Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875934
Літо у світанки вбиралося,
в дзеркала на себе милувалося,
хоч були вони у калюжі,
та дзеркалять небеса вони, друзі.
В мережива літо чепурилося,
килимами густих трав укрилося,
після дощів в дорогах піскових
люстерок повно водяних.
Відображають неба стрічки
калюжі схожі на потічки,
зелені є над дзеркалом дахи,
мережива зелені простягли.
Ще день і два буде гаразд,
стануть сухими ці дороги враз,
поки люстерко водяне блищить,
щоб милуватись літечку, бринить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879587
4.06.2020-5.06.2020
Світлина Ігора Винниченка:
“Позирає червень у люстерко,
аби причепурити літо”
https://www.facebook.com/photo?fbid=10213531822049480&set=pcb.10213531823009504
