| Сторінки (15/1405): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Погода ясна в цюю днину.
Стояла вчора гірша,
І серце прагне в цю годину
Ще написати вірша.
Хоч їх я в будь-яку погоду
Пишу натхненно доти,
Допоки я маю цю нагоду, –
Час, вільний від роботи.
Заповнити його бажаю
Тим, що робити вмію.
Тож в час цей вірші я складаю,
Бить байдики не смію.
Життя ж нам дане, щоби жити
На світі цім щасливо.
Для того маємо робити,
Щоб сталося це диво.
Робить за всякої погоди
Як слід всі ми повинні,
Взаємної дійшовши згоди
У миті швидкоплинні,
Яких уже не повернути,
Коли вони минули.
Слід істину нам цю збагнути,
Коли ще не збагнули.
Чого не вміємо робити,
Слід вчитись як належить
Для того, щоб щасливо жити.
Від нас усіх залежить,
Яким зустрінемо майбутнє,
Бо кожен з нас будує
Його, поки́ воно відсутнє,
Поки́ ще не існує.
Як ми збудуємо, так й жити
Ми будемо у ньому.
Щоб добре жить в нім, слід робити
Як слід на світі цьому.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
*****
Настане світлий час,
Коли війна у нас
Закінчиться навік.
І будемо ми жить
У мирі кожну мить,
Цілісінький свій вік.
У цьому певен я
І наша вся сім’я
Вкраїнська. Будем ми
У рідному краю,
Неначе у раю,
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить,
Допоки стукотить
У грудях серце, жить.
Із ворогом б’ємось
За це і не здамось
Йому ми. Пощастить
Нам подолать його,
Бо прагнемо цього
І боремось щосил
У цім важкім бою
За земленьку свою,
За мирний небосхил,
За світле майбуття.
За це нам і життя
Своє не жаль віддать,
Аби лиш лиху ввік
На цій землі, де вік
Живем, не панувать.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Нізащо неволі
І темній недолі
Повік не корімось!
За честь і за волю,
За світлую долю
Хоробро борімось!
Хай ворог пізнає,
Яку силу має
Вкраїнська родина,
Що рук не складає,
Коли наступає
Враз темна година,
А бореться сміло
І душу, і тіло
Готова віддати,
Щоб ворогу тільки
Ніколи й ніскільки
Землі не забрати.
Адже в нас єдина
Усіх Батьківщина,
Де нас же зростили.
Тому захищати
Та оберігати
Ми всі, що є сили,
В лихую годину
Свою Батьківщину
Повинні завзято,
Щоб щастя лиш мала
Вона, проживала
Щодень, наче в свято.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
*****
Настане той прекрасний час,
Коли страшна війна
Ця піде назавжди від нас.
І так, немов весна,
Мир прийде в наш коханий край
І лишиться навік.
Війни ж, якій настане край,
Не буде більш повік.
В цім певен я. В цім певні ми
Усі. Ми будем жить
Лише щасливими людьми
Життя усяку мить,
Але не тільки ми, а й ті,
Хто прийдуть після нас.
Життя моменти золоті
Нести їм буде час.
За це солдати у бою
І борються в цю мить.
Державу рідную свою
Боронять. Пощастить.
Здобудем перемогу ми
У цій війні. Цей час
Настане. Й ми усі людьми
Щасливими всякчас,
Кожнісінькую часу мить,
Впродовж життя всього
В краю своєму будем жить,
Бо прагнемо цього
Всім серцем і душею теж.
Не всі ми доживем
До цього часу хай, та все ж
Ми зброю не складем,
Так здавшись ворогові. Ні,
Цього не буде ввік.
Ми покладем кінець війні,
Щоб мир прийшов навік.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Допоки я живу на світі цьому,
Писати вірші буду я на ньому.
У них свої думки я викладаю
Про те, що знаю і що відчуваю.
Я в певний час сідаю їх писати
Для тих, хто буде їх колись читати.
Крізь них думками я ділюсь із ними
І радісними, і також сумними
Про світ, що нас оточує довкола,
Про те, що не говорить рідна школа,
Про те, що серденько моє бентежить,
Про те, що нам робити всім належить,
Щоб злої ми позбулися напасті,
А жи́ли завжди тільки в світлім щасті.
Хтось згодиться із думами моїми,
Хтось лишиться, можливо, зі своїми.
На світ цей кожен власний погляд має,
Хоч часом з іншими він співпадає,
Бо хоч із вами різні ми усюди,
Однак на цьому світі всі ми люди,
Що мають і думки, і почування,
Свідомість, душу, мову і бажання,
Які ми прагнемо задовольнити,
Аби на світі цім щасливо жити,
Але для того, слід нам пам’ятати,
Повинні всі ми добре працювати,
Хай навіть і нелегко часто, може,
Одначе праця всім нам допоможе
Усі життєві труднощі здолати,
Які посміли на дорозі стати.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Новий рік іде до нас.
Ось-ось він вже прийде.
І настане світлий час.
У душі в нас вийде
Сонце згоди, доброти,
Світлої любові,
Сповненої теплоти,
Ніжності. Чудові,
Надзвичайні, чарівні,
Дивнії, прекрасні,
Дивовижні, неземні,
Неймовірні, класні
Мрії та бажання всі
Тут же явом стануть
У своїй усій красі,
А погані кануть
Назавжди у небуття.
В кожного настане
Світле, радісне життя.
Кожен жити стане,
Наче в казці чарівній,
Що в дитинстві мати
Повідала. На земній
Цій планеті мати
Буде кожен з нас усе
Те, що так бажає.
Новий рік нам принесе.
Він вже наступає.
Чути кроки вже його.
Рік, який минає,
Друга любого свого
Радо зустрічає
І дає йому своє
Місце, бо він знає –
Так, як місце всьому є,
Так все й час свій має.
Євген Ковальчук, 31. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Минає рік старий.
Приходить рік Новий
До кожного із нас
У всій своїй красі.
Ми віримо усі,
Що з ним настане час,
Що лихо віднесе
І щастя принесе
Нам в душі та серця.
І будемо з ним жить
Усі ми кожну мить
До самого кінця.
Здійсняться мрії ті,
Що кожен з нас в житті
У серденьку трима.
І серце золоте,
Мов квітка, розцвіте,
Хай навіть і зима
Надворі нині в нас.
Я певен, що цей час
До нас усіх усе ж
В цю світлу мить зими
Прийде́, і будем ми
У щасті, що без меж,
В цім світі жить не рік
Лише, а цілий вік,
Цілісіньке життя.
Новий рік обіця,
Що прийде все ж мить ця
До нас без вороття.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Кілька днів лишилось йти
До Нового року
Нам. Це знаємо я й ти
Дуже добре й кроку
Впевненого ми свого
Не спиняєм. Знаєм,
Ідучи впродовж всього
Року, що минає,
Те, що дійдемо усе ж
До Нового року
З часом я, вона, ти теж.
Будемо нівроку
Жити в ньому, краще, ніж
Року, що проходить.
Душу різати, мов ніж,
Та біда, що шкодить
Лиш, не буде більше, ні.
Будемо ми в щасті
Цілі ночі, цілі дні
Жити, про напасті
Позабувши враз навік.
Більш не потурбує
Жодная з них нас повік.
Нам це гарантує
Рік Новий, який іде
Без упину, й щастя
Із собою те веде,
Що усі нещастя
Подолає тут же, вмить,
Сліду не зоставить
Їхнього. В нас кожну мить
Буде щастя править.
Будемо його ми всі
В серці відчувати
У його усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік вже відступає
У минуле назавжди.
Новий рік же наступає.
Ти лиш трішки підожди.
Й прийде він, не забариться.
Зовсім не з таких же він.
Він до нас щодуху мчиться.
Як проб’є опівніч дзвін
В нас годинника у грудні,
Тридцять першого числа,
Як у вихідні та будні,
І якою б не була
В нас погода, – сніг чи злива...
Все одно у нас щорік
Наступає мить щаслива,
Що приводить Новий рік,
Із якою й ми щасливі
Всі відразу стаємо,
Позабувши нещасливі
Миті всі, бо ж ми йдемо
Теж до нього крок за кроком.
Вже ось-ось настане час
Той, коли із Новим роком
Буде щиро кожен з нас
Друзів, родичів вітати
І без винятку усім
Лиш найкращого бажати
Від душі на світі цім,
Що в собі всіх нас тримає,
Доки в кожного із нас
В грудях б’ється, калатає
Тихо серце повсякчас.
Тож хай все найкраще справді
В році тім, який іде,
Справдиться, адже по правді
Кожен з нас цього ж і жде.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Старий рік в минуле йде.
Новий рік надходить.
Вже ось-ось до нас прийде́
Він. Тоді відродить
Він в нас світлі почуття
Й чисті думи. Темні
Відведе у небуття.
Зовсім недаремні
Сподівання ці усі.
Втіляться, здійсняться
Всі вони в усій красі,
Навіть хай лиш сняться
Нині нам вони у снах
Золотих, можливо.
Новий рік, що, наче птах,
Все летить красиво,
Посприя цьому. Всі ми
Будемо в нім жити
Вкрай щасливими людьми
Всі, а не тужити
Важко-тяжко цілий час,
Що собі минає
Й ні на жодного із нас
Навіть не зважає.
Та, як прийде Новий рік,
Кожен з нас забуде
Всі нещастя на весь вік
І із ним прибуде
До країни щастя, втіх,
Насолоди. Литись
Буде з уст веселий сміх.
Щастям цим ділитись
Кожен буде із людьми
Усіма постійно
Щоб у щасті цім всі ми
Жи́ли гармонійно.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Рік старий минає тихо,
Потай, крадькома,
А із ним і все те лихо,
Що його трима
В цьому світі. Проминає
Назавжди, навік,
Бо нарешті наступає
Нині Новий рік –
Свято, що в серця вселяє
Мрії чарівні,
Їм дорогу простеляє,
Мов зима весні,
Щоби їх ми всі здійснили,
Щоб жили усмак
З ними, а не тільки снили
Ними, щоб, як мак,
Ми у серці розквітали
Протягом життя,
Щоб усіх нас огортали
Думи й почуття
Світлі, добрі в світі цьому,
Щоб благі діла
Лиш робили ми на ньому
Всім, аби цвіла
Доля кожного, мов квіти,
Щоб життю усі
Ми раділи, наче діти,
Світ в його красі
Всій сприймаючи, допоки
Серце стукотить.
Йде Новий рік. Чую кроки
Я його. Спішить
Він до нас усіх із вами,
Щоб наповнить всіх
Почуттями та думками,
Сповненими втіх.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Старий рік минає,
У минуле йде,
А вже наступає
Новий рік, що жде
Кожен з нетерпінням,
Що в душі горить,
Зі своїм сумлінням
Чистим стріть спішить
Новий рік, що згодом
Вже до нас прийде́.
Він неспішним ходом
До усіх нас йде.
Кілька днів в дорозі
Ще лишилось йти,
Й буде на порозі
Нашому. Я й ти
Будем проводжати
Сміло рік старий,
Радо зустрічати
Будем рік Новий.
Вже ось-ось він прийде
І у тую ж мить
Із-за хмар в нас вийде,
Ясно заблищить
Сонце миру, згоди,
Злагоди, добра,
Втіхи, насолоди.
Прийде ця пора.
Певен я у цьому.
Навіть більш. Прийде́
Ця пора в Новому
Році, що іде.
Вже не за горами
Він. У нім в красі
Всій ми будем з вами
Поживати всі.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Рік Новий до нас іде
Днями і ночами
Вже. Ось-ось таки прийде
Він до нас із вами.
Він до нас йде цілий рік.
Скоро він настане,
А старий рік, як і торік,
Наче сніг, розтане,
Відійшовши в небуття,
Звідкіля не буде
Більше в світ цей вороття,
Бо Новий прибуде
Рік за кілька днів до нас.
Кожен з нас це знає
І на нього повсякчас
Гаряче чекає
І готується його
Так, як слід, зустріти,
Щоби протягом всього
Року пломеніти
В щасті, як вогонь палкий,
Кожну ніч і днину,
Кожну їхню мить. Новий
Рік іде без впину.
Ми ж ждемо на нього всі
І надію маєм
Жити у усій красі
Щастя. Ми пізнаєм
Щастя світле, чарівне.
Ми його відчуєм.
Нас воно не омине
Й ми його. Вже чуєм,
Як Новий рік йде й несе
Нам його. Ми знаєм,
Що тоді здійсниться все
Те, що ми бажаєм.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Нехай здійсняться світлі мрії –
Твої, мої, її, його,
Аби пройшли часи лихії
І вже впродовж життя всього
На світі цім не наставали
І навіть на коротку мить,
Щоб всі ми в щасті поживали,
Допоки серця стук звучить.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що кожен якось загадав,
І сподівання, і надії,
Які у серці назбирав
Для того, щоби їх здійснити
У певнім місці, в слушний час
Для того, щоб на світі жити
Так, як бажає кожен з нас.
