| Сторінки (3/235): | « | 1 2 3 | » |
*присвячується моєму коханому чоловікові
** навіяно віршем Аленушки Легкой "Ты мне нужен любой"
Ти потрібний мені - у сніги, і в дощі і у зливи,
У нестерпну жару і в усі найлютіші морози.
Ти потрібний мені - і сумний просто так, і щасливий,
Коли радість в очах, коли в них ти ховатимеш сльози.
Ты мне нужен когда ты один, и когда с тобой сотни,
И в момент неудач, и когда покоряешь вершины.
Ты мне нужен любой - и усталый, и злой, и голодный,
Раздраженный, смешной, иногда молчазной без причины.
Ти потрібний мені, коли хочеться йти і стояти,
Коли вогник в очах, і коли в них сховається втома.
Ти потрібний мені, ти мій компас на цій земній карті,
Біля тебе лише відчуваю «нарешті я вдома».
Ты мне нужен любой – и в нарядном красивом костюме,
И небритый порой, уходящий в рабочий забег.
И весь мир для меня только рядом с тобой не безумный,
Ты мне нужен всегда, мой любимый родной человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Не витирай з моєї скроні сліз,
вони сьогодні котяться від щастя.
І вечір вмить світанком переріс,
і промінь гріє ніжністю зап'ястя.
На смак і запах - все таке живе!
таке моє, що тільки б не зоміліти!..
І вся печаль у безвість відпливе,
і птахом в небо хочеться злетіти.
І ти не руш мою солодку мить,
я півжиття свого її чекала.
Нехай сльоза на скроні забринить,
щасливих сліз у мене було мало.
Та я сьогодні плачу і сміюсь,
сміюсь і плачу - скільки хватить сили!..
Світанок в вечір миттю переллю,
аби з тобою вічність бути, милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2017
Ти застигнеш солодким криком...
на вустах рівно "десять" ночі.
І колись я навчусь, я звикну,
чути в тиші твоє "я хочу"!...
І колись я пробуджу спокій
у твоїй зашкарублій шкірі...
А сьогодні давай півкроку
ми між нами залишим, милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603588
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.09.2015
Пробач мені, солдате на війні,
що я сиджу собі в затишній хаті,
коли тобі в степу щодень вмирати
і чути смерті кулі навісні.
Пробач мені, герою без прикрас,
що ти пройшов страшні пекельні кола,
тоді як я не бачила ніколи
що робить смерть в бою в негожий час.
Пробач мені, ти ж чийсь єдиний син, -
моє життя не знає чорних буднів,
тоді як ти виборюєш майбутнє,
а ти такий сьогодні не один...
Пробач мені, для когось ти весь світ,
твоя кохана вимолить спасіння,
тоді як в мене вже нема терпіння,
а ти стоїш, гранітний живопліт.
Пробач, незламний воїне, мені,
нема на що мені корити долю,
і я лише проситиму: "Доволі!",
та цього надто мало на війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603586
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2015
Запитай востаннє, чи люблю
а чи серце туга обійма.
Свіжістю гірського кришталю
нас стирає пам'ять жартома.
Нас не пригадає навіть сон,
навіть ніч зимова крізь вікно.
Я тепер доросліша на тон,
а що було, - сталося давно.
А що було? Злива затяжна.
Хворобливе зіткнення очей.
Ти в мені - як в рік одна весна,
як єдина зірка крізь ночей.
Те, чого ніхто не повторить.
Тільки пам'ять зрадить як колись.
Ти - як все життя, і ти як мить.
Вже її не буде, подивись...
Іншу стежку маємо пройти,
і сліди змиває від дощу.
І того, що вже ніколи ти...
Я тобі нізащо не прощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594141
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2015
…Чи сказати мені, що цей день міг би просто й не бути,
Перекреслений, - чи! заштрихований кимось в пітьму.
Наші руки могли сильні бурі життя розімкнути,
І ніхто б не віддав моє серце назавжди йому.
…Чи безмежний туман приховав би сліди ще вчорашні,
Закороткі сліди… Чи! пройшов би хтось інший по них, -
Ти не зміг би пройти й на півкроку до мене безстрашно,
Ти цю відстань, повір, подолати би просто не зміг.
…Чи зачовганий день, пустослів’ям знівечений вміло,
Навіть сонця тепла на цю безмір для всіх не стає.
Чи одне б тільки «чи!», і я, мабуть, тебе не зустріла б…
Але це не про нас. Адже ти відтепер в мене є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2015
А ти прийшов… Не з першим падолистом,
Не з другим снігом, і не навесні.
А ти прийшов, - і вже бракує кисню,
І так у грудях трепетно мені!..
Ти ж навіть не здогадувався, знаю,
Як я тебе чекала стільки літ.
І стільки часу спала, й оживаю,
Коли в твоїх очах мій цілий світ.
І так той час здається одноденним:
Від сходу сонця захід й знову схід.
Мені до тебе пусто було й темно,
Й усе змінив раптовий твій прихід.
Які смішні і схожі всі щасливі,
По-різному нещасні, без умов.
…В моє життя, де засухи і зливи
Одного дня це сталось, - ти прийшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2015
А знаєш, наша відстань – два рядки,
Хоч час давно промчався ешафотом.
Мені не було добре так ні з ким,
Та тільки-от цікаво зараз: хто ти?
Ховатися від щастя – дивна гра,
Де правила, либонь, усі відсутні,
А може, нам вже здатися пора,
Під звуки завороженої лютні?
Ми зможемо здолати дивний страх,
і хто би й що про нас тепер не думав…
Коли щось більше криється в очах,
То хай хоч божевільна, хоч безумна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2011
Мы похожи на тех, кто встречается в поздних романах,
Не жалея себя провожая в пути поезда,
Кто читая на слух мудры строки Халила Джебрана,
Так бессовестно лгут безвозвратно прошедшим годам.
Редко смотрим в глаза, будто страшно вернуться наружу,
Обращаясь друг к другу на это холодное «Вы».
Посвящаем стихи непонятным вещам, так ненужным,
Подпадая в прицел безуспешной рутинной молвы.
Только время бежит, и угнаться за ним не под силу,
Эти письма уйдут в след бегущим ночным поездам.
Мы, читая на слух эти строки Джебрана Халила,
Понимаем одно: нужно верить, молиться и ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2011
Скажи мені, що хочеш помилятись,
Що то не ти мені відрадив ніч…
В моїх думках непрохані дебати, -
Прошу, мовчи. Благаю, не каліч.
Бо сни не нам давно себе довірять,
А де вона – там, може, скажеш, рай?
Той погляд твій – крижинами по шкірі…
Як хочеш – йди. Лиш ним не добивай.
Чого в чужих очах знайшов прихисток?
Хіба в моїх змілів той океан?
У руки їй віддам опале листя,
Та прийму все. Чи правду, чи обман.
Я ж бачу як шукаєш підсвідомо
Відмінності у рисах наших лиць.
Невже її рідніше – незнайоме?..
Завершую цей раунд. Зупинись.
Чому тепер мої не грієш руки,
Наблизитись не можеш хоч на герць?..
Невже вона спинила рівні стуки
Таких колись закоханих сердець?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2011
Втамуй мій голод чорним ціанідом,
Щоб на губах залишилась піна,
Щоб мрії розпорошились болідом,
А душу аби ніжила весна.
На добру пам'ять знов розсипся градом,
де небо розтікалось від дощу,
а я горю солодким листопадом…
Перегорю.
Відтану.
Відімщу.
Впаде на землю блискавок дарунок,
А у мені ще тліє теплий слід…
Переживу голодний поцілунок, -
Отруту.
Суміш ртуті.
Ціанід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2011
Нехай не спить нескошена трава,
Щоб завтра знову злегка ороситись,
Щоб стежкою податись у жнива
І вирвати комусь на спомин квіти.
Вдихаючи солодкий аромат,
Що вплівся у напівнебесний трунок, -
У думці повертатися назад,
Вустами малювати візерунок.
Стопою відбиваючи сліди,
Де зорі непристойно цілувались,
На мене у едемі підожди,
Бо там не сплять святі високі трави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2011
Ось так-от просто… Жменька слів
Залишиться на світлий спомин
Від наших справжніх почуттів,
Як від дощу нічний відгомін.
Без пересудів, дорікань,
В друзки розбитих мрій жорстоких.
