| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Как бы там не было, но под словом снег скрываются миллиарды мелких снежинок, которым предназначено больная, но сказочная судьба. Они рождаются на небе, под серыми тучамии отправляются в свой длинный путь на землю, ради того что бы коснувшись земли умереть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239407
рубрика: Проза, Пейзажная лирика
дата поступления 07.02.2011
По непонятным причинам мы постоянно стремимся к звездам: мы смотрим на звезды, мы говорим о звездах, о них мы сочиняем песни и, в конце концов, мы поджидаем момент,когда она упадет с неба, что бы загадать желание и с полным серьезом верим в этукрасивую сказку. На то она и сказка, чтобы в нее верили.
Вы когда-тодержали в руках крохотную снежинку? Это и есть маленькая звезда. Она рождается под тучами и падает на землю что бы при касании с землей умереть, растает исмешатся с миллиардами себе подобных. И что теперь?! Вы удивлены?!
Оказывается что мы каждый день топчемся на том, к чему так усердно стремимся.Забавно неправда ли???!
© Ruslan Zakharoff
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239406
рубрика: Проза, Пейзажная лирика
дата поступления 07.02.2011
Просто люблю,когда все красиво,
Когда в кармане сотка и билет на Мальдивы
Когда окружающие живут по твоих правилах
И от бутылки Jack Daniels лишь немного вставило.
Люблю когда в глаза привет и не слова за спиной
Не нуждаюсь в уважении и любви слепой
Если нет в кармане пачки синего Winston - все не по плану
В сумке как всегда свежая газета и по барабану
Что таму меня за моёй спиной.
Я помню,я знаю, я верю и я иду в бой.
Моя совесть чиста и точно знаю,
Что с такой ударной силой я не проиграю.
Ruslan Zakharoff 21/12/10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230230
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2010
В обычных лентах кинопленок
Я сам создам свою любовь
С судьбою через сотни гонок
Я победитель вновь и вновь
И снова одолев, прегради
Я разбиваю руки в кровь
Мне не нужны твои награди
Мне лишь нужна твоя любовь
Пусть время поездом промчится
Мне в жизни остановку дав
Поверь, мне с жизнью не смирится
Любви с рождения не видав
И может лишь прикосновения
Твое изменит весь мой мир
Я жизнь отдам ради мгновения
С тобою, ты лишь мой кумир
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223085
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.11.2010
Запутан мир В себя внимаю
Не знаю даже я, все твои слова..
Кому пишу стихи И строчки писем
Как строчки из мечты что давно забыты .
Твоей души в сей час Судьбой определено
Я просвещаю, не моя ,
Но все же кто ты все берега твои
Я не знаю. давно волнами смыты.
Но все же это не преграда для меня:
Я сам переживу твои страдания,
Я сам построю замок с хрусталя
Где будут в нас с тобой воспоминания.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223084
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.11.2010
Ты моего солнца чистый луч
Ты сотрешь с судьбы мои прегради
Сквозь небо черно-серых туч
Найдешь тонна цвет маскарада
Ты завела во мне мол жизнь
Будильник старый недотрогу
Звонок не красен, снова вновь
Смеешься мне как солнце богу
И я скажу тебе слова
Те, что подсказывает сердце
Люблю сейчас, люблю тебя
Постой, оставь открытой дверцу
А я зайду к тебе с утра
Со вкусным, черним, тёплым кофе
И чувств блаженных не тая
Любви отдам сердца эпохи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222945
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2010
Темна ніч.
Весь цей світ збожеволів
Поступово
Холодні люди, сірі будні,
Сумні відносини.
Все це життя ,
Всі ці колії,
Листки магнолії,
Бруківка на тротуарі,
Особи без моралі.
Всі ці проблеми
Мають відношення до нашого життя,
Весь цей біос це є ми.
Усі думки зведені до весни.
Люди розходяться ніби трамвайні рейси,
Хто є по переду?!
