| Сторінки (2/124): | « | 1 2 | » |
Поверни мене у свої сни:
Хоч на мить, на день, чи на хвилину
З ніг на голову усе переверни -
Доспівай цю пісню журавлину
Поверни мене в своє життя
Не героєм – так візьми статистом
Бачиш – жовтень вийшов з укриття,
Балує пожовклим першим листям
Поверни мені спокійні дні
(Ночі я не стану і просити)
Боже, як горять очей вогні
Сірим чудом з присмаком блакиті
Відпусти мене й мій корабель,
Ти сама обрала інший берег
Заблудитись легко поміж скель
Й оправдатись мовчки на папері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Що таке сказати ще тобі,
Ти й без слів все добре розумієш
У химерній нашій боротьбі
Я програв, бо ти більше не млієш
Довго йшли самотності роки,
Цілувати залишила фото
Голову від дотику руки
Я втрачав у кожному польоті
Та вертаючись в холодний дім,
Обіймаючи «чужу дружину»
Сумував наступних років сім
Й вірив що колись тебе – єдину
Я зумію викрасти на днях,
Уїк-енд – нам більшого не треба
Миле моє, любе чортівня, -
Крихітка з амбіціями неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018
Грається казково теплий вечір
Тінями закоханих дівчат:
То блондинкам полоскоче плечі,
Бо вони - кокектливо мовчать,
То шатенок хитро поцілує
Ледь-достиглі губи крадькома
Тільки жаль, що ніч не спить – полює,
Хоче також бути у керма!
А навпроти скромно причаїлись
Дві іскринки в чорно-білій млі:
Хоч пускають в невагомість стріли,
Та пливуть наосліп кораблі.
Бо сіяють очі волошкові
Спілістю нескошених полів
Здатися несила юнакові -
Закохатися сам Бог велів!
І зробив, тримаючись на грані,
Самостійний, несміливий крок
Й вимовим «без Вас, прекрасна пані
Сил нема дістати до зірок
Тільки вдвох покоримо вершину,
Я без Вас довіку не засну
Мріяти й кохати не покину –
Вашим іменем назву свою весну...»
Промовляв тремтячим напівтоном,
Кожне слово линуло з грудей
В унісон, несправним камертоном
Усміхалось янголя руде
Й відповіла ближче проти ночі
Найкрасивіша з усіх дівчат:
«Любий мій, погляньте, мої очі,
Не дарма кокетливо мовчать…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
Не судилося нам доторкнутись осіннього листя
І відчути на смак гіркоту у сухому вині
Шлях розлуки простий – у кохання ж дорога терниста
І не кожен простак зможе скарб відшукати на дні
Не дурманить мене більше присмак чужих поцілунків
У самотності часто ми бачимо істину ціль:
Хто шукає – знайде, крок один лишень для порятунку,
Але як після цього забути минулого біль?
І зривати плоди, не вагаючись, з райського саду,
Проживати цю мить мов останню і кожного дня
Обіймати тебе у полоні ночей зорепаду –
Посадити майбутнього перше цнотливе зерня
Не судилося нам… Хто ж суддя, хто глядач, перехожий?
Наша доля в руках нечутливих до болю солдат
Хоч далекі тепер та по своєму мріями схожі:
Ти кохаєш навзрид – та я дужче кохаю стократ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018
Ти знаєш, так часто буває, що очі не дзеркало зовсім:
Душа набагато складніша за пазли миттєвих образ
І я, помилившись навзаєм, сумую незграбно і досі,
Бо тільки підбитий на злеті наспівує осені джаз
У жовто-гарячих акордах твоїх нерозгаданих клавіш
Ховалася велич жіноча (беззахисне юне дівча),
Піддавшись пустому безумству я так прислуговував славі,
Що в тридцять таки не навчився торкатися ніжно плеча
Тонувши у губ павутині, не стукало серце у грудях:
Не карі дурманили - сині, та сині кохати не час
Та, попри усі заборони, безглузді людей пересуди,
Не здався і ти не вагайся - бо небо і сонце за нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
Довго в запечатаних конвертах
Плачуть непрочитані листи.
Я з тобою був завжди відвертим,
Та, чи справді цього хочеш ти?
Чи можливо, з відчаю, солоні
Цілувати гріх тобі уста?
