| Сторінки (9/893): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Свобода — промінь інтелекту,
Свобода там, де Дух Святий.
І навіть крізь глибини пекла
Проходить промінь осяйний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Вже вкотре йду у ті сади,
В яких любила так кохатись ти,
Сідаю біля яблуні на лавці
І згадую супроти самоти.
І чую вітер-подих твій
І млосність спеки у душі своїй,
Якісь химери хворі все малює
Незримий пензель наших безнадій.
Нехай тепер неразом ми,
Блукаємо, як зайди, між людьми,
Але колись купалися у мріях
Два наших сонця, вирвані з пітьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
Коли сховає хтось ліхтар за горизонт
Й дірявий плащ напне посеред неба,
Для чогось я розгорну зонт
Й піду до тебе.
Коли в повітрі дощ ісклеїть мокроту
І ніч мені задивиться ув око,
Я кліпну і згадаю доброту
Твою нівроку.
Коли прийду туди, де ти щодня живеш,
Вікном з дороги мрію підігрію,
І світло згасне, й ти до ранку — теж,
І сном зімлію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
How to explain exactly? How to be understood? Also this kind of words shortens a narrative. Slang is living by its secrets. To decode them means to get known new. To get grown. Never learn languages beginning from remakes. Slang shines with experience. It is on the level of translation. It`s quite difficult to speak much, many foreign lexises. But slang is a solution. One deed is better than one hundred words, a slanger is better than a poliglot. This is not a joke. :( Let's talk to do!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924218
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 06.09.2021
Крутилось листя в вальсі безконечнім,
Ховала осінь смуток у гіллі.
Хоч так недавно тепло і сердечно
Горнулось сонце крильми до землі.
Хоч так недавно квіти веселились
В рожевих барвах променів-вогнів.
Тепер усе, усе кудись поділось:
Мов хтось тужити вмисно захотів.
Ширяв лише в зів’ялих травах вітер,
Час від часу здіймаючись до хмар,
Щоби дощем журбу осінню змити
Й згасити літніх спогадів пожар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
В саду кохання квіти зацвіли
Відвертості, поваги й дружби.
Душіли і пахтіли, як могли, —
Служили світу службу.
В той сад якось один юнак забрів
(Шукав для юнки подарунок,
Банальності в цій справі не хотів),
Й прекрасний візерунок
Чудових квітів простеливсь до ніг
Й заграв, немов веселка грає,
Але букет зірвати він не зміг —
Прозрів, що не кохає.
березень 2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Зашарілась бджілка:
Квітів стільки-стільки!
Жовтих і червоних,
Різнокольорових.
Духмяніє гречка
В полі недалечко.
Нáпою-нектару
Ціла біла хмара!
Задзижчали крила,
Хоботком запила...
І щасливим гулом
Захитався вулик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Усе минуще: час, життя...
Усе дівається бозна-де.
Та тільки чисте майбуття
Свої з надією принади –
Знання, любов, красу, добро –
Немов Аврора, відкриває,
І серце сміло підставляє
Себе під кварти їх тавро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Не маю більше слів –
Украли злії будні.
Тепер ось при шляху
Я жебраю на хліб;
Не маю більше сил –
Знекровлений вселюдно...
Хто зглянеться і дасть
Хоч рісочку мені?..
Намарне жду когось,
Намарне сподіваюсь:
Безлюддя навкруги,
І холод, і борвій...
І я мов за гріхи
Всі людські умираю...
О, вже якийсь хробак
Уп’явсь у мозок мій...
Атропо, о спаси!
Не дай конати в муках –
Порви ж бо миттю нить
Стражденного життя.
Звільни вогонь душі,
Що меркне в тіла путах.
Затьмар, прошу, навік
Свідомість забуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Лиш там, де зорі дивляться у воду,
Де місяць-красень мружиться вночі,
Ховаєш ти свою чарівну вроду
І свого серця чистого ключі.
Ні, я б не став по них на дно пірнати,
Я б задививсь на себе, на зірки,
Бо що нарцисам треба – як кохати
Себе у віддзеркаленні ріки?
То не якась облудна паранойя –
Тебе я бачу в снах, солодких снах.
Там – ти моя, а так — ти незнайома,
Гордлива від свободи, наче птах.
Я б ще стерпів голубку чи орлицю:
У них немає шику-суєти;
Скажи, чи в ніч оцю мені насниться
Вже все, що заховала в себе ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Красна пристрасть,
Чистий розум —
Тож утнімо разом пози!
Двадцять восьму,
Сорок п’яту...
Нас докупи
Вдвох зіллято.
Прутень в піхві
Три години,
Врешті час кудись полинув...
Рухай легко,
Цното люба.
Ми — у лісі
Біля дуба.
Крона вітром
Нам шепоче:
«Ну ж бо, дівко! Ну ж бо, хлопче!»
Файна поза
Тридцять шоста:
Я зізаду
Ввόджу просто.
Онде щиглик,
Он зозуля.
Стегна міцно, мила, стулиш.
Цьомик губкам.
Цьомик грудям.
Пести, пести
Всюди, всюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Гляну: темінь,
Крикну: тиша,
А піду: безодня враз.
Щастя-доля у коханні?
Видно, мова не про нас.
Ждеш: не прийду,
Любиш: сплюну,
А покликнеш: утечу.
Щастя-доля у коханні?
Проповідуй – я мовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Я чув слова, я бачив очі,
Плили тумани в далині,
Лились пісні струмком дівочі
До мого серця, що мені
Несли все тугу до півночі.
Ні, я не спав. Шуміли віти,
Кружляло листя при землі,
Я марив, і тримав все квіти,
Що їх нарвав тобі, й у млі
Не знав, куди букет подіти.
