| Сторінки (7/659): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Розкажи мені, Ісає , -
Де живе любов?
У якім то дивнім краю
Розкажи мені, Ісає,
Болю зради не буває, -
Я б туди пішов…
Розкажи мені, Ісає, -
Де живе любов?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2011
Футболісти України -
Непогані хлопці!
Не бажають шефа зміни
Футболісти України
Будь Блохін то чи Лучіні,
Чи антипко у корбці.
Футболісти України -
Непогані хлопці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2011
На юній квітці конюшини
Бринить коханням сивий джміль,
Нектар збирає по пилині
Гоїти серця мого біль.
Колись із губ твоїх збирав я
Меди у мрії потайні.
Джмеля містерія прадавня
Вертає нині їх мені.
І липцю дикого сп’яніння
Торкає знов мого єства,
І серця музика осіння
Твої оживлює слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2011
З душі небес всю ніч білявий
Додолу виром линув сніг,
Задля дитячої забави
На пригірки та доли ліг.
Хуртеча вахту передала
Морозу з сонячним кружком,
Санчата, лижі, сніжки, галас,
У висі неба сміх бузком.
Несе веселощі із гірки
Палючий шал рожевих щік
За вкриті інеєм одвірки,
Де причаївся новий рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231789
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.12.2010
Обвилось білими крильми
Моє подвір’я.
На чистих аркушах зими
Треную зір я.
До болю сліпить чистота
Уважні очі,
Немовби з’явлення Христа
Посеред ночі.
І вже молитвою несусь
Крізь заметілі
По одяганки, що Ісус
Дарує білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2010
Бувають дні, що серце плаче
Слізьми печалі й самоти
І збите вдарами невдачі
Паде, не мавши сил іти.
Та день новий світає знову,
Ти очі зводиш до висот
І серця радісну обнову
Дарує знов тобі Господь.
А взавтра, як проб’є тривога,
То серце геть відкине плач,
Бо ним вже пройдена дорога
Терпінь, страждань і недостач.
Мов сталь гартована у крицю
Віднині серце в грудях б'є
І завойованих позицій
Життєвим примхам не здає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
Не зви на поміч перебуле
Закам’яніле у віках,
Де кожен пройдений провулок
І пилом вкритий кожен дах.
Перстом пригадувань не витреш
Невідворотну пилюгу,
Пройдешнє невимовно хитро
В собі сховало вість благу.
Майбутнє мріями привітне
Блищить з невіданих вишин
І кличе: людоньки, прийдіте, -
Тут ваша пристань і спочин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230422
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2010
Безнадійний меланхолік,
Що з гріхом танцює вальс -
Світ спресований у долі
І загорнутий у фальш.
Повні послуг для клієнта,-
Грають вдень, вночі не сплять -
Сатана - суть диригента,
Духи злі - музична рать .
А коли прийде година
Зазвучить небес сурма,
Гляне в дзеркало людина,
А її вже там нема.
Десь танцюючи пропала
Між корчмою й вівтарем.
- Єво, Єво ти ж казала,
Що ніколи ми не вмрем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230114
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2010
Опівночі прозрів сліпий.
А темно - хоч виколюй очі,
Відкрий ти їх, чи їх закрий, -
Ті ж самі чорні надра ночі.
Буває люд в часи прозрінь
Не має права і науки,
З очей зірвавши пітьми тінь,
Поводарів хапає руки.
Йому свобода сонцем б’є
І крушить все минуле й чорне,
Та він мов кріт єство своє
Ніяк до світла не пригорне.
При світлі видко вади злі.
Тому й не завжди ми охочі
Аби у цьогосвітній млі
На себе нам відкрились очі.
Та мужнім будь! І користай
Із переваг ясної днини,
Вона - повернення у рай
І шанс для кожної людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229339
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2010
Холодні плити з іменами
Вчепились болісно обочі.
Чиїсь тут дочки із синами
Навік ясні закрили очі.
Тремтить душа свічі на вітрі,
Шматує темряву до скону
І ледь лунає: Діти! Діти!
Із днів зникаючих полону.
Згасає біль у прілих травах,
Палючий стигне в зимних росах,
Лиш час від часу рідних з’ява
Його на мить вернутись просить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2010
Зотліли воєн партитури,
Оркестри стихли канонад,
Лише димиться обрій бурий
І клекотить злостивий ад.