Від наших зболених питань
До відповідей кілька кроків.
Гарячим серцем прихились,
Візьми бодай за зимні руки.
Ми вже з тобою відбулись,
Немов гітари перші звуки.
Я ж не прийду. Не проклинай, -
Як до зірок – то через терни.
Ця жменька слів – то водограй,
то як живі гірчичні зерна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2011
Невже не нам історію писати,
А тліти десь віками в небутті?
Обв’язуючи душу целібатом,
Робити вигляд, наче ми святі.
Спасати честь бездарно, як Варава,
І на чужій зронитись борозні.
Для чого нам така невдячна слава, -
Ми в ній такі бездарні і смішні.
Останні крихти в когось відбирати,
Спокійно спати на сирій землі…
Невже не нам історію писати,
Бо ми такі мізерні і малі?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2011
Посічене обвітрене волосся,
Тремтить ще поцілунок на вустах.
Зустрітися для чогось довелося,
Та це пусте. Повірте, це не знак.
Пройде холодним маятником знову
По колу від початку до кінця.
Немає в світі вічної любові,
Що так надовго тримала б серця.
Спиніться. Промовчіть. Прошу – ні звуку!..
Тих мрій неопалима купина.
І просто відпустіть холодну руку,
Бо вже мені самотність не страшна.
Тремтить ще поцілунок. На прощання…
Нічого не порадить хитрий час.
Немає в світі вічного кохання,
Що так надовго мучило би Вас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2011
Заходить сонце десь в твоє плече,
Коли думки неспокій обпікає.
Весна мені принесла в серце щем,
Який в собі щодень перемагаю.
Якась чудна приталена любов,
Що так нещадно рве безплідну мрію.
І сила найцінніших молитов
На лезах продиктує: «Я зумію».
Приходить вечір. Ніжний передзвін.
Я викорчую смуток за золою.
Заходить сонце в тил моїх колін,
Як жаль, що я тебе не заспокою…
Відлунює в тобі моя хода, -
Це все, здається, так несправедливо…
Була в мені засуха. І шкода,
Що мусить закінчитися ця злива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2011
Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть, нескоро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
Від погляду до погляду – сто миль,
А в нас колись було уже минуле…
Якщо я вже забула дикий біль,
То де гарант, що з ним тебе забула?
Що шепотом до тла свого в’язким
Не буду про розлуку жалкувати,
Якщо не було добре так ні з ким,
То, може, варто ще раз спасувати?..
Розкиснути, зітліти, пронестись
Одним важким бажанням й ним згоріти.
Якщо було минуле вже колись,
То чи тепер не буде нас боліти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2011
Не більше й не менше – ще десять хвилин,
Ще жменя не скурених кимось цигарок,
Сім принципів, факторів, функцій, причин,
Ще кілька невипитих ромових чарок,
Заламаних в вікнах байдужих пожеж,
І хвойд недоступних застелені ложа.
Залишаться вічністю тисяча меж,
І тіней не наших тривожна сторожа.
Не менше й не більше – ще десять злих душ,
Питань надвідвертих в чистилищах суду.
Й щасливчиків долі їх зірваний куш,
І лекцій із серії «трохи абсурду».
Ще десять сторінок до злого кінця,
Прострочених й затхлих чиїхось ілюзій.
Ще кілька ударів, що зроблять серця
До фрази німої: «Тепер просто друзі».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254095
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2011
Синхронно дощу хочу впасти асфальту на руки,
Щоб ти вже не зміг в переходах мене зупиняти,
Щоб очі не видали сивої злої розпуки,
А губи щоби не змогли про усе промовчати.
Під дихання нот, що вдаряються звуком до клавіш,
Коли музикант зачаровано тане в пасажах...
Я б зникла у них. І ти, мабуть, про це добре знаєш,
Бо губи мої вже ніколи про це не розкажуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Просто остання зірка хоче скотитись з неба,
Просто холодний вітер вже перемив кістки,
Просто схилились в смутку знову обабіч верби,
Просто зустрілись, мабуть, зовсім не в ті роки.
Просто щаслива казка зринула водевілем,
Просто німі акорди десь у чиїйсь душі,
Просто солодкий цукор перемішався з сіллю,
Просто промовчать губи, що розкажуть вірші.
Просто несмілий шепіт вголос озвучить правду,
Просто нестримна злива виб’є шляхи круті.
Просто моє «ніколи» вже не замінить «завжди»,
Просто зустрілись, мабуть, зовсім чомусь не ті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2011
У душу ще тобою задощить, -
Проходять днів бездонні ешафоти.
Очей чиїхось іскорка навпроти
В тобі ще мною думку спопелить.
Затихне раптом спраглий буревій,
Причин одних розв’яжемо лаштунки.
І вуст чиїхось теплі поцілунки
В тобі ще мною зіткнуться у бій.
Спливе усе, що чахне, наче я,
Як навіть спогад зірветься в безодню,
І рук чиїхось доторки холодні
В тобі ще мною видадуть ім’я.
Ще задощить… А може, навіть й град
Площину серця вигаптує біло.
І десь когось душа укупі з тілом
В тобі ще мною тихо відболять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2011
Чи це має вагоме значення,
коли полем простягся пирій?
А я згадую наші побачення,
Хоч давно ти під гаслом «не мій».
Лічать, хворі безумством, акації
Плин останніх щасливих хвилин.
Не повірила б в реінкарнацію,
Хоч давно ти незмінно один.
Ще попереду сотня невтрачених,
Нерозораних кимось надій…
Чи це має вагоме значення,
Що в душі ти завжди будеш мій?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2011
Жаль, що я не мороз, щоби вкрити собою всі шиби,
Не холодна роса, що зникає в полу'день з трави,
Не захований скарб, що, я певна, ти все-таки б здибав,
Жаль, що я не туман, який землю усю б оповив.
Мені дуже шкода, що убила твої сподівання:
Я не твій корабель і пора відплисти за лиман.
Жаль, що я не весна, що цвіте свіжим цвітом кохання,
А лиш пригорща сліз, що стікають до змучених ран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
У серці лиш осколки від пляшок
Того вина, що ми пили й п’яніли.
Казав: «Вона найкраща із жінок»,
Хоча вона того і не хотіла.
Не мріяла про погляди у слід,
І рідко озиралася в минуле.
Коли не танув лід, холодний лід,
То що їй ті, кого вона не чула?
Мабуть, хтось ненавмисне знов прирік
Закрити очі й бути за спиною.
Казала: «Він найкращий чоловік»,
і була просто з відчаю собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2011
Цокають годинникові стрілки,
Стигне щойно зварене глясе,
Гнуться від вишень доспілих гілки,
Ходить перехожий по шосе.
От червоне світло світлофора:
Майже переходжу. Ні, стою.
Цокають бруківкою підбори, -
Я ще трохи часу виграю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
Блеклые глаза пустой толпы,
Длинное молчанье, кратки взгляды,
Вновь следы измученной стопы
Что-то говорят, мол, так и надо.
Тонны асфальтированных троп,
Лица с перепачканным сомненьем,
Мощный и хронический озноб, -
Наши нераскрыты преступленья.
Пульс последних сладких метастаз,
Пятна пожелтевшей старой злобы…
Кто-то проживет всю жизнь за нас
В мире, где остались небоскребы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249808
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.03.2011
Намалюй мені світ, де не було би місця для болю,
Без обірваних фраз, апогею нікчемних надій,
Де пройшлася б любов поміж нами легкою стопою,
І у серці моїм втамувала би сумнівів бій.
Щоби сльози твої висихали росою під сонцем,
Не питай чому так, - я рукою вуста затулю.
Бо усі ці слова виїдатимуть душу, як стронцій,
А зігріє одне недоказане слово «люблю»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2011
… Босою душею по стерні.
Дивні тліють в далеч смолоскипи.
Я пройшла по гострій борозні,
Де тепер цвістимуть влітку липи.
Стане непорушним постулат
Штормового дивного затишшя.
Краще повертай собі назад,
Де тобі цвістимуть рясно вишні.
Вічності безлика пустота,
Я – останній звук. Не перечеркни.
Хай тривожно сповідь проліта,
Де колись пожовкнуть наші клени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2011
Пахнуть знову оці відшліфовані в дощ тротуари,
Скоса сонце сумне піднімає промінням світанок.