Нехай здійсняться світлі мрії.
Хай гріє лагідне тепло.
Хай люті скінчаться стихії,
Неначе їх і не було,
Стихії злигоднів, нещастя,
Хвороб і війн на цій Землі,
Щоб люди всі пізнали щастя
На ній – дорослі і малі.
Нехай здійсняться світлі мрії,
Що загадали ми усі.
Нехай вони здійсняться всії
У нас у всій своїй красі,
Що з них, неначе сонце красне,
Вогнем палким палахкотить,
Щоб цінували ми прекрасне
Своє життя усяку мить.
Євген Ковальчук, 01. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Цінуйте кожну мить
Єдиного життя.
Мов куля ж, пролетить
Воно без вороття.
Цінуйте кожну мить.
Робіть усе лиш так,
Аби життя прожить
На цьому світі всмак.
Цінуйте кожну мить.
Життя ж нам всім дано
Для того, щоб щомить
Мов квіт, цвіло воно.
Цінуйте кожну мить,
Що б там не відбулось.
Потрібно лиш робить
Як слід, щоб все вдалось.
Цінуйте кожну мить
Впродовж життя всього –
Не лиш, коли щастить
Дійти у нім свого.
Цінуйте кожну мить.
Добро завжди робіть,
А зло нехай вік спить,
Його лиш не будіть.
Цінуйте кожну мить,
Допоки ще повз нас
Іде, мина, летить,
Тече невпиний час.
Цінуйте кожну мить
За те, що є вона,
Нехай і піде вмить,
Та прийде ще одна.
Цінуйте кожну мить.
Життя дано бо всім
На світі, щоби жить
Щасливо лиш на нім.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
*****
Назавжди хай вітру час
Віднесе війну від нас
Й мир хай принесе,
Бо страшная ця війна,
Що жалю повік не зна,
Душу й серце ссе
Так, немов зміюка кров.
Хай наш край не поборов
Ворогів усіх
Ще, та світлая ця мить,
Наче птаха, прилетить.
Й радісний лиш сміх
Буде навкруги лунать.
Ворогам нас не здолать.
Їх здолаєм ми,
Адже повні ми всі сил.
Буде мирним небосхил.
Щасними людьми
Житимем в своїм краю
Так, неначе у раю.
Впевнені ми в цім
Остаточно, на всі сто.
Ми ж є сильні, як ніхто.
Доля нам усім
Усміхнеться. Пощастить
Нам війну цю пережить
І у цій війні
Перемогу лиш здобуть,
Щоб щасливими вік буть
Дійсно, а не в сні.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Людське життя таке крихке,
Немов тонкий кришталь,
Коли важке, коли легке,
На щастя чи на жаль.
Розбитись може назавжди
У будь-якую мить
Воно. Того ти жди, не жди,
Що, може, пощастить
Прожить його ще трохи більш,
Та більш не зможеш жить,
Ніж да́но. І тому найбільш
Повинні ми цінить
Його, мить кожну так, немов
Вона остання в нас,
За будь-яких життя умов,
Допоки є ще час,
Допоки ми на світі цім
Живе́мо, все робить,
Щоб кожен з нас таки на нім
Щасливо жив щомить.
Життя і полягає в тім,
Хоч часто нелегке
Воно у нас на світі цім.
Людське життя таке.
Воно таке, яке його
Ми робимо всякчас,
Бо власником життя свого
Є, звісно, кожен з нас.
Нехай на нього вплив здійснить
Хтось ще у певний час,
Останнє ж рішення лежить
На кожному із нас.
Лише б те рішення було
Таким, з яким, мов квіт,
Життя би наше лиш цвіло
На цілий білий світ.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
*****
Лід війни розтане
В нашому краю
Й сонце миру встане.
І, мов у раю,
Будемо ми жити
В ньому цілий вік,
А не лиш тужити
Й воювать повік.
Нині ще триває
В нас страшна війна,
Що жалю не має,
Співчуття не зна,
Як ті, що напали, –
Наші вороги.
Хай ще не прогнали
Їх ми, та й ноги
Їхньої не буде
В нашому краю,
Як таки здобуде
У важкім бою
Цьому перемогу
Наше військо. Ми
Скинемо тривогу
Із душі й людьми
Щасними в країні
Рідній будем жить.
Тільки Україні
Будемо служить
Ми усі й надалі
У ім’я добра.
Будем в ідеалі
Жити. Ця пора
Буде вік тривати,
Не мине повік.
Ворогів здолати
Слід лиш нам навік.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Кожен з нас бажає
Лиш щасливо жить,
Та чи докладає
Він у тую мить
Всіх зусиль для того
Чи лише жада,
Щоби дня одного
Скінчилась біда,
Скінчились нещастя
Раз і назавжди,
Щоб прийшло в дім щастя,
Щоб жить з ним завжди?
Адже лиш бажати,
Щоб це відбулось,
Чи також чекати,
Що поможе хтось,
Недостатньо. Може
Хтось допомогти
Й залюбки поможе,
Як попросиш ти
Помочі у нього,
Щоб позбувся вмить
Ти всього лихого
В ту важкую мить,
Що ти проживаєш,
Та, якщо того
Ти лише чекаєш,
Тільки ждеш його,
Можеш вік чекати.
Маєш й ти своїх
Всіх сил докладати.
Не шкодуй же їх.
Адже, їх доклавши,
Більше шансів ти
Маєш, все здолавши,
Цілі досягти.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
*****
Рідний край наш – Україна,
Що на світі цім одна,
Як і будь-яка країна.
Нині наша сторона
Зазнає часи жахливі,
Бо іде страшна війна,
Але воїни сміливі
Наші, щоб уся вона
Скінчилась, дійшла до краю,
До фіналу, до кінця
У коханім нашім кра́ю,
Зроблять все. Мить прийде ця,
Бо вони хоробро б’ються
З ворогами усіма,
А не коряться-здаються,
Хай і важко. Обійма
До своєї Батьківщини
Їх великая любов,
Що, немов вогню жарини,
Пломенить в них знов і знов.
Наче пишний квіт, буяє
В душах і серцях вона
Й силою їх наповняє
Повністю, цілком, до дна,
Щоб всіх ворогів здолати,
Що уторглися в наш край.
Цій війні вік не тривати.
Покладуть вони їй край,
Як і ворогам. Здобуде
Перемогу весь наш край
І у мирі жити буде
Вік, війні поклавши край.
Вороги ж лише поразки
Всі зазнають в тую мить.
Нам же, мов героям з казки,
Буде завжди лиш щастить.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Йдемо до перемоги
В запеклому бою.
У нас достатньо змоги
І сили, щоб свою
Кохану Батьківщину
Від ворогів звільнить
В цю темную годину,
У цю важкую мить.
Ми їм не здаємося,
Тому що ми не з тих,
А з ними ми б’ємося
Щосил, хай і у них
Чисельніш військо. Сила
Не в кількості. Вона
У єдності. Косила
Нас не одна війна,
Одначе ми вставали
І край свій із руїн
Жахливих підіймали.
Багато є країн,
Та рідная єдина.
Це Україна в нас.
Так, наша Батьківщина
Вся нелегкий вкрай час
Тепер переживає,
Тому що йде війна,
Яка жалю не знає.
Однак мине вона,
Як ворогів здолаєм,
Як їх проженемо
Із краю, що кохаєм,
Бо в ньому живемо.
У нас одна дорога,
Щоб щасними людьми
Жить вік, – це перемога.
Її й здобудем ми.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
*****
Розлучимось з тобою
Ми у своїм краю
Із долею гіркою.
І так, мов у раю,
У щасті чарівному
До самого кінця
Ми житимемо в ньому.
Мить прийде світла ця.
Лише гіркій цій долі,
Яка прийшла до нас
І мучить лиш доволі
Так важко в даний час,
Нізащо не корімось,
А з нею з сил усіх,
Що є у нас, борімось!
Ні, не шкодуймо їх!
Ми ними й подолаєм
Цю доленьку гірку.
Від неї ж лиш страждаєм.
Невже її таку
Ми з вами заслужили?
Звичайно, ні. Тому
Робімо все, щоб жи́ли
У світлім щасті, тьму,
Яка нас оповила,
Здолавши до кінця,
Щоб нас не підкорила
Вона повік. Мить ця
Пресвітла, переможна
Над злом настане в нас.
Здаватись лиш не можна
Нам у важкий цей час,
А лиш боротись сміло
Повинні я і ти
За справедливе діло –
Все зло перемогти.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
В серці та душі моїй тужні почуття,
Бо іде війна, яка забира життя.
А життя ж лише одне в кожного із нас
В світі, на якім живе кожен з нас в цей час.
В тім, хто почина війну, і душі нема
Разом з серцем. Замість них в нім сама пітьма –
Люте зло, що повсякчас і керує ним.
Цей же живиться також тільки ним одним.
Зло – це джерело війни, протікання теж.
В нім вона. Воно у нім. І немає меж
Жодних злу, що чинить люд у страшній війні,
Що йде місяці, роки, а не тільки дні.
Ну, скажіть, яку війна може мати суть?
Але скільки люди є, стільки ж і ведуть
В світі цім вони її, тобто з давнини
І до наших днів, в які і живуть вони.
Ні, не створений цей світ, щоби ми вели
Цю війну, а щоб всі ми в мирі в нім жили.
Та невже не збагнемо ми цього повік?
Та невже нам важко йти мирним щля́хом вік?
Певен я, що ні. Отож припинім вести
Цю страшну війну, її хрест важкий нести!
Лиш для світлих почуттів розчинім серця
Й душі! Ввійдуть хай вони й будуть до кінця
Лиш вони! Тоді й війни в нас не буде ввік.
Лиш тоді на світі всім буде мир весь вік.
Про війну забудем ми так, як і про зло,
Щоб ніколи в світі цім знов їх не було.
Щоб настала світла, мов сонце, ця пора,
Відцураймось зла й не цураймось ввік добра!
Євген Ковальчук, 06. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
*****
Моя ти ясна зірко,
О, серденько моє,
Не плач же ти так гірко,
Бо справедливість є
На світі. Хай триває
Війна іще у нас,
Але і наближає
Її фінальний час
Солдат, що б’ється сміло
В запеклому бою,
А також вправно, вміло
За матінку свою –
Кохану Україну,
Яка у нас одна.
І, щоби на руїну
Суцільную вона
Цілком перетворилась,
Ми не дозволим, ні,
Хай скільки б кров не лилась
У цій страшній війні.
Ми будем захищати
Й надалі рідний край,
Щоб злу не панувати
У нім, а щоби край
Йому настав назавжди,
Щоб в мирі жи́ли ми
В краю своєму завжди
Щасливими людьми,
А також наші діти –
Вкраїни майбуття.
Цвістиме, наче квіти,
Вік їхнє майбуття.
Адже війні жорстокій
Кінець ми покладем
Всі, повернувши спокій
І мир, що палко ждем.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Хто помер, вже не воскресне.
Хто живе, не проживе,
Як помре, життя чудесне
Вдруге. Доки ще живе,
Має жити гідно, чесно
На цім світі, щоб жилось
Дійсно завсігди* чудесно,
Щоб, що прагне, все збулось.
А того лише бажати
Не достатньо, ні, повір.
Всіх зусиль слід докладати
Долі злій наперекір.
Слід старанно працювати,
Як би важко не було,
Щоби долю добру мати
Доленьці лихій на зло.
Той, хто тільки ледарює,
Не отримає того,
Що бажа, той, хто працює
З часом матиме його.
Так, із часом, як не зразу.
Варто лиш як слід робить.
І тобі одного разу
Все-таки поталанить.
Будеш мати результати,
На які ти так чекав
В час, коли, щоб успіх мати,
Важко-тяжко працював.
Та й тоді працюй чудово –
Протягом життя всього,
Щоб, на лишенько, раптово
Не утратити того,
А щоб навпаки, здобути
Все, чого так прагнеш ти,
Щоб цілком щасливим бути,
Досягнувши висоти.
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
*****
Ми бажаємо украй,
Щоби мир прийшов
В наш коханий, рідний край
І вже не пішов
З нього ввік, бо ж нині йде
В нім страшна війна.
Миру ж кожен палко жде.
Прийде, як весна,
Він до нас. З ним будем ми
В рідному краю
Жити щасними людьми,
Наче у раю.
Боремося ми за це,
Як би нас війна
Ця не била у лице.
Згине сатана,
Що керує нею так,
Як і вороги,
Щоб жили ми всі усмак,
Щоб ані ноги
Їхньої в нас не було,
Бо вони усі –
Це лише суцільне зло.