Із нього демони нікчемні,
Як припаде додолу смерк,
Тривожать знов літа буремні
І воєн дух, що був померк.
І в сні ворочаються люди,
Об простирадло втерши піт,
Їм сниться як на їхні груди
Хтось грязь обтрушує з чобіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228748
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.12.2010
І народився я, і вмерти мушу ,
В обіймах щезнути землі,
Тому й мабуть тривожать душу
Печальним клином журавлі.
Кохав людей і ненавидів,
Прощав і не прощав я їм,
Багатим був і був у злиднях,
Тепер же йду в незнаний дім.
Скорботна доля всім живучих,
На мить захожих в ці краї,
Тому й мабуть жахіття мучать
Порою помисли мої.
Але й вони будуть зітерті
Цілунком каверзної смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212925
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2010
Подорожували небом хмари,
Йшли на прощу за сосновий бір,
Плакались у прілі крутояри,
Припадали до високих гір,
Поклонялись богу водяному,
Цілували річки шерхлу гладь,
Вже збирались йти назад додому,
Аж нема малої хмарки, - глядь!
А воно усім єством повисло,
Де сапала дівчина мала,
Проти вітру вперлося умисно
Щоби спека надто не пекла.
Вітерець ожвавлював роботу,
Пестив дівці коси золоті.
Чи хмарина знала про скорботу,
Що по ній зчинили хмари ті?
Їй було приємно тінь творити,
Дарувати ніжний холодок,
А самій ховатися у скиті, -
Не її це вирішальний крок.
-
Можна йти на велелюдні прощі,
Учиняти пристрасний поклін,
Оглядати непорочні мощі,
Кланятися в бік священних стін.
Можна просто людям послужити,
Прохолоду дати в спеки час.
Чи не будуть нас за це хвалити
Люди та з небес Господній глас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200324
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.07.2010
Металозаври теж загинуть
Одної злющої пори,
Коли Земля підставить спину
Бичам спадаючим згори.
Донині мамонтів знаходять
Із зелениною в зубах,
В степах застав їх суд Господній,
Захоронивши у льодах.
Залізних монстрів сьогодення,
Що чхають вихлопом у світ,
Мов пластилін всесильна жменя
Помне. І їх простигне слід.
Нема цій справі протидії,
Кричи в сто сорок тисяч пик,
Та знай, - духовне не зотліє
І ти – його боржник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2010
Ніхто не знає серця мого
Ніхто не відає тривог,
Крім усезнаючого Бога
Про мене знає тільки Бог.
Не раз мій усміх бачать люди
І мислять – весело йому,
Моя ж душа безтямно блудить
В страждань пекельному диму.
Коли сльоза зійде на око,
То й це зведе людей з пуття,
Бо в мить оту в душі глибоко
Я множу радісні чуття.
Я й сам не відаю доконче
Своїх середових вимог,
Бо так напевне цього хоче
Обізнаний у всьому Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198213
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2010
Давай згадаємо, кохана,
Як перший раз зустрілись ми.
Стояла ніч благоуханна,
А вишні – мов серед зими,
Такі присипані снігами
Серед травневої пори
Стелили пахощі над нами
Такі п’янкі, що хоч умри.
Та я на мить забув цю розкіш,
Цей сніг на фоні солов’їв
І всім єством вбирав солодші,
П’янкіші пахощі твої.
Коли рука твоя несміло
В моїй впинилася на мить,
Теплом солодким взялось тіло,
Що й тяжко зараз уявить.
А очі, очі – вись бездонна,
І рідні, мов небесна синь.
Що Леонардова мадонна?, -
Таку побачиш – сміло гинь!
Давай згадаємо , кохана,
В цю справжню зиму, як тоді
Кохались в ніч благоуханну
Щасливі ми та молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Не дивлячись на вік свій надто пізній ,
В данині і в обожнені дівчат
Батий на Русь наклав гачки залізні
До тисячі вже літ тому назад.
Не раз йдучи по вулиці містечка,
Я бачу як майне лице доби
Конячин , маргінесів і вуздечок,
І люду , що зіп’явся на диби.
Насіяв хан свого насіння вдосталь,
До наших днів їх обриси живі,
Мій друг чорнявий поглядає скоса,
Чуприна мов смола на голові.
А я - русявий, світлолиций Вова
Широкі очі, сині мов ефір,
А друг мій інший , інша передмова,
В очах вузьких несеться степом звір.