І розбите серце у долонях
Склеювати час ще не настав...
Ми тоді безглуздо на пероні
Вибухнули хвилею образ.
І не губи цілувала - скроні,
Ніби й знала, що в останній раз
Марно бився в почуттях агоній,
Ти змогла таки перемогти:
Й зникла у дев’ятому вагоні,
Всі старі розрушивши мости
Знов один топчу пожовкле листя,
Не рахуючи безликі дні.
Спогади про тебе тільки чисті
Виринають часто уві сні.
Тож розстав свої пріоритети,
Досить вже тривожити мене.
Я знайду, я зрозумію, де ти!
І хандра, як осінь ця, мине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
Не цілуй юних губ, коли в завтра взаємне не віриш
Не торкайся, хай інші тривожать ці мрії прісні
Залишайся у тіні, подалі, за крок до довіри
Бо не всі відчайдухи свої заспівали пісні
Скільки нас полягло на полях романтичної битви
Скільки паде іще - тільки Богу відому тепер
Тільки вени не ріж, бо сліди від кривавої бритви
Замалює лиш Бог, та чи гріх рятувати в четвер?
Я тебе украду, на свій ризик з гарячого пекла
Ти ще віриш, що й я, можу в Бога тебе боронить
Я не здамся, повір! Наша гра не даремно запекла
Зустріч ця не спроста - цілу вічність вартує нам мить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018
Так хочеться забути все на мить
І утекти з тобою на край світу
Щоб під вечірні колихання вітру
Поринути в очей твоїх блакить
Так хочеться поцілити в мішень
Знайти ключі - рецепт твого кохання
Бо наша зустріч була надто рання
Щоб скуштувати з рук твоїх вишень
Так хочеться втекти від помило́к
Відчути моря чудеса взаємно
Облиш мені являтися таємно -
Одному не під силу цей ривок
Та хочеться розбити телефон
І мужньо в очі мовити три слова
Та ти для мрії надто кольорова
Й ловлю себе на думці, що це сон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018
Щось таке непізнане в тобі
Змушує мене ніяковіти
Дивлячись у очі голубі
Я тремчу, але дарую квіти
На півкроку ближчі до небес
Ніж учора. Є чому радіти!
Хватить місця в серці для чудес
І тепла щоби тебе зігріти
Не принцеса, без світських манер,
В погляді невідворотна втома
Так і я не Едуард Мане
І мені ця велич не відома
Може чари? – я і це прийму
Тільки припини вже ворожити
Бо не вірю я всьому цьому -
До нового я завжди відкритий
Не карай, ще не пізнавши смак
Мого безпринципного кохання
Я веду себе немов дивак
Та чи сором є в сердець єднанні?
Щось таке задумливе в тобі
Змусило мене перегоріти
Мабуть й правда: очі голубі
Магія котру не зрозуміти....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018
"..jeszcze kurwa nie zapomnij być pogodnym!" M.Wisniewski
Поляже «Імперія Зла» – колись впала і Троя,
За наші страждання вже Бога прохав херувим.
Чи вистачить часу віддати належне героям:
Вклонитись й медалі вчепити на груди живим?
Чи вистачить мужності визнати рішення кволі,
У краще життя – не у вічність народ поспішав
Ми ще у ярмі та уже не в задвірках у долі -
В поранене тіло вселилася вільна душа!
Не віримо більше, бо ігри зі смертю нервові
Чи вартий поваги хто бізнес на честь проміняв?
Зелені купюри з слідами юнацької крові
Запущені в хід – на біг-бордах старі імена…
Не стане щасливим хто лад не пильнує у домі,
Не варто робити з прямої криву перехресть
Побудьте весною, хоч день, українці свідомі:
Віддайте політикам милиці – воїнам честь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018
Хто я для тебе – іграшка цікава,
чи може просто запасні уста?
Ранковий хаос, недопита кава -
гріху безмовні свідки торжества.
Ховаєш очі. Сором? – Ні, не вірю!
У нього тінь не падає з чола,
Твоя ж кривляється обличчям звіра -
У гру, без шанс, мене втягти змогла
Я не пручався. Келих насолоди
я випив залпом – плачте небеса!
Не в тих обіймах спокій свій знаходив,
І на дарма життя переписав.
Жаліє совість – я стою навпроти
Володар часу, тисни на гальма!