Комусь ми йдемо на зустріч,
Не мов у кожного із нас на спині наклейки
Розбігаються життя мого рейси
Та що ночі мені сняться сни
Ти до мене не ходи, не дзвони
Коли я бачу сни сповнені темноти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Я втрачу розум десь у сорок років
Покину місто,виїду в той світ
Котрий придумаю,вісні за десять кроків
Спустившись з сонця на картонний лід
Мій дім то буде затишна фортеця
А на даху її горітиме вогонь
Зелений дим край ночі не минеться
Від чорних сил мене Господь боронь
Під простирадлом я сидітиму у ліжку
А на чолі моїм вже буде капелюх
Там сині іскри будуть гріти мою пічку
А за вікном верби скидати пух
Вуста мої триматимуть сигару
А синій ліс губитиме листки
Стежками промину не наче в казку
Куди дитинства залишаються шляхи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209705
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 06.09.2010
Я не умею кричать
Под немые такты твоего дождя,
Словно с хрусталя.
Я не умею мечтать
Под соление слезы с твоего лица,
Словно как вода.
Я не умею ходить
Тогда, когда стоит твоя земля.
Давно уж не моя.
Я не умею жить
Так, что бы я не ты, и ты не я
Это вить наша история…
Давно сожгла стихов страниц
Агония.
Моя симфония.
Под нежными каплями
Зимнего дождя,
Я весь как прежде
Я люблю тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209699
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.09.2010
Смотриш в небо,а там звезды
Но почему, же в жизни нашей
Не так все просто
У всех не сбытие мечты
Сны полны пустоты,
А мы как будто пчелы,
Полны суеты.
У всех свои проблемы
Наверное, самые важные.
У всех своя корона,
Но как обычно бумажная…
А жизнь отважная,
Все с каждым днем сильнее
бёт меня по лицу
Кричу, но не пойму почему.
Все рвет на части нас судьба
Меняя масти
В плоть мою, вжимая страсти
к…Власти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209504
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.09.2010
Irina Esenina
13 серпня 2010 о 10:31
Бывает людей выбрасываешь из жизни,
Не взирая на мысли...
Типа: \"так че?\"
.уй через плече!
Вот не понятно как получаеться -
Люди встречаються, влюбляються...
и не женяться...
1 коментар|До обраного
Ruslan Zakharoff
13 серпня 2010 о 12:54
...может ето и любовю не называется??!
Люди меняются...
Звонят и пышут друг другу,ну и что??
В жизни случается...
Мы вить давно с тобою разние:
Где то белые,с кем то красные...
Нашы мысли опасные
Редагувати|Видалити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209500
рубрика: Інше, Лирика любви
дата поступления 05.09.2010
Ну разве люди не похожи к птицам?
Пернатых стаи между туч царят,
Застыли криля, сердце хочет биться,
Ну а душа моя все рвёт меня летать
Кто Чорный ворон, а кто белый голубь
Мы и сами знаем, это не секрет.
Между травы роняет солнце желудь
Художнику, меж краски, на мольберт.
И небо синие, и хмари голубые
Зовут меня, столь манят небеса
Там тучи, резкие, создания живые
А лучик солнца просто просится в глаза
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209251
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.09.2010
Когда я остаюсь один
Мне кажется что я схожу с ума
Как белый айсберг среди черных льдин
Меня роняет сонная зима.
Мне кажется, что болен я тобой,
И не болезнь это, а просто состояние
Как теплый дождь, который идет зимой
Как черный дым, мечтам на растерзание.
Я словно ночь, вопреки своим преградам
Я словно белый ворон в стаи птиц
Я сам руковожу своим парадам,
Я сам теряюсь в сотнях тысяч лиц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209250
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.09.2010
Рука дрожит,
А серце пулей бьется.
Душа на части рветься,
Но, увы…
Все тайны позади,
Дороги нет.
Уходит ночь, все ближется росвет,
А я стою один на крыше дома…
В руке страница с нашего альбома,
И лишь слова остались по зады
Всё остальное просто выбрось и сотри.
Не говори плохого, это очень низко,
И наш роман не стих, а просто книжка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209042
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2010
Не маючи ні волі,
Ні бажаним натхнення
Пишу у мемуарах
Беззахисні рядки.
Слова німі мов хвилі,
Що в морі даленіють.
Слова не мов би жовті,
Розпечені піски.
Емоції бездонні
від них не приховати.
