ЗАЛЕБЕДІЛИ МРІЇ
Залебеділи, мої мрії вільними крильми
На високих хвилях блакитного океану.
Встало, рано -вранці сонце зоріє у світи,
Відзеркалюють ,ясні зорі до лиману.
Випромінює,сонце...сліпнуть очі від краси.
Туркочуть,біленькі голуби на підвіконні.
І верба ,розплела коси до чистої води.
Біжать ,у пахучі трави сиві карі коні.
На світанні за селом,з'єднались небо земля.
Райдуга ,будує мости на луги діброву.
І у полі,дозріває пагінець у жита.
Соловей , з дівою весною веде розмову.
Над берегами річки дзвінкий водограй шумить
З синіх гір тече бистра вода у Чорне море
Чути зозулю в лісі... Чайка , чаїно квилить.
Милуються,пейзажем як квітнуть гори, доли.
Заголубів,небокрай і розквітає весна.
І зацвіла ,біло біло ...черемшина в лузі.
І Сизокрилим птахом обнімаю рідні края .
у вишневім саду ,зустрічають пернаті друзі.
В'ється, дорога стрічкою до чистих джерел.
Лечу, додому,до рідної землі до села.
Радіє серце ,як вруниться листя у дерев.
Бо тут моє гніздечко, батьківська хата моя.
М .Чайківчанка.
Гарні мрії 
