Скажу тобі під тихий шум дощу –
Тремтять листочки, обважніли віти,
Яскравим дивограєм сяють квіти,
Та крапельки стікають по плащу,
На не прозорі перли трохи схожі…
Крокують одинокі перехожі,
Я мокрою бруківкою лечу
Туди, де сонце через хмари світить…
Дощу всміхайтесь, як радіють діти!
Скажу тобі… А може промовчу?
Хто може бачить під ногами небо,
У кого з перехожих є потреба
Дерев, кущів зелені оксамити,
Цю свіжість трав – зі мною розділити?
Цей літній дощ – на казку трохи схожий…
Крокують одинокі перехожі…
Послухайте! Я кожного навчу
Дощу всміхатись, як радіють діти!
Прислухайтесь… Сьогодні я сама.
Малює вітер брижі на калюжах,
Виблискуючи золотом на ружах,
Збираються в потічки крадькома
Та крутять листя зірване поволі –
Краплини неба… Чи моєї долі?
12.06.2024
