| Сторінки (2/138): | « | 1 2 | » |
Як дощ заллє це вшиве місто
І перетворить люд на тісто,
Запорошить проспекти хламом, -
Вдихну свобідно. Ти – так само.
Ще дивиться на нас із даля
Підмокла (і порожня) краля:
Не відвертає погляд-маску,
Бо чує страти файну фразку.
А нам байдуже. Пам'ятаймо,
Що у житті замало таймів.
В одних із перших – обплямили.
І дощ ще ллє. Спасибі. Мило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9431
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2005
Терпіти не можу кафе.
У того щось випало. Фе!
А та удає, наче п'є.
Направду – у неї чи є
Десь там, за лаштунками слів,
(нагадує зовнішньо хлів)
(про неї ж) – зарубки думок?
Мабуть, то вже вижране. Смог.
- Вам треба змінити мотив.
- Можливо. Повітрям укрив.
Зациклена. Шкода. Все 'дно.
З кафе вилітають в кіно.
2-3.12.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9391
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2005
Хто ж ти тепер?
Ти поспішаєш сьогодні у сутінки жваво.
Себе без жалю вбиваєш, хоч не маєш права.
Давно набридло жити, потурати людству.
На кшталт добра і світла вмить обрала паскудство.
Забула про любов, ненависть забобонну.
До серця прийняла отруєних слів тонну.
Змінила образ свій на гріх-повійкуватий.
Даруєш тіло всім, не визначаєш плати.
Хто ж ти тепер? Розбещена? Безкрила? Скорена?
Що бруду віддала життя і ним спотворена?
Давно вже мріяла, колись, зостатись чистою.
Останнє кажеш перед Богом: „Чи я вистою?”
14.10.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2005
О Боже, я така простенька.
Ну просто нікуди простіше.
І надто спрощена – хворенька.
Пишу прості, нехитрі вірші.
Елементарна почуттєво.
Є примітивом в світі руху.
І розумніша, мабуть, Єва.
Та я ж – ніхто. Відріжте вухо.
Це буде просто – не помітять.
Що помічати немудряче?
Де йшла – собаки запах мітять.
В мені щось б'ється. Щось гаряче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2005
Ти чув, як говорять дерева уночі?
Риплять дощо-кров'ю їх сльози із очей.
І все намагаються вирватись звуки...
Виламує вітер надругано руки.
Страшне розмаїття стинань і сконання:
Покинута жінка, збезчещена панні?
Із цим крико-болем ніщо не зрівняти,
Бо люди не вміють так довго вмирати.
Я чула, що кажуть дерева уночі.
І бачила сльози. І стомлені очі.
І звуки, вбиваючі серця притоки.
А інші – не чують. Глухі стають кроки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9222
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2005
Один момент образи висмоктує всі сили.
О, Господи, як низько – ображена і хила.
Сприймання серцем болю – процес неблагородний.
На жаль, зневаги стоси сьогодні дуже модно.
Душі дві половинки любити не спроможні:
Одна ущент прогнила, а іншій жить не можна –
Не вистачає міці виборювати повагу.
В цю мить вона знов чує з принизливих слів сагу.
18.03.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8990
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2005
Останні півсотні клітин мого серця померли.
І їх оживити не вдасться – вони камне-перли:
Застигло-тужливі, ображені світом, розбиті,
Нальотом холодного смутку зрікання покриті.
Тепер пустота. Не відновиш, не виростиш чуда.
На місці колишніх чуттів лежить попелу груда.
А як існувати порожньо-німим плазуванням?
Є вихід один –самогубство – загинути в ванні.
9.03.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8989
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2005
Засмоктала журба в хуртовину.
Сліпозора у ядерність лину.
Що побачити маю, відчути?
Пропонують бокальчик отрути.
А дороги розмито навіки,
На їх місці течуть крово-ріки.
І не висохнуть – будуть живити:
Вже на трупах людей пнуться квіти.
Кольоровість безжально поникла,
Ароматів немає, все зникло.
Було б краще сказати не було.
До душі кимсь приставлене дуло.
І подумати час не дається.
У обличчя убивця сміється.
Так заплющити хочеться очі.
Мені снилися сни – всі пророчі.
8.03.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2005
А так часто лунає – померти.
