Прочитаний :  298
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Колись отут були луги..."
Колись отут були луги,
Буяли трави навкруги
І денно, й нощно серед трав
Стрибун-цвіркун сюрчав.
Про що сюрчав? Якби я знав,
Я хмарку був би запитав,
Бджолу спинив би на льоту,
Од сонця золоту;
Перепитав би трьох вітрів,
Прислухався до ручаїв -
Вони ж, напевне, знали,
Душею відчували,
Що тут якоїсь днини
Загуркотять машини,
Впадуть отави долу -
І з лугу стане поле.
А в полі буде жито
Рости, і не тужити,
І колос колихати,
Й поволі забувати,
Що тут колись були луги
Буяли трави навкруги
І денно, й нощно серед трав
Стрибун-цвіркун сюрчав.
|
|
