ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ СІМ ДОВГИХ РОКІВ
Роки́ минають, все збігає час,
З собою миті він не забирає,
А щось карбує в пам’яті для нас,
Й по крихті, наче в скриню, все збирає.
Доводиться у скриню заглядать,
І, мов альбом, у пам’яті гортати,
Та час зумів усе закарбувать,
Щоб ми могли в минуле повертати.
Минуло тридцять сім… не днів… ночей,
Не тижнів, і не мі́сяців, а й ро́ків,
І не одну вже зіграно з роле́й,
І скільки від життя взяли́ уроків.
Шкільне життя… У пам’яті воно,
Всіх о́брази, неначе на долоні,
Здається, що й не бу́ло це давно,
Та всі роки́, несли́сь, неначе коні.
Дівчат у класі мало в нас було́,
Розпорошило нас життя по світу,
Вже й сивина нам спала на чоло,
Та вже й роки́ від нас питають звіту.
Роки́ минули й ми почулись знов,
Побачились й душа затріпотіла,
Щоб ми зустрілись – час на це прийшов,
Світлану однокласницю зустріла.
Роки́ збігали, не́слись в далечінь,
Шкільне життя лишалося позаду,
Та зустріч повернула нас в глибінь,
Відчулись звуки то́го водоспаду.
У спогадах пройшлись ми по роках,
Згадали всіх, хто в пам’ять вкарбувався,
В розмові подолали весь той шлях,
І слід від тих рокі́в у нас зостався.
У спогадах вертали в ті роки́,
Душевні струни дивно забриніли,
І сльо́зи по щоках, мов потічки…
Ми щебетали… довго гомоніли.
Немов кровинку рідну віднайшла,
Багато що ділили ми із нею.
Через роки́ Світлану я знайшла,
Й роки́ не стали поміж нас межею.
24.03.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID:
1009480
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 25.03.2024 20:12:42
© дата внесення змiн: 25.03.2024 20:23:16
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
Життя розпорошило і знайшлись чисто випадково. Хоч нема випадковостей в житті.
