| Сторінки (34/3362): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Вот тебе, женщина, речь.
Стреляй из нее.
Защищай себя до последнего вздоха, и ни за что
не позволяй им приблизиться. Используй
встроенную систему радиоперехвата
и прибор ночного видения.
Все это есть внутри. И не лги, что не умеешь.
Отслеживай бдительно
дислокацию врага и малейшие его продвижения.
Подпусти на расстояние выстрела – а тогда припадай к прицелу
и не медли.
Патронов припасено вдоволь, их не жалей,
если же закончатся – делай их из слов,
только тонкие женские пальцы способны на эту моторику.
И ни за что, ни за что не позволяй им приблизиться
к старой меже, где стоит
отцовская слива.
Коль перейдут её – придётся идти врукопашную. Тогда уже
пронзай штыком, режь от уха до уха,
в кровь разбивай, распарывай, потроши,
пока свет перед глазами окончательно не померкнет.
Как придёшь в себя – погладишь колючий затылок
сына-новобранца, мужу подашь костыли,
а потом всё сначала.
Кто сказал, что бросаем на произвол судьбы?
Мы вооружили, как могли.
(Перевод с украинского)
***
Ось тобі, жінко, мова.
Стріляй із неї.
Захищай себе до останнього подиху, і нізащо
не дозволяй їм наблизитися. Використовуй
вбудовану систему радіоперехоплення
і прилад нічного бачення.
Все це є всередині. І не бреши, що не вмієш.
Пильно відстежуй
дислокацію ворога і найменші його просування.
Підпусти на віддаль пострілу — а тоді припадай до прицілу і вже
не зволікай.
Набоїв припасено вдосталь, їх не шкодуй,
якщо ж скінчаться — виробляй їх зі слів,
тільки тоненькі жіночі пальці здатні на цю моторику.
І нізащо, нізащо не дозволяй їм наблизитися
до старої межі, на якій розляглася
батькова слива.
Як перейдуть її — доведеться іти врукопаш. Отоді вже
прохромлюй багнетом, ріж від вуха до вуха,
розпанахуй, роз'юшуй та оббіловуй,
поки світло перед очима остаточно не змеркне.
Як отямишся — погладиш колючу потилицю
синові-новобранцю, чоловікові милиці подаси,
а тоді — все спочатку.
Хто сказав, що кидаємо напризволяще?
Ми озброїли, як могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965707
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2022
квадрат окна,
прямоугольник подоконника,
ось моей сигареты,
вокруг которой вращается смерть,
бесконечный фрактал.
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965701
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2022
переписываюсь с братом
он всё лето провел в солнечной Херсонщине
вообще в этом году множество друзей путешествует
преимущественно по Европе
дом дрожит
сосед начал включать генератор
из окна виднеется дым
над новой фабрикой
какая война?
ничего об этом не знаю
вы просто накрутили себя
переволновались
какое такое вытеснение?
завариваю травяной чай
включаю новый фильм по Ремарку
8.11.2022
(Перевод с украинского)
*
переписуюся з братом
він усе літо провів у сонячній Херсонщині
взагалі цьогоріч безліч друзів мандрують
переважно Європою
будинок дрижить
сусід почав вмикати генератор
з вікна видніється дим
з нової фабрики
яка війна?
нічого про це не знаю
ви просто накрутили себе
перехвилювались
яке таке витіснення?
заварюю трав'яний чай
вмикаю новий фільм за Ремарком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965626
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2022
ночью,
когда о подоконник барабанит дождь,
когда в вентиляционных шахтах гудит ветер,
когда от грома звенят стёкла,
когда вспышка молнии выхватывает из темноты дома,
весь город вибрирует, дрожит, содрогается
и только тогда становится самим собой
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2022
спокойствие муравьёв
нарушено
чужеродностью
без осмысления
2021
(Перевод с украинского)
*
порушений спокій
мурашок
чужорідністю
без осмислення
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022
бурьян беспощаден
давно уже надо поставить отцу памятник на могиле
а я всё ещё жду мудрости
как вывести монументальную память
как запустить мандраж сущности
2021
(Перевод с украинского)
*
бур‘ян нещадний
давно треба поставити батькові могильного пам‘ятника
а я все ще чекаю мудрості
як вивести монументальну пам‘ять
як запустити мандраж суті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965489
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022
дым костров с берегов – коптит.