Та не прийшла, та пахощ вкрала,
І я розплакавсь, як маля,
Мов пильність всю мою приспала
І насміялась, та здаля
Туман казав: ти не кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Життєву енергію, яку воно згідно з таблицею Божих розрахунків щодня надсилає мені, кожному, всьому, нема з чим зіставити. Абсолютна першість. Ця енергія трансформувалась у предмети, слова, рухи, вона ось вже і в минулому, вона накопичилась історією світу, котра через край бурхлива й неодноманітна. Так, наче людина безпосередньо, функціонально залежна від хімії та фізики Сонця, від термоядерних реакцій. Отже, воно — не об`єкт, але, як не парадоксально, суб`єкт. Суб’єкт неживої природи. Справедливі, хоча й сміховинні, намагання астрономів дослідити сутність світила та здобути жаданну свободу. Напевно, звіздарі — найщасливіші люди, бо мають змогу зазирнути за межі Сонячної системи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922780
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Ой, лелеки прилетіли
Й у гніздечко сіли,
Ой, лелеки – щастя-доля –
В край наш прилетіли.
В молоді, зелені віти
Зодягнувся квітень.
В молодих душею завжди
Брунькоцвітні віти.
Ой, не віти – добрі справи
Й серце нелукаве.
Де ті квіти, щоб віддячить
За сердечні справи?
Ой, не квіти – діти мами
Теплими словами,
Квіти-діти, діти-птахи,
Ой, у лельки-мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Я тебе вже бачив,
Вродливу і сумну.
Ти мені приснилась.
Я волосся пестив.
І думав про весну.
Ми коханням вкрились.
Щасте, ти так близько!
Та враз тебе нема.
Віршем ти зосталась.
Я сам прокинувсь в ліжку.
Наспівую слова.
Тільки сну замало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Майнув розмай душі моєї,
Погасло сонце, жбухнувши тепло,
І в серце, що закоханим було,
Вп’ялась буденність лютою змією.
Та я не скиглю – я терплю недолю
І для годиться радісний всякчас,
Бо шлях життєвий знов піде по колу...
О так, піде, але уже без нас.
Ми лишимося нарізно обабіч:
У спогадах далеких і сумних.
Нам буде байдуже до них,
До незбагненних зустрічей віч-на-віч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Тиха ніч голубить серце,
Наче горло кровожерці,
Місяць, буцім ненароком,
Заглядає в ліве око.
За будинками праворуч
Ліс іде зі мною поруч,
Брук кривий тікає в місто
Для падіння фаталіста.
А на споді ставу риба
Міх хоробрості надиба`.
Я запитую у себе:
— Що для спокою ще треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Ніщо так не надихає, як правильна (від “правило”) простота, як порядок (аж хочеться хаосу). “Дама першою подає руку при вітанні”, або “не гарно класти лікті на обідній стіл”, або “завжди треба лишати останній шматок на тарілці”. Етикет – це ознака високого щабля соціальної ієрархії, він свідчить про виховання, про розум. Очевидно, етиці не далеко до нього. Де панує етикет, там ведуться розмови про ідеальне, про небесне. Архетип простоти “черствий хліб, але правдивий” суперечить статуту етикету, бо, як відомо, де бідність, там усілякі, в т.ч. і духовні, негаразди. Світський раут – зразкове середовище, даруйте, стихія існування етикету. Інтеліґенція є проґресивним прошарком соціуму, його “золотим осердям”. Вона не з чуток знає, що таке етикет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922593
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
"Екологічно чистий транспорт" (ЕЧТ), чи електромобіль, не завдає шкоди довкіллю, якщо заряджається од відновлюваних джерел енергії (сонця, вітру, води). Якщо ж розетка — вугільна чи газова ТЕС, то ЕЧТ перетворюється на ЕЧТ-ДВЗ. Поступ альтернативної енергетики — ґрунт для поступу індустрії e-cars. Звісно, напочатках існує умовно ЕЧТ. Автопром, видавши з конвеєра елетромобіль, революціонувавшись, на догоду клімату, життю окремого автомобіліста чи пасажира мусить еволюціонуватися. Автовиробники-гіганти вкроїли йому 10 років. А мільйони і мільйони вуглеводневих автівок най повільно перебираються на могильник історії. ДВЗ — яскрава ознака ХХ віку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922522
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Безмежна даль в ранковий час
милує око;
Своєю свіжістю п’янить
блакить глибока;
Понад ланами тиховій
безжурно бродить.
Я вдячний світові за цю
небесну вроду.
Немов блаженствує душа,
немов хмеліє,
Немов з крайнебом золотим
у парі мріє.
Маленький жайвір стрімголов
в безмір’я лине.
Як жаль, як жаль, що в спеку дня
краса загине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Що є джерелом прибутку? Якщо всі гроші на планеті у даний момент часу вважати як X, то, нівелюючи структурні зміни у фінансах (одні країни багатіють, інші бідніють), за рахунок чого з`являється приріст ΔX? Якщо 16.08.2021 глобальний ВВП становить 100 у.о., то звідки береться 17.08.2021 102 у.о.? Що є джерелом 2%? — а) фактор Землі (наприклад, сонячна енергія поліпшує врожайність зернових); б) підприємницький хист (НТР знижує собівартість); в) інвестиційний капітал (умовно прибуткове, точніше — незбиткове, адже, скажімо, обладнання фізично і морально старіє й "не розмножується"). Отже, "золото" дістається людській вигадці, "срібло" — природному середовищу, "бронза" — "залізу". :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922403
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Ліхтарі, оповиті павутиною, визначали стежку, якою він йшов. Та ніч, як і завжди, була повна спокою, була рідною. Надокучливий автомобільний гул, бізнесова метушня юрби лишилися серед літнього дня, що минув, перетворившись на відпочинкову мелодію. Недалеко, на парковій лавці, у не відомому йому районі, закохані, цілуючись, допивали якийсь енергетик. "Дозвольте хоча б язика вмочити, — підійшовши, проказав до незнайомих, — будьте ласкаві." Найближчий ліхтар світив пілігриму безнадією. "Жерстянка твоя." — почув у відповідь. Удовольнивши пекельну спрагу, він попрямував далі. З Мойсеєм, без Авраама. У світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922401
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Казка вчить, що найпрудкіше — думка. Учені кажуть, що її швидкість перевищує 300 тис. км. на секунду. Вона існує й панує у тім краю, де все піддається пізнанню, обмірковуванню, розумуванню. У ньому доктрина прагматизму живе убого й самотинно. А визначати рейтинги королівської мудрості — улюблене заняття на заможному дозвіллі, якому завдяки часу, навіть вічності радо і любо віддаватись. Там ідеологами служать математика, метафізика, теологія, логіка. Як звучно і доречно вони співають у "саду божественних пісень"! Їхнє буття — то тільки свято і веселощі. Живучи легко, невимушено, осмислено, цей квартет знає відповіді на весь теоретичний фундаменталізм. Казковий край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922348
