| Сторінки (2/126): | « | 1 2 | » |
Чому життя все будні та свята
Чому життя це радість та біль
Не вдається нам все приховати
Може в тому і є життя сіль
Нам з тобою бувало так гірко
Нас окутував деколи сум
Все коротше ставала та мірка
Від прогірклих безрадісних дум
Все чекали останнього разу
Заполонив нас сумнівів час
Переріс у даремні образи
Він безжалісно знищував нас
Чому сталось що нас розсудили
Лиш образи та гнів не любов
Чом все добре без жалю згубили
Хай не вернуть ті дні до нас знов
Як порвати гірку ту основу
Розітнути павучу ту нить
Пригорнуть тебе милу чудову
Неповторну нам мить відтворить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011
Листки в садах уже жовто-багряні
Такий простий закон всього буття
Вже сонцем висвітились чудо грані
Не відпускай те все у забуття
Неначе долі кволий поцілунок
То відблиск променя у глибині
Немов із неба божество-дарунок
Він причаївся десь в душі на дні
Непохитна в вічності часу хода
Кохаймо і ми будемо кохані
Змиє пил віків з нас весняна вода
Вкруг полинуть аромати пяні
З тобою діждемо погожой днини
Бо маємо упевненість тверду
Посієм благодаті ми зернини
І виростимо яблуні в саду
Допоможуть в негоду нам дерева
Хай не дістане дощ нас крижаний
Закружляє метіль та яблунева
Усе життя радітимемо їй
Хай не зупинить нас ніяка втрата
Не згубимо себе ми водночас
Повернуться до нас веселі свята
Ще в тілі є енергії запас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2011
Кохання твоє мою душу гріє
Обох зігріє нас любов
І зимний холод снігом перевіє
Тепло весни приходить знов
Себе не буду віддавати болю
Ти вітре буйний шелести
Ми взявши рука в руку із тобою
Прокладемо шляхи в світи
Над нами завжди голубіє небо
Достиглі у садах плоди
Багатства всі земні лише для тебе
Тому що світ це тільки ти
Не за горами знову жовта осінь
Ключ журавлиний відліта
І на шляху життя ще горя досить
Та в краще вірить навіть птах
Відкрасувалися у полі квіти
Стерню вже снігом замело
І доведеться зиму полюбити
Вернеться літо і тепло
І знову порадіють сонцю квіти
Не бійся сніг не замете
Я хочу все життя тебе любити
Як вітер листя золоте
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2011
Приносить радість тепле літо чарівне
Навкруг природа буйно розквітає
І сонце палко пригріває осяйне
В полях пшениця буйно достигає
І кожна квіточка медове джерело
Комаху кожну радісно стрічає
Їм віддає нектарне без жалю тепло
В природі все для чого живе знає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
Почуй як соловями заспівала тиша
Торкнула ніжно в глибині душі струну
Невпинна пісня така мені наймиліша
Все мрію мрію повернути ту весну
Відчути трепетну тривогу твого тіла
І запалити в серці пломені вогонь
Ми знаєм зупинити все те нам несила
Не розєднати наших зімкнутих долонь
Серце моє твої тривоги всі відчує
На поклики душі полине з глибини
Усе в природі лиш хороше нам віщує
До тебе мила йду із років далини
Я на лугах зросту шовковою травою
Між гір студеним потечу води струмком
По небу прокочуся хмарами й грозою
Спаду на землю лебединим я пером
Відкрий навстріч мені свої палкі обійми
В серці своїм для мене місце віднайди
Я прихилюся у поклоні пред коліньми
А ти мені на плечі руки поклади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
Близька мені ти, як божественний вогонь,
Все хвилює, що відбулося з нами.
Хотів покинути - не розімкнуть долонь,
Не розділить відносини роками.
Єством своїм, я поринув наче в казку,
Для щастя, більшого мені й не треба.
Не крали ми у людей добро і ласку,
Ми дивувалися красою неба.
Верта зачарування нашого весна,
Хтось пізно полюбив писати вірші.
У відносинах складних, нас обох вина,
Мало не доторкнулись сердець інші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192450
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
Чомусь не думаю віршами,
Пишу все нісенітницю пусту,
Хотілось бути рівним з вами,
Полинуть в недосяжну висоту.
Все небо в одночас обняти,
Зібрати зоряний дивобукет,
Космосу мудрість перейняти,
Вплести усе в віршований куплет.
На трави мрійно в роси впасти,
І сонцем зблиснути із висоти,
Чим мрію важко передати,
Мабуть я не романтик скажеш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
Яке жахіття вітряний неспокій,
Який приходячи, непрохано, вночі,
Як вовк-бирюк завиє одинокий,
Загасить полумя останньої свічі.
Остудить душу, в камінь перетворить,
Дощем і градом замордує бережись,
Рота заткне, коли хто заговорить,
І заламає - проти нього - не борись.
На настрої замети вмить навіє,
Він вирве стогін із скривавлених губів,
Раптом - на небі зіркою прозріє,
Поверне усе, як ти мріяв і хотів.
Перетворить він все в суцільний спокій,
Пірїною ледь торкне до сонливих вій,
Легко заснеш в задумі ти глибокій,
Переможе хоч-не-хочеш, віддайся мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Перепрошую - було вже - і не раз,
Вже забувать ми стали, хто куди заходив.
Отой вірш - хто і коли і з яких фраз -
Подарував? - А потім забирать приходив?
Ми дарували спочатку пелюстки,
Потім квіти - і говорили в клятвах фрази!..
А далі букети - усі квітники...
Наш рух ішов, до неї!.. - головної фази!
"Ти - мене любиш?" - "Так!.. Я люблю тебе!"
Чому ж на твоїх віях, затаїлись сльози?
На розах змерзли пелюстки... - "Я тебе..."
...згадався - жар той? ...о навіщо ті морози?..
Знову вірші - знову... - Вже - немає сил!..
До мене вчора - кінь - мов тінь у сні приходив...
Може він Пегас? -Але - чому без крил?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2010
Чому ми створені із явних протиріч
Житття зіткалося із стежок і доріг
Які від щастя невпинно відводять пріч
Кружляєм мов шатун що загубив барліг
Уміло грає хтось на клавішах життя
Перебирає мов на гітарі струни
Після такої гри не буде вороття
Кружляють по забуттю нами тайфуни
Як відчуваєш в собі сили поборись
Не відддавай себе на поталу долі
Свого життя хазяїн ти вперед дивись
Бо на простачків розумників доволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Як хочеться щоб уночі з небес зоря
Упала в руки вогником іскристим
Лики наші омили ріки і моря
Пройти життя щоб шляхом не тернистим
Щоб розцвіли з іскринок як в раю сади
Весна прозоро хай навкруг живіє
Діждемось з неба живодайної води
І кожен з нас тому всьому зрадіє
Підіймем руки й очі до святих небес
До височин до зоряних в молитвах
Подяка до Всевишнього що Син воскрес
Він вистояв у нелюдських гонитвах
В життя людського тисяч-тисячі доріг
Та головна у кожного єдина
Коли раб божий подолає свій поріг
Нехай мислить хто Бог а хто людина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.04.2010
Із мішечком буряків я тебе зустрів,
Після зустрічі тієї, не сплю ночі й дні.
Протоптав доріжечку до твого двора,
Як вертаю я додому все гора й гора.
Від тії бурячихи кругом голова,
А як салом не закусиш гичка виліта.
Від твойого первачка світ переверта,
Ну, а вдома ще чекає жінка молода.
Лиш дружина за поріг, я до тебе знов,
Говорити захотів, там про якусь любов.
Ти ж бутилочку на стіл щедро подала,
З неслухняних рук моїх червінця узяла.
А дружина лається і в серцях кричить,
Питає: "Що трапилося, напється й мовчить"?
Я ж дружині не скажу, що вже долакавсь,
І що уже бурячисі - повністю віддавсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183935
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Красуня осінь все навкруг позолотила,
Срібляну стрічку, в коси заплела,
Ти дочекатися мене не захотіла...
Розлуки мить, чому до нас прийшла.
Дивись лелеки, вже збираються у вирій,
Запрошують нас поспішать-скоріш...
Бо вже на нашу землю опустився іній,
Чому ж без мене - на краю стоїш?
Вітри-завії, буйним холодом повіють,
Вдягнуть в паморозь - наш весняний світ...
Може хтось скаже: "Та вони і не старіють",
Я ж - розсміюся тільки - їм в отвіт.
Давай повернемо мрійний весняний ранок,
Прокинешся в моїх обіймах знов...
Неповторимий шалу нашого світанок,
Воскресне - наша трепетна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183898
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010
Себе польотами без крил втомив.
В свій час, старі, здалися незручними.
Піднявсь до сонця і безжалісно спалив.
Усе надіявся, що розживусь новими.
Та виявилося, що крила - це не атавізм.
Їх дає Господь нам, щоб праведна душа літала.
Всі знаємо! - нідочого простим людям "прометеїзм",
Як не потрібні, Вища Сила їх тому і не давала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183028
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2010
Тебе зустрів квітучу, статну, молоду,
Мов вир вкрутили - твої безумні ласки.
Не думалося ще тоді, що пропаду...
Життя одягне - сумні - трагічні маски.
Підстав не вчуяла - розслабилась душа,
Вірилось в дівочу потаємну цноту.
Закохався!.. Стріла в серці... Та щось міша!..
Не вчасно амур звершив свою роботу.
Мов Мадонна таємничо - загадкова,
Поглядом - дух схоплює, серце калата.
Лихоманка спустошливо - золотова...
Душевні надра, всі собой переверта.
Уся ти - як немовля грудне - безвинна,
Рук твоїх доторк - окутує, бархатить.
Твої слова, мов ріка гірська - неспинна...
Розум мій зшаленів - по течії летить.
Та нежданно - холодком війнула мова,
Серце проймає дрож, від суму тих речей.
Ти зненавидіти, з дрібязку готова...
Забувши клятви - осяйних-шальних ночей.
В напрузі, як на останнім полі бою,
Життя-страхіття, немов постріл у висок.
Як "нечиста сила", нас звела з тобою?..
Не вгадає певно - астролог і пророк.
Зійшло життя мов на ту високу кручу,
В думках обох, уже в гріховне повело.
Забрались ми удвох - в нехорошу кучу...
Усе на плечі - тяжким вантажем лягло.
Позбутися б всього - в мить одну-єдину,
Рвонуть чеку гранати без жалю... І - ох!..
Звільнитись від прокляття - хоч на часину...