Ув усій красі
Прийде мир в наш рідний край,
Як покладемо
Ми війні усій цій край.
Адже не ждемо
Лиш його ми, а щодня
І щоночі теж
Наближаєм, і знання,
Й навики, авжеж,
Застосовуючи так
В нелегкім бою,
Щоби згодом жити всмак
В рідному краю.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Приклад треба брати з того,
Хто все робить так,
Щоб впродовж життя усього
Жить собі усмак,
Бо воно у нас єдине
В кожного на цім
Світі і із часом сплине
В нас життя на нім.
Та не варто нам чекати,
Поки прийде смерть,
А життя слід проживати,
Сповненим ущерть
Почуттями та думками
Світлими лишень,
Та, звичайно, не часами,
А усякий день,
Кожну мить, що проживаєм
Ми на світі цім,
Як працюєм, спочиваєм;
Бо життя суть в тім,
Як на мене, полягає,
Щоби ми жили
Так, як кожен з нас бажає,
Щоби ми були
Світлим щастям оповиті
Повністю, цілком
І не нині лиш – щомиті,
Наче під крилом
Будучи того, хто дбає
Про всіх нас завжди,
Захища, оберігає
Мужньо від біди;
А також, щоб всі ми, люди,
Гідне щось внесли
В світ цей, щоб нащадки всюди
Щасно лиш жили.
Євген Ковальчук, 16. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Нині ми усі сумуєм,
Бо іде війна,
Та до миру ми прямуєм.
Скінчиться вона.
Наче лід, війна розтане
В нашому краю.
Мир у ньому все ж настане.
Ми, мов у раю,
Будемо всі з вами жити
Щасними людьми
І не будемо тужити
Більш ніколи ми.
Але досі в нас триває
Ця страшна війна.
Серце й душу розриває
На шматки вона.
Та невже прийшли ми з вами
В світ, щоб воювать
І, як наслідок, роками
Тільки горювать?
Ні. Звичайно, ні. Всяк знає
Істину просту
Цю, допоки час минає.
Та війну пусту,
Беззмістовну та жахливу
Люди в нас ведуть,
Істину ніяк важливу
Цюю не збагнуть.
О, її збагніть же, люди,
Й припиніть вести
В світі цім війну усюди,
Де можливо! Ти,
Я, вона, він народились,
Щоб у мирі жить,
Хай куди б ми не прибились,
Й лиш добро робить.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Труднощів ти не лякайся.
Як із ними ти
Зустрічаєшся, старайся
Їх всі обійти.
А як обійти не можеш,
З ними ти борись.
І колись, та переможеш.
Лиш їм не корись.
Хай як важко, хай як складно
Не було б украй,
Їх долай всі безпощадно,
Щоб покласти край
Їм в запеклому двобою
Раз і назавжди.
Що вони самі собою
Зникнуть, і не жди.
Ні, цього не буде, друже,
І споконвіків
Не було, хай як би дуже
Хтось цього хотів.
В цьому мудрість полягає –
Успіх має той,
Хто всі труднощі долає,
Наче зло герой.
Засіб, спосіб відповідний
Слід в той час шукать,
І тоді в мент принагідний
Їх застосувать.
На увазі треба мати,
Де, коли і як
Варто їх застосувати,
А не абияк.
І тоді біда минеться,
Мов сірник, згорить.
Світла доля посміхнеться.
З нею будеш жить.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Уставай, країно
Рідная, з колін,
Щоби, Україно,
Досягнути змін
Тих, які бажаєш
Ти і кожен з нас.
Дуже ж ти страждаєш
У важкий цей час,
Що прийшов з війною.
Та за тебе ми
Стоїмо стіною,
Щоб ми всі людьми
Щасними лиш жи́ли.
Боремося всі
Й не шкодуєм сили,
Щоб у всій красі
Миру й щастя жи́ли
Ми усі весь вік
Й більше не тужили
Аніскільки ввік.
Ми тебе не кинем,
Навіть хай в краю
Рідному загинем
У важкім бою.
Як не ми, то діти
Будуть в мирі жить
І життю радіти
Лиш, а не тужить.
Мирним небо буде.
Перемогу край
Наш в війні здобуде,
Їй поклавши край.
І всміхатись доля
Буде повсякчас.
І свобода, й воля
З щастям будуть в нас.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Не вір всьому, що кажуть люди,
Чи тут, чи десь іще – усюди.
Ти чуєш? Зразу їм не вір,
А сперш дізнайся, перевір,
Чи правда це, чи небилиця,
Чи щось вагоме, чи дрібниця,
Чи то надійне джерело
Тобі ту звістку принесло,
Бо люди часто те говорять,
Що іншії не договорять,
І щоб прогалину у тім
Заповнити, вони у нім
Несказанеє не шукають,
А замість нього приплітають
Своє у нього, наче так
І має бути, і відтак
Те, що отримали, що мають,
Всім іншим переповідають.
Хтось вірить їм, а хтось і ні,
Мовляв, то вигадки одні.
Хто правий з них, лиш той узнає,
Як схоче, хто часу не гає,
Звертаєтся до джерела,
З якого вість ця надійшла,
Бо лиш воно всю правду скаже,
А може, навіть і покаже,
Щоб впевненим ти був у тім,
Що все ж таки неправди в нім
Ані краплиноньки нема,
А тільки істина сама.
Євген Ковальчук, 15. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
*****
Україна-мати,
Що у нас одна,
Буде процвітати,
Наче квіт-весна,
Як війна минеться,
Як вона піде́
Й більш не повернеться,
Більше не прийде́.
Впевненість ми маєм,
Що вона мине
Й ворогів здолаєм,
Мир не омине
Нашу бо країну.
Буде з нами він.
Й більше Україну
Не покине він.
Доти ж ми за волю
Боремось усі
Й за щасливу долю
У її красі
Всій, і за свободу.
Будуть всі вони
В нашого народу.
Буде з вишини
Сонце миру сяти,
Зігрівати всіх
Нас і викликати
Радісний лиш сміх.
Будемо радіти
В рідному краю
І цвісти, мов квіти
Гарні у гаю,
У душі повіки,
Все своє життя,
Бо війна навіки
Піде в небуття.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
*****
Не все, що мати ти бажаєш
В своїм житті, насправді маєш.
Таке життя, хтось скаже, може,
Однак, якщо робити гоже,
Хай і не все, що ти бажаєш,
Та все-таки собі придбаєш,
Що прагнеш мати, любий друже,
На цьому світі дуже-дуже,
Хай і не зразу. Ти ж не злися,
А ще старанніше трудися,
Долаючи всі перешкоди,
Щоб раптом не завда́ли шкоди
Вони, що виправить, можливо,
Не вдасться вже. Тому важливо
Усіх їх повністю долати,
Коли вони посміли стати
У тебе на шляху до цілі.
Здолаєш їх ти лиш на ділі.
Тоді нещастя все минеться
Й щаслива доля посміхнеться,
З якою будеш поживати
Так, як раніш ти міг бажати
Лише, плекаючи надії,
Що здійсняться всі світлі мрії
Твої. Ти лиш щасливу долю,
Здолавши всю лиху недолю,
Тримай міцніш, щоб не впустити
І знов недолю не впустити
В свою оселю, де живеш ти,
Й щасливу долю збережеш ти.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
*****
Вороги зі сходу
Вторглися в наш край,
Але ми ще зроду
Духом сильні вкрай.
Нас не подолати,
Не перемогти.
Україно-мати,
В нас єдина ти.
Іншої немає
І не може буть.
Ця війна триває,
Але ми здобуть
Перемогу зможем.
Ворогів таки
Всіх ми переможем,
Щоби залюбки
В мирі та у згоді,
В щасті чарівнім
Ми жили на сході,
Півдні – ув усім
Ріднім, незвичайнім,
Дивнім, неземнім,
Гарнім, надзвичайнім,
Любім, дорогім
Кра́ю – Україна,
Що у нас одна.
Ні, ми на коліна
Не впадем. Війна
Дійде все ж до краю.
Скінчиться вона.
І тоді до краю
Нашого весна
Миру, згоди й щастя
Прийде вже навік,
А усі нещастя
Згаснуть теж навік.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Уже нема із нами тих,
Чий серця стук навік затих,
У кого скінчилось життя
На світі цім без вороття,
Тому що лиш одне воно
На нім їм всім було дано.
Та тих, хто недаремно жив,
А добрий слід свій залишив,
Яким усі ми ідемо,
Героями ми зовемо.
Вони у нас живуть в серцях,
У найсвітліших почуттях
І в найчистіших думах теж.
Нема їх, та життя без меж
У них, бо їхні ж ті діла,
Щоб доля світлою була
У нас усіх, плоди дали
Ті, що прекрасно розцвіли,
Мов у саду, на світі цім
Таким, яким він є, однім
В безкраїм всесвіті усім
Багатограннім, непростім;
Й продовжують вони цвісти,
А ми із ними разом йти
Дорогою свого життя
В такеє ж світле майбуття
І, як вони, також як слід
Робити, щоб теж добрий слід
На цьому світі залишить
Для всіх тих, хто ще буде жить.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
*****
Прокинулися, встали
Й пішли із ворогами,
Які на нас напали,
В двобій, щоб поміж нами
Їх не було, бо сіють
Вони лише нещастя.
(Робити це лиш вміють).
Та прагнемо ми щастя
І волі, і свободи,
Як в світі цім земному
Усякії народи,
Які живуть у ньому.
За них же ми щосили
Б’ємось із ворогами,
Хай як би не просили
Скоритись нас. Ми з вами
Не скоримось повіки.
Хай й будуть протікати
В двобою крові ріки,
Та їм нас не здолати,
Бо ми непереможні
І тілом, й духом дужі.
Здолать ми їх спроможні
Й здолаєм. Небайдужі
Для нас життєві долі
Людей у нашім кра́ю,
Які свободи, й волі
Бажають, й щоб до краю
Дійшла війна жахлива,
Що нині в нас триває,
Щоб мир прийшов, мов диво,
Що кожен з нас чекає.
Він прийде. Мир настане.
Ми житимемо в ньому,
Коли війни не стане
У нашім кра́ю всьому.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Війна, яка триває
У нашому краю,
Життя все відбирає
У воїнів в бою,
Коли вони вмирають
За свій коханий край,
Який і захищають
У цій війні украй
Безжальній і жорстокій,
Як вороги, які
Порушили наш спокій
І почуття важкі
У серці розбудили
У нелегкий цей час.
Але достатньо сили
У кожного із нас
Й хоробро відсіч дали
Ми з нею ворогам,
Які на нас напали.
Всміхнеться доля нам.
Ми всіх їх переможем.
Ми всіх їх проженем.
Ми сильні. Ми це зможем
Зробити, бо ідем
Лише вперед. Б’ємося
Із ворогами ми
Й повік їм не здамося,
Щоб ми жили людьми
Щасливими в коханім
І рідному краю,
Неначе у жаданім,
Небесному раю.
Мить світла ця настане,
Коли вся ця війна,
Неначе сніг, розтане,
Як скінчиться вона.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
*****
Стежку непростую
Цю всю ми пройде́м.
Доленьку лихую
Ми здолаєм. Щем
В серденьку погасне,
Мов зоря нічна,
Щоби мали щасне
Ми життя. Війна
Ще іде, триває,
Та кінець прийде́
Їй. Кінець все має.
Він уже іде.
Ця війна розтане,
Наче сніг, у нас.
І тоді настане
Світлий, мирний час,
На який чекаєм
З нетерпінням ми,
Й ворогів долаєм.
Будемо людьми
Щасними ми жити,
Як здолаєм всіх.
Сліз не будем лити,
А веселий сміх
Буде прикрашати
Наші вік уста.
Буде він лунати,
Наче пісня та,
Що звучить на святі.
Мить настане ця,
Адже ми завзяті,
Йдем лиш до кінця,
Йдем до перемоги,
Щоб її здобуть
Попри всі знемоги
Й щасними лиш буть.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Щоби час не марнувати,
Я, коли він в мене є,
Враз заходжуся писати
Вірші. Це мені дає
В час той впевненості в тому,
Що усе ж я недарма
Мешкаю на світі цьому.
Осінь, літо чи зима
За вікном – то не важливо,
Бо у будь-якую мить,
Як натхнення чарівливо
В душу птахою влетить,
Приступаю я писати
Вірші любії мої,
Починаю виливати
Смутки й радощі свої,
Щоб позбутись перших файно,
Других – ще додать собі,
Та не лиш собі, звичайно,
Але також і тобі,
Мій читачу. Взяти зможеш
Їх, щоб лихо все здолать,
Та його ти переможеш
Лиш, як будеш працювать.
