UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кугаевский Александр: Там, где горы становятся небом. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ MAD_muazel, 04.06.2022 - 00:37
Сподобався Ваш вірш. захотілось перекласти українською... Там, де гори єднаються з небом. Не піднятись високо-далеко Там, де гори єднаються з небом. Там парне молоко білих хмар Зверху змащене сонячним медом. Там росте Диво-квітка червона з вогню Стереже її звір скам'янілий. і здавалось, коріння не тримає її а палаючий схід, Грішним яблуком бачиться Єві. Вогнецвіт - зміст буття, береже Темна Ніч і дзеркалить секрет Місяць оком. Шлях Чумацький в нікуди пролито Келихом тим, що в руках Водолія - потоком. Він заснув і в руках нахилився пугар, Зірки сипляться із середини... Розчиняються, падають із небесних вершин Пелюстками Троянди... о, Диво. Я почув від зірок Вогнецвіту секрет Із переказів давніх сакральних. Свій дарує Світанок золотий Сонцецвіт, і виконує наші бажання. Він надію дає, радість нового дня. Шанс: зробити; десь бути; відбутись; Просто жити, і ще перспективу чітку. Не боятись невдач і відчути. Мчить нестримно наш час попри річку стрімку. Гори світяться світлом казковим. Жаль, ніхто не торкне Диво-Квітку ясну там, де гори єднаються з небом бузковим. Кугаевский Александр відповів на коментар MAD_muazel, 30.08.2022 - 15:12
Дякую Вам, за коментар та перекладВи напоумили мене спробувати перекласти українською мовою цей вірш, ось що вийшло (до речі Ви не будете проти?, я використав і Ваші поетичні знахідки) 1 Не піднятись туди нікому. Високо. Там, де гори єднаються з небом. Там тече вдалині білих хмар молоко Зверху змащене сонячним медом. 2 Вгору тягнеться квітка червона з вогню, Стереже її звір скам'янілий. Не тримає коріння здавалось її Грішним яблуком бачиться спілим. 3 День і ніч Вогнецвіт - зміст буття, береже Віддзеркалює місячним оком. Шлях Чумацький в нікуди з пугара тече (що в руках Водолія) - потоком. 4 Він заснув і в руках нахилився кіаф, Зірки сипляться із середини... Кожний вогник зірковий в польоті ставав Пелюстками Троянд у росині. 5 Я почув від зірок для людей заповіт: «Щоб ні хто не втрачав сподівання». Свій дарує Світанок для всіх Сонцецвіт І виконує наші бажання. 6 Він надію дає, радість нового дня. Шанс: зробити; десь бути; відбутись; Просто жити, життя не дарма навмання. Не боятись невдач, все відчути. 7 Мчить нестримно наш час попри річку стрімку. Гори світяться бажаним світлом. Жаль, ніхто не торкне Диво-Квітку ясну там, де гори єднаються з небом. |
|
|
||||||||||||||||||||||