Не дістати - повік прощення нам удвох.
У гріховних думах - мабуть і загину,
Гріхопадіння хрест на гору несучи.
Навіщо я зустрів тебе - ту хвилину?!.
На плечі собі - таку ношу беручи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183013
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2010
Кучерявисті хмаринки
Весело пливуть.
Неначе гру у піжмурки
Там собі ведуть.
Дощиком нас благодатним
Від спраги спасуть.
Гаям буйно-калиновим
Вологість несуть.
Гіркувато-полинові
Часи хай не йдуть.
Не радітимем полові -
Люди засміють.
Порадував нас урожай
буйно колосить.
І спечемо ми коровай,
Бо умієм жить.
Березово-соковиті
Гаї в нас ростуть.
Енергію неба й землі
Спити нам дають.
Як пливли хмарки небесні,
Дай Боже пливуть.
І всьому вологу вповні
Споконвік дають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182764
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
Як легко пишуться рядки,
Лягають мяко на папері.
Я виражаю в них думки,
Хоч не усі вони дотепні.
Думками сповнені всі дні,
Непроханими, та й пустими.
Все бачу - мов на полотні,
Та чомусь - не радію ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.04.2010
Махнув крилом своїм тривожний вітер.
І доторкнувсь вогнем він до броні.
Не знав солдат, що зустріча свій квітень,
- Останній! - Ще й в нерідній стороні.
Приспів:
Його листи - реліквії кохання,
Трикутні дрібно писані листи...
Ви свідчите геройство і страждання,
Надій людських - зчорнілі пелюстки.
Ти в безнадії вісточки чекала...
Трикутна звістка!.. Найчорніша мла!
Від горя згорбилась, гірко ридала,
Спустіла хата на краю села.
Приспів:
По тім - жила все в смутку і печалі...
-Бо доля - манівцями все вела.
Коханого листи - туманні далі,
Чомусь вони - вже не дають тепла.
Приспів:
Все жде вона - мов лебедя лебідка!..
Від болю слізно схлипує душа.
Щастя забрав - війни чорний шуліка...
І знов вдова - у мрії вируша.
Мої літа - птахи гіркої долі!
Летіть, летіть на крилах самоти!
Лишилися реліквіями болі!..
Його трикутні зжовклі вже листи...
Листи... листи... листи... Твої листи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181787
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2010
О, не допусти до гріхопадіння - Боже!
Подивись прочани як поклони бють,
Чомусь, один на іншого косять вороже,
Будеш топитися, мабуть не спасуть.
Ступаємо ми по землі хоробро-сміло,
Нас не застрашить у вірі - навіть смерть!
Хоча хреста кладемо на себе невміло,
Схоже, ще не всіх крутила круговерть.
Знову просимо Всевишній Тебе уклінно,
Щоб не насилав на рабів своїх зла.
Почуй Господи люд зморочений!.. Невпинно,
Він дивиться вперед, а там лише мла.
Допоможи!.. Царство Твоє, як є спізнати,
Повірить - возрадується Божий раб,
Душу чисту, у вірі буду зберігати,
Тіло ж, без пекельних мук, претвори в прах.
Ми не чекаєм багатства, достатків моря,
Лиш просимо на путь істини вернуть.
Спаси всіх Боже нас від прокляття і горя...
Всі Твій образ - молитовно понесуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181513
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010
Махнув крилом нам синій вітер,
Приторкнувсь легенько до броні...
В солдата був останній квітень,
В немилій - чужинській стороні.
Ти в безнадії ждала сина,
Звістка трикутна, та чорна мла...
Від горя згорбилась!.. Дитина!..
...біль!.. Ридає на краю села.
Так і жила в сумній покорі,
Навіть внуків доля не дала.
Його листи, як птахи хворі,
Вже так не дарують їй тепла.
І як згадає свого сина -
Все від болю схлипує душа,
Чому прийшла лиха часина?..
Знов вона в думки свої верта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010
Щаслива доля - ходила манівцями,
Не віднаходила тих потайних доріг,
Летіла несамовито над полями,
Все намагалась оминути мій поріг.
Розсипались на дорогах душі втіхи,
Все чекаєш від долі вісточок сумних,
Наче сірі горобці сховались в стріхи,
Щоб очорнити радість митей весняних.
Туманомлою вже вповнені долини,
Заступ гострять, щоб я узнав життя ціну.
Щось сумне вже навіває цвіт калини,
Хоч все життя! - Признаюся - любив весну!
Земне лишаю - немов книгу відкриту,
Вже скоро буде срібний у руці моїй,
І не відкупишся вже від того світу,
Такий людський наділ, його і мій і твій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.04.2010
А чи ви чули, як говорить тиша?..
Мовчання те, гомінкіше за слова!..
Очей розмова стократ голосніша,
Вони скажуть все, що дума голова.
Очі мовчать... Та потім знов говорять,
Розкажуть навіть про таїну душі,
Собою комусь настрій добрий створять.
Карати можуть мов гострі палаші.
Мовчання золото лише в темноті,
Вночі вам збереже всі думи тайні,
А тільки зблисне промінець в німоті,
Погляд знов доторкне тривоги давні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.04.2010
Я, ніби вів з ним діалог неквапний, як послання...
Робив потуги - дослівно взнати "Новий Заповіт".
Він - ніби знав - всі мої втаємничені бажання...
Мороком страсної ночі віяв лагідний легіт.
Щороку чекаємо, що мессія зійде між нас...
Вигадкам різноманітним, вже не звести рахунок.
Священник собі твердить, що він, Божого Сина спас...
Та все безбожно підставляє хрест під поцілунок.
Далі не буду, щоб грішного нічого не сказав...
Бо в простих людей, віра у душі, стійка - глибока...
Коли б сходив на Землю Божий Син - він би покарав
-тих! - Хто віру спаплюжив. А показує на Бога. .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181338
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.04.2010
Не шукай не знайдеш не рискай
У душевній пустині свій храм
Заблудша в ілюзіях слизьких
Мрійна надія в крадений рай
Болюче сердечне тремтіння
Розрива твою душу навпіл
Було то всього лиш хотіння
Насолода від близькості тіл
Насолода миті прожила
Погасила похітливий шал
Від гріха себе не спинила
Пронісся влігся вітряний шквал
На піску не построїш храму
І в гріхові не стати святим
Хоч зламай неприступну браму
Та за нею все буде пустим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Вірш пробігся по мені
наче кінь по полю
Лишив слід свій на стерні
вирвавшись на волю
З гілок павутину зняв
бабиного літа
нам про осінь нагадав
забувай про літо
Ждав не того я коня
мрійного пегаса
Колючка йому стерня
в небо він піднявся
Хотівзлетіть на Парнас
заблукав у хмарах
Доки вітру дочекавсь
Муза десь пропала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
... а я пишу...
тому - що пишуть руки.
Хоча й здатен,
Багато що робить...
Але - коли?
Нахлинули сумнівів муки;
Здатен був -
усьому розрахунок звершить.
Пишу тому -
що камінь давить душу...
А чи здатне
перевернуть його перо?..
Скажіть - прошу!
Чи полегшить оце все душу?
Чи не зітру ...
... я память цим свою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
До цього часу - був ніби в німоті...
Я -накопичував всі свої сили.
Язик і горло для жрання служили.
Вірші не писав - навіть на самоті.
Ну! А сьгодні - в мене свято - ювілей!..
Приходьте прошу з живими квітками...
Стріну всіх з розпростертими руками,
Тому-що - в мене сьогодні - ювілей!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180258
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
Життя моє - неначе без польоту птах...
Синь неба все вабить моє серце.
Крила малі зросли - хоча уже в літах...
Вчасно - не створив сімї кубельце.
В роках розлукою живу, усе в страху.
Любуюся блідим сумним ранком.
Все жду птаха чорно-білого на даху,
Щоб приніс мені маля світанком.
Та і ввісні ще сниться огир вороний,
Кажуть - до щасливої дороги.
Усе надіюся - проснеться дух шальний...
Візьмем у житті бика за роги!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
Молитви час, але - чому ж не молиться?
В неправді заплітається язик...
Хоча, на його й чесне слово проситься,
Та совість брехня коле - наче штик!..
Де міра безмолитовного страждання?
Хоч утечеш і в іншу віру ти...
В зраді і брехні не бува й оправдання,
Стаєш грішником - хоч як не крути!..
Молитви час. Кому тепер ти молишся?
З неправдою змирятись кожен звик.
Вже чесне слово на язик не проситься,
Совість пропала, мов у кузні пшик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180248
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
Мій день- мов дзеркало розбився у дрібні друзки,
і не побачиш в ньому відображення свого.
Себе шукаю - мов невдаха міцної гілки.
Мені спастися як? - від стиду і страму того...
Що забуття нам принесе - те - потустороннє?
Чи віднайдемо ми там сліди своєї душі?..
Вже не здійсниться там - бажання земне останнє,
коли ти честь і совість - загубив в земнім грісі.
З головою кинувся в поезії пізнання.
Віршем намагався волошкове поле створить.
Та йде на перо чомусь - як схлип душі ридання...
Все намагається нас гірким чимось пригостить.
В памяті - троянд колючки й пелюстки шовкові.
Коли впивалися ми щастям від сплетіння тіл...
Відцвіли ті дні... немов кущі бузку казкові.
Пристрасть нашу, немов мороз перетворив на лід.
Зледеніли - не зігріть пожежею сідою...
Вже знаю точно - на межі цій певно не встою.
Доведеться перетнути...- чи стрінусь з тобою?
Зайве!.. - ми все займались лиш тілом - не душою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Кого я полюблю - як птах крилом пригорне.
Від того - горе, біль й нужда втече...
Цим талантом - вділений Богом! Хоч все чорне -
на землю - з мене зсипалось плачем.
Знай - крім чорного, поряд існує червоне.
Червоне - любов - радощі життя.
Поєднати протилежність - червоне й чорне,
той зможе - хто побачить майбуття.
Твоє впізнаю я обличчя у світлі дня.
...сонце - сконопатило, спалило.
Квітками вбрало, дощем кропило навмання,
по світах, тебе пером вітрило.
Свічку - ніч золотозоряна погасила.
Пелену темносумну пустила.
Образ ніжний - пелюстками троянд овила,
в ночі кольори роса живила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180189
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Не пущу у вирій мої думки-думи пізні,
Хоч махають мені своїм перебитим крилом.
Не тікайте мої - ви - мрії-мрійно блакитні,
Відпочину від вас хай своїм гріховним єством.