Щохвилини здається – вже стерта.
Не поборена, ні, не розбита.
Та чомусь себе хочеться вбити.
Чи існую – давно сумніваюсь.
Із помилками, втратами граюсь.
Це дає нових сил програвати.
Так не хочу – я мрію про грати,
Про заточення в світі чорноти.
Вартові знов запитують: „Хто ти?”
І, почувши, - отруєна миром, -
Запустили.
Заліплюють дири.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8985
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2005
Тобі не пасує посмішка хижо-лукава.
Не лізе до шлунку більше улюблена кава.
Як добре, що майже світанок, - робота чека.
Забудеш його на годину. Зрадлива рука
Не вміє чекати: бере олівець і папір.
Надумує мозок несправжні образи. І зір
Бурхливо вишукує букви, рядки і слова.
Душа не витримує болі – себе дорива.
Тобі пасувала посмішка ніжно-принадна.
Йому дарувати таємні чуття була ладна.
Не знав, не міг залишатись поруч, любити.
Тепер до нової квартири він несе квіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Коли розумієш, що ти нічого не вартий,
Береш свою долю в руки – гадаєш на картах.
І хай випадає погане – будеш сміятись.
Твоєму властиво серцю одне лиш – не здаватись.
Дивився пронизливо в темряву зором німим,
Чекав, поки сніг закарбує вкорінення зим.
Терпів. А на завтра не витримав хвилі ідей.
Тебе затоптали у нечисть прокляття людей.
Вставай, не ховай, що душа породила.
Мовчи, не смій говорити, що йти вже несила.
Лети, бо занадто багато треба зробити,
Найперше – нестримано, гордо, окрилено жити.
21.11.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Млявість душевна породжує страту.
Туга сьогодні стина від розплати.
Випита ними чаша трутини.
Від божевілля самотність загине.
Страх знахабніло дорива плаценту,
Тепер розірвана з життям дощенту.
Не поєднати голови з ногами.
Юродство це переповнюють гами.
Зафарбували очі обманом,
Серцем керує глум надто рано.
Марно пишається зарозумілість.
Створює пастку з ненавистю хилість.
Дике безумство не буде зникати,
Ні, не відміниш плановану страту.
Хвора психічно душа помирає.
Може отримає спокій у раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Зміни те, що маєш, на те, чого ждеш.
Крокуй в іншу сферу, туди, де не йдеш.
Візьми Її руку, яку не хотів.
Дивись в небо-очі , ти звідси злетів.
Віддай аномальність, якої не мав.
Схопи неможливість. Без неї страждав.
Питай у повітря, де сховано біль.
Приборкай скоріше чуттєвості штиль.
Хвилюйся за Неї, що стала німа.
Бери душі звуки, хай розум сприйма.
Забудь про потворність своїх почуттів.
Тримай лише те, що дає Її спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8921
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Як приборкати хвилі смирення
З існуванням даремного вчення
Про чуттєвість людини найвищу.
День за днем у порочності рищуть.
Рік за роком зближаються з крахом,
Тхне від люду занедбаним пахом –
ароматом насилля і зради.
Ти ще дишеш? Питання – заради?
Пропонують лягати у труни,
Не чекати сигналу з трибуни.
Чим раніше, тим краще споруда
Височити над пагорбом буде.
Не спинити наказів із низу.
Хто залишився – ставлять залізом,
Розпеченим до кольору болю,
номери. Вже не матимуть волі.
Не приборкаєш хвилі смирення
З існуванням незмінного вчення
Про постійну свободу людини,
Що виборює днину від днини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Не відкриваються очі – настільки хворі.
Двері душа зачинила, розбита горем.
Руки доли опустились – скалічені.
Дні припиняють ходу. Яро злічені.
Каменем серце стає – спустошене,
Впала на землю – мої ноги скошені.
І помолитись не можу – німая.
Над головою летить смерто-зграя.
Думками ще дотліваю. Вже скоро
Прийме свідомість отруєний сором,
Суміш безвір’я, суму, пороку.
Більше не буде ні слова ні кроку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8916
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2005
Звертаюся до тебе знов,
Моя любов!
Ображена, похмура я.
Бо – нічия.
Все так банально, й фраза ця,
А біль лиця.