Суне будень німий, мов відгомін страшної примари,
А глибокий туман, як парфуми старих куртизанок.
Не смішними здались, потускнілі роками, судоми,
В задзеркаллях очей відкриваються грішні пороги.
Як цигарок димок, так і ми закружляли у втомі…
Й кладовищами мрій тротуари встеляються в ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2011
Пригадується знов той щедрий дощ,
І блискавок непроханий кортеж.
Я була обережною. А що ж…
Хіба та обережність не без меж?
Проста, сором’язлива, не твоя,
Ще вірю у примарність власних мрій,
Коли на пам'ять маю лиш ім’я –
Близький, один із кращих, і не мій.
Двомовні й без’язикі невпопад
Ховались під прихисток парасоль.
А то було в холодний листопад,
Під музику в тональність «мі бемоль».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2011
Наче в заклятім колі ходять бездомні рими,
Наче собі притулок їм не вдалось знайти, -
Так, як і ми з тобою стали тепер чужими,
Плачуть самотні іви. Йдуть не до нас листи.
Вчора неначе червень нас прирікав на дотик,
Цвітом вишень і яблунь тьмарив усі думки, -
Нині ж бо я шукаю очі твої із сотень,
Зімкнутий уст неспокій, лагідний жар руки.
Наче підбиті зорі – мрій несміливий стогін,
Наче востаннє разом йшли ми по манівцях, -
Так, як і нам вклонялись трави шовкові в ноги,
Плачуть самотні іви. Збігло все до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2011
Чому ви жорстокі, заплакані дні?
Хіба й так не видно, як гірко мені?..
Навмисно ви сипите гучні слова?..
Від них розкисає моя голова...
Жорстокий. Та ні, все природно... Проте
Ще досі від холоду в душу мете
Болючий обман. І зрадлива печаль.
Мене добиває від спогадів жаль...
Не йдете? Не знаю, не знаю чому
Все краще залишилось тільки йому.
Забута моя половина життя,
З якої не висохли ще почуття.
Смієтеся? Грішно вам, дні у сльозах,
Шукати покари в моїх помилках!
Нема каяття... А за що, хай там грець?!
Це тільки в мені ще не повний кінець...
За що ви? За що?.. Не будила я сну,
І вашого розкладу теж. Не збагну
Чому лиш у мене украли усе?
І хто мені знову це все принесе?
Ви лиш не судіть!.. Ви, заплакані дні...
Чудово вам видно, як гірко мені!
В свідомості – штиль, а у серці – гроза.
І, наче на зло, протікає сльоза,
Що викриє все, що тримала в собі
Й нізащо, повір, не сказала б тобі.
А далі би жила в обманливих днях,
І знову тонула б в солоних сльозах.
Ви, дні ви мої! Ви заплакані дні!
Верніть що по праву належить мені!
Не сійте обману, і замкнутих зрад,
І вже не давайте відомих порад,
У купу одну все життя не в’яжіть
І йдіть вже від мене! Назавжди... ідіть.
Впустіть на свій обрій проміння ясне,
Що врешті тепер обігріє й мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2011
Вы так далеко, что в ушах рассеклись километры,
Я целую жизнь не смогу отыскать Ваших глаз.
Я в прошлом – огонь, но сейчас я лишь горсточка пепла.
Найдите меня. Я устала так долго ждать Вас.
Устала вдвойне от нарочных напрасных волнений.
Вы будете ждать как всегда. Но меня ли, меня?
И только эскиз на стенах возрождающих теней,
Как пепла метель, как последняя горстка огня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2011
Повертайся назад. Біжи.
Догорають байдужі зорі.
Я не знала, що ти чужий,
Замість того, щоб бути хворим.
Зачекався старий маяк,
Не доходять пляшки з посланням.
Я забула б тебе… А як?
За твоє, що «не ти остання»,
За несказану сотню фраз,
За безжальне твоє «не можу»,
За побачення двох не нас,
І за ніч не прожиту кожну,
За мовчання моїх шухляд,
За глухий телефонний провід,
І за біль нерозкритих зрад,
Почуттів смертоносний овід.
Повертайся назад. Туди,
Де за мною нестерпна суша.
За буйками нема води,
А вертатися я не мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2011
Не найкраще танцюю танго, не найкраще пишу вірші,
Не з елітного першого рангу, і ненавиджу часом дощі.
Не готую борщу й лазаньї, не ховаю своїх образ,
І давно вже не в тому стані, що усіх наближає час.
Не будую твоїх ілюзій, не найкраща в чужих очах,
Не причина у тім, що друзі, а причина у тім, що страх.
Не найкраща в твоєму ліжку, і давно не терплю цих ран,
Не кохаю тебе, а трішки обгортаю себе в обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2011
Не кажи, що немає Бога,
Не кажи, що за себе сам.
Якщо хочеш, то просто в ноги
Тобі серце своє віддам.
Не кажи, що зрадлива врода,
Не кажи, що любов – тюрма.
Якщо хочеш, я спалю воду,
Хоч вогню вже давно нема.
Не кажи, що не маєш віри,
Не кажи, що пусті слова.
Якщо хочеш, торкнуся шкіри,
Щоби бачив, що я жива.
Не кажи, що усе минає,
Не кажи, що вже тлієш сам.
Якщо хочеш, зречуся раю,
Та тобі всю себе віддам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244930
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.03.2011
Я запалю свічу, що давно вже заплакана воском,
Хай горить в Твою честь, і ніколи у серці не гасне,
Хай відлунням у нас – в українцях – звучать Твої кроки
І безсмертні слова, що Ти в спадок лишив нам, Тарасе.
Не вернути тих днів, де Ти жадно боровся за волю,
Але спогад про те у історії закарбувався.
І забути Твій глас «Заповіту» собі не дозволю,
Як і Ти не дозволив забути Вкраїну, Тарасе.
Проронивши свій світ по засланнях, полонах і тюрмах,
Ти зітер сто границь поміж нами, Тобою і часом,
Хай зникає зла тінь із народу Твого рабства й глуму,
Ти ж для нього зробив надможливе, великий Тарасе.
Я запалю свічу. Хай горить, наче фрази пророчі,
Ти живий у серцях. Ти – герой, що завжди не здавався.
З рушників на стіні усміхаються з ніжністю очі, -
І це, мабуть, той знак, що Ти тут своїм духом, Тарасе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2011
Нема новин. Нема дощу і спеки.
Ефект не той. Відсутність небезпеки.
Хронічний дощ. Опісля нього – суша.
Вологий біль мікстурою на душу.
лИбонь, не я. Та це хіба важливо?
Ловлю твій слід. Щоб знов не змила злива.
Юрба думок. Та вже не про кохання.
Ймення не те. Либонь, не я остання.
Солодка сіль. Нема шляхів натомість.
Я знов не я. Не бійсь, я – невагомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2011
Затирається слід, що зробила колись в твоїй долі,
я навшпиньках ще раз пробіжу по тендітному краю.
Ти ж мені крила дав перед тим, як ти дав мені болю, -
ти в мені ще живий. За тобою я досі страждаю.
Не кидай вголос фраз, не даруй мені пафосно квітів,
просто тихо прийди, обіймаючи знов мою спину.
Я навшпиньках ще раз пробіжуся по краю тендітно, -
ти в мені ще живий. За тобою і досі я гину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2011
Залиш мені на вечір два квитки.
Питаєшся куди? Та не важливо…
Спустошують мене бридкі гудки
І тиша, так безжально норовлива.
Забудь, що все стирає спрагла ніч:
Я їй давно не вірю. Як і в тебе.
Питаєшся за що? Не в тому річ…
Ти всі мої ілюзії занедбав.
Не варто оглядатися. Втікай.
Я ж сильна – і стерплю чергову втечу.
Питаєшся для чого? Не питай…
Лиш два квитки залиш мені на вечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2011
Не знаю, що й сказати… вже простіть –
Ви влучили у центр мого тяжіння.
Це буде не завжди так, - а на мить,
І треба тільки крапельку терпіння.