О скільки їх із тих країн далеких,
Пророслих на землі цій насінин,
Та це не має нині небезпеки,
Хто тут родився – України син!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192623
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2010
Долали люди хресну путь.
Той розважав, той плакав,
А той не знав у чому суть,
Ішов, як роззявляка…
Нерідко є, коли юрма
Тримається укупі,
Та єдності у ній нема,
Бо мудрі є і глупі.
Та як присуне підла мста
У злагоді лукавій,
Тоді юрба розпне Христа,
А волю дасть - Варраві .
Вона не раз заради зла
Єдинодушною була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191747
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Всіма покинута й бездомна,
А друзі вірні - сум та глум,
Душа , немов каменоломня,
Коли б’є туги кайло в ум.
Зміюка жалю та тривоги
Ссе сік життя із потрухів,
Співанкою сердешний стогін
Стає від безпораддя слів.
Довкола сухо, ні травинки,
Холодний камінь студить кров,
І тишиною манить цвинтар
До роздумів і молитов.
Та з часом бачиш , як оаза
З душі пустелю виміта,
Щезає смуток і образа,
І пестить усмішка уста.
О, як прекрасно, що по ночі
Дано з’явитись дневі знов,
Що світло знову бачать очі
І серце зцілює любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2010
Єрусалим святий небесний,
Немов весільна молода,
Що квітом прибрана у весни
І чиста, мов з ключа вода
Зійде з висот і світ обновить.
Не буде смутку, горя, сліз,
Тепло Господньої любові
Людей провадитиме скрізь.
Блажен усяк, хто в книгу міста
Відвіку вписаний Христом,
Щоби за стіл весільний сісти
Своїм оновленим єством.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Пута гніту, розколу і болю
Не дають наорати ріллі,
Щоб засіяти щастя і долю
На своїй, Богом даній, землі.
На початку орали до складу,
А по тім – завзялися в розгін.
То Європи хапалися заду,
То спішили в Москву на поклін.
Кожен брав із торбини насіння
І шпурляв на розлогі лани,
Та природою різне коріння
Різний виплід дає восени.
А ще гірше, як зерна без роду
Зімітують ілюзію плоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Чорні очі землі - то могили
Не закриті , болящі більмом,
Що їх нелюди ярістю рили,
Шлях життю переткнувши штиком.
Груда тіл – це мучителів бешкет,
Задубілі дитячі уста,
Що на них дозріває прийдешня
Для убивць усеправедна мста.
Хоч немає їм справжньої кари
На землі де орудує лжа,
Та у час, як розступляться хмари,
Затремтить властолюбна душа.
Ув об’яві вселенського суду,
Порозкриються книги небес,
Отоді - то під вічну огуду
Заскавчить погубитель, як пес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186302
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.04.2010
Сила Слова спроможна схилити
Сите серце служити слабим,
Свою совість стражденним скорити,
Сяйвом світла сочитись сліпим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184368
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
В ресторані
Хлопці п’яні
Тішаться життям.
І промовив
Дядя Вова
- Синку мій, затям!
Їсти, пити,
Бути ситим, -
Не життя це сенс,
Бути зрячим
В недостачах -
Ось де є хосен.
Думав, думав
Отрок сумно,
Все метикував:
- Як не пити, -
Нащо жити,
Грець би мене взяв!
Промайнули
Роки булі,
І добро , і зло.
На Покрови
В дяді Вови
Все зійшлось село.
Йшов за гробом
Тихим робом
Сивий чоловік,
Він слова ті
Надкрилаті
Не відклав убік.
Достеменно
Не даремно
Жив на світі дід,
Раз хлопчина
Зла долину
Перейшов убрід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183255
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Плаче осінь дощова
Опадає листя
Не забудь мої слова,
Люба моя Христе.
В них душі ясніє суть
І польоту крила,
Щире слово не забудь,
Христе моя мила.
Пригадай у час гіркий
Пожадання чисте,
Просьбу серця і руки,
Вікопомна Христе.
Позабуте слів лиття, -
Це не просто згуба,
Це, - як втратити життя,
Христе моя люба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183093
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010
Аж не віриться мені,
Що був Йов у давнині,
Пережив жахливі втрати,
Муки тіла вогняні.
Та оказія говорить
Про його стражденне горе,
Страсні бесіди з Творцем
І полегшу в часі скорім.