Не буду тужить що літа пройшли-промайнули,
Не навіє мені, полохливих думок той віз.
Та частіш озираюся тужливо в минуле,
Чому мила й навіщо? Тебе доводив до сліз.
Вже покотився мій віз у життєву долину,
Частіше здається що скоро всьому уже край
Хочеться крикнути: "Хоч на єдину хвилину -
зачекай моя люба - не поспішай - зачекай!"...
Там в долині стаєм до жалю безпорадними,
Тумани в долинах розвіяти, нам не дано.
Перед долею, із життєвими змаганнями,
Доведеться спинитись, бо так було і давно.
Треба жити й змогти клятущу, журливу тугу,
Що непрохана йде, на пишний останній обід.
Не треба чинить над собой насилля-наругу,
Стане час - пройдем річку Лету з тобою убрід.
Радіти нам всім - родитися в вічності вдруге,
Обійти всі шляхи, від начал, до краю-кінця.
Та повірте - без надійного-вірного друга,
Не піддасться убрід, потойбічна річка оця.
Хай Харон сторожує свій човен підношений,
Ми вбрід обминемо і знову вернемось сюди.
До Раю й пекла, дочасно, ніхто не прошений,
Тож - не будем спішить - без черги своєї туди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
У мріях наших десь єсть моя країна
Багата щастям і достатками жива
І доля в країні тій у всіх щаслива
Закон і воля в тій країні є й права
Говорять в країні тільки щиру правду
Шанують чесних в кого від душі слова
Не знайдеш поміж людей зневагу кривду
Закон і право там все й всьому голова
Уряду нема там лише урядовці
Яких чесно обрали люди і роди
І лише винного карають там суди
А хто не винен відпускають - кажуть - йди
В країні тій має кожен собі почесть
Тамтешні жителі не курять і не пють
В країні орденів без заслуги й честі
І у випадках ювілеїв не дають
Не говорять там на іноземній мові
Харчування добре лише натурпродукт
Найбільше шанують волю і свободу
Країну наших мрій всі Руссю назовуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179952
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Полонили твої очі навік моє серце
Зачарований коханням як водой весельце
А весло дано човну щоб він плив водами
Моя ж любов з роками стала кайданами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179912
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Співаю дивними віршами
Тебе мій сум не сколихнув
Набиті горем вже кармани
Ще і за пазуху пихнув
За плечі рюкзака закинув
Стежину в дебрях проламав
Хоча в душі я вже загинув
Тілом ще жить не перестав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Сумне наше життя і знов ховають діда
Чи передав комусь історію життя
Ніхто не знає у яких прожив він бідах
Чи передати встиг кому свої знання
Не встане він тепер уранці і не піде
Косить траву ранком під гору ту круту
За серце не торкнуть нікого оті біди
Ніхто уже не візьме в руки ту косу
Лиш роси пізні обволожать ніжно трави
Вологою поповнять житні колоски
Сплакнуть над ними неслухняно наші віки
Хай не допустять сідину до голови
Чому всі плачуть? Бо коли ховають діда
Того що життя своє віч-на-віч прожив
Його труди в землю пішли багатство в бідах
Хоч дід в житті з роботою завжди дружив
Відчай хай не розриває вам криком груди
Хай не залазить в думку підступно вужем
Ми не залишим в своїм серці крихти бруду
Розірвем біди розітнем немов ножем
Ми віру збережем у Царствіє Небесне
В небуття без сліду не підемо всі ми
Нас чекає на небесах життя чудесне
Бо по життю всі ми завжди були людьми
Хай дід з того світу як просимо воскресне
Хай там почує що назавжди він не вмер
Іще прийдуть ті довгождані чудо весни
Якщо здоровя нас до стінки не припре
Поки живемо будем згадувати діда
Як очі молодецьки пломеніли в нім
Та чи усим це людям нерозумним дійде
Проходить все мина немов весняний грім
Історія ховає все в таємні ніші
Щоб не розчулювать сідої давнини
Нам багатьом старі картини наймиліші
Як поклик нашої майбутньої весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179632
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Замріялися верби понад древнім Пслом,
покриті луки й дерева в іній синій...
У небі - журавлиний ключ своїм крилом,
здалося - мов відімкнув замок осінній...
Дощів, туманів напустив, вилив відром.
Та нам - не личить так дуже горювати!
Хоча - вже скоро і повіє холодком ...
Та ми - готові люту зиму стрічати.
... вода схолоне - стане крижаним мостом.
Забудемо ми про врожайні турботи,
тому-що - повні наші засіки добром!
Потечуть духовності потоки... - Хто ми?...
У нас - здавна є у кого запитати.
Відкриєм історій потайні палати,
щоб не мали змоги - вовік забувати!...
У "Лесинім Гаю" - замок будувати,
від "хасидів" зайшлих - місто нам звільняти.
Дружно українство в місті відновляти.
Вже прийшов наш час - гармати заряджати!...
Козацьким містом вже пора й час ставати!
Ума-розуму в Мазепи нам кби взяти...
хай підкаже. - Чи - не пізно повставати,
по яких стежках-дорогах нам ступати?
Лесю Українку треба прочитати,
...як її негода не змогла зламати.
Шевченка "Заповіт" нам запамятати!
В неньці Україні - жить не горювати.
Будем з розумом усі - з вами дружити,
отамана перначем - волю вершити.
Мусить хтось в країні хоругви підняти...
знайдемо руку ту - щоб змогла тримати.
Чи не розсіяв нас - зимовий той подих?
Не згубить - як пташок - сиріч жовторотих?
Чи тече в жилах кров - предків запорізьких,
які громили без жалю зайд чужинських?...
Хай лякає підступно вітер буревій,
розкида лист осінній - по окрузі всій,
громадить стрімко хвилю, гра верболозом,
попереджує з неба, що йде морозом.
Погрожує, що не скоро - бути з теплом!...
Хоча!... Він з покон віку - знайомий із Пслом.
Дощем-мрякою все слізно поливає,
неначе - злість його - вибачить благає.
Тут-же снігом колючо-льдяно вдаряє,
і з розгону навсебіч - знов припускає.
А без нього ми - нудимось, скучаємо...
сльозами щедро - землю поливаємо.
З віку-в-вік так живем - нудим пропадаєм,
воюємо - мремо - знов оживаємо,
по вітру які є - біди пускаємо.
Вони шальні-буйні круг світу облетять,
покружать понад морем - знову прилетять,
думу-тугу навіють - в шибки торохтять,
мов назавжди вони хочуть - спокій віднять.
Та без вітру - життя нам -стане все пісне,
не вчуєшся як воно - вмить навік загне...
Тож вітре-вітерочку - кружляй не вгавай,
померти нам від скуки - ніколи не дай!
Хай пришле подих волі - далекий той край,
ти від нас - привіт щирий - тим краям віддай!
З калинового краю журавлів ключем -
полинув би в ті краї... та на серці щем.
Хай найгірше буде жити - хай під дощем -
любов до Батьківщини - в серці бережем!
Не кинем Україну ми на поталу,
хоч ще трішки - залишать нам одну золу.
В попіл все перетворять - порвуть мов тряпку,
залишать нам все те - що вних на остатку.
Згадаймо про славне - гайдамак повстання,
що рубало на шматки ляхівське пання.
Славний Голка отаман - йшов на змагання.
Коли б гетьман "Хмель"- не видав заклинання,
Кривоноса не слав на братовбивання.
Гадяцький люд простий вирубав шаблями,
в Славуті-Дніпрі Голку - втопив кусками!
Прислужився шляхті - козаків тілами,
в степах й лугах зкормив дикими звірями,
жидо-ляхам служив - проклят був людями.
Хай як хочуть шанують, та вони кати...
запроданці, безвіри - їм той хрест нести...
Не виправдать їх ніколи, як не крути,
під їхніми шаблями - полягли брати.
Вони за свої статки й неньку продали,
В підсумку отримали рабські кайдани.
Самих "уродзоні пся крев" в рабство взяли,
вкрутили, зморочили в москалі здали.
З того часу носили лише постоли,
І в "руських помещіков" в козачках були.
паннам шати пантрували - службу несли.
Наше нинішнє "панство" - теж іде туди,
як не спинимо вчасно - станем в ті ряди.
Наші діти - батрачать - служать в буржуїв,
шмат хліба вимолюють - з наших врожаїв.
Як же ми - самі влізли, в рот до глитаїв,
як же ми докотились до салабаїв?
Хоча б хоч хто розраїв - наших ратаїв...
Хочеться бачить очно істину часів,
не робить хто нічого - той, щоб і не їв!
Враз поменшає у нас чинуш крадіїв.
Родитиме жіноцтво нам лише хохлів,
а всі друзі ходять хай - в гості у наш дім.
Погостюють, поласують - спасибі всім.
Ми якось тут вже самі у домі своїм...
все буде міцне й сильне мов у небі грім.
Нам дощик благодатний з собою несе
Вітер дружній налетить - хмари віднесе,
сонце радо промені на землю кладе.
після осені й зими, весна знов прийде.
Тож погоду нам вершить - один лиш вітер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179556
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Я чую мов природи шепотання
Я бачу ночей принаду зіркову
Я відчуваю всі людські благання
Я богів возвеличу ними живу
Я знатиму як не потрапить в пекло
Я все почую та омину біду
Я серцем відчуваю що не смеркло
Я бачу не по краю провалля йду
Я краю своє серце я конаю
Я у двох руках все мрію тримаю
Я в душі поетом трагіком стаю
Я до кохання єство закликаю
Я на коліна поперед ним впаду
Я попрошу в богів собі пораду
Я вже не сплю уже лише дрімаю
Я мов птахів сни свої відпускаю
Я без упину згори кудись лечу
Я просинаюсь і у душі тремчу
Я відчуваю живу в кошмарнім сні
Я знаю якась сила мститься мені
Я не живу щодень тлію страждаю
Я кожну мить в минуле повертаю
Я чую на круги свої вертаю
Я підбитий птах крил не відчуваю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179471
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
Не говори що відшуміла вже весна
І розгубили цвіт ми над полями
Залишилася в серці згадка лиш одна
Та роки що весь час прожили з нами
Весною я хотів ступити на траву
Яка ласкала нас колись з тобою
І подумав що зараз букет я нарву
Та порізався лиш весь осокою
Хотів би райських яблук я тобі нарвать
Та тільки залишилися кислиці
Хотів тебе липовим медом пригощать
Щоб запивала водою з криниці
Не боялись з тобою ніколи дощу
Та і грози вже нас не залякали
Шепотіли все губи зради не прощу
Від щастя небеса сльозу пускали
Пролітали роки в нас не було розлук
Відносини в побут ми свій ховали
Поступово натягувався тугий лук
Уже несила нам його стримати
Вже поряд зазвучав убивчий стріли звук
Впивається у тіло грізний посвист
Не винесли з тобою ран душевних мук
Не зупинили руйнівний той постріл
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
Не цікаво жить без ворогів а жив
Ну не життя нудилово скажу вам
Всю злобу як молодий був загубив
Собі на потім не лишив нічого
Все намагаюсь злитись жовч качаю
З пустого в порожнє бовтаю усе
Та бачу що життя собі кончаю
А злоба не йде не йде і все не йде
Коханку з іншим зустрів все прощаю
А злість моя не йде ти де питаю
Мізерну зарплатню не пропиваю
І ворогові те не побажаю
Із язиком завжди собі дружбу вів
Мене він класно з тупиків виводив
Та з віком без розуму помелом плів
Тож тут ворогів він мені наплодив
В ворожнечі дебрі мене заводив
Не втерпить було комусь услід плюне
Сусідам на язик міцно посадив
Вже й дулі нишком у кишені круте
Не цікаво було жить без ворогів
Не тужив жив ніхто мені не шкодив
А в чужі проблеми язика встромив
Пробачення просив язик прикусив...