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Без нього немає життя. Немає елементарних звершень і здобутків. Когось надихає пейзаж, когось — чиїсь успіхи, ще когось — риторика. Натхнення обов`язково мусить бути трансформованим, пак — матеріалізованим. Воно немовби інвестиція, кредит. Частенько натхнення не тре` "відпрацьовувати", що, звісно, суперечить гіпотезі про те, що все має свою ненульову ціну. Дехто плутає натхнення зі звичайним диханням. Натхненню властиво бути нефізичним. Минулі події через механізм спогадування теж можуть мотивувати, надихати. "Утрачений рай" як традиційний архетип є натхненням писати вірші чи повісті, складати автівки, подорожувати країнами, державотворити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922347
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Нехайло, відпочивши у неділю, на світанку метнувся на поле. Картопля іще не пустила паростки. Він дещо сумовито обійшов по периметру 5 соток і якось ритуально знову почухав потилицю. "Ех", — сказав і подумав: "Чи дасть Бог дощик у травні?" За хвилину фермер уже їхав велосипедом додому. Біля недобудованої прибудови мав сіяти деяку городину. Виноград було підрізано ще торік. Ранкове сонечко привітно сміялось до Нехайлової праці. Підбадьорювало. "Таки господар!" — цвірінькали горобці, що скупчились на грушці. "Такий господар!" — немов із-під невисоких, осяяних східним промінням, хмар, каркаючи, додавали впевненості поодинокі вóрони. Нехайло в умі підраховував урожай, який восени йому дасть поле з присадибною ділянкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922233
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
На узліссі віє і виє вітерець тайни. З бору долинають звуки сов. Ось звалилось старе дерево. Не так старе, як сохле. Подорожньому, що прямує польовою пиловою дорогою, дуже прагно затінку, лісового сховку від зрячого сонячного проміння. А в сумерку — забуття. Недалеко від узлісся, серед ягідної галяви, хилитається хатка. Не вабить вона, але чомусь відлякує. Мандрівник, під зіркою Фортуни, хилений Гіпносом, зовсім не дбає про свою безпеку. Елементарно б відпочити, поспати, попоїсти. Чудернацька оселька приймає його. Ніч минає. А на світанку... Віє і виє вітерець тайни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922232
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Вино радості розслабляє, полегшує сприйняття труднощів, віддаляє од реальності, підносить. Веселість лікує. Як правило, то ключ до серця. Таким духовним алкоголізмом страждає багато хто. Але є й адепти аскетизму печального. Радість і сум — кольорова і чорно-біла світлини. Декому до вподоби одне, декому — друге. Людське єство — то не тільки "чорна скринька" психіки, мотиви рішень і поведінки, воно — як таблиця Менделєєва, і радість зі сумом — то її елементи. І добре, що існує видове різноманіття людського. Мабуть, лише сум допомагає адекватно і тверезо дійти до багатьох, у т. ч. і цього, висновків. Воно і справді п`янить. Вино печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922173
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Евклід у гробі перевернеться (хоча прах вченого зберігся, певно, лише в словосполученні "евклідів прах"; чи греків кремували?), якщо якимось чином дізнається, що XXI вік — ера т. зв. цифризації. Не буде перебільшенням те, що його "Начала" стали "Кончиною". Як сказав один пасажир електрички, сьогодні людині, щоб добре жити, достатньо вміти писати, читати і рахувати. Десь у тім є рація. Маєш мобільний телефон, смартфон, ноут — отже, крім використання основних їхніх функцій (зв`язку з соціумом, з Мережею, інформацією), займаєшся й самоосвітою, цифрами, лічбою. І до побачення, середня школо! Іронії тут немає, як немає й нічого нового під сонцем. У кожному з нас — "евклідова" психологія і математика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922172
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Цвяхами пробито ноги й руки. Кров потекла по древі. Плоть, нерви при сконі. Царська доля. Сам на сам. Спустивши дух, схилив голову. Гріх уразив його. Блискавиця шугонула небом. Святу офіру звершено. ...2021-й, хрестики символічні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922088
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Чорно і тихо. А, клацає клавіатура... :) Нічим іншим ніч не означається. Мерехтять зорі. Головна причина, чому наніч мінімізується рух, — зовсім мало світла. Горять вздовж тротуару тільки ліхтарі. Хтось іде до аптеки 24-7 по "Парацетамол". З-за рогу виїжджає таксі. Водій вмикає дальнє. А, то вертається з дискоклубу мій знайомий. Ніч — пора побачень, таємниць. Не спить черговий енергетик. Чому "ніч"? Бо є ніц. Чорно і тихо. Фари і дизельний двигун "Peugeot" ночують, але ночі такий сон не до вподоби. Машина мчить крізь бульвар троянд...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922087
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Не всі речі піддаються пізнанню і розумінню. Деякі хранять і навіть хоронять тайну про себе. Деякі непізнавані, бо недосконалий раціоналізм. Якщо ж використовувати ірраціональні методи, то це суперечить суті гностицизму. Як зрозуміти, яка вода на смак, якщо нею обіллятися? Епоха Просвітництва XVII-XVIII ст. з її вірою в силу розуму триває і сьогодні. Теперішня система освіти, де фундаментом є знання, пізнання, розуміння, за допомогою гностичних методів дає компетенцію, дає т.зв. компетентність. Знати — не означає пізнати, але щоб вміти, треба знати. Вважаю, що гностик "утримує" агностика, бо вислів "вірю, тому що абсурд" вказує на пріоритетність потуги пізнаваності, яка виявляє абсурдність, непізнаваність і породжує віру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922032
