Не буде чуда… Що і вимагалось
ДовЕсти ( а, чи, може, довестИ?)
Пробачте… Брак освіти… Так вже слалось,
Що я не знаю, як наголосить…
Одначе…Жаль! Залишиться багато
Без хліба і видовищ глядачів…
Не їсти їм попкорн. Не смакувати «Фанту»
КІНА НЕ БУДЕ!!! –«кінщик» захворів…
Ті обіцЯнки кликати й чекати
( А, мо’, обІцянки?) , уся словесна муть…
Розтанули, немов солодка вата…
Разок покликала і … з усміхом
-ЗАБУДЬ!
Кому ж потрібні капелюхи з фетру,
Що Місяць їх із хмарок наліпив???
Усі бажають гарних та ефектних…
Ні, не фіналів… Все-таки - кінців…
Я не сказала,що Ви похмурий,ні.Усі бажають гарних та ефектних...
Ось сміх скрізь сльози,бо чи заслуговуємо,це ще питання.А хочемо -вищого гатунку...ВСЬОГО...бо ми найкращі,ми заслужили...А ЧИ ТАК ЦЕ?Те що ми самі придумали,те й засмучує...бо жарти майже завжди сумні,коли вдуматись.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Господи,скільки Ви всього сюди запхнули...Особливо останній катрен просто валить з ніг...
Чудовий вірш...Аж сміятись захотілось...вже й не сподівалась.Хоч вірш таки сумний нівроку.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ж сумний? Жартівливий коментар до одного творчого дуету Я не такий похмурий,як Вам здається. Почитайте про Дєдушка, якщо Вам не ріже вухо суржик