| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Між двома літрами молока,
Оселився старезний телефон,
Із маленькими дітьми кольору шкіри.
У них переховувалась мрія,
Щоб померти у Відні,
І знайти свій спокій під івою.
В каштанах місце зайнято.
Спосіб сполучення, як спосіб,
Кодування імен на –
«Ти» і «Ви»,
Без безпосереднього обміну обличчями.
Візуалізація позбавлена права на
Візаж.
До «Ти» і «Ви»,
Додали відмовленого «Я».
На жаль.
Для «Ти» і «Ви» – норма.
«Я» – криза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211256
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.09.2010
***
Котра година,
Не звертай,
Я поряд,
Просто присутній,
Гра, насолода, гра,
Підкреслений із самого початку,
З першого абзацу,
Не цікавий,
Не квапливий,
Зіграй, перевір, втрать,
Смішно,
Зайвий,
Не ті слова,
Табуйовані вирази,
Хвилі на скронях,
Продезинфіковано,
Затверджено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Суха земля, зів`яле листя,
Колишні сни, старе намисто.
Залишились мені мов знаки,
Тверезі знаки наших літ.
Та землю я поллю водою,
Зів`яле листя підійму.
Колишні сни віршем загою,
Старе намисто обійму.
Нехай роки пронеслись рано,
Я не побачив зорепад.
Та серце дихає не марно,
Надія є і не вмира.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Одного разу виходячи з вітальні,
Наштовхнувся на прискіпливі поглядии мешканців підлоги,
(то не єдине їх помешкання).
Вони обсмоктували мої босі п’яти,
А я безжалісно топтався по їх замурзаних обличчях.
Вони – це особливі домашні істоти, вони – це газетні образи.
Як би я не намагався, а втекти від них недоснаги.
От молода повія закликає приєднатись: «Реагуй на реакції».
«Додай коксу», – то слова одного знатного рокеру…
Вони жахають. Вони – це самі жахи, котрі поступово,
або одразу позбавляють мене концетрації, пропонуючи контрацептиви…
Така собі контра-цептивна пора року,
контра-цептивні люди і контра-цептивна культура.
А якби святі мали засоби попередження народження,
то чи обрали б вони вільну насолоду?
… я більше не маю власного простору де за мною не вели постійне
спостереження тисячі очей, мирно посміхаючись, іноді позіхаючи,
а про себе обдумуючи черговий план мого знешкодження.
Проте я їм потрібен. Це якась божевільна садомазо ін’єкція.
Потреба на мікро (ефір) рівні. Мати одне одного.
Напевно я ніколи не позбавлюсь почуття процесії і не типового темного світла.
28.02.2010.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174531
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Ты в круге первом
Я во втором
Ты мной играешь
Веретеном
И как ты видишь
Мой удел
Твоею тенью быть
Придел
Хоть мало сил
Я бросил вымпел
И я на страже
Наших дней
А ты кружись
В вальсе венском
Над нашей стаей
Чья-то тень
Ты слушаешь меня
Не слышишь
Я бьюсь в угаре
Прошлых лет
И я попробую
Я уцелею
В небе слышится
Свирель…
24.12.09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174527
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2010
Бо ти на землі – людина...
В. Симоненко
Я не знаю, що я – людина,
Напевне так судилося,
Коли урізалась провина,
За ваші й мої гріхи.
Коли все мариться, що воля,
То лише слово, симулякр.
Коли за правду маєш долю,
Відважнішу за «ні» й «так».
І якщо сталося,
Країні багато чого не знайти.
Ти пам’ятай, що ти – людина,
Не забувай про те, хто ми.
22.01.2010.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173877
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Якби земля здригнулась від пошесті не-людей,
То очі милої плакали б безупинно,
Мов материки від пожеж й інфаркту міокарда,
Таки триває прагнення до вдосконалення людей й машин,
Практика знищення
Коли так треба
То не вагайтесь.
16.02.2010.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173860
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010