Муза:
Пожовкла паркова алея в осінній рине напівсон.
А я неначе Галатея, яку створив Пігмаліон.
Коли зійшлися дві планети – а це буває раз на рік –
В уяві виплекав мене ти, своєю музою нарік,
Аби безмежно надихала на прояв творчої снаги
Та палко так тебе кохала, щоб навіть заздрили боги.
Щодня опівночі зринаю, а зранку тінню кану в ніч,
Проте лишаю цвіт розмаю*, аби нових жадав ти стріч.
Але у світі все минуще – усе приходить, щоб піти.
Либонь і всесвіт невсипущий зітре сформовані світи...
Коли я з часом загублюся на схресті вуличних доріг,
То не дивуйся... не дивуйся, що долю втримати не зміг...
Митець:
Думок барвистих галерея складає нам оксиморо́н*,
Де ти – довічна Галатея, яку створив Пігмаліон!
Моя ти вигадка тямуща, фрази́ста тиша вдалину,
Що всюди є, бо всюдисуща – хіба тебе я не збагну?
Існує певний рух по колу, повічний плин веде до змін –
То вгору дме, то кине долу... із пилу в пил... із тліну в тлін...
Так часом тліє поза гаєм вечірнє небо від заграв,
Але у серці не згасає той за́пал, що мене пройняв.
Завжди чекатиму на тебе, бо вірю, прийдеш ти ізнов
В уборі мрій з квітучих стебел під тихий шепіт молитов.
Ти кажеш: "З часом загублюся на схресті вуличних доріг..." –
То не дивуйся... не дивуйся, що я сприйняти це не зміг...
16-17.10.2023
*РОЗМА́Й (нар.-поет.)
1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).
2. Приворотне, чарівне зілля.
Розмай, розмай-зілля – рослина, про яку співається у піснях.
*ОКСИ́МОРО́Н - стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом складають нове уявлення.
Муза та митець - 2 (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051
Муза та митець - 3 (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––