На різному відгомоні доріг,
При відблисках бруківки в час негоди –
В собі несли прихований свій гріх,
А я була для чогось та й не проти…
Не сковуючи вільних моїх крил,
Що так давно в лету не знали щастя,
Коли в очах тремтить солоний пил,
і плакати яким тепер не вдасться,
Ви знову заховали щось… На знак,
Я мовчки присоромлено і просто
Зніму напругу дику «на ножах»,
І все пусте, а втім я Вам лиш гостя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2011
Непомітно вогонь на долонях до попелу чахне,
На друзки всі слова розлітаються десь в тишині,
І мовчання моє розбивається глухо до кахлю,
Та всередині, - там, - вже кричати хотілось мені.
Запитай у бескид про, оголені смілістю, фрази.
Поміж них знов застиг присмерковий світанок до скла.
Чи я мучусь ще? Так, адже досі ми тлієм не разом,
І назовні я злюсь, та в душі вже не тримаю зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2011
Буревій у думках – мені вже все одно,
Серед снігу я літом назвуся.
Ти відбувся в мені, це було так давно,
Вже не страшно тепер. Не боюся.
Я собі прикриттям проти правил вини,
Проти днів і ночей воювала.
Забирай цілий світ, та моє поверни, -
Ти ж ніколи не був канібалом.
Дикий сміх – це й усе, бо мої почуття
Щось аж надто високе для тебе.
І не мрію, облиш. Вже нема вороття.
Я зцілилась ефектом плацебо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2011
Покажи мне короткий путь,
Я устала ходить кругами.
Эти знаки тупые врут, -
Они стали для нас врагами.
С пожелтелых краев страниц
Я считаю изрядно пятна.
По пути миллионы лиц,
А кто он – так и не понятно.
Ничего от тебя не жду:
Из души лишь покой наружу.
Этот путь, будто рай в аду,
Только он-то и мне не нужен.
Не спеши замедлять свой ход, -
Оправдать не удастся бремя.
А по мне, - каждый день за год,
Ну и что может значить время?..
Укради два мгновенья. Пусть
Хоть глазами увижу грезы.
Покажи мне короткий путь,
Я устала ходить сквозь слезы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236729
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2011
Я любила тебе любити. Егоїстка ти скажеш, не так?
Вже не тягне тепер магнітом твій міцний на спині кулак.
Не лишилось ні сил, ні болю. Відпусти у загублений вир.
Я ніколи тобі не дозволю так любити, як ти любив.
Ти мене розпустив по світу – в різнобій на усі голоси,
А слова – то лишень москіти, тож мовчи, більше не проси.
Вже давно позривали жадно із колодок чужі замки,
Де ховались обман і правда, особливо обман бридкий.
Замість каменів – сталагміти, не дивуйся тепер чому
Я любила тебе любити, запроторивши рай в тюрму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2011
…З нетерпінням чекатиму березня,
перших променів, перших бруньок.
Щоб душа відродилась й воскреснула,
Мов вогонь щойно згаслих свічок.
За тридольним і дуже прискореним
Перших ластівок серцебиттям,
Я залишусь на зло всім нескорена,
І нежданим для всіх вороттям.
Я покірливо буду дивитися
У порожній ранковий туман.
А в руках будуть грітися китиці,
Ще учора загоєних ран.
Хай і хочеться впасти навколішки,
І насипати в рот бузини,
Я на зло даруватиму посмішки,
Й з нетерпінням чекаю весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Я мріяти, напевне, вже не вмію,
Щось тріснуло у замкнутій душі.
То був короткий приступ ностальгії
І краще більше й слова не кажи.
Вертайся у свою зимову казку,
Лиш спокою мені, благаю, дай!..
Не видержу чергової поразки,
Що знову прирікатиме на жаль.
Не треба мене знову наражати
на щастя неприступний гострий кліф,
коли внизу немає кариматів,
чи це тобі не вигадка і міф?
Напевне, мрії більше не для мене, -
Мені вони цікавий феномен.
То був миттєвий біль у скронях, в венах,
То знов ім’я не з тих, либонь, імен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2011
Пожелай мне удачи, ведь я заслужила на это,
Может, ты не успел покорить всех желанных сердец,
И улыбкой осыпать на улице ранним приветом,
Подарить с бриллиантами сотни десятков колец.
Сбереги писем зной, пусть они и не будут на счастье,
Посмотри как любовь разрушает нам медленно жизнь,
Отвернуть всех последствий, возможно, когда-то удастся,
Но убейте меня, не поверю я в помощь вакцин.
Нам давно идти врознь по смежному пути не свыкаться,
Позабудь, что вчера я сдалась в твой обманчивый плен.
Пожелай мне любви, чтоб с тобой наконец-то расстаться,
Я всей сутью своей очень жажду больших перемен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2011
Не питайся мене чого зорі так низько сіяють,
Чого знову на зліт літаки розміняють маршрут,
Чого слів тих, що є, у потрібний момент не хватає,
І чом я буду десь, та ніколи не буду вже тут.
Чого осінь німа листопадом прикрила нам очі,
Чом зима нам серця оповила морозом терпким.
Чого знову роса мої щоки скропила дівочі,
І чому почуття вже давно нам скував сірий дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2011
Таким тихим рингтоном спадають легкі сніжинки на великий чорний пустир. Невідомо чому їх так тягне на землю, - немов би до магніту злітаються тисячі сталевих порошинок, що тануть зі швидкістю вітру. Із зародку свого життя вони закодовують дивну істину, яка приносить щастя.
... Ще тихше долинає відгомін старезних курантів. На їхній тисячолітній історії записані найяскравіші промені новорічного чуда, і тільки їм відомо, чи має воно майбутнє. Дзвони суворим бамкотом лічать останні миті життя Старого і засвідчують прихід Нового – щасливого, світлого... І хіба в нас нема на те права – життя з передчасними втіхами, малими запізнілими сюрпризами і єйфорією завтрашнього успіху? Хіба в нас нема на те права?
Запіненим бризом наповнюються бокали шампанським, в головах проноситься легкий туман, а в серці народжується надія на краще, що здається неймовірно близьким та неминучим. З усіх усюд долинають гучні вітання, одноманітними побажаннями обгорнена свідомість в передчуті їхніх здійснень, а в руці іскриться недопите шампанське (налите іще в Старому) і сили на останній ковток вичерпані святковою втомою.
Що може бути краще? Гороскопи усі написані, надумані завтрашні плани, а сьогодні просто Новий рік, такий собі амулет закодованої істини. Ще грію ті сподівання дитячою наївністю, ще палко прагну їхнього здійснення, та боюся нових розчарувань, яким так легко їх зруйнувати.
Та ба! Ти чуєш грім салютів, бачиш сяйво бенгальських вогнів, кольоровий серпантин і гуркіт новорічних петард?! До неба злітаються наші наївні мрії, і на тлі всієї казки дивним чином народжується Новий, довгожданний. Із палкотом холодних губ, що зросилися солодким шампанським, навмисно прокручуючи кадри вчорашнього, безвільно виростають сміливі крила зрушити далі!..
Хіба в нас нема на те права? Коли так тихо спадають снігові порошинки, встеляючи простір зимового сну, коли життя на порозі з Новим і нікуди від нього не сховатись, то чи так вже й важливо, яке воно - наше завтра?..
(30.12.08 року)
P.S. Було 4 роки тому, тільки-от мало що змінилося...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2011
…Це не просто було, і я досі не можу забути
Полюсів врізнобіч, але вже ні про що не шкодую.
Я гублюся в думках, наче той корабель у Бермудах,
Але досі пишу: «Все чудово. Щасливо. Цілую».
Попри всю метушню календарного стислого року,
Романтизму всього, що, бува, бракувало до щему.
Я зберу горсток сил для різкого останнього кроку,
Бо чи варте ще те, що одному із двох недаремно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2010
Дуже скоро Різдво відгукнеться морозом по шибках,
Найяркіша зоря розіллє своє світло у душах,
Посміхайтесь усім – ми це робим так мало і рідко,
Хай сьогодні наш сон летаргічний дух свята порушить.
Лиш на кілька секунд зупиніться, примруживши очі:
Відчуваєте ви аромат мандарин і ялини?
І вся магія там, - у покровах різдвяної ночі,
В сокровенності цих, подарованих Богом, хвилинах.
За святковим столом знов збереться велика родина,
І ця радість серця переповнює й ніжно тривожить.
Коляда прозвучить з уст дітей, мов самих херувимів,
І сьогодні цей день, коли смутку коритись не можна.
Усе місто давно вже засипане снігом пухнастим,
Чути дзвоників сміх, і в лампадках холодні вітрини.