В рядках усе побачать,
В словах усе знайдуть.
Безжальні мемуари,
По скроні сльози плачуть
А час усе пробачить,
Хвилини все візьмуть.
13/04/2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209041
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2010
[Люблю мечтать. Просто обожаю...
Особенно перед сном...
когда лежишь в теплой кровати, пытаясь заснуть....
мечты...
мечты...
А они!
НИКОГДА не сбываются...
И тем не менее...
Я продолжаю надеяться!...
и верить...]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205483
рубрика: Проза, Философская лирика
дата поступления 12.08.2010
Налий мені кави. Міцної. Гіркої, мов доля.
Ми сядемо поруч... цідитимем з фляги коньяк.
Сідатиме сонце. Серця будуть рватись на волю.
В компанії смутку Ми довго сидітимем так.
Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою,
Тому - не дивися, що поряд нікого нема...
Налий мені кави. Міцної. Мов доля, - гіркої…
Хай той, хто зєднав нас між нами живе обома…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193411
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
В той час, коли душа переливається
різними почуттями, а щастя ніби грається із нами, мені хочется якумога міцніше тебе обійняти, вдихнути ковток прохолодного повітря і промовити, що мені хочеться бути тільки з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193402
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Давно темна моя дорога,
Да нет светила и теперь.
Стучась о двери у порога
Во мне блуждает темный зверь.
Не знаю, что со мной случилось,
Иду, не ведая преград.
Я не могу с собой смириться.
Не жить героям для наград.
Не быть таким как я у власти,
И не видать мне стул казной.
Смешаю карты во все масти,
Скую их цепью золотой.
Да уж давно в себе блуждаю,
Ищу себе я благодать.
Но чаще всё жё понимаю,
Что все мы люди \"не*уй взять"\
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188450
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.05.2010
Було таке враження ніби щастя в них попросту хтось поцупив.Секунди здавалися вічними,а рани впитані кровю вже ніколи не загоятся.
Серйозно з них це ніхто не прийняв.Здається їм просто хотілося відпочити від таких почутів,котрі давалися їм так тяжко.Не розуміючи наслідких,поперечні слова брали за живе кожного з них,а очі лише наповнювалися ненавистю.
Ось вже третій день,як вони не помічають одне одного,збігав свого кінця.Всі ці три дні вони бачились,але свої обличчя намагалися ховати за товстими слоями масок на грим.
Ніч.Покрова темряви брала до своїх обійм міста та села...нездався їй лише він.Скланки кави та цигарки заповнювали йому те місце,де раніше було кохання,а прохолода на подвірї ніби що хвилини била його по обличчі,не даючи ні на хвилину розслабитися.
Роздався телефоний дзвінок,простягнувши руку до мобільного його очі на секунду застигли."Вона".Не роздумуючи ні на секунду від підняв слухавку і першим ж словом промовив
-Я кохаю тебе!
Але вона не почула...чи то звязок не дав їй розібрати зміст слів,чи вона сама не хотіла їх чути,але він ніби впав з багатоповерхового будинку коли після свого зізнаня почув у відповідь її "Що?!"
Секунда здавалися вічністю,мовчання та тиша впліталися один в одного і вже почали поглинали його.
В памяті почали перебігати спогади про них:їхній біль,про радість,розчарування,сщастя,про слова,котрі ніби краплина життя що ранку заповнювали його,коли він їх чув.Не знаючи що буде далі він запитав у неї.
-Щому ти подзвонила мені?!
-Тому що не хочю показатися такою без душною!-награним голосом провила вона.
-Ти не така.Я це знаю!
-То ти знаєш,а інші ж ні!
-Тобі цікаві думки інших?!-стурбовано запитав він.
-Так.Мені не байдуже що про мене будуть думати!-промовила вона.
-Пробач мене...-попросив він.Він завжди просив у неї пробачення.Коли його то провина чи ні,він все одно перепрошував у неї.Він боявся що вона колись образится на нього і залишить його не пробачиним...
-Чому все так?!
-Ти сам це зробив-у відповідь сказала вона.