Душа нікчемна, підлої істоти
Залиш жокею вільні стремена
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018
Сонце у вересні тішить серпневою зрадою.
Осінню гріх покохати, чи скажете – «ні»?
Я мимоволі у снах наші зустрічі згадую -
Й серце радіє, що ночі вже довші за дні!
Видалась осінь закоханим надто багатою
Стиглі уста спопеляла зрадливо умить
Ваше мовчання порівнюю часто зі стратою
Тільки вона назавжди, а не завжди болить
Жовтень зібрався лякати дощів прохолодою,
Листя пожовкле у вальсі для нас закружляв.
Ви проштрикнули наскрізь моє серце не вродою -
В посміху щирім все теж забавне немовля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
Мені не спиться… Сон - прерогатива
Тих хто в кохання бездну не пірнав
Якою ж ти була тоді красива
Та я не знав, не знав, на жаль, не знав…
Чи то твої зелено-сірі очі,
Чи то копна волосся золота
Мені всміхалась, тільки неохоче
Я безсоромно цілував уста
Чужі уста. Твої - немов вершина,
Той непідвладний досі Еверест
Ти не колола серце без упину -
То був моїй незрілості протест
Сьогодні залишилось тільки фото
Обривки слів, мелодія сумна
І врешті зрозумів я хто ти –
Моїх надій обірвана струна
Твій погляд я із пам’яті не витру,
На ньому ти назавжди молода
Цю гру, на перший погляд, і не хитру
Таки програв, але не в тім біда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018
Всі слова вже сказані до нас,
Почуття заїжджені без міри.
Струн душі осінній резонанс
Не відчують тільки лицеміри
Я на компліменти не мастак,
Є на те поети й музиканти.
У кохання лінія проста
По ній ходять велетні, атланти
Та мені про велич не кажи,
Губи – то моя єдина зброя.
В Мельпомени «на балу чужих»
Не шукай ліричного героя
Я лишень нескорений жебрак -
Кинь мені монету порятунку:
Бо на компліменти не мастак -
Тільки серце вищого ґатунку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
Я колись упаду під життя тягарем на коліна.
Чи спіймаєш мене, чи потонеш в очей глибині?
Чи пробачиш, чи ні – мить остання в коханні безцінна,
Не забути її, не втопити в п’янкому вині.
Я колись принесу на обривках ліричних мелодій
Всі свої почуття, щоб повірила - все не дарма!
Та не скину ярма – «безпощадний років твоїх злодій»
На розпутті шепчу про кохання слова крадькома
Я колись посміхнусь, поцілунок зірву, наче вперше,
Від розпечених губ юне серце моє защемить.
О блаженна ця мить! Розлюблю тебе тільки умерши,
Та безсмертна душа і шумить, і болить, і тремтить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018
За минулим плакати не стану,
До циган гадати не піду
Стало б сил не втратити кохану,
Найріднішу квіточку в саду
Дай нам, Боже, мудрості й любові:
Цінувати й вірити в святе.
Ми колись зустрілися у Львові -
З цього часу квітка ця росте
Наші діти: радість і покута -
Оправдання в Бога на суді.
Та найважча для душі отрута
Може часом бути у воді
Я волав би щоб життя вібрато
(За морщинками твого лиця)
Згасло, бо змогла подарувати
Те, що не зійде з-під олівця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018
Пробач мене за ранки без надій:
прісні, самотні, без п’янкої кави…
У світлі марно-втрачених подій
так часто я тобі й собі лукавив
Так часто я від себе утікав,
так часто я замовчував «кохаю!»
Як блазень вперто Бога лиш прохав
Не доторкнутись – скуштувати раю
Та рай не там, не тут і не тоді -
В обіймах щирих рідна атмосфера
Чи ми душею все ще молоді,
Чи нам під силу хоч одна афера?
Облиш мені являтися у сні,
Облиш мої спотворювати ночі
Я розквіту, як завжди, - навесні
Та чи на довго серце затріпоче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
«Я, здається, недавно помер. Написати і слова не можу!
І ловлю себе часто на думці, що не я всі ті вірші писав.» / В. Шевчук
Крокуючи упевнено в життя,
За істину доводиться приймати:
Що не у тридцять гаснуть почуття -
З роками лиш стихає звук гармати
З роками лише слабне тятива,
Стріла і ціль – як і колись єдина.