Видно факт яскравий сей
Описав пророк Мойсей
І заніс у вічну книгу
Для таких, як я людей.
Я , дивуючись, читаю,
Як то люди після раю
Смерть узнали і журбу,
Мов сегмент чужого паю.
Та тепер вже розумію,
Що всіляку злу подію
Бог міняє на добро,
Як і Йова безнадію,
Як і страсну путь Христа,
Що чинила підла мста,
Обертає у спасення
Тим , хто взяв свого хреста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182328
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
В Гетсиманськім саду тишина,
Сплять натомлені співом пташата,
Лиш лунає молитва сумна,
В третє небо злітає крилата.
Чути хлюпіт Кедронових вод,
У тумані солодкого диму,
Спить спокійно трудящий народ
У хатиночках Єрусалиму.
Зорі сон наглядають людей,
Місяць спокій зливає у доли,
Та не стулює Вчитель очей,
Неустанно Всевишнього молить.
- Отче, чашу мою пронеси
Мимо мене,.. якщо Твоя воля…
Чисті краплі святої роси
На Христа опускались поволі.
Напророчений зблизився час,
Юда в храмі з продажним візитом,
Відділ римлян, прийнявши наказ,
Йде з вогнями Його захопити…
О яка диво – зоряна ніч
Огорнула гебрейські місцини ,
Щоб збулося спіткання сторіч
Мук смертельних і Боголюдини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010
Давай, кохана, візьмемо в оренду
Шматину неба з видом на світи,
Я ралом місяця розорю "землю"
І посаджу усе, що схочеш ти.
Бузком небес оздоблю край городу
І опарканю хмарами наділ,
Підключу в дім наш від веселки воду,
Гарячим сонцем хліб подам на стіл.
Ранкову айстру висію надвечір,
Хай тішить зір тобі в поранній час,
Блищить нехай у спеку чи хуртечу
В косі твоїй, як дорогий алмаз.
Давай , кохана, поки ми ще в силі,
Допоки крила нам дарує Бог,
Полетимо у ці простори милі,
Де ти і я повік будемо вдвох.
Покриємо орендну плату потім,
Коли наш сад блакитний одцвіте, -
Землі дамо борги буденні плоттю,
А небу – наше почуття святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
душа
шерстка,
немов
долоні,
що
б’ють
киркою
моноліт,
розтає
на
Господнім
лоні,
коли
її
відпустить
світ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177475
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Холодець застиглих слів
Із розсолу дум кипучих
У душі моїй осів
Фаталізмом неминучим.
Ти відкинула мене,
Зникла хмаркою в тумані,
Тільки серце гамірне
Об розлуки билось грані.
Та учора образ твій
Розворушив душу тьмаву,
Я зварив із рим напій,
І поніс тобі, як каву.
Ти відпила два ковтки,
Подивилася сердечно, -
Бахнув фатум на шматки,
Дум пощезла холоднеча,
Закипіли почуття,
Попливли слова рікою…
Буду все своє життя
Риму тішити тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177429
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Коли покинеш ти мене
Одну на перехресті долі
І вицвіт пристрасті засхне
В садочку нашому поволі.
Будь ласка, не забудь одне, -
Я переможу серця болі,
А в тебе сум бідою впхне
Кия журби, ще й всипле солі.
Не допоможе портмоне,
Дружків твоїх поважні ролі.
Тоді, як тугою війне
Ти станеш щіпкою у полі,
Яку лякає пух тополі…
Коли покинеш ти мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Мій рідний край не проміняю
На землі сповнені добра,
Садів , що на подобі раю,
Вбрання з вісону і хутра.
Не зваблять дух мій привілеї,
Що у народів інших є,
Такий девіз душі моєї :
Нехай бідненьке, - та моє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175758
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2010
Як немовля шукає груди
Маленьким ротиком своїм,
Так у тривозі Бога – люди,
Коли нещастя йде в їх дім .
Як кошенятко на обочі
Всіма покинуте глядить,
Так люди в час сутужний очі
Підводять в надземну блакить.
Немов годоване телятко
Брикає сонячним лужком,
Так ми у час, коли все гладко,
І непотрібен Бог цілком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175712
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2010
Він рук ласкавих материнських
Ані на дрібку не спізнав,
Не раз, не два в поштовій скриньці
Листа з надією шукав.
