Дорога додому довга й тяжка,
дорога додому така не смачна.
Вона не солодка і не гірка,
дорога додому просто пуста.
Стою я у дверях й шукаю ключі
надіюсь побачити очі твої
не сумні, а веселі,
руки твої, не старі, а такі молоді,
але їх нема.
І вертаюся я в темноту,
де будинки говорять зі мною,
надоїдають своєю нудьгою,
нугою нудьгою,
не зігрівають мене теплою теплотою.
Навколо нікого нема
і я вже не я.
І стою я один на мості,
а в голові дурні думки:
" Стрибати чи ні?".
Закурив сигарету останню в житті,
а коли докурив, зробив крок
і стрибнув.
А тепер лечу вниз головою,
щоб знову триматись за руку з тобою.