Працею лиш подолаєш
Будь-яку біду лиху,
Що раптово ти стрічаєш
На життєвому шляху.
Чи її здолати вдасться?
Вдасться, та тому лишень,
Хто нізащо їй не здасться,
А боротись кожен день
З нею буде мужньо доти,
Доки не здола ущент,
Бо без праці, без роботи
Ввік не прийде той момент.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
*****
В нашому краю
Нині йде війна.
Борються в бою
Воїни. Вона
Безпощадна вкрай,
Як і вороги,
Що прийшли в наш край.
Та, щоб і ноги
Їхньої повік
В ньому не було,
Щоб уже навік
Все минуло зло,
Щоб в усій красі
Щастя жи́ли в нім
Повністю усі
Люди в дорогім,
Рідному краю,
Жи́ли так, немов
В справжньому раю,
Доки в жилах кров,
Мов ріка, біжить,
Доки кожен з нас
Дихає щомить,
Доки не погас
Наш життєвий час.
Прийде цяя мить
Світлая до нас,
Як війна умить
Скінчиться, мине,
Пройде, пролетить.
Щастя чарівне
В край наш прилетить
Так, неначе птах.
Будем ми йти з ним
З блиском ув очах
Шляхом життьовим.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Життя суть полягає в тім,
Щоб ми жили на світі цім,
Як того прагне кожен з нас,
Не лиш тепер, а повсякчас.
Для цього треба нам робить.
Якщо ж лиш байдики вік бить,
То вік той свій ми будем жить
Й за щастячком своїм тужить,
Про нього мріючи лишень.
Робити треба кожен день
Для того, щоб його здобуть
І все життя щасливим буть.
Секрет і полягає в тім
Людей щасливих в світі цім.
З них кожен зна про те й тому
Живе у щасті, лиш йому
У дім свій двері відчиня
Й відразу міцно зачиня,
Аби нещастя не впустить,
А завжди тільки з щастям жить.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
*****
Солдати захищають
Сміливо рідний край,
Що серцем всім кохають
І поважають вкрай,
Бо народились в ньому
Колись вони усі,
Щоб в щасті чарівному,
У всій його красі
В нім жити. Але щастя,
Яке у них було,
Порвало те нещастя,
Яке до них прийшло
Зненацька так зі сходу.
Недоленька прийшла
До нашого народу.
Але не раз була
Вона уже й долали
Її ми завжди. Рук
Своїх ми не складали
Від страдницьких тих мук,
Які нас полонили.
Здолаєм ворогів
І нині. Є в нас сили.
Ми ними повні. Слів
Бракує, щоби ними
Війну цю передать,
Її жахи, з якими
Нам випало страждать.
Та витримаєм з вами,
Бо боремося ми
І зброєю, й словами,
Щоб щасними людьми
В своїй державі жи́ли
Увесь життєвий вік
І більше не тужили
Ніскілечки повік.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
*****
Пливуть роки,
Немов хмарки,
В далеке майбуття.
Пливуть вже вік
І їм повік
Не буде вороття.
Те, що було,
Навік пройшло,
Не вернеться уже,
Хоч кожен з нас
Той світлий час
У згадках береже.
А темний час,
Який погас,
Пішов у небуття,
Бажа забуть
Усяк, щоб збуть
Його на все життя,
Щоб в певну мить
Не повторить
Тих самих помилок.
Хоч, слід сказать,
Їх пам’ятать,
Засвоївши урок
З них, варто все ж.
Я, він, ти теж
Це добре маєм знать
І на путі*
В своїм житті
Повік не забувать.
Нам варто жить
Усім в цю мить,
Допоки ще живем.
Ніхто ж із нас
Не зна той час,
Як до кінця дійде́м.
Хтось через мить,
Хтось буде жить
Ще енну кількість літ,
Поки́ його
Трима всього
Іще цей білий світ,
Поки трима,
Та чи дарма,
Чи в нього він внесе
На світі цім,
Що людям всім
Лиш користь принесе?
Він чи вона –
Ніхто не зна,
А знаєш тільки ти,
Що можеш ти
В цей світ внести.
Однак лише могти
Не досить, ні.
Слід в стороні
Такі думки тримать.
Не тільки мрій,
А також дій,
Тоді і будеш знать
У тую мить
Все, що зробить
Ти зможеш, щоб щомить
На світі цім
Жить в щасті тім,
В якому прагнеш жить.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Війна, яка до нас прийшла,
Ще досі йде у нас,
Та прагнем ми, аби пройшла
Вона і мирний час
Настав у нашому краю
Коханім, дорогім,
Щоб ми жили, мов у раю
Господньому, у нім.
Війна іде, бо вороги
Напали, але ми
Всі боремося без ваги*,
Сміливо, щоб людьми
Щасливими весь вік жили,
А не важке ярмо,
Мов камінь, повсякчас несли
На шиї. Не дамо
Ми ворогам здолати нас,
Навік собі скорить.
Не прийде цей жахливий час,
Страшная цяя мить
Повік. Здолаємо ми їх
І в цей раз вже навік.
Ми не шкодуєм сил своїх
І нині, як повік.
Адже не раз наш рідний край
Наруги зазнавав,
Але щораз він клав їй край,
Щораз її долав.
І нині теж її здола,
Позбавиться цілком
Від ненависницького зла.
Здолаємо гуртом
Ми ворогів своїх усіх.
Й не буде плач лунать,
А буде радісний лиш сміх,
Мов музика, звучать.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 27. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
*****
Усе, що прагнеш ти, здобудеш
Лише, якщо робити будеш.
Хоча й не все, мій друже, може,
Та праця все-таки поможе
Отримати те, що бажаєш.
Якщо зусиль всіх докладаєш,
То те, що зараз тільки сниться
Тобі чи в мріях, все ж здійсниться,
Якщо не нині, то із часом,
А ти ж як слід роби тимчасом
Все те, що дійсно наближає
До того, що душа бажає
Твоя отримати, відчути,
Його всю велич осягнути,
Щоб ти щасливим був із нею
Завжди й поширював землею
Своє велике, світле щастя,
Щоб зникли всюди всі нещастя.
Хоча, гадаєш, неможливо,
Ти ж спробуй лиш, і може, диво
Все ж станеться – біда минеться
Й щаслива доля всіх торкнеться
Й навік залишиться із ними.
Всі житимуть, мов побратими,
Неначе добрі й вірні друзі,
На зло ненависті й нарузі,
Що ні на морі, ні на суші
Не вселяться у їхні душі
Ніколи, як би не бажали
І скільки б сил не докладали.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Ой, доленько щаслива,
Прийди в наш рідний край,
Неначе справжнє диво,
Війні поклавши край!
На тебе ми чекаєм
Із нетерпінням всі.
Прийди, тебе благаєм,
У всій своїй красі!
Без тебе ми страждаєм.
Без тебе ми – не ми.
Тебе ми так жадаєм,
Щоб ми усі людьми
Щасливими вмить стали
Й були впродовж життя,
Яке нам всім нада́ли,
Хай і без вороття
Колись мине, для цього.
Прийди в наш рідний край,
Щоб не було лихого,
Йому поклавши край.
Ми ним вже настраждались.
Несила більш його
Терпіти. Ми заждались
Тебе. Впродовж всього
Життя, яке минає,
З тобою прагнем жить,
Допоки калатає
І б’ється-стукотить
У грудях серце тихо
У кожного із нас.
Тоді минеться лихо,
Як прийде лиш твій час.
І будемо з тобою
Ми жить й радіть життю,
Все пливучи рікою
Назустріч майбуттю.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Хто зна, що завтра станеться,
Чи, може, через мить?
Хтось з кимось десь розстанеться,
Хтось з кимось стане жить.
Усе так відбувається,
Як і повинно буть,
І кожен намагається
Знайти у всьому суть.
І кожен з нас старається
До неї підійти,
Як зранку прокидається
Для того, щоби йти
Туди, де лиш щасливая
На нього доля жде,
А доля нещасливая
Повік вже не прийде́.
Принаймні сподівається
На це усякий з нас,
Зробить все намагається,
Аби настав той час.
Якщо не шкодуватиме
Зусиль своїх повік,
Колись-таки він матиме,
На що чека вже вік,
Розлучиться з скорботою,
Що ще нема того,
Бо працею, роботою
Отримає його.
Хай він й не сумнівається,
Що зникне вся напасть.
Вона ж хай не ховається.
Кінець їй праця дасть.
Лиш працею позбавишся,
Що ти не хочеш мать.
Якщо ж ти тільки бавишся,
Того вік будеш ждать.
Євген Ковальчук, 10. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
*****
Настане день. Мине війна
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
В післязимовий час.
Ждемо із нетерпінням ми
На нього, щоб були
Усі щасливими людьми.
Для цього ж і прийшли
Усі ми в світ цей, та не ждем
Лише ми, а також
До нього впевнено ідем.
Війна ще теж йде. Що ж?
Така недоленька прийшла
В наш край, та ми б’ємось
Всі проти неї, проти зла
Її й не здаємось.
Ми боремось із сил усіх,
Що маємо в собі,
Щоб плавати у морі втіх
Лише. У боротьбі
Здолаємо ми ворогів.
В цім певен кожен з нас.
І більш не буде тих катів,
А буде мирний час,
В якому будемо ми жить
У рідному краю,
Допоки серце стукотить,
Неначе у раю.
Це знаю я. Це знаєш ти.
Це знає кожен з нас.
Не буде вік війна іти.
Настане мирний час.
Лиш не здаваймось ворогам,
Як важко б не було!
Й всміхнеться доленька всім нам,
Щоб добре все в нас йшло.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Ми на шлях до перемоги стали
І до неї ним же ідемо.
В цій війні сильнішими ми стали
І ми їй кінець покладемо.
Так, украй нелегко подолати
Ворогів, та ми не здаємось.
За кохану Україну-мати
Ми хоробро з ними всі б’ємось.
Боремося ми із ворогами
За її щасливе майбуття.
Ми ж її дочками та синами
Є. Ми ладні й власнеє життя
В цій війні, що в нас іде, віддати.
Лиш би доленьці украй лихій
В нашому краю не панувати.
Ми від неї захищаємо край свій.
Боремося ми всі за свободу,
Волю і щасливий лиш талан
Українського всього народу,
На даю́чи, щоб ворожий план
Втілився в життя. Цього не буде
Й перемогу наш коханий край
У війні жорстокій цій здобуде,
Їй і ворогам поклавши край.
Так, на жаль, не всі із нас до неї
Дійдуть, але буде в нас вона.
Край наш квітнутиме, мов лілеї
В час, коли уже прийшла весна.
Певні повністю усі ми в цьому.
Сумніву ні крапельки нема.
Завжди ж настає кінець лихому
Усьому, що світ цей обійма.
Світ же цей ніскільки не для нього
Створений, а тільки для добра,
Миру та любові. Дня одного
Прийде і у наш край ця пора.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
*****
Доленьці лихій,
Люди, не корімось,
А щосил борімось,
Щоб покласти їй
Всій кінець навік,
Щоби не страждати
Та не коротати
З нею весь свій вік!
Сил всіх докладім,
Що в собі тримаєм!
І її здолаєм.
Лиш вперед ідім!
Ні на крок назад
Лиш не відступаймо!
Ворогів долаймо,
Щоб, мов шоколад,
Ми своє життя
Все солодке мали,
Щоб нас обіймали
Світлі почуття
Й думи чарівні.
Тільки не здаваймось,
А щосил стараймось,
Щоби цій війні
Все ж кінець настав
І щоб не тужили
Ми, а в мирі жи́ли
Й кожен радим став,
А також украй
У душі щасливим,
З часом нещасливим
Розлучившись, край
Вмить поклавши, щоб
Зі здоров’ям, з щастям
Жити, без нещастя
Й будь-яких хвороб!
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Хай важкий вкрай час
Наступив у нас,
Що й не передати,
Та не здаємось
Ми, щосил б’ємось
За Вкраїну-мати,
Світле майбуття.
Ми й своє життя
Ладні всі покласти,
Щоб лиш не було
Зла, щоб зникло зло,
Щоб повік не впасти
В урвище біди
Вмить і назавжди.
Ні, цього не буде.
Край наш дорогий,
В світі всім такий
Лиш один здобуде
Перемогу. Так.
Й житимемо всмак
Ми усі у ньому.
Житимемо ми
Щасними людьми
В домі дорогому –
Рідному краю.
Наче у гаю
Квіти, розцвітати
В серці будем всі
Ув усій красі,
Що й не передати.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
*****
Нас ніскільки не ляка
Доленька ця вкрай важка,
Що прийшла. Щосили
Боремося нині ми,
Щоби ми усі людьми
Вільними вік жи́ли
В рідному, своїм краю.