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Така людина — елемент українства. Якщо зважати на пострадянщину, то hu — це ґвинтик в українській машині. Її життя, побут, суть не бувають без етнічного соціуму. Її організм від стіп і до тімені, а дух від ідей до мови й учинків — то .ua. В чім смисл українського? Не беручи до уваги мову, — у звичаї, у звичайності, у своєрідності. Інколи і жовто-блакитний, третя строфа славня, продержавницька проактивність, кутя на покутті десь на Покутті чи літера "ґ" — неукраїнське за змістом. Паспортом hu є документ, запечатаний об`єктивно, богом українським, щось сердечне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922031
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Від Балтики до Чорномор`я, від Західних Карпат до Кубані й навспак тягнуться битими шляхами вервечки купецького краму. Тут блаженством є клімат, водойми, ліси з дичиною та просторі вітряні степи. Так і хочеться осісти ремеслом на заздрість або на похвалу кочівництву. Але найсильніший суспільний рушій — грошовий інтерес — неміражами вабить усе далі, до велелюдних ярмарків. Подякувавши землі й сплативши мито, торговці беруть звідси з собою на спомин, вдихаючи, дух транзитності та дивовижного спокою. Ці терени стають їм доданою вартістю, нематеріальним сріблом і добрим колоритним словом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921908
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Від Міоцену, збиральництва, коли людина була 200%-во частиною природи, а гроші в їхній найпримітивнішій формі навіть не снилися і не бували у з`явленнях великого грому з вогняною блискавкою, через усю карбовану в писаних пожовклих документах історію світу і до початку восьмимільярдного (станом на 01:42 11.08.2021 7885357321 людей) третього тисячоліття від РХ, коли "гроші" перетворилися буквально на "гріш", вкоротили собі... свою сутність, стали уявними, символьними, цифровими, "павутинними", варто аналізувати "фінансову" ґенезу. :) Древня людина мусіла розуміти (візуально, лічбово, емпірично) порівняльні цінності того чи іншого ресурсу, а відтак — запровадити бартер: мішок пшениці міняла на сокиру. В умі, грубо кажучи, обчислювала паритет тої угоди. Далі — були металеві, паперові гроші, банківські рахунки. ...Постали комп`ютери. Центральні банки і міжнародні фінансові інституції визначили собі за мету діяльності e-money як надійний, безпечний, оперативний, адекватний часові і омереженій людині засіб господарських взаємин. Цифровим грошам властива строгість цифр: 4 — це 4, 6 — це 6. І нікуди від цього не дітись. Сам Інтернет підкоряється такій цифровій принциповості. Грошові трансакції здійснюють комп`ютери (десяткова система числення, двійкова), а споживач лише споживає, перевіривши сальдо свого електронного гаманця. Цифрові гроші на "три-чотири" покращують економічне життя. А рахувати людина стала... е-е-е... збираючи камінці, палиці або долаючи кроками певну відстань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921907
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Життя — як шахи, як театр, як перегони, як біржа, як військові змагання... Є правила. Є учасники. Є процес. Нагорода переможцю, якщо біблійно, — вінець. Смерть — то вийняток із життя, а отже, теж воно. Важке питання: хто його автор? Сенсів життя вигадано чимало: жити — любити, жити — чинити добро, жити — боротись, жити — насолоджуватись, жити — страждати тощо. Мабуть, скільки істот — стільки й сенсів. Не будучи грою, життя стає невеселим, простим, безбарвним і порожнім. Трохи місткішим є буття. Може, то — осмислене життя, його фундаментальність. Може, буття недоречно асоціювати з грою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921838
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Без морозцю він ніщо. То безліч сніжинок чудернацької форми. Таке враження, що перша його функція — нагадувати про чистоту. І цього обов`язку сніг дотримується, якщо навіть зима — то "зима". Догана кліматологам, а отже, і тим, хто їм створює проблеми, що сніг український стає африканським. Але для еволюції 2-3 зими без пороші — смішний мізер, котрий зветься "Агов, льодовиковий періоде, рятуй!" Натуралістично-філософськи така безсніжність — натяк на індійський другий врожай протягом року, на можливість користуватися макротеплотою для всіляких побутових потреб. А для історії сніг варто зберегти: сніжку покласти в холодильник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921837
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Чекати натхнення — зачекатись. Гіперболічно — може бракнути життєвого віку. Початківцям то легко дається. Хоча форма вірша й шкутильгає. А якщо пише професіонал? Певно, що такий скеровує сакральну енергію натхнення за своїм бажанням і всупереч йому. Не стане крилатою фраза, що поезія — то щось неземне. Людина-поет уподібнюється божеству, підноситься над буденністю, водночас огортаючи її в особливу форму римою, розміром, тропом, іншими віршовими елементами. Кого пегас буквально годує гонорарами, той серед, на мій погляд, мотлоху витонченості творів усе-таки активно латентно шукає, чекає натхненного променя, свіжої ідеї, чотирирядкового шедевра, поетичного простого, як окраєць черствого житнього хліба, апофеозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921614
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
XXI століття в активній фазі. Від цього факту почуття, близьке до гордості, трохи миготить у моїй свідомості. Як не тривіально, але науково-технічний прогрес таки поліпшує життя. Повсюдно, всякчасно. Дай, Боже, розуму самому бути на часі. Світ, а правильніше — Всесвіт, дуже цікавий. Експоненціальним знанням просякнуто майже все, де є антропосфера. Флешка на 8 гб, що лежить у шухляді, — то як ледь-ледь помітна потужка впоратись з ним. На Землі — ера знань, Інтернету. Ще 10-20 років — і полетять листи на адресу ...@mars.net.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921613
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Я не живу цим світом, я ховаюсь
В безмежності романтики та мрій,
Щодня-щоночі прагну-намагаюсь
Усьому ідеал знайти у ній.
Я не живу турботами земними:
Не хочу гадить цим своє єство,
Не хочу перейматися пустими
Діяннями божків – гріха потвор.
Це смішно (знаю я), це дуже смішно –
Вести десь потай іншеє життя.
Але хіба не боляче – безвтішно
Пускати в безвість з вітром почуття?
Хіба себе не краще обдурити,
Забравши їх кудись із прози днів?
Вже ліпше їх замріяно розбити,
Аніж блукати з ними поміж пнів...
Вже ліпше нагло вмерти, їх проклявши,
В надуманім безвиході своїм,
Аніж, із Богом долю розігравши,
Укинути, як псам, рукам чужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Чи можна вкрасти, що подарував?