Прийде скоро Різдво, - хай воно подарує нам щастя,
Коли звістка весь світ пронеслась про народження Сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230363
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.12.2010
Це добра мить, щоб перейти дорогу,
Поки нема нікого з двох сторін.
Поки нема нічого. Вже нічого.
Це добра мить, щоб звестись із колін…
…подумати. Ковтком на повні груди
Звільнитись від прикованих кайдан.
Останній шанс – такого вже не буде,
Якому ти творець, володар, пан.
Це добра мить. Для чого ж засніжило
У тебе на засмучених очах?
Коли ніхто не б’є в твої вітрила,
І повний штиль. Це добра мить. Це знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229523
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2010
Свідомо розумію цей злий факт:
Обірвані гудки і доленосні.
Ну як тепер звестись на ноги, як?
Коли найменший подих вітру косить…
У мене повні жмені цих страждань,
Хоч все нутро так твердо чинить опір.
А губи ще шепочуть: «Годі, встань!»,
І з вій паде, мов сніг, тривожно попіл.
Вигадую відмовки, як ножі,
І байдуже, що ріжуть всі надії.
А серце буде битись: «Збережи»,
Хоч розум проглаголить: «Я не вірю».
Стираю свій яскравий макіяж,
збираю в купу мужність на колінах.
Придумала колись собі міраж,
і ось чому сама у всьому винна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228723
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2010
Серед холоду зим розшукай мене, любий, єдину,
Серед сотні ночей, кілометрів думок і шляхів…
Наче знаю тебе, і не знаю в цей час… Правда, дивно?
Ти не думай про це серед тисячі замкнутих снів.
Поміж часу моря, океанів сполоханих штормів,
Поміж засух нових, що вкривають полотна пустель…
Щось знайоме в очах проглядаю твоїх… Ми знайомі?
Ти себе не тривож поміж серця нагострених скель.
Понад голови тих, чиї душі давно посіріли,
Понад страх забуття, самоти і нікчемних подій…
Ти є рідним й чужим… Я тобі це колись говорила?
Ти мене не шукай, понад те, що є сильним мій біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2010
«Далекий близкий человек!
Ну вот, опять тебе пишу.
Сегодня выпал первый снег,
И стало холодно чуть-чуть.
И вспять проказница-зима
Под власть взяла все города.
Не беспокойся, я верна,
Я не изменю никогда.
Душистый запах!.. Эта ель…
Я пожелаю наперед:
И мы вдвоем с тобой, поверь,
Когда-то встретим Новый Год.
Далекий близкий, я хочу
Письмо отправить в никуда.
А стало холодно. Чуть-чуть.
И мне немножко трудно ждать».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226847
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2010
Тихо білим снігом, зсипаним на очі,
Щось говорить біла віхола-зима.
Не бери за руки, - більше я не хочу
Те, собі вертати, чого вже нема.
Так, - я дуже змерзла. Зараз неважливо,
Що в твоєму світі мій себе згубив.
Не зважай, - минуло, я вже говорила,
Що холодним снігом стала лава злив.
Іскорка не згасла. Сонце не померкло.
Просто щедро сипле з неба білий сніг.
Ти – мені не вічність, ти – мені не пекло,
Ти – мій жаль колишній, нині ж – дикий сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Я больше эту песню не люблю.
Прости, что отдаюсь шальному ветру.
Уйду во тьму без стука, незаметно…
И этот миг в себе боготворю:
За боль и за любовь благодарю.
Не надо жалких писем ни о чем.
Прости, что отдаюсь порыву грусти.
Я верю, ты меня сейчас отпустишь,
Прижав висок железным кулаком.
Поверь, я ухожу с таким трудом…
Ты просто вспоминай – внутри себя.
Прости, что отдаюсь другим ладоням.
Я все простить смогла бы. Все!.. Но кроме
Молчанья скорбь, губами шевеля,
К моей души касаясь алтаря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225526
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2010
…Не питаючись як, я посмію ще раз запитати
Про мій світ затісний. Та мій голос аж надто тривожний.
Хай повчально до сліз свою проповідь в’яжуть прелати,
Я без слів усміхнусь. Говорити про щось вже не можу.
Загорається день, і за мить на своїм небосклоні
Відпливає кудись. І мені це так схоже на тебе.
Я з останніх всіх сил простягаю холодні долоні,
Хоч на вигляд, мабуть, зараз схожа на мстивого кеба.
Я втомилась одна посилати безплідні молитви,
Що робили б удвох. Це до болю так несправедливо…
І не кажучи як, я дозволю собі говорити,
Хоч у серці моїм вже дірки протаранили зливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2010
Є мільйони причин бути там, де про тебе не знають,
Де зелена трава, і в цвітінні безмовні сади.
Де відкриті давно ті ворота, що кличуть до раю,
Але щось у душі зупиняє мене: «Підожди».
Є мільйони причин зазирати тобі у обличчя,
Де зів’яли мої, перев’язані болем, думки.
Де на дещицю лиш твої очі без слів ще покличуть,
Але щось у душі зупиняє мене: «Є ще з ким?..»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2010
…Ти теж мене без жалю відпустив.
А я не «теж»! Чи в тому я згрішила?
Тоді, коли в думках нервовий зрив,
А в склянці зі вчора міцна текіла.
І болю необмеженість. Колапс!
Так з кожним днем моя вмирає віра.
Ти теж казав: «Дай спробуєм ще раз»,
А я не «теж»! Хоч так того хотіла…
Ти теж проходив повз моїх вікон.
А я не «теж»! Клянусь, що ти – минуле.
Тоді, коли востаннє на перон
Моя журба з валізами прибула.
Солодкою спокусою була,
Мов шлейф цитрин і ніжної ванілі.
Ти теж в мені, мов дика ковила,
А я не «теж»! В тобі я рожі білі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2010
Вже набридло давно штурмувати порожні фортеці,
Сім вітрів невпопад розкидають безжально волосся.
І до біса любов, у якій я завжди в небезпеці,
Відчайдушний мій крик не зрівняти з твоїм безголоссям.
Як безглуздо було проти всього і всіх воювати,
Добровільно грудьми натикатись на гострі колючки.
Знаєш сам, що піду: не лишилось ні сили, ні гарту,
Тільки жменька думок, так близьких, що аж надто болюче.
Не тобі це вже честь ні мене, ні мій вибір судити.
Я навчилась тебе не пускати так близько до серця.
Справедливо, не так? Це лише називається «квити»,
Коли ти – сім вітрів, коли я – неприступна фортеця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2010
Я сьогодні без Вас зустрічаю холодний світанок,
А ще вчора вночі ми були поодинці щасливі.
«Та нічого… Нехай!», - заберіть ці слова наостанок;
«Мені шкода… Пробач!», - не кажіть: я Вам більше не вірю.
Мені зовсім не жаль, що Ви душу мою розтоптали,
Тож в кишені зберіть розпорошений осінню попіл.
Не кидайте тепер попід ноги безцінні корали:
Вони зараз не більш, аніж рій ненажерливих клопів*.
Зупиніться на крок перед брамою власного болю,
Із півсотні доріг вибираю я ту, що не Ваша.
Чути оплески – там!.. А в душі тільки жадне «Доволі!».
«Мені шкода… Пробач!», - не просіть, бо і так не пробачу.
* - напівтвердокрилі (Hemiptera) — ряд комах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010
Ніч нитками плете на небесному тлі між зірками,
Чути відгул з вікна: поїзди не міняють маршруту.
Кілька довгих субот, що здаються за рік тобі, мамо,
Я все знаю, повір. Та по-іншому зараз не бути.
Мені часто у снах видно яблучний сад біля дому,
Певно, долі моїй невтямки, що я хочу до тебе.
Ти – початок мене, я не зможу ніколи й нікому
Показати свій жаль, як тобі. Та чи, зрештою, треба?..
Моє серце болить, бо розлука дедалі частіша,
Ти пробач мені все, що би мала для тебе зробити.
Пару днів - і мій рейс, я нарешті тебе знов потішу,
Моє серце болить: ще не стало байдужим гранітом.
Ти молися, прошу, за свою перемінену доню,
Я давно не взірець, та любов все міцніє з роками.
Кілька довгих субот, - й сивиною цвітуть твої скроні,
Як же швидко та ніч виплітає своїми нитками!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010
Словами говорити про слова,
І фразами затертими. Мій майстре!