Поради батька серце юне
Не чуло зроду – сирота,
А ще, бувало, в душу плюне
Опіки злої фальш свята.
Нема сестри, нема побрата,
Чужий навкруг до болю світ,
Отак і муситься блукати
Своїх не знаючи воріт.
Та серце тішить дума чиста,
Що батько й ненька десь живі
І він до них шляхом тернистим
Прийде у повнім торжестві.
А поки стріти не судилось,
Думками гріється єство
І мрію ген за небосхили
Веде за руку божество.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175137
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Кохана, я квіти землі
Тобі подарую єдиній ,
Спущу під осанну джмелів
Тобі небеса голубині.
Я землю усю перейду,
І браму прочиню до раю,
Розлуки лукаву біду
Ласкавістю серця здолаю.
Ти будеш, як ружа цвісти
Зігріта теплом мого серця,
Повсюдно веснітимеш ти,
Тобою усе наречеться.
Зійде образ твій в небесах,
І там, між хмаринок білявих,
Літатиме сонячний птах,
Моєї палкої уяви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Душа моя жахалась дум про смерть,
Панічно гнала геть про неї гадки,
Допоки цьогосвітня круговерть
Її не взяла у свої порядки.
І понеслась нещасна в каламуть,
На дно, в намул, у темряву кромішню,
А там, на дні, існують – не живуть,
Зітхають , стогнуть, плачуть безутішно.
Я там конав серед бридких огид,
Крутіж мотав мене оскаженіло,
Загородив назад дорогу стид
І смерті вже було підвладне тіло.
Але душа змиритись не могла,
Десь в глибині жевріло сподівання,
Що опадуть гіркі кайдани зла,
Перебреде пора поневіряння.
І час пробив – її Ісус Христос
Підняв із глибочіні дошкульної
В квітучий сад, де аромати роз,
Мигдалю цвіт і вічна зелень хвої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Нині обирають президентів,
А колись вели людей царі .
Зовсім протилежні два моменти,
А тим паче, - два володарі .
Цар був із шляхетної родини,
Навчений пристойності манер,
Честі не зрікався до загину,
А як зрікся, то вважай - помер!
Нинішні панове кандидати
На високий чин і булаву,
Честі не бажають потакати,
Лиш би залишатись на плаву.
Певна річ, царі не повернуться, -
Взяла демократія патент,-
Без кровопролить і революцій
Змінить президента президент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173438
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Я думав забути її
І гнав від очей милий образ,
Та знову шептали гаї:
- Забути, - то справа недобра.
Я рвав павутину тих днів,
Що виткало серце юначе,
Забути минуле хотів,
А згадку про неї тим паче.
Та листя шептало мені,
І вторили трави похилі:
- Не смій позабути ті дні
Замріяні , чисті та милі.
Лишаю лукаву межу, -
Забути, – це підлість остання.
Я каюсь, і тим дорожу,
Де мав хоч краплину кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Я зробився маленьким настільки,
Що у світ комашиний ввійшов,
І спитався трудящої пчілки:
- Звідки в тебе до праці любов?
Ні на мить не кидаючи діла,
Усміхнулась поважно вона:
- Труд - це ліки для духу та тіла,
А неробство - то смерть потайна.
Якби схожим цей край став на вулик,
Що всяк в ньому громадить добро,
То нещастя і скруту забули б,
Хвилі радості пив би Дніпро.
Та, на жаль, вкоренилися трутні,
Доїдають давнішні меди,
Стільники ж, як святині забуті,
Після диких набігів орди…
Повертаючись в людську подобу,
Я промову бджолину зберіг
І її, як віршовану спробу,
Вам зложив, мої друзі, до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173313
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
Теплінь жагуча твого лона,
Ласкаві трепетні чуття,
Пружистих перс сочисті грона,
Дурман блаженного злиття.
На мертвих дюнах сьогодення,
По довгім часі самоти,
Стаєш оазою для мене
Під віттям пальм, кохана, ти.
Хай безпросвітна ніч настане,
Війнуть пустельні холоди,
Я йтиму у твоє кохання
Хмільної випити води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173272
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
1
У передбачені готові графи
Записуються дні душі моєї,
Чи із Христом я йшов до Галілеї,
Чи з Юдою заходив до Кайяфи.
Душі вдяганки зложені до шафи,
Де є між них замурзані у глеї
І є білесенькі, як цвіт лілеї,
Хоча поношені , та чисті лахи.
