Максим Рыльскмй
"Эпоху, где душой бы отдохнуть ..."
Эпоху, где душой бы отдохнуть,
Сейчас имеем право, выбираем.
И для себя мы главное решаем:
Где есть народ и бог, и человека суть.
Есть сумрак готики, и есть лазурь эллинов,
Легенд библейских медь, виссон и злато –
Еще есть много, чем холсты богаты,
Или бумага с ее списком длинным.
Но полюбить, иль навсегда забыть,
То, что дает нам силы жить,
Что нас творит, и что творим мы сами, -
Но лишь слепец, в котором нет крови,
А разливаются чернильные ручьи
Поделится такой тревогой с нами.
Максим Рыльский (1895-1964)
Источник: Рыльский. "Сонеты". Киев, "Молодежь", 1974.
"Епоху, де б душею відпочить..."
Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожний має право вибирати,
Найдемо тут ми вибору багато
Народів, царста, богів, людей, століть.
Готичний присмерк, еллінську блакить,
Легенд біблійних мідь, вісон і злато —
Все можемо на полотні віддати
Чи на папір слухняний перелить.
Але любить чи не любити те,
Що вколо нас і в нас самих росте,
Що творить нас, що творимо самі ми, —
Лише сліпець, що замість крові в нім
Тече чорнило струмнем неживим,
Тривожиться питаннями такими.
1927
ID:
553675
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.01.2015 11:05:36
© дата внесення змiн: 22.01.2015 11:05:36
автор: Володимир Туленко
Вкажіть причину вашої скарги
|