Ворогів усіх в бою
Сміло ми долаєм,
Як би важко не було.
Все це зло, яке прийшло,
Повністю здолаєм.
Переможна цяя мить,
Наче птаха, прилетить,
А війна до краю
Дійде назавжди свого,
Щоб впродовж життя всього
У своєму кра́ю
Жи́ли ми у мирі всі,
У його усій красі,
А також майбутні
Покоління. Сила в нас
Є й була в усякий час,
Й буде. Ми могутні,
Бо ж з прадавніх ще часів
Всіх долали ворогів
І тепер здолаєм
У бою цім нелегкім.
Сумніву ні краплі в цім
Ми в собі не маєм.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Хай, може, іноді здається,
Що доленька твоя сміється
Глузливо над тобою.
Ти ж не здавайсь без бою.
Їй в жоднім разі не корися,
А з нею впевнено борися,
Доклавши всіх зусиль, що маєш.
І певним будь, що подолаєш
Її ти, може, й не відразу,
Однак, якщо ти все ж ні разу
Не спробуєш їй відсіч дати
Для того, щоб її здолати,
А будеш помочі лиш ждати,
То будеш цілий вік страждати
З недолею лихою тою,
Яка повисла над тобою,
Неначе дощовая хмара.
Ти ж думаєш: «Ну що ж за кара!
Яка в тім є моя провина,
Що темная прийшла година
До мене, в чім я провинився,
Що з нею сам на сам лишився?»
Можливо, в тім вини немає
Твоєї, та вона не має
Ніякого до того діла.
Вона завсіди володіла
Байдужістю до всіх і всього,
Адже нічого, крім лихого,
У ній нема й повік не буде,
Та перемогу той здобуде
Над нею, хто їй не здається,
А бореться, допоки б’ється
У грудях серце, доки диха.
Здола той будь-якії лиха,
Які прийде́ться зустрічати
В своїм житті, щоб більш не мати
Ніколи їх на світі цьому,
Аби насправді лиху всьому
Настав кінець безповоротний,
Щоб не знайшло той шлях зворотний,
Яким вернутися могло би
Воно до тебе знову, щоби
Тебе лиш мучити-терзати
І ненаситно випивати
Енергію всю незвичайну,
А життьовую, життєдайну,
Яка тебе переповняє
І наче двері відчиняє
Тобі привітно в світ, в якому
Немає місця всьому злому,
А де добро й любов панують,
Де їх найбільше всі шанують,
Обмінюючись завжди ними,
Неначе справжні побратими,
Які постійно, не порою
Один за одного горою
Стоять, що б там в житті не сталось,
Хай як би те життя не склалось,
Щоб мали з вечора й до рання,
Із рання і аж до смеркання
Всі світлі думи й почування,
Поки́ не прийде мить остання.
Євген Ковальчук, 09. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
*****
Захищають у бою
Рідну земленьку свою
Воїни-солдати
Від ворожих, лютих сил,
Щоби мирним небосхил
Понад нею мати.
Вороги ж прийшли в наш край,
Що кохаємо ми вкрай
Серцем і душею,
Щоб його увесь скорить,
Щоби знищити умить
І зрівнять з землею,
Та солдати-вояки,
Заповзяті козаки,
З ворогами б’ються,
Докладаючи всіх сил,
Щоб всіх ворогів на пил
Стерти, не здаються,
Як би важко не було,
Щоб не панувало зло
В нашім любім кра́ю
Так, як і у світі всім.
Йде війна на тиждень сім
Днів, але до краю
Дійде все-таки вона.
І тоді, немов весна,
Прийде мир. І жити
Будем ми щасливо в нім
У краю вкрай дорогім
Нашім й не тужити.
Євген Ковальчук, 25. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Моє єдинеє життя,
Радію я тобі.
Думки, а також почуття,
Що маю я в собі,
Плекаю ніжно повсякчас,
О, мите чарівна,
Щоб я у будь-який же час
Щасливим був сповна.
Минеш ти, мов коротка мить,
І вже без вороття.
Тому повинен я цінить
Тебе, моє життя.
Найбільший дар ти, що дала
Та ненька, що, проте,
Не знав її я, та хвала
Їй хоч би і за те.
Допоки будеш ти в мені,
Я буду доти жить
І цінувати ночі, дні,
Їх кожну дивну мить.
Все те, що ти даєш, беру,
Та знай, що я служу
На цьому світі лиш добру
Й тоді, коли тужу.
Хай, може, в світі стільки зла,
Що ллється через край
Воно, добро ж його здола,
Йому поклавши край.
Я палко вірю в це й роблю
Все те, щоб так було.
Борюся з ним я без жалю,
Щоб врешті зникло зло,
Аби у думи й почуття
Воно повік не йшло,
А щоби ти, моє життя,
В мені, мов квіт, цвіло.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
*****
Я серцем всім бажаю,
Щоб ця війна дійшла
Уся навік до краю,
Щоб доленька прийшла
У край наш золотая,
Щаслива, світла, мов
Те сонце, що палає
На небі знову й знов…
І прийде. Я це знаю.
Ні, певен я у цім.
Настане мир у кра́ю
Моєму дорогім.
Всіх ворогів здолаєм,
Із нього проженем.
Ми вже перемагаєм,
Адже невпинно йдем
Вперед у цім двобою,
Що ворог розпочав.
Та не здамось без бою
Ми, як би не бажав
Він. Ні. У нас єдина
На світі цім усім
Земному Батьківщина –
Це Україна – дім,
Де живемо ми з вами
Іще споконвіків.
Тож ми із ворогами
Всі боремось без слів,
А з зброєю, якую
Тримаємо в руках.
І долю цю важкую,
Яка в нас на плечах,
Мов каменем, звисає,
Здолаємо всі ми
І житимем, всяк знає,
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 24. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Я йду – вона також іде,
Стою – вона стоїть.
Вона немов мене веде
Чи я її. Таїть
Тут нічого, бо кожен з нас
Тінь має ще здавна,
Але лише у світлий час,
Хоч темная вона.
Не тільки люди мають тінь,
А й будь-який предмет,
Також тварини – кішка, кінь…
Птахи – орел, кречéт…
Її хоч бачимо ми, та
Торкнутись в той же час –
То недосяжная мета
Для кожного із нас.
За розміром вона яка?
Як той предмет, який
Вона відобража. Така,
Та в час не будь-який.
Предмет від неї віддалить,
То меншою стає
Вона, наблизить – то умить
Стає, якою є
Отой предмет, який вона
Відобража в собі.
Я певен, що іще здавна
Відомо це тобі.
Я хтів її лиш описать,
Увагу теж звернуть
Твою, яку прийшлося мать
Нам подругу. Минуть
Її ми можемо в той час,
Як в затінок хтось йде.
На світло станемо, до нас
Тінь в тую ж мить прийде́.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
*****
Воїни ідуть у бій,
Щоб повік не дати
В Україні долі злій
Бути, панувати.
Ні, її не буде, ні,
Бо її здолають
Всі вони у цій війні,
Й сумніву не мають.
Хай нелегко, важко вкрай
Край свій захищати,
Але кожен любить вкрай
Україну-мати,
Що готовий і життя
Власнеє віддати,
Щоб лиш світле майбуття
Україні мати, –
Волю і свободу теж,
Мир і процвітання,
Що не має жодних меж.
Прийде мить остання
Цій війні, яка іде
В нашій Батьківщині,
Бо її не тільки жде
Кожен з нас, а нині,
В цей важкий, мов камінь, час,
Також наближає,
Щоб вона прийшла до нас.
Серце й душу крає
Без жалю страшна війна,
Та кінець настане
Їй, коли мине вона,
Упаде й не встане
Більш повік, а встане мир,
Із яким радіти
Цілий вік свій будем ми –
І дорослі, й діти.
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
*****
Іди туди, куди прийти
Бажаєш дуже ти,
Аби нарешті досягти
Своєї міг мети.
Іди вперед, не повертай,
Завади всі долай,
Що стрінеш, рук не опускай,
Зусиль всіх докладай.
Хай що би там не відбулось,
Як важко би не йшлось.
Не дійдеш, може, скаже хтось.
Ти ж йди, аби вдалось.
І вдасться, втілиться мета,
Хай навіть непроста.
Тобі всміхнеться доля та,
До тебе завіта.
Залишиться вона навік
З тобою, зла ж повік
Не прийде, доки твій вже вік
Не скінчиться навік.
Із нею будеш поживать
Й добра лиш наживать,
Але тоді, слід пам’ятать,
Як будеш працювать.
Лиш праця те тобі, мені
Надасть, всі хмурі дні
Лишивши наяву, не в сні
Назавжди в стороні.
Є, буде і було здавна
Так це, усякий зна.
Для будь-кого не дивина
Це і не новина.
Прийнять це, як належне, слід
І не спиняти хід,
Ідучи завжди уперід,
Все роблячи як слід.
Євген Ковальчук, 08. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Прийшла лиха година,
Бо почалась війна.
В ній наша Батьківщина
В цей час украй сумна,
Як кожен з нас. Триває
Жорстокая війна.
Солдат кров проливає,
А мати сльози. Зна,
Одначе, кожен: прийде
Кінець їй. В цюю мить
В нас сонце миру вийде
Й яскраво заблищить
І буде ніжно гріти
Кожнісінького з нас,
І будем ми радіти,
Що мирний маєм час.
Та доти ще минає
Війна, яка прийшла,
Хоч кожен з нас бажає,
Щоб вся вона пройшла.
Вона йде, бо зі сходу
Напали вороги,
Та нашого народу,
Який став без ваги*
Край рідний захищати,
Скорити не змогли,
Бо воїни-солдати
У наступ всі пішли
На них. Вони здолають
Всіх ворогів своїх.
Цього ж не лиш жадають,
Але й долають їх
Уже. Війна триває
Ще, та мине вона,
Як край наш подолає
Всіх ворогів сповна.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 21. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Назад вертатися не смій,
Здолавши півшляху
До цілі, любий друже мій,
Зневіри та страху
Позбувшись, що не зможеш ти
Дійти до неї. Так
І буде, як припиниш йти
Чи вернешся. Відтак
До неї дійсно не дійде́ш
Уже й повік, мабуть.
Якщо ж і далі ти піде́ш,
То цілі досягнуть
Тобі удасться. Більш в той час
У тебе шансів є.
Життя їх кожному із нас
На світі цім дає.
Лиш варто вміти їх ловить,
А не бажать лишень
Усе, що прагнеш утіли́ть
В життя ти. Кожен день
До того варто прямувать,
Що прагнеш досягти,
Завжди старанно працювать.
Без праці ж бо мети
Ти жодної не досягнеш,
Хіба що тільки в сні.
Коли цю істину збагнеш
І я збагну, мені
Й тобі всміхнеться доля та
В усій своїй красі.
Здійсниться наша бо мета,
А також мрії всі,
Надії й прагнення, які
Живуть у серці в нас.
Закінчаться часи важкі.
Щасливий прийде час.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
*****
Ми до перемоги
Крок за кроком йдем.
Ні, ми від знемоги
Долі не впадем.
Сильне наше тіло,
А із ним і дух.
Ворогам кортіло
Зупинити рух
Наш до тої долі,
Що ми прагнем всі, –
І свободи, й волі,
Й щастя, в їх красі
Всій повіки жити,
Та не вийшло, ні.
Їм нас не спинити
Навіть в цій війні,
Що вони у кра́ю
Нашім почали.
Хай її до краю
Ми не довели
Ще, одначе прийде
Ця прекрасна мить.
Й сонце миру вийде,
Ясно заблищить
І нас буде гріти
Мило, ніжно так.
Будемо радіти.
Житимемо всмак,
Як і має бути.
Перемогу ми
Зможемо здобути.
Й будемо людьми
Щасними щомиті,
Все життя таки
Жить. Війни ж всі миті
Згаснуть, мов зірки.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
*****
Маємо всі сили –
Я, вона, він, ти.
Боремось щосили,
Щоб перемогти
Ворогів навіки
В цій страшній війні,
Щоби їх повіки
Не було в нас. Дні,
Ночі теж минають
І війна мина.
Всі з нас добре знають,
Що мине вона
Лиш, як переможем
Ворогів своїх.
Подолати зможем
Ми усі всіх їх.
Разом ми – та сила,
Що їх подола.
Й, Україно мила,
Більш не буде зла
У твоїй оселі,
Як і смутку теж.
Будуть всі веселі
Й щастя, що без меж,
Будуть відчувати
Все своє життя,
Україно-мати.
Світле майбуття
Прийде, як здобудем
Перемогу ми.
Ми із нею будем
Щасними людьми
Жити, як і має
Бути в світі цім,
Що лиш раз приймає
Всіх людей в свій дім.
