Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Георгій Грищенко: Стара жінка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 02.07.2015 - 10:55
Як точно все сказано. Зачарована твором,зачудована вашою поезією. Дякую.
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний за добрі слова.
Микола Серпень, 19.04.2015 - 19:12
Така вона наша доля... Можливо цією вірністю своєму маленькому місцю в житті і прекрасна. В усякому разі небеса не за кожним гудуть...
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний за мудрі слова та оцінку.
vlarin, 18.04.2015 - 19:34
Прекрасний твір. На жаль, нічого змінити в цьому плані й не можливо. Стара людина прив'язана до оселі. землі, рідного краєчку, наче пупрвиною... Відірви-відріж, - й не стане духу триматися за цей білий світ. Моєї дружини тьотя Галя цьому найкращий доказ. Доки була у своїй хатинці, приїжджали з усіх-усюд, на весь теплий період, великі гості - онуки, правнуки, невістки, зяті... Гамір, товкотня, веселощі, радощі... Повен двір усілякої рідні. Вечеряли за довжелезним столом... Та час бере своє. Все колись кінчається. На жаль...
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згоден з Вами. Хтось написав, що людина звикає до своєї оселі як собака до буди.
Олег М., 18.04.2015 - 18:59
Осмислено, правильно... Хто зна, що чекає кожного із нас, на цьому світі А так-- 5
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний за відгук та візит.
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за добре слово.
|
|
|