похмурий дантів ліс_екстремум амплітуди
сизиф/ікар/улісс з нівідкіля в нікуди
ні гір, ні ґрат, ні меж_ голодна чорна воля
загравою пожеж ятріє вишкір долі_
<
розбийся на скалкИ / збирися з них докупи
на відстані руки снів віщих перекупи
сухі кристали слів втопають в магмі ночі
блідих облич пасткИ, пусті колючі очі_
<
свербіж радіохвиль / воронячі пророцтва
брудна єпитрахіль сльози протята оцтом
смарагдову цнотУ дощу з'їдає стронцій
сягнувши марень дна не моляться на сонце_
