У оксамиті пелюсток
У магазині квітів я давно
Придбала щастя десь на Оболоні.
Січневим цвітом лагідним воно
Заполонило світ на підвіконні.
Живим вогнем зворушлива краса
Натхнення надала природи музі,
Де на шибках заснули небеса,
І сонця промінь проситься у друзі.
Здивовані сніжинки за вікном
Милуються мереживом квітчастим,
А ніч вкриває місто добрим сном,
Сузір’я вишиваючи на щастя.
У оксамиті жовтих пелюсток
Любові до життя палає сила,
Що потайки торкається зірок,
Які вогнем квіток заворожила.