Євген Ковальчук, 20. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
*****
Прийшла війна
Така страшна
У наш коханий край.
Вона іде.
Її гуде
Гул, та їй прийде край,
Який всі ми,
Аби людьми
Щасливими вік жить,
Покладемо.
Ми ідемо
І нас не зупинить.
Не стоїмо,
А ідемо
Ми проти ворогів,
Які прийшли
Та привели
Біду цю. Із часів
Ще давніх в нас,
Як і в цей час,
І серце, й душу рвуть –
Увесь наш вік,
Але повік
Вони їх не порвуть,
Бо сильні ми
Украй. Людьми
Щасливими ми жить
Всі будем вік,
Коли навік
Війни весь час збіжить.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
*****
Ні, зовсім ми не стоїмо.
Підвівшися на ноги
Свої, невпинно ідемо
Усі до перемоги
У цій війні, що почали
Ті, що прийшли зі сходу.
Часи важкі украй прийшли
До нашого народу,
Та вистоїмо ми. Своїх
Всіх ворогів здолаєм.
Хай набагато більше їх,
Одначе всі ми маєм
Незламний дух і серце теж.
У кожної людини
Любов, яка не має й меж,
До неньки-Батьківщини,
Яка у нас лише одна,
Бо іншої немає.
Важкий цей час, та він єдна
Всіх нас. А кожен знає,
Що сила в єдності. Вона
Всім нам і допоможе
Здолати ворогів. Й війна
Мине. Так, переможе
Край наш, війні поклавши край.
І буде Батьківщина
Вся наша, наче справжній рай,
Бо кожна в ній людина,
Допоки серце стукотить,
У щасті буде жити
Життя кожнісінькую мить,
Якую не спинити.
Цей прийде час. Він вже іде.
Він вже не за горами.
Вже скоро він до нас прийде́
І завжди буде з нами.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
*****
Тримаю кулаки за тих,
Хто ворогів долає,
Щоб злісний шал навік затих,
Що їхнє серце має.
Та ні, у ворогів нема
У грудях серця то́го,
Як і душі. Сама пітьма.
Немає більш нічого,
Адже без краплі співчуття
Все нищать і ламають
І найдорожчий скарб – життя
Жорстоко відбирають
І у дорослих, і в дітей,
І в молодих, і в літніх.
О, світе, чом же дав людей
Таких ти несусвітніх?
Але ми сильні, стоїмо
Всі, їм не здаємося
Й кінець війні покладемо.
Хоробро ми б’ємося
За Україну – рідний край
І волю, і свободу,
Бо любимо її ми вкрай.
У нашого народу,
Як в жилах кров, тече палка
Любов лише до неї,
Адже вона одна така,
Що, наче орхідеї,
Цвіте навкруг і в серці теж
Нестримано красиво.
Й любові цій немає меж,
Бо Україна – диво,
Красу якої описать
І слів не вистачає.
Таких слів і не підібрать,
Бо в мові їх немає.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
*****
Нема нікому діла,
Що на душі у тебе,
Хай навіть і боліла
Вона б. Лише на себе
В житті ти покладайся,
Щоб біль той вгамувати.
Повік лиш не здавайся,
Бо будеш вік страждати.
Ти, певен, не бажаєш
Цього. Тож не барися,
А з силами, що маєш
В собі, із ним борися.
Тоді його здолаєш
Назавжди невблаганно,
Якщо ж всіх докладаєш
Зусиль своїх старанно.
Хай навіть важко дуже,
Та ти лиш не корися
Йому, мій любий друже.
Сміливо з ним борися.
Пощади, щоб позбувся,
Не май повік до нього
І щоб він не вернувся
До тебе дня одного.
Я вірю, знаю, зможеш
Його враз подолати.
Його ти переможеш
І більш не будеш мати.
І втіляться бажання,
Як болі всі минуться,
І світлі почування
У душу проберуться.
І будуть душу гріти
Вони, мов сонце красне,
Щоб ти відчув, як діти,
Яке життя прекрасне.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
*****
Доленьку лихую, що до нас прийшла,
Подолаймо разом, щоб вона пройшла!
Разом всі ми – сила, що здолати може
Доленьку лихую точно, а не може.
Лиш їй не здаваймось! Лиш їй не корімось!
А, всі об’єднавшись, впевнено борімось!
Сил всіх докладаймо тих, що ще є у нас,
І не відступаймо ні на крок в цей час
Вкрай важкий, неначе камінь, мов гора.
Всі борімось сміло! Й прийде та пора,
На яку із нетерпінням ми чекаєм,
Ту, яку зустріти в себе так жадаєм,
Що не висловити й жодними словами,
Та настане час, коли усі ми з вами
З нею будемо. Настане світла мить
Ця, бо лихові собі нас не скорить.
Адже маємо в собі незламний дух.
Кожен з нас у серці – справжній відчайдух.
Не страшнеє нам ніяке горе,
Адже кожен з нас його поборе,
Всіх доклавши сил, які тримає
У собі, і сумніву не має
В тім ні краплі. Лиш борімось, всі
Об’єднавшись! Ув усій красі
Прийде світле, щасне майбуття
В край наш і у наше теж життя.
Разом з ним ми будемо всі жити
І повік не будемо тужити,
А радітимемо лиш щомить,
Доки в грудях серце стукотить.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Борись сам із собою
В запеклому двобою
З думками й почуттями,
Що мучать до нестями
Тебе, коли стрічаєш
Ти те, що не бажаєш
В житті своєму мати
Й весь вік з ним лиш страждати.
Борись, як тільки можеш.
І їх ти переможеш,
Якщо не нині, згодом.
Лиш впевненим йди ходом
До тої перемоги
Ти попри всі знемоги,
Що сили відбирають
Тоді, як виникають.
Знемоги ті спочином
Здолаєш. З часу плином
Вони на порох струться
Усі, пройду́ть, минуться
І з силами новими
Із усіма лихими
Думками й почуттями,
Що мучать до безтями,
Продовжуй далі битись,
Щоб з ними не лишитись,
А їх навік здолати.
Не досить лиш бажати
Того. Усякий знає –
Хто бореться, здолає.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Захищаймо Батьківщину
Рідную свою
З ворогом в бою,
Щоб наблизити ту днину,
У яку ми перемогу
Все ж здобудем всі
І у всій красі
Житимемо. Маєм змогу
Й сили, щоби подолати
Ворога свого,
Щоби більш його
В рідному краю не мати.
Наші ж бо свободу й волю
Прагне він зламать,
Знищити, забрать
Так, як і щасливу долю.
Захищаймо Батьківщину
Силами всіма!
Іншої ж нема.
Кожну ніч і кожну днину –
Завжди захищаймо, люди,
Всі її щосил,
Щоби небосхил
Мирним був у ній усюди!
Ми ж усі її є діти.
Матінка – вона
В світі всім одна.
Ніде правдоньки тут діти.
Захищаймо Батьківщину –
Небо голубе,
Землю, як себе
І як власную родину!
В кожного своя родина,
Але є одна
Спільна. Це вона –
Наша рідна Батьківщина.
Євген Ковальчук, 19. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
О, світе любий, дорогий!
Який я радий, що живий,
Бо маю змогу я тебе –
І землю, й небо голубе –
Все, що тобі прийшлося мать, –
Чуть, бачити і відчувать.
Хай, може, іншії світи
Є десь, та найдорожчий ти
Із-поміж безлічі світів.
Мені бракує навіть слів,
Щоб описати ту красу
Твою, що я в душі несу
У вигляді тих почуттів,
Що в ній я маю з тих часів,
Відколи я на світ явивсь,
Прийшов у нього, народивсь.
Якби тебе, світ, не було,
Мене б також буть не могло.
А так є ти і я є теж,
Хоча, без сумніву, авжеж,
Мене могло б не буть давно,
Але ти був би все одно,
Бо в тім і полягає суть
Твоя, щоб існувати, буть
І мати у собі усе,
Що у собі життя несе,
Бо на Землі у боротьбі
І в мирі завдяки тобі
Живе все й буде жить на ній,
Допоки ти є, світе мій.
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
*****
Йдуть війни і ночі, й дні
В нашому краю.
Покладім кінець війні,
Щоб, мов у раю,
Ми жили! Нехай мине
Ця страшна війна,
Що забрала не одне
Вже життя. Вона
Не повинна в світі йти,
Бо війна – це зло
Лиш. Це знаємо я й ти –
Кожен. Щоб було
Добре нам і людям всім,
Слід добро робить
Кожному на світі цім,
Доки не збіжить
Час весь нашого життя,
Що, коли мине,
То уже без вороття,
Бо воно одне.
Лиш добро робімо вік
І дітей учім!
І не буде більш повік
В світі цім земнім
Безпощадної війни.
Не для неї світ,
Де родилися вони
І ростуть, мов квіт
Гарний, пишний навесні.
Покладім кінець
Ненависницькій війні!
Хай, мов промінець
Сонця, мир осяє вмить
І наш рідний край,
Щоб прийшов в останню мить
Цій війні всій край.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
*****
Надію я плекаю
Про те, що лихо все,
Хоч ні, я точно знаю,
Від нас час віднесе.
Мов сніг, воно розтане,
Немов сірник, згорить
І більш повік не стане
На цьому світі жить.
Хай навіть і не сміє,
Адже впродовж життя
Воно лиш темні сіє
Думки та почуття.
Нехай вони лиш світлі
В нас будуть повсякчас,
Мов квіти ті розквітлі,
Буяють пишно в нас,
Аби добро робили
Усі ми на Землі,
Щоб всі на ній же жи́ли
У щасті та теплі
Завжди, а також всюди
В нас, на планеті всій,
Але не тільки люди,
А все живе на ній –
Крім кожної людини –
Дитини чи старця, –
Птахи, плаз і тварини –
До самого кінця.
На те життя й нада́не
Всім нам, щоб кожну мить,
Здійснивши все жадане,
У світлім щасті жить,
Щоб на землі лишили
Також свій гідний вклад,
Щоб і нащадки жи́ли
На ній завжди улад.
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
*****
Серце біль нестерпний коле,
Бо у нас іде війна.
Чом же принесла нам, доле,
Ти її? Вона страшна
Та жахлива, викликає
Темні думи й почуття
І ні крапельки не має
Ні жалю, ні співчуття.
Хто її веде, руйнує
Все навкруг та убива
Тих, у кім життя панує.
Й жоден більш не ожива,
Бо життя лише єдине
Кожному із нас дано.
Більш не встане той, хто гине.
Всім відомо це давно.
Доле, не знущайсь над нами
Так і, світе, ти також.
Світе, доньками й синами
Ми всі є твоїми. Тож
Ти нас маєш захищати
Саме так, як ми тебе.
Над тобою прагнем мати
Вік ми небо голубе
Мирним. Та у край наш рідний
Вторглись злії вороги
Й почали війну. Не гідний
Він її. І щоб ноги
Й духу їхнього не бу́ло,
Щоб війна, лихе усе
Сном міцним навік заснуло.
Хай як серце сум не ссе,
Боремося ми щосили
Й переможем в цій війні.
Буде мир, що ми просили
Й просим, в нашій стороні.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Дощу не буде, я гадав.
Прогноз не обіцяв,
Та зранку, хоч я й не чекав,
Усе-таки він лляв*.
Прогноз погоди не завжди
Бува, як ти б хотів.
Як віриш лиш йому, гляди,
Щоб потім не жалів.
Хоч переважно правду нам
Він всім передає,
Та вірити нам слід очам,
Бо не завжди так є.
Він може нам передавать,
Що сонце буде сять,
Натомість може в нас почать
З хмар дощ ряснистий ллять.
Також буть може й навпаки.
Нікому на всі сто
В нас невідомо все-таки.
Не зна того ніхто.
Синоптики ж всім нам лишень
Передають його
Приблизний, хоч й на кожен день.
Впродовж дня усього
Спроможна зазнавати змін
У будь-який же час
Сама погода, слідом й він –
Прогноз погоди в нас.
Тому слід наготові буть,
Яким би він не був,
До всього нам, щоб не забуть
Взять те, що ти забув,
Та може знадобитись все ж
Всім нам у слушну мить.
Якщо ж я матиму, ти теж
Його, то пощастить.
*Лляти – діал. Лити
Євген Ковальчук, 05. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
*****
Треба кожному із нас
Всіх зусиль докласти
В цей важкий, мов камінь, час,
Щоб навік не впасти
В темну прірву забуття,
Хаосу, нещастя,
А щоб мати майбуття
Світле, повне щастя,
Із яким бажаєм всі
Ми на світі жити
Ув усій його красі.
Будем щастя пити,
Наче воду, кожен день.
Тільки не корімось
Ворогам! Щосил лишень
З ними всі борімось!