Червону квітку в когось з підвіконня?
За кілометри тягнуться долоні
Згорнути розпашілого бутона,
Аби він сил своїх не марнував.
В ці аномально теплі місяці
Гордує декабрист, не квітне:
Не любить він погоду літню,
Як зиму — птахи перелітні.
Нема життя у нього на лиці.
…………………………………….
Розквітла ти! Тож квітни, як дівча,
Мале дівча ось тут навпроти мене,
В парку оцім на гойдалці між кленів.
Воно таке щасливе! То ж напевне!!
Воно тебе для мене означа)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Чомусь сумує серце...
У спогадах минуле...
Чутливо аж тепер це
Торкнулось, і відчуло,
Відчуло серце мрію,
Щасливу, безтурботну...
Інакше я не вмію,
Інакше – то безодня.
Туди б... Вона там грає,
Весні радіє мрія,
Коханням наповняє
І серце сонцем гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
О граціє! Натхнень моїх красуне!
Спасителько, розраднице моя!
Де ходиш ти, щаслива й вічно юна?
Де ходиш ти, коли страждаю я?
Десь, може, серед гаю в барвах літа,
Усміхнена, співаючи пісень,
Збираєш ти мені в дарунок квіти,
А я дарма тривожуся лишень?
Чи, просто, поруч мене непомітно
Все ждеш і ждеш оту єдину мить,
Коли душа трояндою розквітне
І буду я лише тебе любить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Меланхолійний вітер задумався у кроні
І листя, наче сльози, додолу з клена ронить.
Він згадує про літо, парку серпневу бурю
І дивиться за обрій невесело, понуро.
Схопився і повіяв над лісом, над полями
У незбагненнім журі, як горі до нестями.
Він полетить у далеч і буде там марніти,
Закоханий без міри, меланхолійний вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Будівельники бобри
Валять вправно три верби.
Видно, лишаться пеньки
І дрібнесенькі друзки.
Буде гребля на ріці,
Бо стараються різці.
А на зиму до нори
Деревні несуть корми.
Бобре, бобре, дай мені
Зуби сильні та міцні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Березневе сонце зранку
Жде на русу бойківчанку:
"Щоби тішитись на небі,
Маю я в тобі потребу.
Я не грію, в хмарці плачу -
Все, якщо тебе не бачу.
Вийди, вийди, привітайся,
В промінцях моїх скупайся."
Ой, у Турці засіяло,
Тепло-тепло в місті стало -
Видно, ти не забарилась,
Сонцю в усмішці відкрилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Хто ти, дівчино моя?
Твій цілунок — холодок по тілі.
Чи то так тебе примусив я
Мого язика торкнутись сміло?
Дощ. І рівненське таксі...
Ці слова читати буде інша,
Смисли їхні чисті та прості —
Все про те, як ти була безгрішна.
Може, хміль, а може, серця біль... —
Наркотично я від них сп’янілий.
А думки рояться звідусіль:
Що з тобою? Як душа? Як тіло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
О 4-й у Бродах світає,
На околицях піють півні,
У дворі вже двірник підмітає
І помалу згасають вогні.
Хтось прямує з Франка до вокзалу,
І на площі здіймається стяг.
Ось останньої зірки не стало
Й заблистіли дахи на церквах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Січень і лютий уклали угоду:
«Нумо морозну вчинімо погоду!
Двадцять чотири ти нижче за нуль
Ртуть на термометрі, брате, занур.»
Віяла віхола снігом зі сходу,
Щоб долучитись і їй до угоди.
Вийшов з лопатою я біля хати
Те, що навіяла, повідгортати.
Он горобці прилетіли на вишню —
Купка сіреньких так пишно-препишно.
А на котлі дев’яносто тепла,
Віхола котика в дім привела.
Добра угода, і добре у хаті
Вірші дописувать, в січні початі.
Добра угода між січнем і лютим!
Чистим морозом довкілля закуто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Це дощ чи сльози твої
Щовечір хмари несуть?
Невже їм сниться, як ми
Удвох хотіли побуть?
Це плач? Образа твоя,
Що нею разиш мене?
Все рівно ж муки тягар
Кохання ввік не мине.
Якщо коханню рости.
Коли ж як в тебе… Проте,
Що значать краплі оці?
Твоє кохання цвіте?
В твоєму серці весна?!
Ти знаєш: в дивних квітках
І клумби мого жалю,
А в них — роса в пелюстках?
А, може, сльози твої
Дощем їх живлять?.. О ні!
Невже любив я себе,
А ти себе всю — мені?!
……………………………
Ті хмари плачуть, й без них
Квітки зів’януть, умруть.
Ті сльози серця твого
Любов’ю чистою звуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Ось за вікном пан-вечір оселивсь;
В оселі добрий жарт і балачки —
То то вертаються з походу козаки,
Тут їхній дух спочити зупинивсь.
Про битви, побратимів все слова;
Мед-пиво чарку пінно наповняє;
І чути, лугом як лунає
Звитяжців пісня-славонька нова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
У коліні річки озеро
Очерет
Заховав. Дощами, грозами,
Без джерел,
Є воно кістковим весело —
Щомомент.
Похилилось листя дерева
До води.
Прилітає птаха червнями
От сюди.
Щоб помріять трохи з берега:
То труди.
Як хвилює вітер дмухами
Голубінь,
Утомившись зливи рухати
Надструмінь,
То пернатки пір’я круглістю
Чинить тінь.
Надивившись аж прозорості,
Не гайда
Милуватись іншим простором
Ще вона:
Уночі, як дуже зоряно, —
Це їй дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
«Дон» комбайн ланами плине.
Не колосся — людський дух.
Ся стелити безупинно
Під циліндра каже рух.
В зернозбірнику безплідно,
Бо у головах — лиш гріх.
А начальник їхній гідно
Косам суне рваний міх.
Ріжуть ножиці приземно
І литки, і гомілки
В світлу пору і як темно.
Християнськості ділки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Зрання дощем
День постав.
В душу печаль
Він приніс.
Ридма ридав,
Не вгавав.
Землю студив
Холод сліз.
