Коли думки складаються рядками,
Тоді в душі народжується вірш,
Бо він єдиний вищий понад нами-
Сильніший навіть грім і буревій.
Але бувають миті мимоволі,
Неначе ти в пустелі сам один.
Спочатку літа плакали тополі,
Але вже осінь золотих сєдин.
Життя таке, без віри воно гасне,
Так вірте і пишіть свої рядки.
І світе стане кращим і прекрасним,
Бо своє серце вклали в нього ми.