Досить!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179134
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Природно два береги у кожної ріки
І доки їх мостами штучно не зєднали
Допоки не знали вони людської руки
В усім завжди порозуміння собі мали
Нехай і поміж людьми буде все природно
І нема потреби зєднувать усе мостом
Вони ржавіють трухнуть і падають на дно
І неодмінно десь осідають брудом злом
Отруять все навкруги своїм штучним тілом
Напустять ржу-яд-трунок і не бути з добром
Нехай вода природно плине своїм руслом
Треба єднає береги природним бродом
Мілина на котрийсь час зєднає береги
Для їх природної таємної любови
Потім піде піде виром-виром лиш круги...
Ти не почуєш їх інтимної розмови
Так ведуть людей різні береги дороги
Немовби в один бік ідуть та все не разом
Поруйнував хтось наші броди перелоги
Щоб стрітися до витоків вертаймось часом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Я памятаю, як збирався навесні,
Знайти себе, та загубився в незнанні.
У світ пішов я, але світ, той що в мені,
Не відповів взаємністю. Я в чеканні!
З надією ловлю всі звуки в далині,
Все роблю спроби, щось духовне шукати.
Пропустив повз себе - всі роки осяйні,
Чом не спромігся "птаха щастя" спіймати?
Що жде мене на тім життя причалі?
Дерева насадив, - корінням не вросли.
Щаслива доля каже: "Пішов подалі!.."
Хоч жертви - всі несем, нестимем і несли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Прийшов як є проситись у Храм Душі
Де є затишок прохолода спокій
Прийшов бо чую на останній межі
Розгубився хоч вибір мав широкий
Чому згубився погляд десь у пітьмі
З молитвою я вже не зустрічаюсь
Боги не лишіть мене у цій журбі
Коли ж я щиро вам посповідаюсь
Язик мій хай не повернеться в брехні
Спокутаю гріхи хоч буде важко
Я попрошуся до Вас у Храм Душі
Й служитиму хоч як не буде тяжко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179087
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.03.2010
Чому мене лишила покинула собі
Не пожаліла не вберегла розвіяла
Залишився в житті неначе кущ на горбі
Чом доле нерівну боротьбу затіяла
Все частіше налітають холодом вітри
І розривають на кусочки грішну душу
Січе дощами і тушить багаття-костри
Від всього на небесах рятуватись мушу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
Ж иття прожити не поле перейти
У нас ця істина живе віками
Р одинне вогнище щоб вам зберегти
А ле робити власними руками
В ам доведеться в руки волю взяти
Л іниві йдуть хай іншими шляхами
И так життя знання вам може дати
Н е звершеного мріяння роками
А щоб по життю могли ви поряд йти
П отрібно щоб фортуна йшла за вами
І в розлуці можна вірність зберегти
С амотність зла це знаємо ми з вами
Н адія з журавлями нам прилети
Я к ліки пісня лине з журавлями
- аж млосно під грудями
...до безтями ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178959
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
З ваба до вікна мого приходить
А чи любе те зачарування
К олом сонячним мене обводить
О берне в красу мої страждання
Л астівкою я хотів злетіти
И рій мій майбутнього чекання
С покоєм всю душу зледенити
А там не спокій лише зітхання
Н іччю роки наші встигли стати
А чекали ми сердець палання
Д ва життя нам не дано прожити
У ночі тьми не проси світання
Ш епотом зійде Свароже Коло
А чи вчуєш природне бажання
Н е по святих ти рівняй мірило
Е тапи пройди світотворіння
С пуститися в пекло ти до біса
П екельной їжі для куштування
О чистись в чистилищі Ібліса
К оли в раю не жде дух пізнання
О чищення лиш добром приходить
Є дине буде в душі терзання
М ине страх чи дух не перехопить
...і чи повернешся в рай? Питання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
Наче птах вмираючий
В моїй руці твоя рука
Свічі вогонь не гаснучий
Сльозою зблиснула щока
Дати руку вагаєшся
Та непідвладна та рука
Чому ти люба краєшся
Дівоча доля нелегка
Згоден обманути друга
Бо мила ти мені така
Піти над собой наруга
О диво ця твоя рука
Слухалися голос серця
Розгін набрали шальні дні
Прагнули випить до денця
Кохання миті чарівні
Вдячний за бурю бажання
За порух душі до душі
Та знову миті зітхання
Пробач та ви товариші
Забрала руку каєшся
На волі вже твоя рука
Нічим не переймаєшся
Живеш бажанням ти така
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178727
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Гілочка надії не мала
Майстрові у руки попала
Звучною сопілкою стала
Пташиною пісню співала
Душа її пісню співала
Про красну червону калину
Про юну голубку дівчину
Яка її воду давала
Співала вона про голубку
Яка на калині сиділа
Співала тай про козаченька
Якого дівчина любила
Любила та не долюбила
В чужбину дівчина попала
Як зигзиця та сизокрила
До рідного дому вертала
Лісами полями летіла
Спочинку собі не давала
Тому що дівчина голубка
Без милого дуже страждала
Не журись козаче в поході
Не піддавай серце скорботі
Поглянь в синім небі пташина
Твоя то кохана дівчина
І знову сопілочка грає
Біля ставу цвіте калина
Козак вже з походу вертає
Поряд нього іде дружина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178722
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Трудівники землі - в душі поети.
Хай цвіте земля, піснями правіків.
Найбільші скарби, сонячні сонети.
Творіння наших, духовних сіячів.
Хай лунає, пісня колоситься лан,
Хай любові сила, помагає вам,
Золотій зернині, благодатний грунт,
Тож не марно, ми всі, трудимося тут!
Зернята золоті, ростити будем.
Засієм поле душі, із краю-в край.
Хай урожай дарує щедро людям.
Лунай же піснею, й музикою грай!
Приспів:
Трудимося і живемо не марно.
Землі і людям даруємо тепло.
Душі криницю, повнимо старанно.
Зігрієм душі, так у віки було.
Приспів:
Було щоб добре, всім у світі жити.
Своїм умінням, все красоту творить.
І щоб прийшли, до вас утіхи миті.
Духовні джерела, треба відродить!
Хай лунає пісня, колоситься лан,
Хай любові сила, помагає вам,
Золотій зернині, благодатний грунт,
Тож не марно, ми всі трудимося тут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178685
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Стою заворожений водою
Хочеться пірнути з головою
І не приходить думка друга
Як над собою гріх наруга
Висока чорна камяна гора
Відгородила від твого двора
І серце десь моє блукає
Душа не мре і не співає
Ще юною до душі припала
Пред очей моїх ти розквітала
Стрілись з тобою під вербами
Таїлись річки бережками
Мене благала щоб не ходити
Серцю не накажеш як робити
Просила щоб любив другую
Лишив затію щоб пустую
Перед мене двері зачинила
Немов обпалила мені крила
Залишила щілину вузьку
Знову спробу я роблю нову
Чому ж ти дівчино бровокрила
Нікого в житті не полюбила
Собою багатьох зманила
Чуже й своє життя губила
Потрібно від життя нам все брати
Жити і утіху свою мати
Ціну собі не завишати
Щоб потім сліз не проливати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Свою я віру на руках несу
Розтерзану беззахисну убогу
Дай сили встояти і донесу
Куди укажеш ти мені дорогу
До ніг твоїх приніс я оберіг
Не вирвати вже з рук моїх нікому
Стану я на останній свій поріг
Бо час настав вже зважити на втому
Журбу у блискавицях грозових
Перетерплю не поступлюсь й в малому
Ти лиш мене гордливого за гріх
Прости Я сам не рад гріхові тому
Віру тягар душі собі несу
З небесних хмар висотую вологу
І віру я Твою для всіх спасу
Молитимуся лиш своєму Богу
Мій Бог моє кохання тільки ти
Престороги подалі всі відкину
Спасення лиш в тобі можу знайти
У Вірі там нехай хоч і загину
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178643
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010
До тебе я зійду небес потоками
Щоби сльоза твоя не пролилась
Душа моя твою чекає роками
Немає сили в снах чогось чекать
Раніше прагнули одне до одного
Любов лягла десь повідпочивать
І я скажу чарівна мила золото
Коли було б готовий все віддать
Де поділося бажання спілкування
Соромлюся боюся щось сказать
Чом розділом нашого співіснування
Незначуща дрібниця змогла стать
Давай удвох принесемо покаяння
Обом поступливість та розум мать
Роки пролетять скоріше як бажання
Чому не хочемо ми їх тримать
Бездушні сліпі стали егоїстами
Хотіли від життя користь узять
Перепони семимильними кроками
Вдалося легко декому здолать
Не у швидкості вся радість існування
Треба корисне нам з життя черпать
Щоб подолати усі роздратування
Стартову б нам позицію зайнять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.03.2010
Степи безкраї синьовир
Чом ніхто не козакує
Беруть як брали в нас ясир
Пан як і було жирує
Куди подівсь гарячий кінь
Десь пристав на підорозі
Підків своїх не розгубив
Вершник ще у повній змозі
Не зіржавіли в музеях
Мушкети ядра та шаблі
Є потреба ще в фузеях
Ракети вкрали москалі
Куди ж подівся поводир
Щоб уже між люд виводив
Був щоб як вогонь командир
Себе беріг нам не шкодив
Повів щоб на краю межі
Не лишав свою затію
Співали струни щоб в душі
Про те не один я мрію
З небес ми допомоги ждем
Мов усі ущербні трохи
Відкраяти страхи ножем
Не раділи щоб пройдохи
Кобза гучно щоб звучала
Щоб паламар на дзвонах грав
В саду ружа розквітала
Лелека люльку колисав
Всі гайда довги конати
Кохать любить годувати
Вкраїні мир здобувати
І як слід обороняти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178389
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
Якось я тебе зустрів, в рідному селі.