Він не відходить, він є тут.
Забилась в кут.
А ти мовчиш. Яка мета?
Бо вже не та?
Змінитися хотіла й я.
Знов – нічия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8843
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2005
Вдивляюсь в безодні покрови,
Які чарували. Омана.
З людьми не знайшла спільну мову.
На ноги тепер я не стану.
Весь час роздаровую силу.
Її не беруть, видирають.
Сковзає униз моє тіло.
Пекельні кати його мають.
На очі наповзли комахи.
Так темно. Нічого не бачу.
Руками роблю сильні махи.
А рук..? Відчуваю нестачу.
30.07.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8840
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2005
Втрата єдина сьогодні – себе.
Назавжди. Понадвічно.
Загублена посеред неіснуючого.
Порожньо. З образами?
Ні.
На кого? І для чого?
Бо ж навколо –
Що ж? Тіні?
Плями? Цятки?
Порох? Пил?
Нічого.
І серед гаміру
пустоти ...
Сьогодні єдина втрата – себе.
19.09.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8717
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Вона пречудова –
З крапельками поту на чолі.
Несказане слово.
І повні бокали на столі.
Вона полохлива –
Природні рум’янці на щоках.
На вулиці злива.
Тремтить надпривабливо в руках.
Вона безпорадна.
Цілує із острахом губи.
Віддатися ладна.
Не можна із нею буть грубим.
Вона незрівнянна –
Полонить очей пелюстками.
Мабуть богом дана –
Любові , творцем сутри , Кама.
23.12.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8714
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Дев`ята година. Це вечір смути.
Йому подаровано стальні кнути,
Якими безжально вбиває сиріт –
Вони є людьми розшматованих літ.
Забули про сонце , що вранці встає.
Розбещена погань їх посмішки п’є,
Себе обдаровує ясністю . Бруд
стає вирішальним. Всіх загнано в кут.
Ніхто не питає , яка буде ніч.
Гіпноз зробив справу ( пересічна річ ).
Утворено коло обікраних душ.
А нечисть сміється , наказує – руш!
У безвість , незнаність ти маєш іти.
За право зостатись душею плати.
Не хочеш лишатись у світі хули.
Услід чуєш крики:”Свій писок стули!”
Бучну веремію влаштовує лють,
У серці зросла , що нахабно клюють.
Воно не погодилось стати лихим.
Чи буде врятована ? Боюсь – ніким.
29.10.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8713
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Безмежність. Залиш.
В руці тиснеш ніж.
Творіння – не він.
Ти робиш уклін.
Ножем далі йдеш.
Кого тепер ждеш?
7.10.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8711
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Ні ! Це спогади , минуле .
Непотрібні . Промайнуло
все в житті , і тільки згадки
Непокоять душу-латку.
Спомин. Тихий стогін. Владо
Серце точать чари Лади.
Ні ! Забути. Забруднилась.
Схаменутись. Я втомилась.
Зачинитись у коморі ,
Вгамувати спрагу долі.
Це майбутнє. І покора
допікає серце хворе.
Щезну? Ні ! Мене впіймають:
Голки встромлять. Роздирають
на шматки безбарвне тіло.
Мертва. Серце лиш злетіло.
25.03.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8707
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Звичайний вечір і думки звичайні,
Звичайний погляд й аромати чайні,
Звичайне серце , кров артеріальна,
І все в житті примітивно звичайне.
Звичайний смуток й морок серед ночі,
Звичайний усміх й вередливі очі.
Звичайне небо , зорі сповивальні.
І все в житті надзвичайно звичайне.
Звичайні люди сидять у театрах,
Звичайні тролейбуси , солдати на вартах.
Звичайне море – вічностраждальне.
І все у житті похмуро звичайне.
Звичайне кохання , страждання звичайні.
Звичайний хлопчина , чуття його файні.
Звичайний світанок навіки вічний...
Чому , підкажіть , у житті все так звично ?
5.11.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8706
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Сміх – сваволя,
Серце – воля,
Біль – ранок,
Кава – сніданок.
Час – страждання,
Хвилина – чекання,
Дощ – блискавиця,
Гроші – спідниця.
Кохання – мрії,
Життя – батиї,
Вихід – немає,
Смерть – помираю...
