Sonnet 130
My mistress' eyes are nothing like the sun;
Coral is far more red than her lips' red;
If snow be white; why then her breasts are dun;
If hairs be wires, black wires grow on her head.
I have seen roses damasked, red and white,
But no such roses see I in her cheeks,
And in some perfumes is there more delight
Than in the breath that from my mistress reeks.
I love to hear her speak, yet well I know
That music hath a far more pleasing sound;
I grant I never saw a goddess go -
My mistress when she walks treads on the ground.
And yet, by heaven, I think my love as rare
As any she belied with false compare.
Сонет 130
Коханої очей із сонцем не зрівняти;
Й корал є червонішим, ніж милої уста;
І снігу білого перса її темніші;
І ніби з дроту чорного росте її коса.
Троянд я різних на цім світі бачив,
Але на цих щоках я їх не помічав.
І деякі парфуми мені солодше пахнуть
Ніж дихання коханої, яке я відчував.
Хоч любий її голос, але як порівняти
то музика звучить милішої мені.
Ходи не бачив я богинь та смію допускати
моя кохана звично ступає по землі.
І все ж моя любов є неповторна поміж тих,
що гідна порівнянь пустих.