Житній лан ще не дозрів, жалі не малі.
Поманила ти мене, без страху пішов.
Думав що усе мине, кохання знайшов.
Приспів: Від твоєї посмішки,задихався млів.
Наче погляд ворожки, шалом мене звів.
Закрутила нас любов, хоч як не беріг.
Змій спокуси нас зборов, перейшли на гріх.
Житній лан уже дозрів,і жде косарів.
Батько твій коли уздрів,зразу остовпів.
Наче бурелом пройшов,жита повалив.
Може, скарби хтось знайшов? Кожен говорив.
Приспів:
Щось немає посмішки,на лиці твоїм.
І весілля поспішки,готувати всім.
В добрі ті часи старі,дівку розпяли б!
Ну, а зараз на порі,найкласніший стиб!
Приспів:
Тож змолоду бережіть,цноту і красу.
Свою вроду не губіть,заплетіть косу.
Сяють в очах посмішки,раді всі були.
Що косу ви поспішки,тай не розплели.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178181
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
О предки мої предки предковічні
І де скажіть згубилось древо роду
Та чому ми без сумнівів безгрішні
За гріх чужий несемо хрест на гору
Ви в довгому житті своїм все знали
Чи козаками були в придніпровї
Квітками буряном десь розквітали
А чи пасли в степу ногайськім коні
Чи добули славу в боях звитягах
Чи людом торгували у Царграді
А чи по сіль у Крим волами в ранах
Ходили ви переборовши страхи
Хотілося б мені всю правду знати
За кого терпим ми таке безчестя
Які на родовому тілі знаки
Ми наслідок грішного перехрестя
Чи в коханні те сталося єднання
Яке чекає нас протистояння
Чому розбитий горщичок пізнання
Не можна склеїти хоч є бажання
До предків я звертаюсь вони вічні
Кожен дякує що нас породили
Єві і Адамові ми теж вдячні
Чом два життя нам тільки не вділили
Все єство бринить чую мов злітаю
Здалося мені що стаю я богом
Та часточкою Всесвітом блукаю
Щастя лишається десь за порогом
Секрет творіння в русі круговому
Вимкнути її не дано будь кому
Хай дерево життя в саду святому
Живе завжди і не відчує втому
Хай дарує плоди всьому живому
Трави до нього стежку не заростять
Не будем шукать втіху у грішному
Полиймо дерева хай плодоносять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177881
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Духмяна нічка та п'янка
В моїй руці твоя рука
Лунають серенади ночі
І очі дивляться у очі
Беріг тебе немов дитя
Як оберіг свого життя
Обоє йдем по прірви краю
Я втіху лише в тобі маю
Життя на частини краю
Собі гріха не прощаю
Чи не тваринні ті бажання
Всі потаємні залицяння
Солодка крадена любов
Розбурхує коханцям кров
Едемський змій як нас поборов
Хто утіху в блудові знайшов
Зупинити себе складно
Це нам зовсім не підвладно
І знову знову той круг пішов
Спокуси ніхто ще не зборов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Буду тримать у полоні
милий образ твій
Мої листи нечитані
у полі розсій
Намалюю на картині
милий образ твій
Квіти пилом спорошені
росами обмий
ранки вітром заслухані
забуттю не дай
І вуста незціловані
мені зберігай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177830
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Лишитися хотів я в снах
де диво ночі
Життя перебороти страх
сльозяться очі
Жовтаве листя ронить сад
птах не щебоче
Осінніх квітів променад
вітрець тріпоче
Достиглі яблука лежать
мов докір долі
По небу хмари не біжать
осінні кволі
Дерева хочуть нас обнять
знімаають втому
Хвилюють доторки манять
несуть істому
Ти поряд ти близька така
мрійна удача
В моїй руці твоя рука
вогнем гаряча
І ніжно серце щось торка
немов пружина
Не вірю що моя така
пянка хвилина
Та раптом вітерцю порив
пелену скинув
То лише сон що я створив
на мене вплинув
Чи руку хтось твою в руці
ніжніш тримає
Млосливо серцю у душі
єство палає
В моїм житті лиш ти вогонь
зізнатись мушу
Зігрій теплом своїх долонь
пропащу душу
Зірвались дві зірниці вниз
то ми з тобою
Чому ж дві долі не сплелись
знесло журбою
Не втримає слабкий пісок
водою зносить
Змиває крутий бережок
а десь наносить
Як струн душі рука торка
сумління крає
Вода піщини розмива
нас злість долає
В тобі жінка не дружина
зиску шукає
Скористається чим здатна
водой пускає
Не дивлячись в чім причина
чиї потуги
Гне трощить ламає буйна
лиш для наруги
Ніжна лише в своїм буйстві
своїм дитяті
А всі решта в їй нелюбстві
будуть прокляті
В будь яку хвилину здатна
мости спалити
Байдуже що доля власна
навпіл країти
Давно вже життя стало рух
по лезу бритви
Де черпати сильний нам дух
стримать гонитви
Романтичні танці разом
у світ пустити
І по східцях вмерзлих льодом
сміло ходити
Журно згадка промайнула
хвилює щемно
Сивина волосся вкрила
глянуть нестерпно
Чи насправді чи здається
снігом покрила
Розправити не вдається
вмерзлії крила
Уже підмила наш місток
вода накрила
Уже стекла немов пісок
всіх років сила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177778
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
В дитинстві побуваєш - лиш в своїх снах,
садок, вишні, сливи коло хати;
За хатою - соловейко у кущах -
невтомно продовжує співати.
А тут під вікнами - чудо квітничок,
він духмяний аромат розносить.
Хрущі над вербами крутять свій танок,
ставок линів і карасів досить;
Криниці скрипучий диво журавель,
верба, тин лозовий з перелазом...
Лине нам мелодія птахопісень -
- створюють симфонію всі разом.
І ми малеча навчилися пісень -
- пісні всі - ми залюбки співали;
Ті мелодії - мов Богом даний день -
нам в житті відрадою ставали.
Утіхи ще в дитинстві у нас були,
на сояшнині по селу гасали...
За собой вслід куряви хмару несли,
та на те - уваги не звертали.
В той час твердих доріг мало ще було,
навкруг споришами заростало...
Возами доїжджали в місто й село,
маршруток ще в помині не було...
Корів і кіз на пасовище гнали -
- по черзі як велось випасали.
Коней - мов ті джигіти обїжжали,
наохляп, аж задниці збивали.
В лапту, піжмурки, кремяхи гуляли,
в футбол, хокей, у волейбол грали.
Сусідських груш і яблук не минали,
маком й кавунами ласували;
Не крали - чи нахально грабували,
так - просто назавжди позичали.
Було занять цікавих нам чимало,
вдосталь, аж занадто не скучали...
Бо село - воно таки і є село -
- і в голови пусте й дурне не йшло...
По господарству щось допомагали,
науку ми в школі здобували;
На річку влітку частенько втікали -
- лозу і гречку ми поважали;
Та дітям, як говорять, як не крути -
- без води - ні туди, а ні сюди.
До дівчат вже частенько завертали,
бо підростали - не бідували.
Вони закрутять, закружляють, зведуть,
тоді знайди назад собі свій путь.
Це зараз - верть та круть - хто бував і де?
... пожиттєво ніхто вже не знайде.
А раніш, як повелось споконвіки,
як не твоє - не протягай руки!
Бо як відомо, не від ворів замки,
лиш від непроханого того зайди...
Вірш - лише тугу-думу навіває;
...наше дитинство - в снах прилітає...
Ятрить, хвилює, сльози навертає,
рожево квітне, снить, осяває!..
В дитинство - повертаймось в думках мрійно;
... і дитинством живемо постійно.
Важкий період коли роки в вікно
зирять, не дають жити спокійно...
Віз розгін шалений набрав - понесло...
