|
|
|
|
| | |
|
|
|
| | |
|
|
|
| | |
Збірка сонетів «Кінцугі». Дорогі друзі та читачі! Нарешті побачила світ моя дебютна збірка сонетів «Кінцугі».
Літературний редактор Марина Мартич, художнє оформлення Наталії Лехман.
Видало збірку, видавництво «Терен», у Луцьку.
Анотація
«Кінцугі» – перша поетична збірка Володимира Версти, в яку
увійшли сонети, написані з 2017 по 2018 роки. Поезія, представлена у збірці, дуже різноманітна, вражає своєю чистотою, щирістю і відвертістю. Кінцугі або кінцукурой – японське мистецтво
реставрації керамічних виробів за допомогою лаку, отриманого
з соку дерева уруша, змішаного з золотим, срібним або платиновим порошком.
Філософська думка полягає насамперед у тому, що уламки та
тріщини невіддільні від історії об’єкта, і тому не заслуговують
забуття і маскування тому кожну з них особливо підкреслюють.
Ось ти стоїш на скелі та вітер рве на тобі плащ, а ще хвилина
і тебе підхоплює Пегас. Ось ти вже хрустиш по битому склі важкими кроками. Ось ти пливеш на кораблі, а тебе цілує прекрасна
богиня.
«Кінцугі» – занурить вас у світ кохання. У світ краси та музики. У світ печалі, намагаючись звернути її на краще, не маскуючи при цьому…
З деякими віршами, що увійшли до збірки, можна ознайомитись на моїй сторінці Клубу у розділах сонети.
Я у соціальній мережі «Facebook» – https://www.facebook.com/VolVrs
Вартість збірки - 60 грн.
З питань замовлення збірки писати на електронну адресу: volvrs@ukr.net
|
Автор: Володимир Верста
Дата: 02.02.2019
Повідомлення: 0
Обговорення | Фотоальбом
|
|
|
|
| | |
|
|
Вже вмостились кури і кабан не хрюка,
Ти, моя кохана, теж відпочивай!
Я помию ноги, ти помила руки,
А що буде потім - спробуй відгадай...
|
Автор: Веселенька Дачниця
Дата: 30.01.2019
Повідомлення: 2
Обговорення | Фотоальбом
|
|
| | |
|
|
|
| | |
|
|
|
| | |
Автопортрет Я не видумую нічого,
А тільки констатую факт,
І не судіть занадто строго,
Якщо не попадаю в такт.
Серед потоку різних фактів
У круговерті всіх подій
Я хочу виділити акти,
Що наближають нас до мрій.
Я намагаюся відчути
І передбачить хід життя,
Аби лиш тільки осягнути
Його глибокий смисл буття.
І озираючись щоденно
На прожиті минувші дні
Я розумію, що напевно
Всього не осягнуть мені.
Час дуже швидко пробігає
І проминає день за днем.
Що буде – ще ніхто не знає,
Одним живемо лише днем.
Тому сумую і радію
Я одночасно у житті:
Від того, що маю надію,
Й за тим, що не вернуть мені.
|
Автор: Павло Коваленко
Дата: 28.01.2019
Повідомлення: 0
Обговорення | Фотоальбом
|
|
Портрет свиньи Не мой снимок, но как... Смотрю на этого грешного свина и вижу, что он все про себя понимает х и про грязные лапы (копыта?) и про сивую шерсть и про предстоящий убой.
|
Автор: Александр Шхалахов
Дата: 26.01.2019
Повідомлення: 0
Обговорення | Фотоальбом
|
|
|
| | |
|