Хотів я стерти всі погані справи
Щоб судової не торкнутись лави
Та , як старався, - не зумів.
Перо писця діла чеканить
В графу хвали, а чи догани,
І все йде чергою в архів.
2
Там, у архіві на полицях справи
Лежать допоки власник не захоче
Вложити між ті графи свої очі
І винайти для себе щось цікаве.
Він синові призначив путь криваву,
Як письмена глаголали пророче.
Тепер його серденько залоскоче
Бодай би запис, що його я славив.
Якщо б я навіть на синедріоні
На вирок смертний потирав долоні,
Та потім схаменувся, як Петро
Він би закреслив злі мої діяння
І дія ця була б його остання
Мені на порятунок і добро.
3
У вічний порятунок вірю я
В осягнення небесної країни,
А ще, бажаю я для України
Аби спасалась і матінка моя.
Тут чую пісню солов’я
І думаю, якщо у світі тліну
Лунають трелі солов"їнні,
Що ж небеса тоді таять?
- Закресли , Боже, всі недобрі графи,
І запиши, що я не був в Кайяфи
І з Юдою не зраджував Христа,
А йшов із учнями від Галілеї
Аж до гори високої тієї
Життя почати з чистого листа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Як мови світу опаную
І мови ангельські збагну,
І дар пророчий опаную,
І гори вірою здвигну,
При тім не матиму любові,
То наче в ямі оркестровій,
Як мідь труби чи бубна стук
Пустий давати буду звук.
Коли маєтки ті, що маю
Пороздаю до мідяка,
І тіло у вогні скараю
Заради щастя бідняка,
Аж до останніх капель крові,
При тім не матиму любові,
Не будуть ласкою мені,
Діяння ці вельмизначні.
Любов терпіння в собі має
І заздрощам не потурає,
Там, де вона немає зла,
Згорає кривда й гнів до тла.
Радіє правдою любов,
Все зносить , всьому довіряє,
Смерть всякій речі скаже : Гов!* ,
Лише любові не здолає.
* - стоп!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Все життя їв комуніст
Смалець у великий піст,
А тепер, за України,
Постить у дві зміни.
Скажете, він став побожним,
Ні, заслаб, йому не можна,
На дієті комуніст, -
Смальцю вже не їсть.
Якби був еСеРеСеР
Літ ще з десять, він би вмер,
Україна - мати мила
Його вздоровила.
За купонів Кравчука
Він забув смак шашличка,
У часи Кучми правління
Збувся ожиріння.
За Ющенка президента
Знову сил набув потента.
Забув клятву свою грізну
Забудовник комунізму.
Зараз йому головне
Фрукти їсти і пісне,
Демографію країни
Піднімати із руїни.
Хай цькують однопартійці
Серце він віддав Марійці,
Душу – рідній Україні
За ліки надійні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2010
Я ночі жду так, як повітря
В петлі жадає самогуб,
Як троє в маренні півлітра,
Так я - твоїх торкнутись губ.
Вони –сочистий долі трунок,
Знадлива пристрасті жага,
Зійшовшись з ними в поцілунок,
Я вже одвічний твій слуга.
Лиш не роби так , як Даліла
Самсону стяла волоса, -
Я – твій слуга відносно тіла,
Стосовно духу – небесам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171859
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2010
Здрастуй юносте моя!
У забіленому гаю
В переливи солов’я
Ностальгічно поринаю.
Пісню зрілості співак,
Викладаючись щебече,
А з душі не йде ніяк
Те далеке, молодече:
Мрійний вияв почуттів,
Чисті помисли юначі,
Аж , здається, птахи спів
В унісон з душею плаче.
Не вернути того дня,
Де буяла юна сила
І кохав безтямно я,
Ти так віддано любила.
Будь же юносте моя!, -
Зжовкне гаю світла мрія ,
Стихне пісня солов’я,
Хуга долами повіє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171559
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
До хреста прибито сонце вічне,
Небо терням туч заволокло,
Падає в провалля потойбічне
Вмерле від розлюченості зло.
Між хрестом і прірвою галява,
Любий учень з матір’ю стоїть,
Біля них з покорою постав я
Держачи в руках маслини віть.