... скоро пересохне ріки русло;
У дитинство повертаймось лише сном,
щоб не подружитися з маразмом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
На бурхливих хвилях свої мрії колихаю
Пишу читаю говорю слухаю думаю
Про люд святий який живе у світі людяно
І не відаю що мною буде подолано
Бурхливу хвилю до грудей собі притискаю
Переплити ріку життя все наміри маю
Назад ходу нема мені скалу повстрічаю
Наяву вже відчуваю безсилий пірнаю
Вірою Господь рятує волю проявляє
З глибин темних і холодних мене підіймає
Перстом мені вказує і мовить Йди небоже
Хто вірує в Вищу Силу погибать негоже
Надією все живемо в щонайвище мрію
Безупинний рух віри нікому не довірю
Свою мрію осяйну як квіточку зігрію
Не віддам на поталу її в собі лелію
Хай зустріне мене Бог всесвятістю наділить
Коли буде воля Його у рай оприділить
Без роботи не залишить як буде потреба
Знаю для віри у душі більшого й не треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Чому глухонімі в нас людські душі
Як розривають їх живцем кати
Немов з планети іншої прибульці
І не потрібні їм для слів роти
Роки ви наші годи швидкоплинні
По світу не йде слава вже про них
Згубились козаки у часоплині
Голос вольниці на віки затих
Діждали вже масонської неволі
Нема прощення "мусія" синам
Усе ламають нашим людям долі
Всевишній в небі не указ вже вам
Назвуть тепер когось антисемітом
Травить давить почнуть і то дарма
В Україні не станеш і міністром
Коли жидівської крові нема
Повідкривались кругом синагоги
Примазалося до жидів сміття
Порхаті комуняки демагоги
В єшивах вчать і внука і дитя
А різники шойхетами в нас стали
Щоб мясом кошерним годували
І свині усі трефними вже стали
Бо вони євреїв десь терзали
Хоч історія дуже многолика
З незнання накликать можна лиха
Посердить граючись народ з народом
Може дійсно обран чиїмсь Богом
То чому ревно дурні лоби бємо
Чужим ликам осанни кричимо
В пости їмо скоромне вино пємо
З матюками до церкви бредемо
Вся поругана у верховній зраді
Де герой козак щоб владу брати
Зламать хребта зраді за одно владі
І країну Руссю будем звати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177041
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Дай Боже наснаги дай терпіння
І волю мою Боже укріпи
Пустим не було моє моління
Ти Всесвіту зорею не сліпи
Дай Бог людського порозуміння
І у гріхи ніколи не введи
Розум дай і плід свого творіння
Ти не згуби навік освободи
Проведи крізь вогнену геєну
Не заведи в віків гущавину
Знай Тобою нощно й денно Живу
... і у віках існую наяву
Чи заблукав у незнання лісах
Неправеднего шляху прийнявся
Клявся неправедно по пустяках
Прости Всевишній я помилявся
Клянусь я не плював у небеса
Ікон на площах і ніде не шкодив
Пробачити повинен себе сам
Бо життя як божий син проводив
Не дивлячись що в тих було роках
Хто не щирий мусить сповідатись
Неможна праведно прожить в гріхах
Прийде час за свою совість взятись
Тому що всі релігії давно
Втратили святе зачарування
Зробили з Віри воєн джерело
Та жадібне грошей добування
... Прости Боже спаси і сохрани ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Далеч синя нам у очі кида павутиння
Несе осінь золотої природи тремтіння
Тільки тільки сонце зійде росяне блищання
Розливається по травах ніжне витинання
Вітрогоном жовте листя граючись зриває
Землю матінку як ковдра на зиму вкриває
Хмару рвучко він по небу гонить без упину
Все частіше вітру тому підставляєш спину
Бо це не той ласкавенький вітер вітерочок
А пронизливо шквалистий вітер вітрюжище
Щось шукає заглядає в кожен закуточок
По деревах та димарях крутить виє свище
А як йому не скоритись умить заламає
Розкуйовдить рознесе полями розкидає
Трохи ляже відпочить і знову починає
Кружля розхитує ковил в небесах ширяє
Котить перекотиполе сімя розсіває
Викорчовує дерева і в яри жбурляє
Землю миттєво облетить він знову вертає
Вітру такі круговерті ніщо не спиняє
Бо у природи закон свій вічна кругооберть
І їй на білім світі ніщо не перешкодить
Отож спинити все оте навіть Бог не може
І тому хай кожен із нас всім оцим дороже
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176991
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Не тулюся, псом не скулю, не плачу.
Закую міцніше горе в кандали.
Не согрішу - лиш німо в душі крячу,
Щоб роки - нікому біль не завдали.
Перетеру в пил усі сумні шляхи...
В ночі змерзну, сонцем осушу гріхи.
Знесу себе я на гірську вершину.
В небо, білокрилим орлом вознесусь
І журавлем до вирію полину,
Водотуманами на землю зрошусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Підносить до неба натхнення мене
Власні проблеми то все скоро мине
Підняти себе захотів руками
Стогін почувся десь там за вустами
Схилили над мною дерева гілки
Та мріялось нам про красиві квітки
До неба не можу підняти руки
Зневірою жить нелюдські то муки
К землі у поклоні я нахилюся
До стовбура дуба я притулюся
Морок від себе подалі відкину
Скуштую знічевя кислу тернину
Торують хай ноги мої дороги
Не чую ні в чім тепер престороги
Тривоги тепер мене хай не торкнуть
Всі дрібязки клопоти хай відійдуть
Посвяти тобі дарував чарівній
Лишилась назавжди в душі ти моїй
Неначе поляна весняних квіток
Навкруг розквіта яблуневий садок
Але відчув потаємну загрозу
Немов хтось загнав у серце занозу
І звідкись взялися люті морози
Не скоро почуєм літні ми грози
Лити не буду свою щедро сльозу
Бо сльози зїдають душевну красу
В словах своїх божу красу пронесу
Якщо не дійду то хоча б доповзу
І стану тоді на земному краю
І потяг до лірики не утаю
Розкрию душі таємні тривоги
Чи може не мій це день перемоги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176875
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Святе і грішне не зєднаєш разом
Хоча буває все і навпаки
Рана на душі гоїть себе часом
А не чекає знахаря руки
Не зрахувати в житті випробувань
Вдалося багато їх здолати
Щоби не діждати нам розчарувань
За правило чесність слід нам взяти
У своїм житті вже чимало встигли
Глибоку борозну не заростить
Сади поосені вчасно достигли
Та зелень ще тріпоче шелестить
Ми в житті залишили значущий слід
Може не такий який хотілось
Зігріти все намагались сердець лід
Та взаємностей тепло гасилось
Намріяли на життя своє надій
Казкарі із нас мабуть нікуде
Поселитись на поляні лісовій
Жити там наче первісні люди
Сімя наше в полі урожай дало
Вітри палкі нас не опалили
Хочу я знати козацтво як жило
Ті кому насипані могили
Нива буйна колосками проросла
Урожай зберемо небувалий
Птах удачі хай розправить два крила
Допоможе вітер йому вдалий
Дізнатись що попереду чекає
Але там темна непроглядна мла
З життям надійно мрія нас єднає
Через життя невтомно нас вела
Моє життя пройшло мов чарівний сон
Здобутки всі час вже оцінити
Лунає все ще у нас мажорний тон
Той мінор ніколи б нам не стріти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176871
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Вже не печалюсь не жалію стерплю
Свою долю не обїдеш на кривій
Ми по житті своєму йшли по терню
І в відносини вривався суховій
Чому думки ви завжди у розлуці
Налітаєте із різних ви боків
Серце тріпоче в болоті й пилюці
Не взяли ми досвіду зі всіх років
А хотілося щоб вітри весною
Лагідно ласкали бархату крилом
Собі клявся що себе перекрою
Налетів нас той ревнивий бурелом
Нас у розлуку він почав вкидати
І троюдить душу пліток помелом
Ось ось порушить все хочу кричати
Не дістатись неба зраненим крилом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176490
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Зустрів я кохання миле лице
Коли в небо з мрією дивився
Схилила голову ти на плече
Чимось мені дух перехопився
Людяно живемо ми на землі
Грішні і праведні як всі люди
Ведемо себе мов діти малі
І здається що ми тут приблуди
Злітаємо в небеса незряче
Шукаємо знайомі там зірки
Здійснилося б хоч одне дитяче
Бажання торкнути зірок крапки
Здолати всіх драбин гнилі щаблі
Хоч як не важко але щоб мовчав
І навіть з неба хай вогню краплі
Та щоб без страху ти їх повстрічав
Хай метеори хоч невеличкі
Тебе брутально спустять до землі
Себе пригорнеш ти до травички
Відразу ж стануть болі ті малі
Знов побачиш зорі всі безликі
Землю пройдеш з надією знайти
Зірочки земні хоч невеликі
Та все частіш стрічаються хрести
Не полечу зірку не дістану
Дарунком буде лиш букет квіток
Мріяти зовсім не перестану
Про зірку чи хоч місяця шматок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176489
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Благословенна та пора любові
Коли зливаються в коханні долі
Не діють заклинання нездорові
Тоді відходять в небуття всі болі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Не прощаю зраду серцем чую
Твої вуста розділене тепло
Чому відлуння щастя малюю
І в серце мов той гедзь вігнав жало
Не хотів тебе ніде втрачати
Завжди оберігав від зазіхань
Що мусив у когось відбирати
Як завжди принесе лише страждань
Душевні муки здоровя точать
Набратись духу та усе зламать
Завидці всерівно опорочать
З тобою щастя у житті не мать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176482
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Протоптана людьми стежина в полі
Немов між зорями комети слід лежить
Не знайдеш кращої собі ти долі
Як на Землі поміж колосся в полі жить
З любовю врожаям давати долю
З заходом сонця повертатись у свій дім
Сонце ген вже сховалось за горою
А все земне життя черпає лише в нім
Лиш вітер колихає деревами
Та соловей виспівує немов дзвінок
До ранку жайворон під небесами
Співати перестав і в сутінках замовк
І так пливе життя тихо поволі
Його ніщо повік не може зупинить
Не просимо у неба кращой долі
Бо кращу долю треба в Бога заслужить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176441
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
До тебе всім єством своїм я прагну
Тягнуся немов до сонця перволист
Тебе зустрів всю до любові спраглу
І не хвилював в тобі ніякий хист
Ми стрілись двоє де цвіла калина
Де соловя мелодія лунала
Ріка водою береги зєднала
Заворожила цвітом нас весняна
Тебе дістав мов крижину з під снігів
В руки взяв відігріти намагався
Та лід не розтавав хоч з усіх сил грів
Та мабуть зовсім я не тим займався
З роками бачу плив проти течії
І не одні ми весла там зламали
Що було впіймати вітер в парус свій
І втіху у житті обоє б мали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176422
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Чому в тебе знов зажурені очі
Чому сльози затаїлися на дні
Чому здалося в переливі ночі
Чому бачу їх немов на полотні
Чому небесні гірко плачуть зорі
Чому здається усі вони живі
Чому відсвічуються в синєморі
Чому родяться і все нові й нові
Чому світило сонце на світанні
Чому раптово всі змовкли соловї
Чому шукали розраду в коханні
Чому завмерли на губах слів рої
Чому твої вуста тримтять в риданні
Чому в минуле пішли ті дні шальні
Чому миті розтали невблаганні
Чому злилися сльозами дні сумні
Чому рука зависла у чеканні
Чому немила рука в моїй руці
Чому віддав її я не в ваганні
Чому не витер сльозу їй на лиці
Чому їй долю дав немов покритці
Чому немилістю гнівом спопелив
Чому ж я не повірив юній квітці
Чому по давній звичці з злістю робив
Чому приходиш каяття запізно
Чому той крик душі у повітрі вис
Чому слова благань шептані слізно
Чому сприймалися ніби чийсь каприз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176348
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Через що я тебе відділяю,
Зрозуміти хотів хоч раз... Чому?
Я від серця тебе віддаляю,
А вирвати сил немає чомусь.
Як сердечну рану розятряю,
Яку не перевязати бинтом.
Чую - поступово помираю,
В житті моєму, стався перелом.
Навіщо напополам все краю?
Де логіка самоїдства цього.
На частини серце розриваю -
Знаючи! -Що вже не зєднать його.
Не знаю! - Чом лиш себе караю?
Звідки почуття своєї вини?
Гріх чужий - на себе переймаю,
А чи воздасться те колись, чи ні?
І знову - знов сам себе картаю!
Чому і як - таке подумать зміг?
Кохаю я!... Я тебе кохаю!...
