Ти чекав її дні і ночі
рік за роком спливали мрії
І як постріл у кістку височину
-я знайомлю з іншим, нашу дитину
Ці слова тебе наче згубили
без відстрочки тобі приговору
Та і сам ти б хотів щоб убили
хіба можна прийнять це без болю
Ти беріг ваш очах її гідність
ти на інших дивитись не міг
Бо в коханні до жінки своєї
ти би навідь і смерть переміг
Ти чекав так роками та вірив
ти же сам їх відвіз до кордону
Ти пробачив образи, без гриму
ти бажав своїм гарної долі
А ти просто навідь не віриш
все що чуєш, все що ти бачиш
І ти знову збираєш всі сили
щоб тихенько завить не заплакать
Телефон їй в режимі без звуку
твій кричить по мережі зв'язку
Ти так хочеш її знов почути
бо ще душу свою не вернув
Кожен місяць ти кожну копійку
рахував щоб не тратити зря
Щоб як більше відати дитині
щоб хоч день їй легше там став.
Но твоя допомога не в тренді
є змістовні суми завжди.
І байдуже що сам тут без віри
бо тебе тільки що відрікли