Хай їх більше, аніж нас,
Та ми їх здолати
Зможемо. Цей прийде час.
Перемогу мати
Будемо. Вона прийде́.
Ми її здобудем,
Як від нас війна піде́.
І щасливо будем
Жити ми в своїм краю.
Житимемо в ньому
Так, неначе у раю,
У раю земному,
Бо мине війна навік,
Наче сніг, розтане.
Буде панувати вік
Мир, який настане
В Україні і в усім
Світі голубому.
Посміхатиметься всім
Доленька у ньому.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
*****
Йдемо ми уперед, до самого кінця,
Хай скільки би не йшла війна жахлива ця,
Яка іде у нас, якую привели
Ті вороги лихі, які до нас прийшли,
Щоб край нас захопить, народ наш підкорить,
Та не настане ввік, мов ніч, та темна мить.
Вона не прийде, ні, бо в нас єдиний край –
Це Україна, що цвіте, неначе рай,
Де сонце золоте і сині небеса,
Поля і гори, їх захоплива краса.
Невже свободу й волю здобув наш рідний край
І незалежність, щоби настав усім їм край?
Звичайно, ні. А ворог позбавити їх нас
Бажає знов, одначе цей не настане час,
Бо боремось щосили ми проти ворогів
За Україну-мати, її дочок, синів,
За їх майбутнє світле, мов сонця промінець.
Ще точиться війна ця, та прийде їй кінець.
Його усі ми з вами навік покладемо.
Ми до цієї миті невпинно ідемо.
І хай не кожен дійде, цей світлий стріне час,
Не здасться бо ніколи жоднісінький із нас.
Ми вірні Україні, яка у нас одна,
І в ці важкії миті ще дужче нас єдна.
У єдності ж бо сила, яку не подолать.
Отож єднаймось, браття, щоб ворога здолать!
Здолаємо. Борімось лишень із сил усіх!
І плавати ми будем лише у морі втіх,
Здобувши перемогу солодкую свою
В російсько-українськім запеклому бою.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
*****
Настане та година,
Коли мине війна.
І наша Батьківщина,
Що в нас лише одна
На світі цім усьому,
У мирі буде жить.
До нашого всіх дому
Повік не прибіжить
Уже ніяке горе
Тоді, як кожен з нас
Наявнеє поборе
У нелегкий цей час.
Поборемо. Є сила
У нас й завжди була.
Іще нас скорила
Ніяка сила зла
Й не скорить нас повіки.
Кінець їй покладем
Всі ми уже навіки.
Ми уперед ідем
І ворогів долаєм,
Що вторглися до нас,
І цим же наближаєм
Усі ми мирний час,
Що кожен з нас чекає
У рідній стороні.
Солдат, що захищає
Край рідний у борні,
Є справжнім патріотом.
Готовий він й життя
Віддать, І кров’ю, й потом
Щасливе майбуття
Держави Україна
Виборюєм в цей час,
Адже одна країна
Ця в кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
*****
Що можна відчувати
До тих, хто в твій же край
Прийшов дітей вбивати?
Ненависть сильну вкрай.
У ворогів немає
Ні серця, ні душі,
А місце їх займає
Лиш злість. Мов комиші,
Вона у всіх них в’ється,
Мов буйная ріка,
Неначе води, ллється.
А доленька яка
На них усіх чекає
У нашому краю.
Це кожен з них же знає.
Смерть нагла у бою.
Не схильні ми вбивати
Всі, борючись в бою,
Та мусим захищати
Ми земленьку свою
Від тих, хто захопити
Її усю жада,
А нас всіх підкорити.
Держава молода
Ще наша, але сильна,
Незламний має дух
І воля неухильна,
До перемоги рух
Повік не спинить, доки
Вона ж і не прийде́.
Її вже чуєм кроки.
Вона до нас іде.
Коли її здобудем,
Ми будем в мирі жить
Й щасливими всі будем
Весь вік, а не лиш мить.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
*****
В грудях серце повне смути,
Бо іде у нас війна.
Перемогу ж ми здобути
Зможем. І мине вона.
Буде серденько радіти
Так, неначе немовля.
І душа не буде скніти,
А, мов навесні земля,
Буйно буде розквітати.
Буде світлі почуття
Душенька моя тримати
У собі усе життя.
Доти ж в нас війна триває
І удень, і уночі
Й серце, й душу розриває,
Розрізає, мов мечі,
І не лиш у мене. Доля
Ця страшна торкнулась нас
Всіх. Украй важка недоля
Ця. Мов ніч, цей темний час
В нас іде, але минає
Також і таки мине
Назавжди. Бажання має
Кожен з нас лиш це одне
Нині. І воно здійсниться.
І не буде ця війна
Більше навіть всім нам сниться,
Як закінчиться вона
Повністю, цілком назавжди,
Бо тоді настане в нас
Мир, що буде з нами завжди,
А не тільки певний час.
Будемо ми з ним, він з нами
В Україні дорогій,
Тій, якої ми синами
Й доньками є всі у ній.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Не йди, поезіє моя,
Від мене вже повік.
З тобою прагну жити я
На цьому світі вік.
В ту мить, коли в моє життя,
Мов диво, ти ввійшла,
Мої думки та почуття
У свій полон взяла.
Взяла мене ти в свій полон
Солодкий, чарівний.
Щоб він лиш не минув, мов сон,
Неначе сон нічний.
В тобі я щастя віднайшов
І суть життя свого,
Коли його шляхом я йшов,
Пізнаючи його.
Його пізнаючи, пізнав
Тебе я разом з ним
І до твоїх тоді став лав,
З тобою став одним.
Живу я у тобі, а ти
В мені живеш, бо нам
Одним шляхом судилось йти.
З тобою я, не сам.
Звеличую твоє ім’я,
Поезіє моя.
З тобою ми – одна сім’я.
Ти в мене, в тебе я.
Ніщо не зможе розлучить
Мене з тобою, ні,
Допоки тихо стукотить
Ще серденько в мені.
Така вже доленька моя,
Яку собі обрав
Тоді, поезіє, як я
На шлях до тебе став.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
*****
Боремося з вами
Ми із ворогами
В цім важкім бою
За свободу, волю
Та щасливу долю
В рідному краю.
Ворогів долаєм,
Бо ми сили маєм.
Їх сповна у нас.
Віримо та знаєм,
Адже наближаєм,
Те, що прийде час
Мирний. Так, він прийде,
Наче сонце, вийде
І не зайде більш.
Ми його чекаєм,
Бо його бажаєм
Нині всі найбільш.
Прийде мир, прибуде,
Бо наш край здобуде
Перемогу, край
Цій війні поклавши,
А не лиш бажавши
Серцем всім, украй.
Прийде та година.
Наша Батьківщина
В мирі буде жить,
Та не день, а завжди,
Бо війна назавжди
Ця уже збіжить.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
*****
Крок за кроком я іду
Шляхом свого життя,
Де з собою я веду
Думки та почуття
Чи вони мене ведуть.
В мені ж бо повсякчас.
В тому ж є і їхня суть,
Яку зітре лиш час,
Як і їх, коли навік
Я до кінця життя
Дійду, звідки вже повік
Не буде вороття.
Буде це колись, однак
Доки ще я живу,
Маю проживати всмак
Кожную мить нову.
Що б не сталось, маю йти
Я уперед лишень,
Та не тільки я, а й ти
Йти маєш кожен день.
Слід іти і в той же час,
Коли вже сил нема,
Віривши в те повсякчас,
Що йдеш все ж недарма,
А колись дійде́ш таки
До мрії, до мети,
Що ти дуже залюбки
Прагнеш досягти.
Та до них, знай, ти дійде́ш
У час лиш той, в який
Всіх своїх сил докладеш.
Адже наш світ такий,
Де не досить лиш бажать
Щасливим завжди буть.
Слід старанно працювать,
Щоб бажане здобуть.
Євген Ковальчук, 03. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
*****
У моїй країні
Почалась війна.
Лихо Україні
Принесла вона,
Що й не передати.
Край мій весь пала,
Та в ній є солдати
Ті, що проти зла
Борються щосили,
Не здаються, ні.
Дух їх не зломили
Навіть у війні
Вороги. За волю
І свободу теж,
За щасливу долю
Борються. Без меж
Люблять же державу
Рідную, свою
Й зовсім не за славу
Власную в бою
Сил всіх докладають.
Цим же самим час
Мирний наближають
Всі вони до нас.
А його чекаєм
З нетерпінням всі
Ми і добре знаєм,
Що в усій красі
Прийде він, як тільки
Скінчиться війна.
А вже горя стільки
Завдала вона!
Горе. Ціле море
Горя отого,
Та народ наш зборе
Повністю його.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Якби не мав я почуттів,
Якби думок не мав,
Нічого я би не хотів,
Також не відчував.
Та чи було б тоді життя
Життям? Звичайно, ні,
Тому що думи й почуття,
Які живуть в мені,
А також в кожному із нас,
Є втіленням його.
Вони формують водночас
Впродовж життя всього
Як особистостей всіх нас,
Людей, на світі цім.
Ми завдяки їм простір, час
Сприймаємо на нім
Як форми дійсного буття
Матерії, і рух,
Що протягом всього життя
Веде вперед наш дух,
До світлого лиш майбуття,
Що створюємо ми
Своїми вчинками з життя.
Звемося ж ми людьми,
Що мають думи й почуття,
Аби не просто жить,
А протягом всього життя
На благо лиш служить
Всьому та всім і не лишень
Сьогодні, а щодня,
Аби наступний кожен день
Був кращим. В цім знання,
Уміння, навики, які
Суть певную несуть,
В життєві миті нелегкі
Нам поміч нададуть,
Якщо ми застосуєм їх
У слушнім місці, час.
Проблем позбутися своїх
Зуміє кожен з нас.
Лише не слід здаватись їм,
Мов, виходу нема
Проблемам нелегким моїм,
Що б не робив, – дарма.
Своїх зусиль всіх докладать
Тоді повинен ти,
Щоб правильно їх розв’язать,
Щоб рішення знайти
Таке, з яким до них вже ти
Не вернешся повік,
Аби шляхом життя іти
Щасливим цілий вік.
А шлях єдиного життя
Свого будуєш ти.
Лиш ти зумієш до пуття
Той шлях увесь пройти.
Адже вже вороття нема,
Коли на нього став
Вже ти, надіятись дарма,
Як йти ним час настав.
Йди ним впродовж життя всього
Так, як і я іду,
Й не бійсь ніскілечки того,
Що стрінеш ти біду
На нім. Зустрінеш, то й нехай.
Та ти їй не здавайсь,
А впевнено її долай.
Як слід лиш постарайсь.
Здолавши, уперед пливи
В човні Життя щомить.
На світі цім лиш так живи,
Як дійсно прагнеш жить.
Євген Ковальчук, 01. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
*****
Боремось за мир, свободу,
Волю рідного народу
Й світу усього,
А також за світлу долю.
Так, зустріли ми недолю,
Але ми цього
Всі не будемо терпіти.
Боремось, щоб наші діти
Мали майбуття
Світле, як і вся країна, –
Наша славна Україна.
Нам не жаль й життя
Власнеє за це віддати.
Ми не ті, що будуть ждати
Лиш того, що так
Серцем і душею сильно
Прагнемо. Ми неухильно,
Щоби жити всмак,
Боремося з ворогами.
Переможемо ми з вами.
Світлая ця мить
Прийде, як весна,настане,
А війна, мов сніг, розтане.
Час її збіжить.
Мир в нас буде панувати.
Наша Україна-мати
Буде в ньому вік,
Бо війна, яка минеться,
Більше вже не повернеться
В край наш любий ввік.
Євген Ковальчук, 17. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
*****
Ніколи ти не піддавайся
Недоленьці лихій.
Її здолати намагайся,
Йдучи із нею в бій.
Нізащо їй ти не корися,
І навіть не вагайсь,
А проти неї ти борися
Щосил, лиш не здавайсь.
Збороти ту лиху недолю
Ти зможеш в боротьбі,
Щасливую зустрівши долю,
Яка услід тобі
Ласкавим сонцем посміхнеться,
Все бажане надасть.
Тоді минеться й не верне́ться
Вже будь-яка напасть.
Щаслива доля не допустить,
Щоб знов вона прийшла.
Вона її в твій дім не впустить.
Напасть навік пішла.
Якщо ж напасть ти ту забудеш
І будеш до пуття
Робити, в щасті жити будеш
Впродовж всього життя.
В роботі лиш, лише у праці
В житті здійсниться все.
Що прагнеш, те, немов на таці,
Вона лиш принесе.
Було іще так споконвіку,
Є й буде так завжди.
Що зміниться щось з того віку,
Ти навіть і не жди.