Збереже нас любові оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176329
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Поділися зі мною собою
Зараз я про кохання вірш пишу
Нектар мед твої уста не встою
О слів потік цей чую вже грішу
Почую соловя спів в тишині
Пригнітять настрої сонні тіні
Діждуся хоч не вірю я мені
Здаюся в полон своїй богині
Здобуду досвід мудрішим стану
Не затягну на своїй шиї шнур
Страху сумнівам ув очі гляну
Легко мину дорогу із баюр
І знову на виднім місці стану
Огляну увесь шлях свого життя
Вірші писать вже не перестану
Не відпускають вони в забуття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176306
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Впустив тебе у мрію чисту і прекрасну
Своєю думкою образ я твій оживлю
І полюблю як сонце любить в травні весну
Енергію всю я без останку віддаю
Сердечну ясність я в собі усе плекаю
Та віддати мрію я тобі себе в полон
Негативних дум помислів в собі не маю
Злобу я свою сховав у потаємний схрон
Як скелелаз зійду на гору непідємну
І підійму я знак кохання на тій скалі
Адептом чесності та благородства стану
Коли там в долині ждуть надії хоч малі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Кохати хочу, без престороги,
Без дум, без вигоди і без тривог,
Без кпин, єхидства, без застороги,
Кохаймося, як повелів нам Бог!
Все забудь, покинь, мені віддайся,
У очі мені сумно не дивись,
Повадки розгадать не старайся,
На майбуття замріяно надійсь.
Кохання - ти не рахуй, не міряй,
Не думай - що в любові є душа,
Кохай, насолоджуйся і віруй!..
Життю віддайся - не бери й гроша.
Любові поклоняйсь, то дар Божий,
І вір, що щастя не стече ріка.
Навіть вже коли поманить Ірій...
Від долі не втечеш, вона така!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176188
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010
Не буває любов без страждання
Без страждання то зовсім не любов
Незрівнянне з любовю кохання
Хто себе хоч один раз поборов
Любов не кохання чи воскресне
Як миритись коли то не любов
Чи прийме того царство небесне
Хто себе у перелюбстві знайшов
Як дивитись безсовісно в очі
Чи стане сили волі нам ізнов
Де ділися чарівні ті ночі
Може то не кохання лиш любов
Вели нас в тім чарівні надсили
Як муки стерпіли юні серця
Яку ненависть у собі гасили
І чи було все те нам до лиця
Я в житті ніколи не клянуся
Не покидаю рідні береги
За діла яких коли беруся
Не зупиняють мене й вороги
Ні до чого всі бездумнії слова
Любовю ми долаємо пороги
Хай з сідиною наша голова
Не спинять ніякі застороги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176183
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010
...неначе жінка похітлива...
-усім доступна - не цнотлива.
Будь кому завжди віддавалась,
вагітністю не переймалась.
Свинячим грипом заражалась -
- бо, із сусідами кохалась...
Та й Україною назвали ...
- всі крайні - талану не мали.
Давайте її Руссю назвем!
Тоді, - на шмаття - усіх порвем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
Я не відпущу свій теплий спогад
Тому що спогад мій це я і ти
Сумніви в очах покори погляд
Людська ненависть пошук доброти
Плату ми за спогади не брали
Свою любов на відкуп не дали
Честь свою удвох оберігали
Леліяли кохання ним жили
Не відпускайте від себе спогад
Тому що спогад ваш то янь та інь
Щось згадаєте на серці холод
Гріє погляд хоч наляга вже тінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175886
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
Немов на згарищі своїх бажань
Беруть гарячий попіл долоні
Не чуємо ні крику ні зітхань
Лише біллю віддає у скроні
Та болі власної я пил струшу
Відкину я все своє минуле
Пробачення у всіх я попрошу
Не зберіг чому усе те чуле
Пробігло все крізь пальці як вода
Погасли всі спогади жарини
І на очах лише гірка сльоза
Впаде на землю там і загине
Минуле все змочила без жалю
Змила згарище душі і болі
І диво трапилось я вже в раю
Діждався мабуть своєї долі
Все поряд нас буяло все цвіло
Всім оцим я рани свої гою
І зеленню усе там розцвіло
Лиш в тому дістанусь я спокою
Не дивує небесная краса
Бо живуть там усі люди в вірі
Самі вони для себе небеса
За віру отримують по мірі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175845
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2010
Я те що ти любиш
Я те що ти все ждеш
Я те що ти бачиш
Я те що ти знайдеш
Я те що в твоїх забриніло очах
Я те що ти думала все по ночах
Та я і не диво
Та я і не авто
Та я і не пиво
Та я і не зерно
Та я не здійсненне у вічних віках
Та я не ізгой на життя теренах
Та ти не схотіла
Та ти не донесла
Та ти не любила
Та ти не вберегла
Та ти не повірила в щирість мою
Та ти не пустила сльозинку свою
А ми ту сльозину
А ми ту гризоту
А ми ту зернину
А ми ту красоту
А ми ту біду міцно в руки візьмем
А ми ту дружбу по життю пронесем
А ти все вагалась
А ти все боялась
А ти все змагалась
А ти все стидалась
А що як нам зняти полуду з очей
А що нам не треба розумних речей
Вже кроки по грішній землі не тверді
Вже згадуєм менш як були молоді
Вже іній покрив непокірне чоло
Вже рідше буває що нас занесло
Вже осені подих ми чуєм здаля
Вже ближче і ближче ти Мати Земля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175841
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2010
Не шукав я тебе все життя
Не чекав на тебе щоночі
Не хвилювали нас почуття
Не бачать тебе мої очі
Не цікавить що сонце зайде
Не потрібен і місяць в вікно
Не боюсь що любов не знайде
Не життя це а просто лайно
Не страшусь що життя промайне
Не боюсь що мамонт затопче
Не татарин так турок проткне
Не сприснеш від долі мій хлопче
Не кажи що шукала мене
Не зможуть ніякі причуди
Не ховався по кутках ніде
Не повіриш розкажуть люди
Не побачиш усмішку мою
Не дивися блудно у ночі
Не діждешся від мене люблю
Не гукай не прийду щоночі
Не для нас ніжний доторк руки
Не для нас всі ночі зітхання
Не голубки сидять а круки
Не голубимось ждем страждання
Не кращий я в світі дарунок
Не віддав тобі те що імів
Не розчулив долі цілунок
Не натішились близькістю тіл
Не повіриш тобою живу
Не повіриш що жду щоночі
Не пущу в життя любов нову
Не віриш подивися в очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Лягаю спати та чи насниться сон
Щоб в сні я плив по зоряному небу
Учора в сні мене жах без перепон
Рукою розчавив мов ту амебу
Та ви бачу не знаєте про жаха
Тоді я розкажу вам по секрету
Літає він між зірок мов комаха
Та має він десь там гніздо планету
Комусь він на сопілці пісню грає
Немов у лузі юний Пан - пастушок
Комусь любов він грішну навіває
І умовляє хоч на малий грішок
Покаже кручу або міцненький сук
Безгрішного штовхне під гільйотину
Комусь у руку дасть сукуватий дрюк
Та ще й покаже йому жертви спину
Показує пророчі та й віщі сни
В перемішку з кошмарами жахами
Повіває ніжним подихом весни
І знов наляже груди він страхами
Коли в нього спитаєш де Рай Божий
Тобі дорогу він вкаже та не ту
Його рай чимось на Пекло похожий
Згадаєш у момент Земну марноту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Хочу бути собою не міняти лику
Хочу бути собою до глибини кісток
Хочу чути ласкаві слова щоб без крику
Хочу спити любові життєдайний струмок
Хочу небо з зірками тобі прихилити
Хочу місяць щоб зігрів сонцедайним теплом
Хочу річку з водою тобі подарити
Хочу квіти чарівні щоб росли під вікном
Хочу крила розкинуть і в небо злетіти
Хочу з неба розсипать зорепади сяйні
Хочу вірою й правдою світ збагатити
Хочу сонця просити не пали крил мені
Хочу завжди з коханням й любовю прожити
Хочу світло дарити і не брати платні
Хочу колосом в полі людей щасливити
Хочу всім дарувати щастя дні осяйні
Хочу в гаї зеленім соловєм співати
Хочу бути струмочком ключової води
Хочу райдуги пензлем небо все квітчати
Хочу щоб не торкали злі тебе холоди
Хочу бути собою не міняти лику
Хочу бути собою до глибини кісток
Хочу чути ласкаві слова щоб без крику
Хочу хочу і хочу хай не вяне росток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010
Чарують шумом листя ясени,
Все навівають згадку про минуле...
Ясеночки-вірні друзі весни,
Поверніть ви дитинство ясночоле.
Ясени-ясеночки, ясени,
Скільки кожен хотів вам розказати...
Ясени-ясеночки, ясени,
Ми хочемо - в дитинство мандрувати.
Нам навійте радості хвилини,
Та не сипте у волосся сивини...
Ми завжди погожой хочем днини,
Не кружляйте над нас ворони-круки.
Ясени-ясеночки, ясени,
Скільки кожен хотів вам розказати...
Ясени-ясеночки, ясени,
Ми хочемо - в дитинство мандрувати.
Хоч маєм втіху-радість у житті,
Невдачі-біди настрої чорнили...
Не лишали ясени в забутті,
Ясени - чоловічий символ сили.
Ясени-ясеночки, ясени,
Допомогли життя нам збудувати...
Ясени-ясеночки, ясени,
Є про що нам - усім-усім згадати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175359
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
Я не спиню твої кроки Ти так довго розгін брала
Не зупинять час і роки Не полишать на доріжці
Скажу я у чім причина Нещастя ті в чорній кішці
Зупиняєм час повільно Троюдимо собі рану
Доводимо себе все ми До того безумства стану
Гнівом дух перехопило Перед зором все стемніло
І в розмов немає теми Не радує душа й тіло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175321
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
Закрию в душу шлях бажанням непомірним,
не дам перевернути усе своє єство...
Частіше - все частіш - стаю на вірші плідним,
підозра, - що у житті комусь не повезло.
Чомусь лягають на папір слова рядками,
як і повинно йти - все життєво - тихо йшло.
Чому ж воно не завжди виходить римами,
що треба їм?... Це усе в житті моїм було.
Замріявшись дивлюсь - любуюсь небесами,
і хочу мати - таке - як у птахів крило.
Полетіти хочеться з буйними вітрами...
- та не обпікатися об сонячне тепло.
Всю би землю я облетів навкруг - кругами,
але здійснити такі мрії - нам не дано.
