вона була... в найпершу світлу мить
коли для подиху знайшлася сила
вона любила
вона росла... хоч зменшувався світ
тепло у серці зовсім не маліло
й вона любила
вона жила... напевне, як усі
колись стурбована, колись зворушно-мила
вона любила
вона шукала... хоч не знала, що
чи голку в сіні, чи в торбині шило...
вона любила
вона стрічала... гартувала міць
коли життя згинало і палило
вона любила
вона чекала... і Любов прийшла
а може, і нікуди не ходила
вона ж... любила
Гарно ! Ви пишете по-різному,іноді Вас не впізнати-але гарно!
Ulcus відповів на коментар Irкina, 16.03.2021 - 14:42
дякую бо я теж різна але ще ви далееееко не все різне бачили. і я навіть не знаю, добре це, чи погано. чомусь запам’ятався коментар однієї авторки, яка десь написала: «ви гарно пишете, але не те, що про гівно»))) http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781527
ой... сподіваюсь, що вам є 16... чи 18
Irкina відповів на коментар Ulcus, 16.03.2021 - 16:03
Таак!!Зуміли вразити!! Нічого,людям сподобалось)Хоча я вперше для себе на цю тему в Пастернака прочитала-і теж трішки вразилась!
Настежь всё, конюшня и коровник.
Голуби в снегу клюют овес,
И всего живитель и виновник —
Пахнет свежим воздухом навоз.
Поезія-справа непередбачувана!
Ulcus відповів на коментар Irкina, 16.03.2021 - 16:09
про звичайний гній і так... смачно) красиво! бо в мене то все ж вульгарнувато, іронічно звучить, а в нього - лірика чистої води дякую за Пастернака!