-Я?!Ніколи!!!Це ти,ти це все накоїла...Ти мене не кохала,і вже давно.Очі твої тебе видали,а губи ніби німими словами прошепотіли це мені на ухо.
-Ну да,ну да.Я ж сама погана,я ж в тебе сама погана!-вона завжди так говорила.Чи то так не хотіла щоб вона була ввина,чи то просто холод серця керував нею,та вів в зворотньому напрямку.
Вони вже давно знали що почуття їхні тухли як зірки з кожним днем,а руки їхні хололи без тепла.
Кохання давалося їм важко.Вже близько 4-ох місяців сердця їхні стукали не в той такт,а ніж що до цього.Щось яскраве та приємне проривалось між ними один-два рази на місяць,да й те тривало не більше одного дня.
-Ти повернишся?!Благаю!
-Ні!
-Я кохаю тебе,кохаю...повернись благаю!
-Ні!-холодно у відповідь промовляла вона.
-В чому ж тоді справа?!
-Звідки я знаю?!-з нерозуміням говорила в вона в слухавку.
-А я знаю...ми дуже схожі ззовні.але в одночас дуже різні в середині.Кохаємо ми також по різному.Я охайно та ніжно.ти ж загадково та брутально....
-Ну да,да...я ж туту сама погана!
-Не перебивай!Все саме так...я весь цей час бажав одного,щоб тобі було зручно,темпло,щоб по скронях котилися лише сльози радості,а метелики в шлунку порхали до останього дня цього грішного життя.
-Це не так!
-А як же?!-росчаровано запитав він.
-Знаєш,про наші с тобою стосунки в мене залишатся лише спогади болі,гніву,постійних сварок та розчарувань...
Колись,ще до тебе я дізналась що таке кохання.Я кохала.І сварилися ми одни раз...в остане...коли я просто вийшла та пішла геть.
То дійсно була любов,знаєш ось коли ти кохаєш,а людина дає тобі себе кохати,то такі почуття можуть існувати,Я кохала його,він давав мені це робити,а я кохала,терпіла,кохала.Плакала,але кохала.
Тобі кохати я давала.Так с початку ти дійно кохав,кохав так самовітдано що мені було страшно.Я була щаслива,і може десь через те як ти мене кохав я теж тебе кохала,але потім ти перестав це робити...а я ще довго давала тобі другий шанс знову покохати мене.А люди котрі не кохають,а просто чекають цього один від одного разом бути не можуть....ми разом бути не можемо.
-Тож ти не кохала мене?!
-Ні,ні,дурнику,кохала звичайно,але потім все пішло...
-Так все пішло,бо я хотів щоб я був коханим,щоб мене теж хтось кохав,щоб я був комусь потрібен...я вже бачив багато пар очей які ні на хвилину не відпускали мій погляд і кохали.кохали мене...але я ж в тобі...я твій...
я з тобою..
-Вже ні!-сказала вона...
Як би він цього не хотів,але по скроні побігла сльза,а обличчя почуло присмак солоного.
-Ти...ти те що було зі мною в перше.З тобою я вперше бачив сщастя,очі поринуті в турботу,сміх,справжні сльози...я дихав тобою.Я йшов по твоїх слідах...ти моє перше кохання!!!!!-затамовуючи подих та сціпивши губи говорив він.Протираючи обличчя щоб вона й гадки не мала що він дав слабинку,що він пустив сльозу.
-Я дуже співчуваю тобі що я твоє перше кохання,адже завжди хочется щоб перше було незкінченим,але моє перше кохання теж не стало вічним.Вибач що говорю про це.Я знаю що про це боляче слухати.
-Повернись!!!Зостанься зі мною!!
-Ні!-вкотре промовила вона.
Очі його вже не знаходили собі місця,а руки з кожною секундою трусилися все більше й більше.
-Прощавай!-сказав він і швидко положив мобільний до кишені.Повільними,розгубленими кроками він прямував до кухні.Приготував собі каву,витер обличчя та вийшов на вулицю...повільно підпалив сигарету та думав.
-Світанок...мона пішла разом з ніччю...
Всі свої думки та сподівання,розчарування та емоції він ховав у погляді на проміння золотвавого сонця,котре ледь ледь прокидалося після темної,важкої ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188448
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
Та невдовзі не зміг
З поміж тисяч доріг
Він обрати потрібну дорогу.