На злеті пригасяться мрії ті дощами,
я зрозумію - життя моє - людське воно.
До неба не дістать - дістатись би долини,
куди життєвим возом нас... хоч-не-хоч звезло.
А там говорять, є чудесні дві драбини,
одна до зір веде, а друга - туди де зло.
Не перепутати б нам тільки жеребками,
щоб вибрати назавжди собі світліше тло.
Чи не зіграє злого жарту жереб з нами?...
- в житті моєму - не раз таке уже було.
Та геть той жереб! - не діждатись йому драми,
себе - до берега життя ми пронесемо.
У тій долині - між крутими берегами...
текла й тектиме річка - ти вірно зрозумів...
... життя мого й твого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
...вже досить нам стояти на роздоріжжі
підносить до небес політики сміття
розплодились отруйні гриби як дріжджі
укинуть згодні всю країну в багаття
все трудяться на компромату копанні
усе ворушать купи посліду й дрантя
не відмовиш їм в стремлінні і бажанні
всунуть своє рило в багатства майбуття
насилля й жахи насаджують масони
труять ще ненароджений словян народ
єврейські насадили нам ті закони
церкви юдейські Антихриста увесь зброд
..проснися і звільнися Русі люд з путів
і Київською Руссю стань в один момент
візьми за пейса жидів дегенератів
щоб не робили над нас свій експеримент
вернімо кару наших добрих козаків
позичену в турків та дійову й страшну
посадимо на кол "народних" тих за.....ів
тоді збудуємо Державу ми міцну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Пємо ми воду її земля дала
Джерелами всіх щедро напоїла
Живому жити бажання придала
Рослинність всю вологою поїла
З вітрами прийде лиш засуха жара
Коли не допоможе їм волога
Засохле поле нам не дає добра
Неродюче стане немов дорога
Вологи не дасть вам щонайвищий сан
Не зробите ви без води напою
Не спасе від паводка навіть чулан
Не стидно буть наляканим водою
Вода життя відомо з покон віків
Святили воду і свячені були
Вода робила з багатих бідняків
Коли життя традиції забули
В чужі краї ти по здобич не ходив
З хліба на воду не перебивався
То може ти й водою не дорожив
Добуванням її ти не займався
Згадаєш як на хвилях ти гойдався
Навкруги безмежне море виграє
Ти пив ту воду та не напивався
Морська вода лишень гіркоту дає
І знову до джерел ти повертався
Де струмінь життєдайний із землі бє
Угамувавши спрагу справи брався
Вода свята бажання життя дає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Загубив тебе татарин турок надругався
Твого тіла плоті крові ворон не діждався
Вже всі знають як учора могилу копали
В гробовину камянисту козака ховали
Прощавай наш побратиме разом воювали
Волю свою здобували мало спочивали
Залишив ти в Україні дружину і діти
Що робити тепер бідним де себе подіти
Заплакало в ріднім домі покутне віконце
Заховався під землею козак ясне сонце
Спи козаче брате рідний тебе час не збуде
Твої подвиги Вкраїна повік не забуде
Насипали козакові шапками могилу
Біля неї посадили березу й калину
Будуть пташки прилітати привіт передати
Прошу верніть козаченька де родила мати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Полумяним літнім цвітом
вечір покриває
Гомін влігся вже над селом
ніч то наступає
Стихає гамір на кутку
десь гармошка грає
Молодь у вітрянім танку
весело кружляє
Рудий всівся на призьбі кіт
кішечку чекає
Відпочивай душі політ
хай гармошка грає
Колись і сам я був котом
у коханні клявся
Доки у декого раптом
терпець не урвався
А тепер сиджу на ганку
роботой обклався
Раптом з-за угла сусіда
де він там узявся
І пита старий зануда
наче тать підкрався
Де ділась твоя це жінка
мабуть щось дізнався
То й не тайна там ніяка
в тому я зізнався
Купив роги думав з лося
от і обламався
Отож тепер я холостяк
як перст залишився
Цікаво що то за дурак
рогами розжився
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
... і знов повертаються рокові ті дні
і пересилити те ніхто не в змозі
і задоволення нідочого земні
історію не переписать в дорозі
і знову як в часи ті добрі хоч старі
і оживуть всі картини у тривозі
і згадуєм як розпинали на горі
і на чолі кривавий піт біль у сльозі
і крові слід на грудях кров і на землі
і всім здалось то калина на морозі
і ми стояли там немов німі й сліпі
і відвернуть історію ми не в змозі
і носять на Голгофу хрести всі грішні
і згодні всі вони на муки ті святі
і підставляючи спини всі безгрішні
і йдуть і йдуть немов Богом прокляті всі
і знов тікають від хреста немов шальні
і місце на хресту підніметься в ціні
і хто ганебний хрест той покине долі
і не верне увіки на круги страсні
і бють вітри гарячі сніги льодяні
і віра є правда в істині і Бозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
...не варте злото планети щоб страждати
хоч для любові ще не відцвіли сади
очі все холодніше немов агати
чомусь здається повні сльозяной води
не встиг уста ті мов таїну я спити
збережена мною мов сундучок прикрас
красу з лиця твою вік дощам не змити
солодкий твого тіла смак в роках не згас
неслася все з шалом пожиттю безвільно
перетинала землю й плеса без гризот
віддавалася в кохання ти безмовно
немов не любовне ложе а ешафот
те кохання стало не вином а оцтом
прагнув все бутон відкрити знайти любов
чому бутон став тим неприступним муром
все змушував мене щоб я на штурм ішов
почуваю себе зле з перенапруги
коли пройдеш ночей безсоння та жалю
як вирвати з життя пройдені дороги
ніхто ж не змушував клястися що люблю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
...я чую вічність
у ній трипільсьський ковиловий степ
поселення розорені каганом
і вже збирається у бій віщий Олег
історію і вічність щоб в руки брати
хай захистить усіх нас вічний оберег
хай спіткнеться баский кінь під каганом
щоб не покрив голов скорбний креп
гідність зберегли
що ми досягли
знов степ трипільсьський тихо тихо мре
розорені поселення "Хаббадом"
і вже на бій ніхто нікого не веде
я Русь Київську в страшних руїнах бачу
не захистить ніхто нас хто казну краде
хто ставлений над нас рабе хасидом
надіємось що час все перетре
чи не замерли
не захололи
де наші голови де ті уми
щоб поступово владу звоювали
на поругу Україну не давали
щоби Віру українську відновляли
щоб євреям їхнє місце указали
на сорок роківїх у світ послали
навік позбудемося від чуми
себе збороли
СТИД КУРЯМ НА СМІХ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174666
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Торкаю я - шовкові коси...
горить у нас - вогонь життя!
По всій землі - ранкові роси,
та час летить - без вороття...
Вербові коси - я в руки брав,
і ніжно-ніжно, їх обіймав.
Весняні роси - дивні коси,
я ніжно-ніжно вас цілував.
Тебе зустрів - немов лебідку
і без вагання - покохав,
з собою взяв - вербову гілку,
їй біля хати - життя дав.
Росла зростала - мов чечітка,
кохалась з сонячним теплом...
В косу - заплетеная стрічка...
... тоді - я був ще козаком.
Вербові коси - я в руки брав,
і ніжно-ніжно, їх обіймав.
весняні роси - дивні коси,
я ніжно-ніжно вас цілував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174593
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
...хто може знати, де гніздо зузулі?
Диво, як павук свої тенета тче?
Заворожує краса - біг косулі...
Чому ріка - тільки в один бік тече?
Мале зерня - дає великий колос.
Чому мак й коноплі - то усе дурман?
Рвоне на частки душу звіра голос...
Впіймав міраж? - Ні! То завше лжа-обман!
В обійми взявши голубоплинний день,
без меж, без заборони з ним зєднався,
народилось в нас - мільйон птахопісень
і спів щасливий - на весь світ встилався.
В тому диво, що пів світу сміється -
в той же час, друга частина у сльозах.
Все на біле й чорне поділяється,
та і поділ цей - побачиш лише в снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Дубовий жолудь ніжно в свої руки взяв
В ньому дерево доросле я побачив
Від дій часу таку форму свою прийняв
В древності він розпочаток світу бачив
Коли жолудь із тризубом порівняти
Вся загадка передана в формі й змісту
Наче інь та янь в єдине ціле злити
Набуває все зовсім іншого вмісту
Сакральну форму має також і песах
Подібну форму склепінь церкви мали
Та як досліджено в історії віках
В ритуалах на щось інше натякали
Під символами віру нищили попи
Віками нас зайди мають і ламають
Із Православя символів у посохи
На візантійщину все перетворяють
Вся природа проситься молить у віках
До людей благає щоб її любити
Відкинути чужі релігії той жах
Знайти себе і язичництво вернути
І лише тоді нас Руссю будуть звати
Як навчимося себе ми поважати
Своїй державі ми мусим слугувати
Життя всім дає Вона як рідна мати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174106
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Відійди днем притишеная тиша
І не вигравай часу піском сипким
Не залякала нас олжі пороша
Та медоточивий рот звуком хрипким
Проросли в нас садочки дивоцвіту
Не зломив отой нас потоймир журний
Не злякались гроз блискавиць привіту
Хоч осипав дощ мільйоноліть нудний
Світили зорі мов вогненні очі
Зуби білосяйно шкірилися в тьмі
Спаслися від відьом престріту й порчі
З прадерева пили гіркий сік в пітьмі
Вийшли крізь усе димленокопчені
Обоюдожалий тать нас не спинив
Ледь жиєм на цьому світі спорчені
Предок скляк як ниній світ очами вздрів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173890
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Не грозися Боже із неба страху перстом
Моя доля чомусь наче жінка тужлива
То лукава й хитка то буває зрадлива
Мене знов бурелом кинув на землю листом
Не лягай на плече непомірная втома
Я люблю як удача мені гладить чоло
Не тримайте мене арештантом удома
Відпущу я себе у політ щоб не було
Не згублю на дорозі не спаплюжу в слові
І не зїсть мою душу та зневіра і сум
Я іду по землі світотворній основі
Веде мене той хто всякчас вертає до дум
Не втекти ні за що від своєї нам долі
Лиш спасає всіх нас найвищих сил оберіг
Не сховатись ніде нам від вищої волі
Хоч вважає дехто долю свою переміг
Не грозися Боже із неба страху перстом
Моя доля чомусь наче жінка тужлива
То лукава й хитка то буває зрадлива
Мене знов бурелом кинув на землю листом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010