мясо вокруг моих костей
всматривается
в тени из реки неизвестно они приближаются или удаляются.
(Перевод с украинского)
*
дим багать з берегів - коптить.
довкола моїх кісток м’ясо
вдивляється
у тіні з річки що невідомо наближаються чи віддаляються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965348
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2022
над песчаным обрывом
где возможно завершение путей
сижу – передо мной
политонное гладкое море
ботинки снятые
с отдыхающих ног
рядом серое шестилапое насекомое
добралось до края стебля
пальцем ноги
придвигаю к ней другое –
замирает вместе со всем
2021
(Перевод с украинского)
*
над піщаним урвищем
де можливе завершення шляхів
сиджу - переді
політонне гладке море мною
зняті черевики
від надлишку ніг
поруч сіра шестилапа комаха
дісталася краю стеблини
пальцем ноги
прихилив до неї іншу -
завмерла разом з усім
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2022
.ноги в судорогах и струпьях
а через минуту сомкнутые усталостью веки.
восстанавливающая медитация
не заложенная и не основанная
понемногу происходит. как странно:
любовь не принадлежащая никому – здесь.
к ней приложены две мысли
они как альпинисты в связке
начали свое восхождение сквозь заснежье.
2021
(Перевод с украинского)
*
.ноги в судомах і струпах
а за хвилину зімкнуті втомою повіки.
самовідновлювальна медитація
не вкладена й не заснована
поволі стається. як дивно -
любов що не належить нікому - тут.
до неї ж притулені дві думки
які мов альпіністи у зв’язці
почали своє сходження крізь засніжжя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965288
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2022
над теплотрассой разогретый воздух – плывёт.
так же и ответ на вопрос «кто ты» – плывёт пока окончательно не охладится.
2021
(Перевод с украинского)
*
над теплотрасою розігріте повітря - пливе.
так само відповідь на питання «хто ти» - пливе поки остаточно не охолодиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965284
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2022
перепасовываясь мячом
свернуть с тихой улочки в сторону
пройти сквозь чей-то двор
пересечь колею
и оказаться среди россыпи
старых усадеб и зарослей бурьяна
тёплая осень
с сединой бабьего лета
мягкая осень
закутанная в багряный платок с золотыми нитями
тяжело втягивает воздух
и от её стариковского дыхания
деревья здания железная дорога
прямо на глазах рассыпаются листвой
штукатуркой
гравием под ногами
чёрным от дизельного масла
женя
похожий на цыганчонка
так рельефно вписывается в ландшафт
своими пластичными движениями
будто тот кто расставил все эти фигуры именно так
умелой рукой водит резцом по камню
темень крадётся откуда-то сверху
и мяч запущенный в небо одним из нас
зависает на тонкой границе света и мрака
словно заколебавшись на миг –
остаться или уйти? –
а потом быстро и боязливо спускается
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965202
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2022
целосонныйпередсолнцемсемантическоепотрошениеврезультатеобнаруженоподлинноесолнцезияющееоднойлишьструктурой
(Перевод с украинского)
+++++++++++++
*
цілосоннийпередсонцемсемантичнепотрошінняврезультатіякоговиявленедостеменнесонцезяючесамоюлишеструктурою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2022
...Вечернее закрытое тучами небо Шешор
дарит нам прохладу после жаркого дня,
осыпает моросью.
Дождевики на плечах, глина под ногами,
висячий мост, шум реки,
запах скошенной травы,
красные яблоки под забором,
ужи, влажные дрова,
топор, кем-то забытый возле покинутого кострища.
Чтобы новорождённый огонь разгорелся,
машем над ним книгой Хайдеггера.
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2022
нас было трое, и я самый младший.
столько дней лета втроем на яблоне, за приставкой сега, музыкой бумфанк,
наклейками мортал комбат или спейс джем.
столько всего втроём, не считая того, что с другими.
когда бычки собранные под балконами вдоль дома и выкуренные до фильтра впервые перестают восприниматься как рогатый скот.