Грали шибки.
Грім жахав.
В небі шугав
Жовтий змій.
Десь одинцем
Пес скавчав,
Наче вловив
Смуток мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Доброго дня вам, дерева!
Львівські дерева без листя.
Березень сонячно-хмуро
Ходить по місту.
Доброго дня вам, львів’яни!
Кіборги,.. та без любові.
Ера нових технологій
Ходить по Львову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
То був не сон. У літні вечори
Гуляли ми щасливої пори.
Я тішився: ти поруч мене йшла.
Здалося, затишок любов знайшла.
До тебе і від тебе, мов на крилах,
Душа моя співала і летіла.
Чудовий час! Обоє, молоді,
Писали вірш цілунками тоді.
Зіркові промені й тепло з-над нас
Лились в серця, щоби вогонь не згас.
До тебе і від тебе, мов на крилах,
Душа моя співала і летіла.
То був не сон, та я збудивсь зі сну:
Хтось рвав любов оманливо міцну.
Я вгледівся вночі: в твоїх очах
Вогонь, що й не горів, давно зачах.
До тебе і від тебе, вже безсила,
Душа моя летіти не хотіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Пісню тобі заспіваю не я:
Все бо забулось і пісня моя.
Пісню, царівно, повір, й не співав –
Сором’язливість юнацьку долав.
І не кажи: “Був від серця мотив.” –
Те, що у серці, не відаєш ти.
Ніч у дворі, що вслухалась, сумна,
Знає і приспів, і серце одна.
Схоче – вона нагадає тобі
Трепет кохання, то слухай тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Стрічає ніч тебе вогнями
Далеких зір з безмежжя висоти,
Небесних арф сніжинками-піснями,
Святою тишею любови й доброти.
Стрічає, пригортаючи до себе,
Колише в ритмі вальсу, мов у сні...
Поглянь: вона всміхається до тебе,
Як ти, бува, всміхаєшся мені.
Під ноги стелить ніч кошлатий килим,
Смарагдовий од світла ліхтарів.
Неначе сніг несе тобі на крилах
Зимову ніжність і шовковий спів...
Ти просто неба – наче королева!
У білому, розкішному вбранні.
Ти – королева ночі в ніч грудневу,
А я – король, ввижається мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Ой, печіть, морози, сильно припікайте,
А ви, люті вітри, снігом присипайте,
Щоб водою криги ріки повпивались,
Щоб сади квітками білими пишались,
Щоб трава зелена сіялась лугами,
Щоб розлогі луки вкрилися стогами,
Щоб лісами ягід наплодили зливи,
Щоб широкополі колосились ниви,
Щоб од слив і яблук гілля повгиналось,
Щоб дерева листям-злотом красувались,
Щоб листопад землю обвивав руками,
Щоб поля й городи замело снігами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Світанкова роса заіскрилась
Край стежини, що з лісу веде,
В ній сонливість моя розгубилась,
По краплині в траві де-не-де.
Я вдихаю соснове повітря
І червневого сонця вогонь;
Вітерець, здоганяючи, витре
Прохолодою піт із долонь.
А туди, де народиться вечір
В геометрії дивних сузір,
Я планую дорогою втечу,
Мов із клітки роздражнений звір…
Ось лани і дзвінке жайвороння,
Ось дуби в напівтінях стоять,
Ще не зовсім шумливі спросоння —
Їх буджу, їм гукаю: «То я!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Ти не зважай на те, що я живу, –
Мені тебе щодня бракує:
Я хочу воду віднайти живу,
А всі її джерела – у тобі.
О, бризни з скелі струменем води,
Я їй підставлю руки, ноги...
Як спраглого, сліпця, мене води –
З тобою у пустелі я живий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Комашня прошила сосну,
І корі, і лубу млосно.
Дятел звідкись прилетів,
Він дрібноти захотів.
«Тук-тук-тук!!» — понéслось лісом,
Смачно пташці попоїсти.
Жуче, жуче, не втечеш,
Будеш харчем дятлу теж.
А тепер по насінини
Він пурхнув у глиб соснини.
Санітар і трудівник
Бити байдики не звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Колізей коштує скільки,
Індексе інфляції?
А подумати — невільно,
Хоч у жмені рації.
В парку, як вийти із ІЦ,
Горіла папіряка
(Смаколик компів і лице)
З якогось переляку.
Колізей чекає звірів,
Також гладіаторів.
Я Христу уже не вірю —
Славлю імператора.
«Ретіарію — дорогу!» —
Чути над трибунами.
— Ей, ти будеш проти нього?
…………………………………
М’ясиво порубане…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Мій батько вб’є мене за те,
Що я сміявсь з дурного.
Зі мною, вбитим, знай, пусте
Життя настане трохи.
Прещедра вбивствами війна.
Пора й мені війнути…
Проблема ж є: дурна вона,
Шкода аж посміхнутись.
На склепі висічуть моїм:
«Сміявсь з дурні — і вбито.»
Ще хочу бути в світі цім —
Геть «ха», берусь терпіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020
На вишні погнили собі плоди,
Вона росте моєї поруч хати —
Усіх наук святі, важкі труди
Пішли хвоста котячого шукати.
Алое, знаю, трохи помічне,
Щоб тілу збутись мертвих лейкоцитів.
Скараскатись ушкоджених нікчем,
Котрі в громаді, будь-чим тре` на світі.
Хабар підступний. Поки що ніхто
Не зміг його приборкати всесильність.
Остерігайсь! Не поглинайсь нуртом,
Що він створив немов добру могильник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2020
Білий вірш – як білий вальс,
Чистий і святковий,
Риму – танцю почуття –
Сховано у ньому.
Па рядка і па строфи
В прозі поетичній
Повнять смислу глибину
Й стилю віртуоза.
Серця порухом, пером
Ти пиши, чорнилом
Строгий, вільний білий вірш
В сукні та у фраці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Очі кольору каштанів —
Вечорові зорі —
Світять променем кохання
Ув осінню пору.
Янгол грає на сопілці
Юності мотиви,
Вітер шле вербовій гілці
Подув свій грайливий.
Листя дерева схилилось,
Як коса у тебе:
«Може, знак, — ми говорили, —
Розтлумачить треба?»