Збиває з ніг, у оберт голова,
Бо Ви мені несете білі айстри.
Благаю Вас, - без жалощів у слід,
На згадку залишіть бездушні квіти.
З очей – сльоза, з чола – холодний піт:
Я завжди буду Вашим фаворитом.
Закон простий, і правила одні:
По лезу йти, торкаючись до мрії.
О, майстре мій! Які Ви все ж чудні, -
Мені не в такт, мені в периферію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010
…Як мало Ви про себе говорили!..
Лиш мовчки опускали вії вниз.
А я була, мов звабниця Даліла,
А Ви тепер король, Ви вже не принц.
Несміло підіймали сірі очі,
А я в думках благала: «Обійміть!»
А дні уже на сто хвилин коротші,
Тому така безцінна кожна мить.
Ви чули як прискорено у грудях
Клекоче птах на вісім всіх октав?
Давайте ми обмежимось абсурдом
Незв’язаних сюжетів до вистав.
Придумайте одну просту причину
Чому Ви так глибоко у мені.
І може, відчайдушно я зупиню
На сто хвилин коротші світлі дні.
Я далі так не можу. Ви привили
Бутон із свіжих квітів в мій пустир.
Як мало Ви про себе говорили!..
Я знаю, - Ви інакше не могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2010
Ти не вмієш чекати від мене листів, -
ось причина чому я не пишу.
Ти не вмієш читати про суть крізь рядки,
хоч у прозі, хоч в стиснутих віршах.
Не біда, що тепер залишається час
на все те, чого нам не зробити...
Ти не вмієш читати мій жаль поміж фраз, -
золотистих росинок на квітах.
Не стискай почуттів, як завжди, у кулак, -
я тобі простягаю долоні,
Ти спитаєш колись, і я скажу ще: "Так", -
наші душі в тілах не холодні.
Ти, мов сонце терпке, що в мені споконвік,
безперервно просочує серце.
Ти ще скажеш слова, що так довго беріг,
десь у ритмі тривожного скерцо.
За роками лишаються тіні слідів,
на обличчях самотність і тиша.
Я не вмію чекати від тебе дзвінків:
я не краща за тебе й не гірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2010
Сутулю я плечі, - та втома пощади не знає:
Тримаю в руках щойно зліплений шум тамбуринів.
зИма вже близька. Холод навіть в далекім Китаї,
Хто зна, чом же так?.. Не зважай, ти у тому невинний.
Ілюзії вже не такі, як то було. На Бога…
Я – юність земна, та всередині швидко старію.
Ти був не як всі. Я не знала ніколи нікого,
лИш тільки той факт, що ти – вірус, хвороба, стихія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2010
… Я не скажу: «Болить», та не думай, що я оптимістка,
Очі міцно зімкну, ти не вір – я не сплю, я не сплю.
Стануть в горлі слова, що мені не сказати, мов кістка:
Ти не бачиш? А жаль, я твою сліпоту не зцілю.
Миготітимуть дні, наче стрічки у титрах фінальних,
Вже мій вихід давно: авансцена не знає чекань.
Несвідомо гублюсь у прострочених дивних питаннях.
Де ти є? Бо я тут ще ламаю ту прокляту грань.
І все рівно мені, що роки до секунд невблаганні,
Я тебе не прошу покохати в очах моїх дно.
Може, цей дотик губ невмолимо відбувся останній, -
Не хвилюйся тепер: я готова, мені все одно.
Я в альбомі своїм засушу між сторінок ромашки:
Разом з ними мені ти лишив найтривожнішу мить.
Я тобі усміхнусь, та не думай, - мені дуже важко
Свої руки забрати з твоїх, кажучи: «Не болить».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2010
- Не давайте пустої надії, не губіть романтичних сердець,
Ви підете, а там, за спиною, хтось заплаче, образивши долю…
Ти сказала, що я тобі пара; ти влюбилася? – ну молодець,
Тільки право у себе забрала відвернутися від мого болю.
– Не глуміться даремно, – не треба! Мені хочеться жити – і все.
Проклянете, а там, перед мене, в небутті щось безглузде й даремне,
Тільки ніч ліхтарями помарить; сльози вкриють холодне лице,
Ти сказав, що тобі я не пара... Що ж, – нехай!.. Я тебе перечеркну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2010
І
В моїх очах снується парадигма,
на тему "Ти" у мене сто табу.
Болить той факт, що ти мене не втримав,
а більше того, - холодно забув.
І мрії ті опали листопадом,
а дощ нам прирікає снігопад.
Ти правий! То була навмисна зрада,
та менша від твоєї у стократ.
Я знаю, ти захочеш подзвонити,
нікчемно запитати: "Як життя?".
Та як мені забути жовті квіти:
троянди, орхідеї... все сміття?
ІІ
А, може, десь зустрінеш випадково
до мого дуже схожий силует,
мурашки пробіжать по шкірі знову,
та я не озирнусь, - лише вперед.
Ти ж так колись любив свою свободу!
А я б її за безцінь віддала.
Хіба б в душі за доброї погоди
чорнілася проклята омела?..
Не треба! Не хапай мене за руки,
і вже не обіймай моїх колін.
Ти чуєш рівномірні серця стуки?
Воно черстве до слів, що ти один.
ІІІ
Пощо мені малюнки на асфальті
і фрази заяложені до тих?
Не вірю! Ти давно мене не вартий,
тепер - я тінь, я біль твій, я твій гріх.
Як смішно будувати паралелі,
шукаючи у інших мого лик.
Фундаменту нема, - пісок пустелі,
ти вже не друг, не брат, не чоловік.
Мої думки зигзагами снуються
на сотню миль казкових панорам.
В коханні більше ті не зізнаються,
у кого є від нього давній шрам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2010
Шорстка щока, міцні гарячі руки,
Шепочеш щось масне мені на вухо…
Амур уцілив просто в серце з лука,
Не віриш? Доторкнись, і сам послухай.
Багаття плеще жару язиками,
І ми впритул змикаємось навічно.
Буди мене контрастними тонами,
Малюючи бажання феєричні.
Куди мені до тебе попід сонце, -
Усе, що я зроблю, зніму одежу.
Без тебе я в прозорій оболонці,
І тільки під тобою я – безмежність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216635
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.10.2010
Зірками ніч простелиться. Туман...
І зрадник-місяць хмарами закрився.
Ти дивишся в зіниць моїх лиман,
І в серце, що тепер неначе криця.
Помовч, нехай паде із неба сніг,
Вкриваючи собою нам обличчя.
Лиш ти один змінити все би міг,
В думках моїх убивши протиріччя.
Не треба, не кажи, що все дарма, -
Я подихами уст твоїх існую.
Хай листям розпорошує зима,
А ніч зірками небо розмалює.
На крок один до мене підійди:
Мені уже давно не таємниця,
Що ти лишив в житті моїм сліди,
Тоді, коли спинився на зіницях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2010
Три секунди вперед відрахований час проти правил,
А мені ж півжиття забирають холодні зіниці,
Лиш один листопад буде поруч, а цього так мало,
Що у ліжку пустім забагато самотності місця.
Не дивуйся, прошу, що я знову в тобі розчиняюсь,
Попри всю метушню ти з думок не тікаєш, а шкода.
Чи до пекла те все, чи прямісінько, може, до раю, -
Не спиняй, повернись, хай очей не засліплює врода.
Бистротою несу світлопроменів замкнене коло,
А мені до плечей долітає твій доторк тендітний.
Чи у вічності ми, а чи в відгулі слова «ніколи»,
Я без тебе помру, я без тебе німію і сліпну.
Відрахований час проти правил, - вперед! Три секунди…
Про мій дозвіл тепер не питай в листопаду безсонні.
Я тепер буду там, де так рідко трапляються люди,
Де слова не пусті, не страшні і не безцеремонні.
Обіймай силует, що торкається ніг на асфальті:
У самотності є найтовстіші з можливих границі.
Не питай зайвий раз, - я не знаю сама чи ще варто…
Бо мені півжиття забирають холодні зіниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2010
Мой милый, глупый и родной,
Зачем глаза виновно прячешь?
Я не хочу любой ценой
Искать ключи к дурной задаче.
Пускай ответ не тороплю,
Пусть нервным сердца есть биенье.