Не приб’ють мене до перехрестя,
І також до прірви не зіпхнуть, -
Сонце спопелило мій переступ,
Освітило праведную путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Скинь і подаруй свою сорочку
Ближньому, владарю , не скупись.
Здирництво повішай на кілочку, -
Засіяє над тобою вись.
Пов’яжи грабунок рушниками,
Обійди насмішкою свій ранг,
Бо вернеться у гіркій нестямі
Зло до тебе, неначе бумеранг.
Хоч ти не опинишся в бараці,
Та на небі пишеться досьє.
У кінці народів, рас і націй
Твій же гріх тебе нещадно вб’є.
-
Не сховає ширма атеїзму
Суд , що передбачений здавен.
Схаменися, поки ще не пізно,
Близько вже бо вічності рентген.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Була тоді пора осіння,
З Балтійських вод злинав туман,
Щемлива сила провидіння
У яву втілювала план.
Я службу ніс на полігоні,
Мета моя , мов ясний день, -
Сидіти у своєму схроні
І вчасно вивести мішень.
По проводах електроліній
Давав я струм на підіймач.
Була тоді пора осіння,
Туман такий, що сядь, та плач.
Від сирості закоротило,
Аж розімкнувся автомат,
Не взявши елетромірило,
Почав я наводити лад.
Колеги, що були до мене
Розетку мали потайну,
А я, ще молоде й зелене,
Туди рукою упірнув.
О друзі, як той струм скажено
Крутив усе моє єство,
Минуле мовби веретено
Перед очима перейшло.
Прощай життя… Прощайте рідні…
Та що це?, - раптом я ожив,
Неначе хтось заздалегідний
Зробив з напругою розрив.
Мої долоні обгорілі
І шкіри паленої чад ,
Були ніщо тієї хвилі, -
Життя явилось востократ!
Я вийшов на п’янке роздолля,
Набрав у груди повен вдих,
Красу розстріляного поля
Уздрів у лініях кривих.
Що є життя? - Тоненька нитка,
А я й не думав про таке.
З тих пір, коли мене побито,
Пізнав я: в світі все хитке.
P.S.
Пройшли літа, сивіють скроні,
Вкриває спогади моріг.
Я знаю, - там, на полігоні
Од смерті Бог мене зберіг.
Красу навколишнього світу
Відтоді розумію я,
Єдвабну ніжність первоцвіту,
Любовну думу солов’я.
І неба синь мене чарує,
Політ орла і сонця жар.
Я знаю, що живу не всує,
Життя моє – то справді дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171436
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
Каміння від стиду горіло,
Від поступу зранених ніг,
Здригалось, як падало тіло,
А в той час доносився сміх.
Юрба вирувала без впину
І,якби не варта вояк,
Того, що ішов до загину
За них же, стоптали б за так.
Каміння усе пам’ятає
Крізь років нескорений біг,
Бо кров його та зігріває,
Що капала з ранених ніг.
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Сніг засипав дерева,
Хуга – ну просто їдь!
Леді була сталева,
Джентльмен просто - мідь.
Пхав холод в груди вила,
Тужився льодостав.
Леді усе крушила,
Джентльмен просто - м’яв.
Стишилась завірюха,
Студінь змінив акцент.
Леді тепер на кухні,
Джентльмен – президент.
10.02.10р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Дарвінізм, як серйозна наука
Вчить про види та їхній прогрес.
Навсправжки - це потужна ошука,
Скрита в тьмі велемовних словес.
Оперуючи поступом дивним,
Науковці з кількох кісточок
Сфальшували первісну людину,
Як міцний доказовий зразок.
Та чи здатні оті дурисвіти
Довести , як із мавпи постав
Чоловік повен мислі й просвіти
Зі спромогою творчих об’яв?
Слова звук у його піднебінні,
Спів душі , що з кохання цвіте,
Серця трепет у благоговінні,
Як ступає у місце святе,
Плач за рідними, гнів на неправду,
Мир і спокій, відвага і честь…
Як учені у мавпи це знайдуть, -
Значить істина в Дарвіна єсть.
Та не може творити тварина,
Сумувати , співати пісень,
Вдаль проводити дочку чи сина
І в надії чекати щодень,
Поклонятися Богу у храмі,
На коліна припавши свої,
Шепотіти молитву устами, -
Це насправді не уділ її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Відгуркали каменоломні,
Оков роздерлись ланцюги,
Позамовкали невгамовні
Жорстоких стражів батоги.
