1
Яскравий місяць
у кільчастому гіллі́
старезних лип…
стояли тут колись столи…
з розібраної панської садиби
нині величний горб
біжить униз від лип…
куриться палац панський у ріллі…
а час –
як звідси вибув…
Бог уберіг місце мені
й братам моїм…
міг би хтось і поткнуть колибу…
ні, ні, не п’є цей світ
Всю славу п’є лиш
горіховий геній мій!
Вино!! – навіть
для неба небувале!!
Духом присипане,
Сином заховане в засипаних підвалах,
В кількох льохах…
І – музиці цього вже мало!!
завтра – мій світ прийде,
сюди, де геній снив –
геній дитинства!
Де земля давала:
Силу! Може, хтось віруючий жив…
Кажуть, пан добрим був.
Але найвища музика, як тут,
на всій землі іще не виникала…
Стоїть Маріїне вино…
приховане в подільських цих підвалах…
А ви бредете – недовимовленим –
в Діви музиці – кага́лом…
2
Скоро!
Скоро
скоро
скоро
ско…
Скоро!
скоро
скоро
скоро-скоро ско…
скоро-скоро з колоском
скоро-скоро
колиско…
вої!
скоро-скоро
колисковою!
неземною, небувалою
і для неба – Лялі-ла́донці–
заспіваєм над містком!
Родженицею з синком –
Сином Бога Невмістимого!
зі святою невісти́нкою…
скоро
скоро
з колоском! –
Із Ісусиком Христом…
Серце, серце, колисковою
вої, вилітаємо!
Привітаємо! Оспіваємо!!
Поспіваємо!!
3
Од світу темного втікай –
У світлі Неба щастя май!
Тримай!
Ти щастя май! –
Ти май –
або розповідай:
от щастя: то є те,
і так ось робиться.
Розповідаєш? –
тьма наздожене
(ні, ти почув мене?) –
і щастя дро́биться…
Диявол – там, де дробиться.
Люди речуть: в подро́бицях…
Од світу злобного втікай –
це може ти щасливий! –
в Небі май!!
Співай!
Співай!..
Співай!! – кажу, – співай…
Святі співають тільки… і тримай –
Дають – тримай,
Вже не розповідай…
Ого!
Ого!
Марія як тримає! –
Христосика в ясних руках,
Здивована, спокійна:
щастя для всіх тримає:
Блаженство не завжди про себе
так розповідає…
Блаженство маєш?
Блаженство нас тримає…
Хтось обіймає, якщо любить –
чи оповідає?..
27.12.2006