Когда-то прямо к алтарю
Произнесу твое прощенье.
Ведь это там, - в семнадцать лет,
Возможно, все и излечимо,
В моих глазах лишь вопль: «Привет!..
Значима я, иль незначима?..»
Пронзило нас на мостовой
От двух дорог одно стеченье.
…Мой милый, глупый и родной,
В твоих руках мое спасенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2010
Не скаржуся, не думаю, не плачу, -
Я брилою незрушна є тепер.
Невже ти у очах моїх ще бачиш
Палкий вогонь? Забудь, вогонь помер.
У гордості не треба знов шукати
Умовних фраз у стилі «тет-а-тет».
Збирай усі нікчемні деривати,
Що вкупі, наче бездарний квартет.
Придумай нерозв’язану задачу:
А я тобі таки не по зубах…
Не скаржуся, не думаю, не плачу.
Невже ти ще щось бачиш у очах?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2010
То ти говорив ледве чутні слова, -
Я думала вітер так свище.
А рана глибока, - ще б пак!, - ножова,
А ти сунеш лезо все глибше.
Без жалю палив гегемонами фраз,
А я ні про що не сказала,
Вуаллю брехні прикривав свій наказ
І душу розрізав кинджалом.
Із іскор в очах залишаю навскіс
Розсипаний попіл надвоє.
То ти говорив, не побачивши сліз,
І того, що я під тобою?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2010
От дождя не деться никуда, - хоть плачь!
Я на окошке нарисую цвет сирени.
Ты мой спаситель, в тот же час – палач,
Мой здравый смысл с оттенками мигрени.
Одушевленных грез, не упуская в слог,
Прошу о том, чтоб двери приоткрылись.
Что ждет меня? Не знаю, о, мой Бог...
К Тебе всю жизнь, Тебе всю жизнь молилась.
Беспечности пути я обошла вокруг.
И, может, зря, что боль сжигают болью.
С тобою быть, что без тебя, мой друг,
Так стоит быть вообще тогда с тобою?..
Дождем рисую дождь… Не тронь ресниц!
Серебрена тоска – мороз по коже.
Из сотни, с миллионов серых лиц
Одно твое мне до сих пор дороже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2010
Золоте волосся, коси попід стопи,
Відблиск талий сонця, а вуста, як мед.
Йде несміло боса по холодних тропах
Осінь в колір щастя, тон душі – у злет.
Кленове бадилля ніжною рукою
Відгортає сміло. Очі, мов смарагд.
А солодкий голос чистою рікою
Ллється тишиною, наче шоколад.
Дівчина-чаклунка знову ворожила:
Осінь в колір щастя, дощ у тон життя.
Знов у мою долю зорі погубила
Сила невідома, двох шляхів злиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213856
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2010
Не твоїми устами розпечене страчене лоно,
понад світ моїх снів вже не зрониться мрією сніг.
А у тебе в руках виноградні лозини і грона,
що кидаєш мені без усяких пояснень до ніг.
Чути подих легкий на оголених плечах й зап'ястях.
Засолодкі слова, - зупинись!. Зупинись, помовчи...
І немає умов існування глибинного щастя,
як для відліку днів і ночей не існує причин.
Доторкнись до грудей: чуєш, серце готове спинитись
лиш за руки твої, що ворота відкрили у рай.
Як свіча воскова, я готова для тебе горіти,
тож міцніше мене у обіймах гарячих тримай.
Ніч спускається знов на шовкові мої простирадла, -
чи то тінь, чи то гріх: у коханні прозора межа.
Ти для мене до ніг сиплеш грона, - я тому так рада:
значить, більше тобі я ніколи не буду чужа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213072
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.09.2010
В моїх очах для тебе поле бою, -
розмова наша знову на ножах.
Нема в моїх думках ані спокою,
ні (дивно...) в них не всотується страх.
Притертими словами не зігріти,
і насміх курам спроба номер три.
Ми, наче ті розряджені магніти,
кидаєм електрони на вітри.
Залиш мені шаленості п'янкої
отрутою гіркою на вустах.
В моїх очах для тебе поле бою,
ти тільки тут приречений на крах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010
Мамо, тобі не писала давно,
Плівка з життя, наче плівка в кіно.
Миті біжать, як згасаючі зорі, -
Більшого нам вже, мабуть, не дано.
Не говори, що ми різні такі,
Наші вуста від усмішок дзвінкі,
Може, донька буде схожа на тебе, -
Мрії хай будуть твої не хиткі.
Хочу, матусю, щоб ти через час
Завжди збирала удома всіх нас.
Наче, не було тих втрачених років,
Й наших дорослих серйозних гримас.
Знай, що б не пнулося в душу твою
Я тобі в ноги свій світ простелю.
Хай ностальгія сторінки гортає, -
Рідна моя, я тебе так люблю!..
Вдача моя, не така, як твоя,
Різне з тобою у мене ім’я.
Може, мій син буде схожим на тебе,
Знає лиш Бог, та не я, та не я…
Мамі присвячується...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212664
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.09.2010
Припустим, твій злочин де юре не дійсний,
чого ж тоді очі ховаєш де факто?
Сидіти в пледі найпростіше у кріслі,
та, знаєш, три роки те саме, - це надто.
Ми втратили сотню із тисяч усмішок,
і пройдених днів нам тепер не здогнати,
до біса тепер, що тебе вже не втішу
і серце моє стало купкою вати.
Важливо ж не те, що із твого капризу
моїх кількасот поцілунків не вийшло,
а те, що ми йдем з Евересту донизу
і в цьому маршруті я чуюся лишня.
Пусте, що не ми у блакитних затоках
під зоряним небом на дні океану.
...Припустим, ми зараз до нас за півкроку:
ти зможеш загоїти скровлені рани?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2010
...А мрій моїх нездійснених не чула відстань жадібна,
за три сліди на сходах, що залишив ти, тікаючи.
Ключі в моїй руці від того світу, що украдений,
і я зронила перли із очей ще їх тримаючи.
Здавалося, що Бог моїх молитв не перечитує,
і блискавка навпомацки знаходить інші закутки,
що голос мого розуму сурмить в вікно трембітою,
бо серце так стомилося, і йти йому нема куди...
Я думала, що ворон цей до тебе не дістанеться,
душа моя лелекою примчить на крилах в лютому.
Я думала (чи варто це?), що я твоя обраниця,
та місця вже не знайдеться мені в тобі закутому.
...Ти, може, не повірив би, що вже про це все сказано,
нехай в несмілих репліках, та очі не брехатимуть.
До пекла хай зникає все укупі із образами,
а я тебе до вічності, до краю мрій кохатиму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2010
Я знаю, що часу доволі вже втрачено,
що втомлені нами самотні думки,
хоч власними втіхами сповна відплачено
за всі непочуті жадані дзвінки.
Чомусь не хотілося знати про завтрашнє,
лиш голками гострими б'є в животі.
Здаволося, бути так просто відважними,
та цим і не пахне у нашім житті.
Занадто невправно йти в ногу зі звичками,
коли наші душі прив'язує страх.
У відстань два метри поміж електричками
ми можем триматися мужньо в руках.
Давай, будь як завжди стіною камінною,
мене пожалівши, - вбиваючи тим.
Ти будеш завжди дорогою людиною,
що присмаком стала солодким й терпким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2010
Ти чуєш, пахне кавою і тістечками з вишнями,
і скрипка розливається в дуеті із гітарою?
І зорі понад озером в селі моїм притишені,
та ми з тобою звемося закоханою парою.
Не мрій про, недозволені минулим позапростором,
волосся в колір золота й уста червоні макові.
Нехай ми і не ніжимось під сонцем десь на острові,
і навіть ми не в Цюріху, чи величному Кракові.
Хай бджоли мандруватимуть роями медоносними,
і ми босоніж пройдемося свіжими борознами...
Або засніжить листячком, хай ранньої, та осені, -
на денці свого серденька так солодко, що, Боже мій!..
Нехай моїй наївності і місця тут не вистачить,
і вулицею знов собі іде пастух з отарою.
То зорі невгамовані, й до того дуже місячно,
а ми з тобою звемося закоханою парою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2010
Кажуть, я щаслива. Навіть дуже.
Слухай їх. Мене лиш не питай.
Я своїм бажанням вже не служу,
бачиш, - он, по мене мчить трамвай.