Вернулись бранці до народу,
Немає більше їх вини,
Кати вже їхні за свободу
Воюють, як колись вони.
Ввійшли страждальці в їхні лави,
Законно взявши славу й честь.
Та тої, жданої держави,
Як тогоди, нема і днесь*…
- * як тоді, нема і сьогодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Не доречні будуть тут теорії
Імовірних явищ у житті,
Коли фатумом тіла спотворені
Вигулькнуть зненацька на путі.
Не доречно з Господом змагатися,
Як на плечі тяжко зляже хрест
І усе, що найрідніше, втратиться
За один – єдиний долі жест.
Часто уділ переходить витином,
Та добро не спиниться таки,
Все бо в книзі вічності прописано,
Час лише гортає сторінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Не судіть, люди добрі, бродягу,
Що не стало в нім сили життя, -
Він його закрутив, наче флягу
І жбурнув, як непотріб в сміття.
Він його обрубав, як гілляччя,
Спопелив на свинцеву золу,
І ніхто не горює, не плаче
На оту прикінцеву хулу.
Хай вам холодом лясне в огруддя,
І ним скоєне згидиться вам, -
«Не судіть, то і вас не осудять», -
Суд вершити дано небесам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168857
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
На колгоспнім дворі тишина,
Заросла у вербу борона,
Обступив доокола осот
Від ГАЗону облізлий капот,
Між осколками шиферних плит
Амофоска, шамот, антрацит,
У проломах гуляє скрізняк ,*
Бродить кодло бездомних собак…
За славетних радянських часів
Розпорядок робочий висів,
Клекотів двір юрмою селян,
Що давали і норму, і план.
Час парадно сочився життям,
Наче ротом медовий бальзам,
Від посіву до жнив і назад
Колотився існуючий лад .
В час, коли про совітський колгосп
Краєм вуха чув західний хлоп,
За Збручем в колективне майно
Ґвалтом люд увігнали давно.
Відібрали в них статки і честь,
Учинивши суспільним чиєсь.
Так рука більшовицького зла
Задушила свободу села…
Запустілі колгоспні двори –
Не ознака цієї пори,
Просто сталось, що зле ремесло
З чого вийшло до того й прийшло.
* - протяг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168787
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Біснується загін енкаведистів
В одному прикарпатському селі,
Лежать побиті в травах росянистих, -
Накрили у криївці москалі.
Боролися допоки сил ставало
А потім підірвалися таки,
Бо переслухали чуток немало,
Як полонян мордують «яструбки».
Зігнали все село, щоб їх впізнати
І винищити рід той до п’яти .
Синів убитих відреклася мати,
Щоби від смерті доньок вберегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168051
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2010
На відстань серця розлучила
Близняток доля ошаліла.
І ось одній з них при могилі
Прийомна мати розповіла:
У тебе доню є сестричка…
В той день прийшли за нею двоє…
Я пам’ятаю миле личко…
Ви дуже схожі між собою…
Повіла мати, та й померла,
В труну лягла у сповіданні,
А серце доні, мовби жерла
Вогнем, впекли слова останні…
О скільки серць на білім світі
Накрили болю темні сіті .
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167543
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010
Я серцем грішним зашкаруб,
Не стук , - півсонний хряскіт.
Потоками венозних труб
Не кров тече, а краска*.
Колись бував я сонцелюб,
Вподоби повен й ласки,
Тепер, мов клятий душогуб,
Захований під маску.
До Бога не розтулю губ, -
Вини стиснула пастка.
В огні безповоротних згуб
Життя згорає казка.
З узлісся пекла кличе дуб,
Де зашморг висне з паска…
́́
* рус.- фарба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167421
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010
Життєве море тихе і тривожне,
То штиль у ньому, то дев’ятий вал.
Ти вийшов з - за імлистої горожі
Піщанистим шляхом на свій причал.
За днів дитячих ледь вмочив гомілки,
В шкільні роки заглибивсь до колін,
У юності зайшов углиб настільки,
Що півперек забризкав хвильок плин.
За пояс впали води молодечі
І ось, в полуденку життєвих літ,
Ти мокрий весь , лише огруддя й плечі
Торкає сонця лагідний привіт,
На голові вінець квіток осінніх,
Що має змити грізний ураган
У переддень, коли крізь стіни пінні
Ти зійдеш дном в безмежний океан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167391
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010