Відчуваю втому, прохолодне листя...
Мабуть, нема нічого в тому,
Що моє життя розірване намисто.
Не хочеться ще одну ніч втрачати,
Та очі закриваються, вже просяться спати.
А мені хочеться зірватись і ще
В нічнім небі над зірками політати.
Час пташкою летить...Навіть троянда зів'яла.
Ми попрощались, минула і ця мить.
Усе! Це все!Я закриваю на ніч віконце,
Лягаю в перламутрові мої сни.
А вранці скажуть місяцю: "Піди! Розбуди!"
І так минають мої літа,
Я ніби квітка на сонці,
Що хоче змінити життя.
Яскравий місяцю, візьми мене за руку
І в казку поведи,
Бо як підеш від мене- закінчуться сни.
