ще пам’ятаю...
Твої лілеї
Запахли печаллю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009
Люта завірюха тебе в мене вкрала,
Закрутила, завертіла, в себе закохала.
Вона, гарна і могутня, людину в мені вбила
І беззахисну сніжинку із мене зробила.
Я літаю і не знаю, чи тебе побачу.
Якщо спіймеш у долоні, розтану, заплачу...
Ти глядітимеш на мене, самотню краплину,
І не знатимеш, що це - твоя мила дівчина.
Я лиш гляну в твої очі, більш мені не треба.
Хмаринкою стану й полину до неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2009
Я залишуся для тебе світлом,
Таким незбагненним, вічно недосяжним.
Будеш ходити, блукати світом,
Шукать мене, мій промінь ясний.
Я залишусь краплиною роси,
Що тихо впала на ще сонні трави.
Для тебе буду покликом весни,
Чимось новим, до того ще незнаним.
Я залишусь у небі зіркою.
Будеш дивитися на мене вечорами.
Я пропливу повільно хмаркою,
Прийду з шаленими вітрами.
Я залишуся у твоїй усмішці,
У твоїх мріях, у думках.
Я буду смутком на твоїм обличчі,
Залишусь жалем у сльозах.
Я залишуся квіткою для тебе,
Такою ніжною, ніким ще не торканою.
Я буду всім для тебе...
Та чи залишусь я коханою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154893
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009
Прощання з осінню печальне...
Зриває вітер лист останній.
Похмурі хмари нависають,
Краплини грізні з них спадають
І линуть, линуть до землі,
Змивають біль в моїй душі.
Я не ховаюсь від дощу,
Його я в серце упущу.
Нехай змиває ті страждання,
Що породило їх кохання.
Я побіжу звідсіль, від тебе,
І співчуття твого не треба,
І не кричи мені ,,Зажди!”,
І не тримай мене, пусти...
Я хочу плакать... Дощ змива
Всі поцілунки і слова,
Всі ті нещирі обіцянки,
І дні, що сповнені мовчанки.
Я стану чиста від думок,
Що в них ти - мій єдиний бог.
Сьогодні із життя твого зникаю.
Я буду сильна, твердо знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154742
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
Я виключила світло
І п’ю печальну тишу.
Мороз малює вікна,
А думка вірші пише.
Здригається мобільний,
Розбуджує свідомість.
Твій голос лине ніжний.
Тебе карає совість.
Слова дібрать не в змозі...
А, може, і не варто...
Ми так з тобою схожі -
На серце ставим варту.
Твої слова даремні.
Давай помовчим разом,
Думки схова непевні,
Забувши всі образи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
Ніч… Знову потяг…Холодно…
- Вибачте. Дайте, будь ласка, ковдру...
- Хорошо, девушка. Сейчас принесу.
Хвилини... Їй самотньо...Вона дзвонить тобі .. щоб посміхнутись, щоб почути, що ти її кохаєш, щоб знати, що вона комусь потрібна...
Ти вибив, відхилив її виклик...Так, ти ж так хотів спати...
Вона подумала: ,,Мабуть, дуже втомлений, спить. Нехай... Я знаю: він мене кохає...Я вірю...”
- Вот твое кофе.
- Вибачте, але ж я просила ковдру...
- Что? Господи! Одеяло! Нельзя было сразу сказать.
Чужі нерви...Чужі емоції...
Люди... Такі різні... Вона любить їх розглядати, дивитись їм у вічі своїми великими очима і посміхатись. Потім вони ловлять її цікавий погляд і , мабуть, думають щось не зовсім хороше... А іноді посміхаються її у відповідь. О, як вона любить ту посмішку!
Київ... Він знову зустрів її так неприязно, вороже...Та це вже звично... Потоки людей, які їй дуже нагадують роботів...Вона відчуває себе самотньою...
Знову дощ...Чому вона не взяла свою парасолю? Кому взагалі потрібен цей дощ?
Метро... Люди занесли, затурляли її в вагон.. Вона дивиться на своє відображення навпроти...таке відчужене, дивне, таке замучене.
Світало... Вона приїхала до університету... Пуста вулиця... Краплі, що відбиваються від тла асфальту... Холод...
- Девушка, вы иногородняя?
- Так.
- Заходите.
Старенька бабуся – сторож відкриває двері...
Нарешті шматочок затишку... Вона пише вірші... про все: про дощ, про осінь, потяг, про тебе. Думає, що вони тобі сподобаються і посмішка осяює обличчя....
Закінчились лекції... Жвава молодь швидко роз’їхалась хто куди... А їй не було куди йти... Вона довго сиділа на лаві в парку, знову писала вірші про кохання...
Кленове листя... Воно прекрасне.. А небо – безбарвне і пусте...
Вона встала і пішла... Куди? – Сама того не знала, просто йшла вперед і... щось шукала...Ти запитаєш, що? – Вона шукала людину. Так, саме людину. Того, хто її вислухає, зрозуміє, можливо, поспівчуває, того, хто буде з нею щирим...
А ти в цей час цілував свою чергову ,,кохану”...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154554
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
́Дощі...
І сірі вулиці. Асфальт,
Омитий часточками неба.
І Осінь із газетних шпальт
З сльозами дивиться на мене.
Дощі...
Самотні дзеркала калюж...
Свинцеві крапельки води...
І розтечеться моя туш
У два заплакані світи...
Дощі...
Порадники моїй печалі...
Скажіть, дощі,
Що буде далі?
Бо не знаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009