ВОНА: Всесвіте! Мій Всесвіте! Полюби мене, бо я прагну Любові!
БЕЗМЕЖНИЙ ВСЕСВІТ: Я люблю тебе, Дитя моє! Як люблю кожну билинку на землі, і кожну краплину в морі…
ВОНА: Любиш? Чому я цього не відчуваю? Я маю це Відчувати!...
БЕЗМЕЖНИЙ ВСЕСВІТ: Нерозумне моє Дитя! Я люблю, як умію. Непомітно, незримо, не відчутно.
ВОНА: Он як! Мені цього недостатньо. Завжди недостатньо… Тоді, Мій Безмежний Всесвіте, я буду любити Тебе! Так, як можу тільки Я.