Життя, життя
Забери мене туди, де
щастя гори, де
нема тебе і твого фейсу,
де тільки спокій, красота
і картина на стіні,
де топишся ти у воді, в крові
всі твої руки, ноги й голова.
Ти вбив мене і мого Я
нема в живих. Тільки тіло.
Все решта вже давно згоріло.
Довго тліло це багаття
з душі моєї і кісток.
І ти стояв, дивився і кричав:
" Це через мене ти гориш,
через мої слова!
думки мої тебе спалили,
і руки зв"язані у тебе
колючим дротом слів моїх".
А я горів.Мене боліло.
І незабаром все згоріло.
Тільки тіло.Душі нема.
Ти з"їв її.
Запивши щастя і любовю,
змішаним з моєю кровю,
з моїм бажанням жити
і когось там полюбити,
щось знайти, щось загубити.
То що ж лишається мені робити?
Можливо голову тобі розбити?
Окровавленим тебе лишити.
І піти.
Що лишалось тобто,
Мене ж нема, є тільки тіло.
Все решта вже давно згоріло.