5.12.03.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8705
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Переді мною розкрита книга...
Сльози створили обличчя-кригу,
Вибито з серця останні перли,
З пам’яті колір ніжності стерли.
Грішні слова набивають кліті,
Знову вбивають ловлячі сіті.
Сіро-блакитне пропало ранком.
Руки землі – обрубосерпанки.
Втеча за обрій – нездійснена мрія.
Погляд під сонцем засніжений грію.
Час – не спасіння, він не рятує.
Вітер вже знову в обличчя дує.
26.06.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8681
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
Тикнули в очі правдою. Дитина.
Замкнуло центро-мозок там, де спина.
Що сказане. Все ‘дно. Ображена.
Сльозами-страченням заражена.
Зривалось небо. Як і я зривалась.
Ніхто не знає, що зі мною сталось.
А так миттєво – розривало.
І сліз забракло. Їх замало.
Злічила темінь. Кроки. Невідоме.
Зробила маску радісної вдома.
На кілька днів лиш вистачає,
Бо мозок далі правда крає...
8.06.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8680
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
А відколи почали вживати слово ми „душа”
На позначення того, в якому нечисті кишать?
Закидали перегнилим страх-єством її, багном.
Заточили почуття і заспокоюємось сном.
А у сні уже не можеш ошукати сам себе:
розумієш, одурили – песимізм усе гребе,
залишив на попелищі незгорілий труп краси.
І наважився сказати, що взяла давно паси.
А відколи почали вживати слово ми „душа”
На позначення того, яке вбивають і грішать?
Забруднили розуміння чистих помислів-ідей.
На Землі плазують тіні–більш не бачити людей
6.11.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
Не вбивай, не руйнуй теє коло –
Коло ніжності , передчуття.
Хочу жити. Безкаро , не хворо ,
Наче волю крадуть у життя.
Серед кольору сірої днини
Обірвали любові букет,
Оточили безграбнії стіни.
Бентежливі. Згнивають скелет.
Залишився від гордості попіл ,
Розхитали непізнану міць.
Розділили молодість навпіл.
На землі лежить сміх горілиць.
Зруйнували, збезчестили грубо,
В’їлись потайки в лагідну плоть,
Хизувались розпалено-любо.
Епілог: лиш себе заколоть.
Вир. Нечуваність. Заклик. Потвора.
Ненажерливо-гомінкий верть.
У повітрі пливу випадково.
Це обірвано-крилата смерть.
14.04.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
В куточок чорний лиш забитися,
А звідти Богу помолитися
Залишилось –
Не вірить-бо в життя.
Її зоставили самотньою.
І не потрібная сьогодні
Коханому –
Вбив всі почуття.
Вона молитись не спиняється,
Свята молитва натикається
На нечисть –
Летить в небуття.
Вона залишилась рум’яною...
І чути спів повітря п’яного.
Померла –
Вбили це дитя.
18.03.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
Пробач , пробач , немає зла.
Не віддала свою цнотливість.
Чому образила , втекла ?
Пробач , коханий , так – це зрілість.
Я стала іншою – доросла.
І вільна , наче глибина.
„Чому я зрадила,” – питаєш.
А в цьому винна лиш вона.
Ґвалтує солодко чуття
І душу топить в небуття.
І крикнути не можу я.
Палає серце... Нічия.
21.02.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005
Нечасто зустрічаєш (?) чудових людей.
Відвертих. Справжніх. Істинних.
А ти такий.
Хоча...може соромишся цього?
Не треба.
Тобі личать – вміння дарувати,
Заспокоювати,
Вміння – подарувати жагу до життя.
Твої мрії нездійсненні (?):
Навчитись літати,
Корабель із золотими вітрилами,
Незрадливо-чисте кохання.
Хоча?
Я хотіла б тобі подарувати.
Най останнє.
Не знаю...
18.09.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2005
Я боюся життя до конвульсій.
Небезпека вбачається в пульсі,
Ні, не те щоб до смерті – покори.
Перероблено сльози у крови.
Над клітиною, де заточилась,
Зграя голубів – звісточок вилась.
Передвісники дихання. Вени
Доривала собі. Чи до мене?
Несміливо відкрила дверцята,
Промінь світла – все тіло у цятках.
