В літню пору,
В холодну ніченьку,
Ніби золотом небо вишите.
У ріці рука, ми не вінчані,
Недослухані, перемріяні.
Краєвиди п"єш захлинаєшся,
У душі тепло, плавить сумніви.
Я тону в тобі - опираєшся.
Ділим «так» на «ні» нерозсудливо.
Ніч закралася між деревами,
Між столітніми , прежитими.
Понад горами передзвонами
Пролунає грім перед зливою.
Ніч розсипала давню магію
Поміж травами, поміж росами.
Аромат терпкий розливається
Над землею і нами босими.
У обіймах твоїх так затишно.
Я знайшов тебе серед тисячі.
Ти смієшся так по-дитячому -
непритворено, незахищено.
В літню пору
По ночі, зраночку,
небо полум"ям загорається.
Непогорджено, незлукавлено
Відіб"ється курсивами в пам"яті.
