Моя любов пройшла,як дощ мінливий
Твоїх обіймів не бажаю знати
І не цілуй мене так ніжно,милий
І в ліжку нашому одна я буду спати.
Ти не кажи мені:"Кохана,люба!"
Брехні такої я не хочу чути
Наша любов була міцніша дуба
Ти зруйнував усе і разом нам не бути.
Забудь усі слова, які я говорила
Вони тебе не варті після зради
Вона мене як блискавка убила
Ненависті своїй не можу ради дати.
Та як забути ті шалені ночі,
Коли в хвилині пролітало все життя,
Коли від пристрасті закочувались очі
Й разом з тобою поринали в небуття.
Ці почуття ні з чим не порівняти,
Ці ніжні пестощі твоїх ласкавих рук
І маску збайдужілості не буду одягати
Відразу віднайду життя безмежних мук.
Я маю згодом про все це забути
І згадувать тебе лише у сні
В твоїх бажаннях припиню тонути
Й присвячувать тобі свої вірші.