Закони, що ідуть в народи,
Змінити можна вмить,
Закони ж матінки-природи
Ніколи не змінить.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
*****
Ворог наступає.
Ми вперед ідем.
Зброю кожен має.
З нею ми ведем
Цю війну страшную,
Що прийшла до нас,
Та її, лихую,
Ми закінчим. Час
Мирний в нас настане,
Як війна мине,
Наче сніг, розтане.
О, вже не одне
В нас життя забрала
Ця війна, як край
Наш терзати стала
З ворогами вкрай
Підлими і злими.
Та з війною ми,
А також із ними,
Щоби ми людьми
Щасними лиш жи́ли,
Все ж покінчим так,
Щоб ввік й не тужили
Ми, а жи́ли всмак
Кожну ніч і днину,
Кожну мить життя.
Прийде в Батьківщину
Світле майбуття,
На яке чекаєм
Ми й у той же час
Мужньо наближаєм,
Щоб прийшло до нас.
Й сумніву не має
В цьому жоден з нас,
Адже наближає
Цей прекрасний час.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
*****
Аби в твоє життя втіли́лись
Всі мрії й сподівання,
А не лише в думках тіснились,
Без жодного вагання
Слід братись за конкретні справи,
Які тобі поможуть
Здійснити їх. Лише забави
Зробить того не зможуть.
Старанно треба працювати,
На місці не сидіти,
А труднощі усі долати,
Що прийдеться зустріти.
Вони тебе хай не лякають.
Не смій назад вертати.
А хай вони всі спонукають
Вперед лиш прямувати
Й робити все, що ти у змозі,
Робити навіть більше,
Щоб ти на життьовій дорозі
Не лиш те, що найбільше
Бажаєш, дійсно міг зустріти,
А все те, що бажаєш.
Якщо ж лиш прагненням горіти
Ти будеш, з тим, що маєш,
Залишишся навік ти, друже,
Якщо не втратиш й теє,
Хай як би палко, як би дуже
Сердéнько золотеє
Твоє не прагнуло здобути,
Отримати, придбати
Все те, із чим щасливим бути
Ти міг би. Працювати
Потрібно, щоб усі нещастя
Назавжди подолати
І щоб прийшло до тебе щастя,
Що прагнеш відчувати.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
*****
Віримо усі ми свято
В те, що скоро прийде свято
Перемоги в нас
В цій війні, що ще триває
Й серце в грудях розриває.
Перемоги час
Вже іде до нас невпинно.
Будеш, рідна Батьківщино,
Ти у мирі жить,
Як і ми усі з тобою.
А з цією ми бідою
Всі покінчим. Мить
Цю прекрасну наближаєм
Ми, а не лише бажаєм,
Щоб вона прийшла.
Всіх зусиль ми докладаєм,
Ворогів своїх долаєм,
Щоб війна пройшла,
Щоб вона дійшла до краю
Й мир до нашого всіх краю
Назавжди прийшов,
Бо до нього всі ми маєм,
Щирим серцем відчуваєм
Світлую любов,
Що вогнем у нас палає
Й серце, й душу зігріває
Лагідно, немов
Сонце, що, як ніч минає,
Що край наш увесь вкриває,
Устає знов й знов…
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
*****
Борімось з ворогами,
Які прийшли до нас,
Щоб не були рабами
Ми їхніми! Цей час
Важкий, та не здаваймось!
Борімось до кінця!
Зусиль всіх докладаймо!
Й мить переможна ця,
Якої ми бажаєм,
В край рідний наш прийде́.
Ми вже перемагаєм.
До нас вона вже йде
Крізь днини та крізь ночі
І ми до неї йдем.
Війни жорстокі очі
Проколим, доведем
Її до краю. І минеться
Вона у нас цілком.
І доленька нам посміхнеться,
І лагідним теплом,
Мов сонце, буде зігрівати
Так ніжно нас усіх.
І замість сліз гірких лунати
Лише веселий сміх
Навколо буде. Більш тужити
У рідному краю
На будем ми, а будем жити,
Неначе у раю,
Не день, не місяць, рік, а завжди,
Бо ця війна, що йде
У нашому краю, назавжди
У небуття піде́.
Ніколи більш її не буде,
Коли настане час,
Як перемогу в нім здобуде
Кожнісінький із нас.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
*****
Війна усе-таки у нас
Всіх повністю мине.
Тоді настане мирний час,
Який нас огорне,
Неначе мити немовля.
У мирі буде жить
Вся українськая земля
Кожнісінькую мить,
Допоки сонце золоте
На небі ще сія.
Мине життя це непросте,
Що маєм ти і я…
Мине жорстокая війна.
І прийде мир до нас,
Неначе красная весна
У післязимній* час.
У мирі житимемо ми
У рідному краю
Усі щасливими людьми,
Неначе у раю.
Ця світла мить до нас іде.
Вона до нас спішить.
На неї кожен палко жде.
Неначе птах, летить
Вона до нас, в наш рідний край
Єдиний в світі цім,
Який кохаємо ми вкрай,
Бо живемо у нім.
Він в нас один так, як цей світ
У всесвіті усім
Більш чотирьох мільярда літ.
Наш край – наш рідний дім.
Тож захищаймо всі його
Від ворогів, щоб жить
У мирі протягом всього
Життя, усяку мить!
* Післязимній – розм. Післязимовий
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
*****
На захисті країни
Своєї стоїмо.
Нікому України
Повік ми не дамо.
Вона – це наша мати,
Що нам дала життя.
Її ми захищати
Всі будем до пуття
Й надалі. Не здамося
Ми ворогам лихим.
За зброю беремося,
Йдемо із нею тим
Шляхом, що перед нами
Незрушно все лежить,
Ми битись з ворогами,
Щоб край свій захистить
Від темної недолі,
Бо світлої лишень
Бажаємо ми долі
І наближаєм день,
В який вона настане.
Тоді мине війна,
Що йде, і мир настане,
Прийде́, немов весна,
До нашої країни.
Не зрадим ми повік
Своєї України.
Ми з нею будем вік
І будем захищати
Її від ворогів,
Яким нас не здолати.
Ще жоден не посмів,
Бо Україна-мати
Підводилась завжди
І зможе й нині встати,
Але вже назавжди.
Євген Ковальчук, 14. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Коли війна
Вся ця страшна
Мине, настане мир.
Цей світлий час
Тоді всіх нас
У свій солодкий вир
Візьме́ навік,
Бо більш повік
Війни не буде в нас,
Усе життя,
Бо в небуття
Її весь кане час.
Його всяк жде.
І він іде,
І ми до нього йдем.
Кінець війні,
Що йде в ці дні
І ночі, покладем,
Бо ми б’ємось,
Не здаємось
І не здамось повік.
І мир прийде́,
Який вже йде,
І буде з нами вік.
В цім певні ми.
Тоді людьми
Щасливими усі
Ми будем жить
Усяку мить
У миру всій красі.
Євген Ковальчук, 13. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Труднощів ти не лякайся,
Наче це кінець життя,
А усіх їх намагайся
Подолати до пуття.
Часто це нелегко, знаю,
Та ти тяжко не журись,
А із вигуком «Здолаю
Їх!» за діло те берись.
Звісно, легше опустити
Руки, здатись, та й по всім,
Та тоді ти з ними жити
Будеш вік на світі цім.
Певен я, що не бажаєш
Ти цього, як будь-хто з нас.
Як зусиль всіх докладаєш,
Щоб збороти їх, то час
Перемоги все ж настане.
Як не зараз – згодом, лід
Труднощів таки розтане.
Лиш здаватися не слід,
Як би не було надскладно,
Скільки не було би їх.
Щоб на світі цім доладно
Жив ти, цілей всіх своїх
Досягнувши, утіли́вши
Прагнення всі у життя,
У минулім залишивши
Назавжди, без вороття
Всі невдачі та незгоди,
Що колись ти зазнавав,
А дійшовши врешті згоди,
Завжди з нею поживав,
Бо життя нам всім надане,
Щоб у згоді ми жили
І робили, щоб бажане
В нього втілити могли.
Євген Ковальчук, 30. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
*****
Посмів таки напасти
Злий ворог на наш край,
Війну почать. Покласти
Ми мусимо їй край.
І ми його кладе́мо.
Хай досі йде війна,
Та ми вперед іде́мо,
Щоб скінчилась вона,
Щоб ворога прогнати
Із нашої землі.
Йому нас не здолати.
Великі і малі –
Усі ми певні в тому,
Що переможем. Мить
До нашого вже дому
Ця, наче вітер, мчить.
Вона у край наш прийде.
Хай нині ми в бою,
Та сонце миру вийде
У нашому краю
Й сіятиме яскраво,
І буде всіх нас гріть
Так ніжно та ласкаво,
Що ми життю радіть
Лиш будемо без краю
У всій його красі.
Не тільки я це знаю,
А знаємо ми всі.
Ми певні всі у цьому.
Приходить же завжди
Кінець всьому лихому.
Ще трохи підожди,
Мій краю, і година
Лиха мине і ця.
Дійде́, немов людина,
Війна ця до кінця.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
*****
Навіює мені
Дощ почуття сумні
У серденьку моїм,
Однак коритись їм
Не стану я повік
Аж доти, доки вік
Не скінчиться вже мій.
Не дамся я лихій
Недоленьці в полон,
Хай навіть і свій трон
Вона мені б дала,
Щоб став царем я зла.
Хай краще рядовим
Я буду, ніж лихим
Церем, в розкóші жить
І злу весь час служить.
Народжений я жить,
Щоб лиш добру служить
На світі цім всякчас,
Як будь-хто, кожен з нас,
Щоб світлі почуття
Впродовж всього життя
У серденьку жили
І, наче квіт, цвіли,
У голові ж таки
Лиш добрії думки
Будили кожен день,
Щоб гіднії лишень
Діла робити всім
На світі цім земнім.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Вороги напали
На край наш дорогий,
Та ми їм показали
Чиїм він є. Важкий
Настав час. Підступила
До нас лиха війна.
Весь край наш оповила,
Немов змія, вона
І душить нас, дихнути
Нам вільно вже не дасть.
Ми не змогли минути
Лихую цю напасть,
Та боремося з нею
Ми силами всіма,
Бо прагнемо душею,
Щоб, мов страшна зима,
Вона у нас минула,
Щоб вічним сном війна
Жорстока ця заснула
Й, мов красная весна,
Настав мир, та навіки,
А не на певний час,
Щоб не було повіки
Уже війни у нас
І в світі цім усьому.
Вона ж лиш зло несе
Усім, а також всьому,
Немов зміюка, ссе
Всі добрі почування
Та світлії думки
Без краплі співчування.
Але, немов зірки,
Війна таки погасне.
І буде в нас життя
На світі цім прекрасне,
Як щасне почуття.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
*****
У кожного свої турботи,
Яких без праці, без роботи
Ніколи нам не подолати.
Усіх зусиль слід докладати
Впродовж життя свого усього,
Щоб їх позбутись дня одного.
Нові все ж будуть виникати,
Та легше буде їх долати,
Коли вже досвіду набрався
Тоді, коли ти не здавався,
Борючись сміло зі старими
Турботами лихими тими.
Звичайно, слід їх уникати
В своїм житті, аби не мати,
Та іноді все ж неможливо
Їх обійти. Тоді важливо,
Їм не коритись, не впадати
У розпач, рук не опускати,
А, їх зазнавши, слід шукати
Ті засоби, які здолати
Тобі їх дійсно допоможуть,
А також способи, що можуть
Тобі у тому поміч дати,
Якщо їх всіх застосувати,
Коли в них виникне потреба,
Та неабияк – так, як треба,
Бо їх лише належним чином
Застосувавши, з часу плином
Здолати, вирішити вдасться,
Та тим лиш, хто повік не здасться.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Ми всі переможемо
Ворогів усіх.
Ми здолати зможемо
Їх. Й веселий сміх,
А не плач, лунатиме
В кожного із нас.
Щастя відчуватиме
Кожен з нас в той час.
Ми радіти будемо
Перемозі тій,
Що усе ж здобудемо
У війні ми цій.
Мить ця наближається
З кожним днем до нас,
Бо уже кінчається
Хай й поволі час
Цей важкий, що маємо, –
Темний час війни.
Ворогів здолаємо
Всіх. І більш вони
Ввік не зазіхатимуть
На чуже добро,
Край наш не займатимуть.
Батько наш Дніпро
І земля ріднесенька
В нас усіх одні.
Йде війна. Біднесенька
Земленька. Та ні,
Вічно не триватиме
Ця війна на ній,
Бо невдовзі матиме
Вже кінець же свій.
Ми все ж переможемо.
Прийде мир до нас.
Лиш борімось! Зможемо.
Цей настане час.
Євген Ковальчук, 12. 10. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023