Самотньо і страшно
В порожній квартирі.
Годинник шліфує
Моє забуте життя.
Спокій по-королівськи
Всівся у м’яке крісло
І зазвучала у просторі тиша...
Радість провинилась і
Король-спокій усунув її з двору.
Тепер у його королівстві
Звучить безрадісна тиша...
Впав у сплячку дзвінок.
Затих, наче зляканий злодій,
Старий телефон
Зі своїм нікому не потрібним
Циферблатом...
Лиш радіо настирно
Мріє про Париж....
Чому саме про Париж?
Бог його знає,
Чому хтось про когось мріє:
Може розважається,
А може просто відпочиває,
А може й справді мріє.
Цього ще ніхто не осягнув
І не може осягнути,
Бо Таємниця...
Mieux vaut tard, que jamais,
Voici, je sui, j'ai oublie...1
Красивого минулого
Шуршать завуальовані слова,
З пап’є-маше фонтаном
Дзвенить шампанського ігра.
Кратаве вухо ловить
Несказаного суть:
Чую Париж.
Шукаю Париж.
Хочу Париж.
1 Краще пізно, як ніколи,
Ось, я є, я не забув...
1997
