Приходить у кохання креш,
І на екрані одна звістка,
Що в круговерті все без меж,
Але у серці гине квітка.
Вона все кликала до дій,
Її стискали груди міцно.
Мені наснилось я не твій,
Для двох коханню стало тісно.
Лишився клаптик теплоти,
Але зігріти він не в змозі .
І квітці більше не цвісти
Розлука наша вже в дорозі.
Тоді коханню прийшов час
Воно розправило знов крила,
І горе зникло все від нас,
І стала ти навіки мила.
Життя дає нам певний шанс,
Живе у кожного надія.
Кохання вернеться до нас,
Тоді здійсняться наші мрії!