На вуста падав сніг.
Жити так він не міг.
Він чекав на твою допомогу.
Не подавши руки,
Затопили сніги,
Хмари очі .Вітри небокраю.
Не напишуть томи
Смак тієї сльози,
Лиш один він це все пам’ятай
Погляд твоїх очей,
Спогад темних ночей
Не полише його вже ніколи.
He does not need to cry
Every day. Day after day
He remembered it every morning
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182446
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Пробач,та нам не по дорозі
І книга ця - не наш роман.
Не маю сил, я більш не в змозі
Терпіти долі цей обман.
Я зачиню по собі двері,
Повільним кроком зникну геть.
Звужатимуться стіни, стеля
А в спину дихатиме смерть.
З тобою ми вже дуже різні,
В нас різний погляд на життя.
Твої картини будуть вічні,
Вірші мої знайдуть собі місця.
Ми будемо з тобою жити
По різні береги ріки.
Її вже нам не переплити,
Її вже нам не перейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2010
Щодня пишу тобі листи
З надією що ти прочитаєш.
Спрошу в паперу як там ти?!
Як справи?!Як ти поживаєш?!
Чи може в тебе щось нове
Якісь знайомства чи пригоди.
Чи в серці може хтось живе,
Осінній шум чи синє море.
Спрошу чи ти ще не забула
Вірші мої,які писав
Життю,що все перевернуло
В мені,коли тебе впізнав.
Я обіцяв кохати вічно
Тебе,єдину на весь світ.
Читав вірші холоднім січню
Та обіцянку не зберіг
В той день життя мене убило
Мов ніж у спину в ясний день
І долю всю перевернуло
В майбутнє давши бюлетень
P.S.
Не ображайся,просто знаєш,
Той час давно в мені застиг.
Час показав:що маєш,знаєш
Людей безцінних,непростих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182384
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Старе місто дивує своєю красою,
Двоповерхові будівлі .
Хвилина здається живою.
Вода,що хвилини ллється з кювету
Вузькими вуличками
Вітер ганяє карету.
Із вікна в грамофоні
Доносяться давні мелодії.
Край дороги в брущатці
Видніють трамвайні колії.
Келих пива вбирається піною,
В цьому місті здається повільною
Кожна стрілка старого годинника.
Час застиг в цьому місті навічно.
Зупинились ранкові будильники.
Старе місто чарує красою,
Черепицею вкриті дахи.
Місто Лева,милуюсь тобою,
Лиш до тебе мої всі шляхи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Ну хіба не фантастично
Мати сонце голубе,
Синій місяць, чорні зорі,
Білий дощ, що десь іде...
Жовті хмари, сірий вітер
І рожеву синю даль,
Серед білих-білих літер
Десь загублена печаль.
Незабутнє жовте небо,
Неймовірна біла ніч,
У юрбі червоні люди
Ходять з нами пліч-о-пліч.
Хтось, мабуть, розливши фарби,
Сплутав всі ці кольори,
Увесь світ перезабарвив
Від землі і до гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Залиш мене, повір
Тобі так буде краще
Що я люблю тебе невір
Брехня це, не інакше
Увесь цей час я лиш хотів
Погратись з відчутями
Недовіряй мені, невір
Забудь що було з нами
Я не хотів, пробач, прости
То була гра, небільше
Моїм словам не віриш ти
Все вийшло як найгірше
У білій темряві зими
Згадаєш ти мої слова
Разом були, але не ми
Бо нас уже нема...нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181990
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Я йду ранковою росою
Під рясним дощем, та проте
Я йду весняною порою до неї
До неї... он вона іде
Босоніж, мокра, певно змерзла
Я обійму її як слід
У синім морі чорні весла
Розтоплять весь зимовий лід
Вона одна, вона єдина
З мільйонів, та лише вона
Любов найкраща, найпервина
Нальє собі бокал вина
Червоне-кров, а біле-сльози
Любов то яд, а смерть-життя
В троянди вдарили морози,
Вони як ми, тапер смітя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181989
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010