Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Сосюра Володимир

Прочитаний : 1279


Творчість | Біографія | Критика

МАЗЕПА (Уривки з поеми)

....................................................................................
Учись,    Іване!..    І    любов,    
Свою    любов    до    України    
Вмій    влить    у    формули    чіткі,    
Умій    спинить    гарячу    кров,    
Рух    нерозважливий    руки    
І    стиснуть    серце,    коли    треба.    
Хай    пада    все,    палає    небо,    
А    ти    іди    спокійним    кроком    
До    точки,    що    намітив    оком.    
Учись    війни    у    ворогів,    
Вивчай    удачу    їх    і    зброю,    
І    слава    піде    за    тобою,    
Немов    за    піснею    мотив.    
І    хлопчик    слухає,    мов    п'є,    
Слова    послушниці    чудові,    
Неначе    серденько    своє    
Він    стиснуть    хоче,    й    хмурить    брови,    
Голівку    чорну    нахилив    
Перед    лицем    негоди    злив,    
Мов    приготовився    до    бою    
З    непереможною    судьбою.    
Він    на    війну    зміняє    мир,    
Щоб    у    вогні    згоріти    щиро.    
Неначе    струни    дивні    ліри,    
Далекий    дзвонить    монастир…    
Там    золоті    Софії    дзвони    
Пливуть    над    містом    монотонно.    
Івана    кличуть    і    гудуть:    
-  Залізним    будь,    залізним    будь!    
Умій    боротись    до    загину    
Й    свою    нещасну    Україну    
На    чужині    ти    не    забудь!

—    Ні,    не    забуду!    Я    іду    
До    тебе,    краю    мій    убогий!  
....................................................................................
-  Я  так  люблю  твої  дороги,
моя  Україно  сумна!
Ти  на  груді  моїй,  мов  рана...
О,  як  залізно  вірю  я,
що  час  визволення  настане,
і  шабля  золота  моя,
Мазепи,  гетьмана  Івана,
над  трупом  ката  засія!
Скоріш  коня  мені,  коня!..
....................................................................................
...Ось  по  кімнаті  
іде  його  старенька  мати,
благословля  його  хрестом:
-  Готовий  будь!  Збирайся,  сину!
Народ  хвилюється  кругом.
Будь  оборонцем  України,
що  на  шаблюки  точить  рала.
Тебе  народ  і  Бог  обрали.
Надінь  шолом  і  меч  візьми,
стань  на  чолі,  здійми  повстання,
хоч  і  чека  тебе  на  теє
страшна  дорога  Моїсея,
доноси,  зрада  і  вигнання...
Та  доля  зрадників  така.
По  їх  дорозі  в  бурі  часу
колись  прийдуть  нестримні  маси.
Хай  не  здригне  твоя  рука,
будь  смолоскипом  днів  нових!
Хай  ти  згориш,  і  вітру  сміх
розвіє  попелом  надії,  -
той  не  живе,  хто  жити  вміє
з  душею  темною  раба.
Життя  ж  -  це  вічна  боротьба,
і  тільки  сильними  народи
куються  в  нації,  ідуть
крізь  бурі  в  радісні  походи,
торують  для  нащадків  путь.

Нові твори