Всё реже пишутся хорошие стихи...
За этот год... я странно повзрослела...
Всё переборчивей становятся мечты...
И осень... с золотой... вдруг поседела...
Всё чаще... я тоскую по друзьям...
Ну, а на фото - чаще... улыбаюсь...
Всё реже... посылаю всё к чертям...
Но и под жизнью... реже прогибаюсь...
Ну, а душа... взрослеть же не умеет...
И нежность просто так... не пропадёт...
И сердце... никогда не постареет...
А в жизнь мою... любовь еще придёт...
Все чаще стала я стихи писать,
Ты знаешь-даже чаше улыбаюсь.
Все меньше по любви прошлой скучать.
Я счастлива.Счастливей быть стараюсь.
Еще наивнее чем в молодости я,
Все так же жду любви и верю в чудо.
Я мало сделала.Но путь я свой нашла.
О нелюбви который раз забуду.
Не старится и сердце,и душа,
Лишь осень с золотой вмиг поседела.
А я такая де как в юности была.
Как странно-я душой не повзрослела.
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не пишуться так легко вже вірші
відчутно я дорослішою стала
і мрії навіть вже якісь не ті
і ще колись тебе я Ліль, не знала
тепер частіше за я друзями сумую
ну а на фото рідже посміхаюсь
твоїми віршами я душу, Ліль лікую
й щаслива, що таку подругу маю...
ну а душа завжди є молодою
повір, вона ніколи не старіє
і ніжність не залишить нас з тобою
й любов і щастя нас знайти зуміє!!!
Ліля, в тебе так гарно завжди все получаєтся, просто заздрю тобі білою заздрістю, що такі гарні ідеї маєш!!!
а від мене це тобі експронтик, писала швидко, тому строго не суди
Щастя тобі, Лілічка!!!
І пам"ятай - щастя в наших же руках, лише треба постаратися його втримати:
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти моя хороша!!!! Завжди знаєш, чим мене потішити!!! Дякую тобі, Надійко!!!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Барон! Искренне Вам признательна, что не забываете...
Спасибо!
