Прочитаний :  255
|
Творчість |
Біографія |
Критика
НА ХУТОРІ НАДІЯ
Не вірили, сміялися, глумилися:
- Ото придумав: серед степу - гай!
А він мовчав. Саджав собі - і край.
І виросли дерева, вкоренилися.
Не вірили, сміялися, глумилися:
- Театри? Малоросам? Ну й дивак!
І смачно позіхали у кулак,
А потім дивувалися, дивилися.
Не вірили, сміялися, глумилися...
Тепер про них забуто назавжди.
А він вершив святі свої труди,
І ті труди в народі залишилися.
Лишилися, розквітнули, розвилися,
Як зелен гай, звелися в небеса.
Подивишся - і простір, і краса!
А от же бач, не вірили, глумилися.
|
|
