Мир буде, адже ми його
Всі з нетерпінням ждем.
До нас він прийде одного
Дня, як ми доведем
Війну цю до кінця. Ця мить
Настане лиш тоді.
Війни порветься довга нить.
Й більш грузнути в біді
Цій, як в болоті, ми повік
Не будемо, а мир
Що прийде, візьме нас навік
У свій солодкий вир.
У нашім буде він краю.
В серцях і душах теж.
З ним житимем, мов у раю.
Не йти війні вік все ж.
Ні-ні. Не буде вік іти
Вона. Їй прийде край.
У мирі житимем я, ти,
Вона, він – весь наш край.
Ця прийде чарівная мить,
І серденько, що в нас
У грудях болісно щемить,
Радітиме в той час,
А разом з ним душа. У них
Лиш світлі почуття
Вік будуть. Почуттів сумних
Не буде ввік. Життя
Цвістиме, наче квітів цвіт
Улітку й навесні,
На цей увесь прекрасний світ
Насправді, а не в сні.
Лиш не здаваймось ворогам!
Борімось до кінця!
І посміхнеться доля нам.
Мить світла прийде ця.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2022