Я лишень холодною стопою
стану знов відбитком у нутрі,
й ниткою прозорою, тонкою
спогади розкидаю по тлі.
Будуть миготіти нам калюжі,
ми пройдемось знов по мостовій,
я своїм бажанням вже не служу,
як тоді служитиму тобі?
Слухай заворожено до болю
дивних несвідомих пліткарів.
Я лишень холодною стопою
спогадом залишусь у нутрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2010
Ніч мовчить над німим очеретом,
і так тихо дзюркоче струмок.
Стану я найскладнішим секретом,
і для тебе складу цей урок.
Завтра в синіх ванільних просторах
ти побачиш знайоме ім'я.
Я тобою до відчаю хвора,
але я не твоя, не твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2010
Тихий стогін вербових лозин,
і туман обгорта блискавицю.
Ти здавався найкращим, - одним,
смакувавши гарячу корицю.
Я терпкими устами колись
малювала тобі візерунки.
Я хотіла, щоб мрії збулись,
і ходила вночі до чаклунки.
Не пророцтв я хотіла, - о ні,
мені важко сказати що саме
прохолодою йшло по спині,
і морозом тонким поміж нами.
Ти мені не кажи, не кажи,
що із часом ми станемо інші.
Ми тепер на тривожній межі...
Краще бачитись було б нам рідше.
Не неси мені цінних перлин, -
що пасують мені під зіниці.
То лиш стогін вербових лозин
і туман обгорта блискавицю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2010
Не читай моїх віршів. Тривожитись марно не варто.
Я сотню речей прокрутила старезним кіно.
Ти скажеш, що я лиш актриса в твоїм драмтеатрі,
і тільки тобі завести знову гру в доміно.
Альбом не листай, - то лиш начерк романів непрошених:
з осіннім дощем я сьогодні побуду на "ти".
Чому ми почути себе так завзято не хочемо,
чому ми з тобою, неначе розбиті мости?..
Пройди, як завжди. Озиратися буде неправильно,
ти будеш не тим, ну і я вже далеко не та.
В тілах ми своїх, мов ескізи кумедні, пергаментні,
а в душах тремтить невзаємна чудна нагота.
Забудь тінь зіниць, - не проси усміхатись риданнями.
То ти був мій біль, - і тому такі щирі вірші.
Я більше не можу триматись думками останніми, -
Не любиш? Нехай!.. Але зараз, благаю, збреши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2010
Так починається осінь,
так починаємось "ми".
Жовкне розкішне волосся,
тільки на мить, лиш на мить...
Трохи дощить. Та нічого, -
я не боюся води.
Нащо гучні перемоги, -
ти тільки листям спади.
Меркнуть кленовим абсурдом
дивні слова. То пусте.
Знов байдужітимуть люди, -
я не про те, не про те...
Дні стануть раптом коротші, -
то вже природний закон.
Видадуть правду лиш очі,
серце диктує: "Це сон".
Так починається осінь,
зморшками вкривши лице.
Блідне чорняве волосся, -
тільки й усе, тільки все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2010
Твої очі небо; мої очі – море,
Мріє в них глибоке і прозоре дно…
Навіть не запитуй: знову погляд вгору,
Бо униз дивитись, мабуть, не дано.
Твої очі всесвіт; мої – безголосся,
Наче жмут невдалих і невчасних фраз…
Навіть не запитуй: то усе здалося, –
Залишився попіл від щасливих «нас».
Навіть не запитуй! Твої очі – роси,
Шовкові пелюстки пУрпурні вуста…
А моє кохання залишилось босе,
Ти не той, а шкода… Бо і я не та.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010
Я знаю, що сонце без тебе яскраво не світить,
Що ллє, мов з відра, цілу ніч невгамований дощ,
Що в’януть усі, недаровані веснами, квіти,
І в серце моє не заходить проміння у товщ.
Я знаю, що зорі без тебе сіяти не можуть,
Що тільки туман огортає самотню траву.
Що кожен свій день, та і ніч свою, зрештою, кожну,
Існую лишень, я без тебе уже не живу.
Я знаю, що душу без тебе слова не зіргріють,
Що кілька сльозин, - і вже все у своєму руслі.
Що стануть неплідні наївні і спраглі надії,
І в небо не час, і не місце мені на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010
Це для тебе, коханий, фіаско,
бо утрачені ночі і дні.
Ти ховавсь напідпитку у масках,
ну а що залишалось мені?
Це для тебе, коханий, фіаско,
бо не б'ються співзвучно серця.
Лиш не треба банально, будь ласка,
знов спочатку іти до кінця.
Це для тебе, коханий, фіаско,
бо з очей проронилась сльоза.
Не для нас намальована казка,
і немає дороги назад.
Це для тебе, коханий, фіаско,
бо не я буду поруч іти.
Із мільйонів найбільших поразок
так безглуздо зробив саме ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2010
Необачна, шалена... Все втрачено.
Неосудна, самотня, - мовчи!
Ти руками своїми тремтячими
проронила від серця ключі.
Незалежна, холодна... Забулося.
Відчайдушна, нестримна, - прощай!
І давно не для тебе ця вулиця,
і давно не для тебе цей край.
Самобутня, незнана... Ще станеться!
Остовпіла, незряча, чужа...
Ти для іншого майже обраниця,
а для нього ти мрія. А жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2010
Постривай! Може, я ще сказала не все, що хотіла,
Іронічні слова мене душать у горлі. Нечесно
Дарувати мені найкоротшу дистанцію тіла, -
У той час, як в мені вже до тебе ніщо не воскресне.
Не зуроч! Може, будуть за тебе й не кращі. Готова
Ахіллесові п’яти будити від сну. Відчайдушно
Захлинаюсь від смутку. Чекаю не просто розмови,
А розмірених фраз, про які все замовчують душі.
Відпусти! Може, завтра я зможу піти і назавжди
Жалюгідний обман удушити. А раптом незряча
Добродійна мета. Я ключі заховаю від правди, -
тИ мене не знайдеш, а я більше тепер не заплачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2010
Не будь моєю тінню. Я не здатна
Нести всі тягарі твого блукання.
У вухах знов «пробач» багатократне,
І купа слів, та все ж не про кохання.
Не будь моїм лицем. Від болю сита,
Ти, мабуть, не помітиш свіжих зморшок.
Байдужістю повалена, розбита,
Хто зна, чи ще звестись на ноги зможу.
Не будь моєю мрією. Не хочу,
Щоб знов усі думки в тобі зникали,
Щоб знов були вогкі й червоні очі,
І відповідь на те: «Погано спала»…
Не будь моїм прокляттям. Милий Боже,
Ці муки заважкі одній людині!..
Я просто хочу жити. Я не можу
Повзти назад на скровлених колінах.
Не будь моєю долею. Даремно
Тобі я всі клітиночки розкрила.
Твоя любов – то камера тюремна…
А я ж тебе по-справжньому любила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2010
Не примушуй мене говорити,
Що не в силах сказати тобі.
Я в думках десь на острові Криті,
Ти ж в Атлантиці, десь в кораблі.
Розійшлися шляхи, відболіло…
Ми тепер вже не ті, ким були.
Я колись так шалено хотіла
Обіймати безмежність хвилин.
Я не винна. І ти ні при чому:
Так вже склалось воно. Се ля ві.
Я на Криті. А хочу додому.
Ти не хочеш, - ти десь в кораблі.
Може, сни нам не ті увижались,
Або зорі світили не ті.
Ми кохати з тобою боялись…
Хоч не грішні, та вже й не святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2010
Мені тоскно без рим, як без тебе.
Чи я в тому винна,
Що в пітьмі поміж зір щось вишукую
Спрагло в собі?
Перед вами, слова, я схиляюсь,
Паду на коліна.
Тільки вам, блудникам,
Я кричатиму: «Браво! На біс!».
Ти не слухай мене,
В мене в думці снують теореми:
Я складаю у ряд
Ланцюжком цілу райдугу фраз.
І байдужа мені елітарна
Верхівка й богеми, -
У моїй голові кілька
Звуків, нетлінних крізь час.
Знаю, я не одна, хто живе
Цим натхненним дарунком:
Ти мені вибачай, що
Так мало для тебе віршів…
Я устами скріплю,
Мов чорнилом з папером, цілунком:
І це, мабуть, та мить,
Де мені забракує всіх слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207888
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2010