Від плісняви на тілі з'явились.
За життя моє голуби бились.
22-23.08.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8581
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2005
Мрію писати прекрасне.
Тільки в очах грають красним,
Крові барвистістю музи,
Що в нечистотах погрузли.
Марила сон змалювати.
Через заляпані шати
Видно лиш статику зрілу,
Змінам обрізала крила.
Краще було б – помовчати.
Серця не втримати чати,
Все відкривають зболіле.
Шкода , прекрасне тут стліло.
12.03.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005
Тлумачення
Я не живу чуттями – тільки римами,
Не сперечаюсь більше з хурто-зимами.
І рада , що створили генерацію
У сфері почуттів та сексорації.
Зняли табу давно на гендобачення.
Учені як один тлумачать значення
Биття зашкальних душ , коханням страчених.
На жаль , поки це фарс. Пояснять ? Радше – ні.
26.02.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005
Життя – трагедія – смерть
Моє божевілля доходить фіналу.
Душі посилає хвор-мозок сигнали.
Природа наказує жити-стинати.
Втекти не дають - перехоплюють рати.
А ти не витримуєш мук катування:
Убивства прекрасного методом рвання,
Обсмоктуєш губи обпекло-криваві.
Свідомість калічать сучасності браві.
На струни душевні намотано бруду,
Розкидано нечисть-нудоту повсюди.
Створили файнову картину бедламу,
Хаосом знищено священність храму.
15.11.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005
Хто вигадав долю, життя непокірне,
Хто видумав море , бурхливе , невірне?
Придумав хто небо , червоне , болюче,
Чуття , це обличчя , безмірність і кручі ?
На жаль , не відкрити буття таємниці.
Залишились з кров` ю гіркою криниці.
І не вгамувати жагучої спраги,
Бо з неба не дощ , а – бурхливії браги.
Шкода, не побачиш вже більше веселки.
На вулиці грає мізерна капелка.
І музика скрипки стала нечутна.
Для чого життя , таке вбоге та мутне ?
Хто вигадав серце , кохаюче , ніжне,
Хто видумав зиму , біліючу , сніжну.
Придумав хто зливу , сміливу , палючу ,
Смерть, непідкорену ,власнепекучу.
15.05.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005
На столі моєму – купа олівців...
Намалюю тіло , а на нім синці.
Це синці від болю , мороку ночей,
А обличчя буде зовсім без очей.
Ні! Не буде плоті , буде тільки прах.
Я молю тебе зупинити страх.
Настраждалась вдосталь , більше нежива.
І в душі моїй лиш пусті слова...
Прошу припинити моє небуття .
Так! Я хочу жити . Дай мені життя.
Не покинь , благаю, в чорній темені,
Тебе заклинаю – руку дай мені...
На столі моєму – купа олівців.
Намалюю тіло , тільки без синців.
Калинові губи , очі зелен-квіт,
Він загоїв рани і дарує світ.
25.02.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005
Сонце сходить, подивіться.
Злет його стрічає птиця.
Хай зимове, - полум’яне.
Серце знову робить п’яним.
Чемно світло охопило
Вулиць лінії і пилом
Жовто-красним, оксамиту
Притрусило землю ситу:
Брудом, ненавистю, газом,
Що вбивають душі зразу.
Не поможуть сонця сходи,
Бо не бачать люди вроди.
11.02.05.
Лялькове життя
Ти - лялька у руках недолі й мороку.
Ти – лялька, бо даруєш губи ворогу.
Красива. Та насправді серце знищене,
Бо горда і ведеш себе напищено.
Ти – лялька, що малює очі гнилістю.
Ти – лялька, закарбована немилістю.
Безбарвна. І не грає ролі одяг твій,
Бо ляльок, ось таких, як ти, давно не рій.
Ти – лялька, що розбещена дарунками.
Ти – лялька. У житті, мов м’яч між лунками.
Потрібна. Та лише як секс-діляночка
Для нього, з гаманцем, ти – забавляночка.
Ти – лялька, мотузками тіло зв’язане.
Ти – лялька. І життя із ниток в’язане.
Не хочеш зупинитись перед стратою.
Нехай краса залишиться розплатою.
3-4.09.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8452
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2005