Я не фанат та й не прихильник
Різних полів , чудесних садів
До ніжності і до кохання звиклий
Коли цю квітку в серце я привів
Яке ж привітне, чуйне слово
Закарбувалося в душі
Всередині - все так казково ,
Відсутній смуток весь в мені
З тобою бути - завжди до душі
З тобою спільний навіть струм-
Освітять серце сонця промінці,
Забуду про поганий вічний сум
По вечорах ми будем говорити
І нам нам ніхто ніщо не скаже
Без тебе жить - мов себе казнити
І як тут буть, ніхто нам не підкаже ..