В келих приязні налито
Тільки теплі фрази.
Дай каштановості пити
Поглядом щоразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Я б нас як приклада вписав
В підручники з кохання,
Щоб, хто читає, добре знав
Всю практику прощання.
Бо ми прощались назавжди
Без слів, без сліз, без муки,
Бо досі чутно нам плоди
Сердечної розлуки…
Бо ми не грали ролі, ні:
Обійми, поцілунки…
Ми пили наших душ вогні —
Очей гарячих трунки.
Щоб кожен з нас незмінно знав
І вічність, й вись кохання…
Я б нас в підручники вписав
Як приклада прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Я думав: ти прийдеш.
Мої надії
Цнотливо цілувала темна ніч.
Я думав, що любов всесильна діє
І що між нас немає протиріч.
Я просто неба на мості кохання
Виводив спреєм меседжа тобі
І раптом без найменшого вагання,
Немов на образ твій, у парк побіг.
Я думав: ти ідеш…
Я й досі бачу:
Два серця в мерехтінні ліхтарів
На лавці обіймаються неначе
І гомонять без слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020
Ввечері чути: хтось стукає в двері.
Бачу: військовий. Помітно з манери.
«Прошу, заходьте, — цілую вустами, —
Прошу, не стійте отак біля брами.
Я зготувала духмяні помади,
І язичка пломінців канонаду.»
Килимом з Персії ложе заслала,
Гостя вином молодим пригощала.
Пальцями злегка торкалась до стану,
Бавилась, наче вводила в оману.
Потім — стискала-пускала зубами,
Губи і ротик вмивала струмками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Самотність — то найліпший стан речей,
Із нею так приємно бути вкупі:
Коли схиляється легенько на плече,
То решта світу погляд свій насупить.
Кому довіритись, якщо не їй,
І де, крім неї, відшукати ради?
Лише самотності, як подрузі, одній
Життєві загадай свої шаради.
Коли довкілля вимикає шум
Й найближчі розлізаються по норах,
Відкрий самотності нараз і серце, й ум —
Нехай утрьох вони собі говорять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
В морі жасмину
Повітря купалось,
Бавило подих,
Як спрагу вино,
З сонцем і тінню
Перепліталось
В одно.
Бджоли нектаром
Впивались чудовим;
Хтось для любові
Букетик нарвав.
Видно, од квітів
Кращого слова
Не мав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Таємничі,
Величаві
Надвечірні лісу лави.
На узліссі
Сумовито
Сосни сутінню повито.
Тиховійно
Прохолоду
У деревах вітер водить.
«Пу-гу! Пу-гу!» —
Полювання
Почалось ще до смеркання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
За вікном машини будуть спати…
В світлі бра за кавою розмов
Хтось із нас задумається знов,
А про що — не треба і питати.
Кожен з нас по-своєму філософ,
Кожен в корінь дивиться, де суть.
Тільки потім важко так заснуть
В світлі, що від бра спадає косо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Очима, чистими від сліз,
Руками, ніжними від праці,
І серцем, сонячним, без гріз,
Фальшивих масок, декорацій,
Любовно проти злого дня —
Ескізу сірого нещастя —
Й наживо, в пристрасних вогнях —
Молись красою, що не вкрасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2020
Я в золоті кохаюся твоїм,
У листі, що з дощем шумить у кроні.
Даруй мені, очима барви їм —
Оранжеві, і жовті, і червоні.
Ти заховай в собі мою любов,
Щоби весна не звідала про зраду,
Бо я себе дещицю віднайшов
В елегії твойого листопаду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
You have no time.
Don’t you feel it?
Your life is flying by…
Perhaps a day or some fast days
Are left
And you will… die.
Believe:
Before you hear the Death,
Its knocking at your door,
You’ll see what you’ve had time just for
And want to live once more.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891657
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2020
Хто це, хто це прямо в ліс
Капустину он поніс?
То зайчаток татко
Прибігав на грядку.
Пристрибає ще не раз,
Бо вже стигне морква в нас,
Вуханям-малятам
Треба підростати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Спитай мене – скажу: “Не знаю”,
Зустрівши, тихо знов зітхну...
О, не питай мене, благаю,
Навіщо я любов ховаю,
Бо й сам я не збагну.
Як жаль, що, глянувши ув очі,
Ти знову ніжно промовчиш,..
А потім довгі-довгі ночі
Все сльози ллєш свої дівочі,
І мучишся, й не спиш...
Пробач... Та серце так тривожно
У грудях піснею бринить
На кожен згук, на порух кожний...
Його, невгавнеє, не можна
Й на хвилю зупинить.
Ні-ні, не знаю я напевне...
Себе примушую... й боюсь...
Хоч, може, десь в душі буремній
Од себе й Господа таємно
За тебе і молюсь...
Хоч, може, й пристрастю палаю,
Із дня на день на тебе жду...
Спитай мене – скажу: “Не знаю”.
О, не питай мене, благаю,
Бо слів не однайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Перший промінь кинувся в безодню
З мли, або з первинної зорі, —
То Творець всюдипроникним зондом
Всесвітом надвечір загорівсь.
Архітектор вивірив всю схему:
Безліч точок, ліній та фігур.
Тайну креслення сховала темінь.
Промінь ув історію пірнув...
Від Едему через Рим в сьогодні
Дивиться транзитом вічний Бог.
Промінь досягнув до дна безодні.
Восьмий день — для творчості тривог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Цей світ такий — і так в΄язниця,
А я із неї в глибшу вліз,
А з теї в тяжчій опинився.
І де, скажіть, блага тут вість?
Мене стихії прикували,
Знання ковтнуло назавжди,
І соціальність ям немало
Мені копнуло й мовить: «Йди!»
Одно, що тішить, — цуцик Цербер
Десертно в΄язня ізжере,
Йому насититися треба,
Та всюди м΄ясо застаре.
А Соломон дає ще раду:
Свобода шиє рушники
Для остаточного параду,
Хоч вік тюремний надтривкий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2020
Білявонько, кучерики най пестить вітерець,
У наймодніших зачісках він – істинний знавець.
