Місяць з хмарою грається:
то випливе,то заховається.
Хмара з місяцем в схованки граються:
хтось затуляє,а хтось ховається.
Дивлюсь і думаю:
Звідки речей таких дитяче бачення-
доросла начебто?
Місяць є місяць-небесне світило,
хмара-то суміш води,кристалів і пилу.
Пливуть обоє у просторі неба
і кожен має своє призначення.
Але існує якась потреба:
малюють люди в своїй уяві
казкове бачення.
Вітер розвіяв хмару грайливу.
Місяць світив і світив без упину
на сад серпневий, на сонні квіти-
окрасу літа, й на ті,
що осені рубіж намітять.
І тут, і там співали цвіркуни,
так голосно "виводили" вони.
Вгорі круг місяця-яскравий ореол.
Внизу блукало сяйво місячне
поміж духмяних матіол.