Верлібр
Земне тут життя
Лиш на термін по вінця,
Щоб в мудрості сім’я
Сягнути знаттям.
О, білі лебеді,
В крил, тому лепеті,
Промінь від Місяця,
Нам освіти –
В пісні весняній
Квітчасту завісу.
Думка, з’являється,
Мов у політ.
Скошене сіно
Є пряність чудова,
Дитинством все мається –
Перед очима
Невинно встає…
Як же Творцем
Усі дні переплетені,
Як і ввісні
Немов тінями
В колі земнім
Лащаться, ніжаться,
В жесті замішані,
Нервами спалені,
Тупо нестримані –
Та і це пройдено
І перемелено,
Час переведено,
В архів закинуто…
Царство в душі твоїй,
Серця ударами –
Ознаменовано
Любові чарами.
Земне тут життя
Лиш на термін по вінця,
Щоб в мудрості сім’я
Сягнути знаттям.
В'ячеслав Шикалович
06.06.2024 р.