Здавалось би: уже не ті слова –
Та раб провини не душа – людина!
За те, що кожен з нас недописав -
суддя - глядач, але смішні мірила:
Піднятись можуть ті, хто вже упав,
Поет безсмертний – бо у нього крила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2018
Чи люблю тебе, чи проклинаю -
все одно без спокою, без сну…
Серцем до безпам’яті кохаю,
розумом цю пристрасть не збагну.
Кожен вечір доторкаюсь неба
під покровом стомлених зірок.
Тільки зустріч – більшого не треба,
тільки натяк, несміливий крок…
Ти ж мене караєш помилково
(гра в мовчанку гірша за батіг)
Хоч очима кинь банальне слово,
щоб його у пам’яті зберіг
За минулим плакати не стану,
все віддам щоби лиш ти змогла
Доторкнутись п’яними устами,
від обіймів сонного, чола
Я готовий у життя рутині
плавати в холодній глибині.
Тільки б знати що і ти віднині
назавжди дарована мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2017
«Не знаю, ким — дияволом чи Богом —
Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне»
В. Симоненко.
«Не знаю ким – дияволом чи Богом
Дано мені покликання сумне»
Та я б вдавав усе життя спілого,
щоб чари ці обходили мене.
Я думав «зрілість» - ось моя свобода,
та ти невинно коси розплела -
і на коліна, впасти твоя врода
заставила, і вибила з сідла.
Я сотню раз і бравсь і зарікався
не дати більше в серці слабину
Та погляд твій так тепло посміхався
і я у нім беззахисно тонув
Та знову ми не мовили ні слова,
за нас сказали очі сотню слів.
Чи то насправді ти така сурова,
чи я за швидко у тобі згорів….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Бродила Всесвітом галактика німа,
обгорнута у шкуру маргінала
А вслід за нею, наче крадькома,
одна душа повільно шкутильгала
Неслась вона без слова, без жалю,
ображена на наміри Господні:
ховатися за блиском кришталю, -
тягатися із величчю безодні
Хилила голову покорена, проте:
так боляче сприймати все на віру,
невдячна справа – вірити в пусте
під важкістю холодного ефіру
Ходити вслід, нести чужі хрести
і марнувати силу надприродну,
щоби з іскри багаття розвести
і осліпити променем безодню
Та встигло серце терном обрости,
без світла швидко меркнуть і клейноди
Замало в нас від Бога доброти
і забагато розуму й свободи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015
Куди поділась юності жага,
невже, з роками, канула у лету?
А та, котрій на вірність присягав -
тепер всього лиш посмішка з портрету
І очі карі більше не горять
вогнем кохання, ніжності й розлуки
Невже даремно сходила зоря
своїм теплом сплітати наші руки?
Невже знайома постать у вікні,
(зрадлива тінь у образі святому)
була лиш раз дарована мені,
щоб сотня губ торкалася потому?
Куди поділись юності літа,
невже все ближче ходимо по краю?
Таки даремно вітер заплітав
мої слова у не твоє «кохаю»
І хай у днів буденних густині
погасло все, що ми колись любили,
але при зустрічі сказати «ні»
як і колись мені забракне сили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2013
Зимовий день бродив по підвіконні,
немов жебрак у пошуках тепла,
а я схиляв тобі, немов іконі,
змарнілу тінь покірного чола.
І все в ту мить пливло перед очима,
здавалась мить зажата і тісна,
бо ти була надмірна та ранима,
немов би тінь спотворила стіна
та не тебе. Навколішки не часто
стаю в очей тонути глибині.
Чого мені прохати крім причастя,
та й чи покута все ще у вині,
чи у губах невірних і розкутих?
ми у блаженстві зраджених ночей
так довго пили, мов нектар, отруту
та хто ж за це на пекло обрече…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Химерний слід від спогадів не тане -
зрадливим смутком вперто вирина,
бо ти колись мої зросила рани,
усе було…, та спогадів замало,
гаряча кров на біле покривало,
лягла мов краплі теплого вина…
І ми удвох, вдихнувши повні груди
терпкий ковток розлитого вина,
уперто йшли оголені в нікуди,
усе було… - та чи у нас ще буде
один лише, один самотній грудень,
чи ціла вічність?... вічна тишина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2013