З повітря теплі стрічечки листопад заплете
Й за вушко струсить листячко кленове золоте.
Русявонько, волоссячко за вушком пришпили
І вітерцю — най цьомає — ти шийку оголи…
А як захочеш ще чогось для більшої краси,
То у фризорки осені поштиво попроси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Підгляну, як лягатимеш у ліжко
У білих трусиках і маєчці вовняній,
Як ковдрою укриєшся ти ніжно
І як заснеш, щаслива від кохання.
І думку, що про тебе, понесу я
Додому в серці і засну щасливий також,
І про побачення у ніч оцюю
Нам далі буде сон розповідати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Дві ворони прилетіли
І на крону клену сіли.
«Кар-кар-кар!» — луна з-між листя
Так красиво, так врочисто.
Листя — вниз, вони — угору
Й полетіли десь з-над двору:
Листопад не до смаку їм,
Дві ворони весну чують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Чи то річка, чи осика, чи моя любов
Хвилювалась, шелестіла, плакала немов.
То надвечір літній вітер бережком гуляв,
Він докупи в серці тугу з піснею зілляв.
Як мало треба для кохання —
Два серця, як одне,
Але для нас оте єднання
Було чомусь складне.
Ой, течи, грайлива річко, — вдруге не ввійду:
Я її й свою — дві долі — разом не зведу.
Може, прийде на розмову нелюбов моя,
То ти їй не зізнавайся, що я тут стояв.
Серед ночі світить місяць ліхтарем до ніг,
Наче каже: «Ваші зорі я б з’єднати зміг!»
Та йому не йму я віри — вітер-панібрат
Компонує в грудях ноти на самотній лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Смарагд лугів, як килим,
Нам стелиться до ніг,
І на небеснім схилі
Спиняє сонце біг.
Серцями, мов за руки,
Збираємо квітки
І, як ознаку злуки,
Сплітаємо вінки.
А вечір вже туманом
Роситься у траві,
І ніч любов застане —
Ажур на голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Тайга. Ведмеді-ведмежата
Чекають кедра, щоб упав.
Бо добре лазати, стрибати
По ньому, зваленім, бува.
Вже тиждень, як весняне сонце
Горить без вітру з-над степів.
Без дмища не гро-грохне. Конче
Потрібно, щоби прилетів.
Та раптом сніг із хмар, що з тундри,
Тваринам свято зіпсував.
Сховались бурі. Білим мудро
Просити лому. То ж зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
У Римі на форумі бавляться діти,
Воркує голубка, шумить листопад.
Я йшов поруч нього у справах, помітив:
Сенатор спішить на сенат.
Торгівля дала чималенький прибуток,
Що треба в загарбницькі влити статті.
Патрицій, колег освятивши салютом,
Узявсь терезить золоті.
Сто тисяч монет надійшло з Карфагена,
Котрому збули кораблями телят.
Пунічна війна... О, то ціла система!
Сицилію хоче сенат.
Ці гроші поклали віддать легіону,
Що першим повинен вступити у бій,
П΄ятірці найкращих. Тепер аж до скону
Військові триматимуть стрій.
Старійшини раду вчинили про острів,
Ще греків не знали, та вже стратегем
Придумали з людського доброго зросту —
Убити. Без жодних дилем.
Минає четверта доба вже сьогодні,
Як римляни міряють вдалий похід.
Володарі владою вічно голодні —
Аж крапає з кровію піт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Ах, все скінчилось:
Тепле літо,
Зозуля в лісі не кує,
Холодні дні, зів’ялі квіти,
Лиш вітер сіть в гіллі снує.
Ах, знову осінь
Б’є у шибку
Пожовклим листям самоти,
Гарячих спогадів не видко
І не вчащаєш більше ти.
Ах, незабаром
Прийде грудень
І чепуристі снігурі
В червоних шаликах застуди
Сидіти будуть на дворі.
Ах, ти вдягнешся
В білу шубку
Й таки відвідаєш мене.
Ах, як прекрасно жити, любко,
Життя прекрасне і чудне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Я порвав світлину, де ти і я.
Тебе ніколи не звав “моя”.
“Ти забудь мене!” – твій сердечний крик?..
В містечку – ніч, і у ній я зник.
Ти, можливо, тужиш. Тебе у сні
Учора Бог нагадав мені.
І волосся чорне, й красивий стан...
Таки десь взявся між нас обман.
Я б те фото склеїв, якби знайшов,
Тобі б пробачив твою любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Wie einsam gibt’s im Zimmer, dort ist niemand:
Das abendliche Licht fällt an die Wand,
Die stumme Stille füllt den Raum aus,
Als wie sie meine Einsamkeit verstand.
Jetzt freuen keine Träume und Erfolge,
Erinnerungen helfen mir gar nicht.
Es scheint mir, gegen mich verschwur sich alles
Mit kalter Unbekanntschaft über dich.
Der freche Wind bewegt die kleine Blätter,
Vom dichten Regen wird die Nacht gestört.
Ich starre in die Finsternis und wieder
Und suche deine Silhouette dort.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2020
Сонечко хилиться до небокраю,
Нічку гукає у дім,
Дуже втомившись за день, засинає,
Щоб відпочити усім.
Й ти пригорнися до подушки, кицю,
Вічки заплющ і засни.
Хай тобі казочка гарна присниться,
Хай завітає у сни.
Зіроньки сяють і жовті, і білі,
Тільки на них не зважай,
Бо стережуть твого затишку хвилі —
Солодко спи, засинай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Вітрильник мій плине до острова Лесбос,
З панянок усіх там найкраща — це ти.
А біло-рожеве незаймане небо
Для мене відкрило кохання порти.
У кралі моєї достигнули айви
І синій тріщить виноград у саду.
Не думай, що подружки пестощі зайві:
Удвох ви мене доведіть до ладу.
Напнуто цілунками пружне вітрило.
Голубтесь, голýбтесь, а я подивлюсь.
Без введень стогнати, спокуслива, мила,
Мене, пишногруда, й терпіти примусь.
Читатиму вірші Сапфо, де античність.
Ви бавтесь, ви бавтесь, а я підожду.
Я згодом по черзі усю фантастичність
У ваших вагінах бездонь віднайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020