когда фильтры и драки обжигают на ощупь но никто не хочет прекращать.
жизнь без денег и телефонов, не снятая на камеру, не сохранённая в интернете. места памяти, сжатые до радиуса зажжённой во тьме свечи.
все это давно прошло, но
правда отпущенная нам тогда даром как леденец – не рассасывается
2021
(Перевод с украинского)
+++++++++++++
*
нас було троє а я наймолодший.
скільки днів літа втрьох на яблуні, за приставкою сєґа, музикою бумфанк,
наклейками мортал комбат чи спейс джем.
скільки всього втрьох, не враховуючи інших.
коли бички визбирані під балконами вздовж будинку і засмалені до фільтру вперше перестають сприйматися як рогатий скот.
коли фільтри і бійки печуть при дотику та ніхто не хоче припиняти.
життя без грошей і телефонів, не зняте на камеру, не збережене в інтернеті. місця пам‘яті, стиснені до радіусу запаленої в пітьмі свічки.
все це давно минуло, але
правда відпущена нам тоді задармо як льодяник - не розсмоктується
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965048
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2022
моя четырёхлетняя дочка спросила меня:
а как это – мечтать?
отвечаю:
это очень просто
мечтать это представлять
что то чего очень хочешь – осуществилось
хорошо
говорит она
я мечтаю чтобы ты купил мороженое
и мы ели его на скамейке у реки
чтобы ты мне рассказывал откуда берётся ветер
или о том как ты был маленьким мальчиком
сирена воздушной тревоги
прерывает наш диалог
пёс что спрятался в тени липы
начинает тревожно подвывать
говорю
я мечтаю чтобы война закончилась
и нам не надо было прятаться от ракет
мечтаю чтобы ты была жива
и твоя сестричка
и мама
и все
переспелые ягоды шелковицы
засыпавшие дорожку
липнут к детским кроссовкам
вспугнутая стая голубей
похожа на подразделение рассекреченных диверсантов
люди читают новости
светятся экраны летнего вечера
когда мы наконец выходим из бомбоубежища
я покупаю две пачки пломбира
мечты должны осуществляться
я хочу чтобы она это знала
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964971
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2022
кроется
дичает
исконнеет
цедит
высота –
снегораздел
в действии
(Перевод с украинского)
+++++++++++++
*
криється
дичіє
споконвічнює
цідить
висота -
снігоподіл
у дії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964957
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2022
люди это слова в которых разговор о боге становится возможным
2021
(Перевод с украинского)
*
люди це слова в яких розмова про бога стає можливою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2022
гнездование тени
высиженный
выветренный
шум изгнаний
2021
(Перевод с украинского)
*
гніздування тіні
висиджений
вивітрений
гомін вигнань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964900
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2022
чистый отзвук
без вкраплений жалости
память оставшаяся в мышцах
сокращается не исчезая
этот удар в грудину – мята
2021
(Перевод с украинского)
*
чистий відлунок
без вкраплень жалю
пам’ять залишена у м‘язах
скорочується не зникаючи
цей удар в грудину - м‘ята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964813
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2022
спрячь свои руки в карманы.
откуда столько претенциозности
перед шквалом в лицо.
бессмыслица – близка как падение внутри пьяного. длинное
перекопанное поле
глина его липнет к подошвам
липнет к глазам.
а где-то за 10-20-30 километров
может быть и прибежище с ужином.
подумай-ка только
эта еда. в ней нет никакого обмана.
так же и в наступлении рассвета
когда ты потеряешь всё.
2021
(Перевод с украинского)
*
заховай свої руки в кишені.
звідки стільки претензійності
перед шквалом в обличчя.
безглуздість - близько як падіння всередині п‘яного. довге
перекопане поле
глина якого липне до підошов.
липне до очей.
а десь за 10-20-30 кілометрів
може й прихисток з вечерею.
подумай-но лише
ця їжа. в ній нема жодного обману.
так само як і у настанні світанку
в якому ти втратиш все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2022
когда пишу я имею дело с
остротой и болью
будто скрытое знание мира затупляет нож о мое тело
2020
(Перевод с украинского)
*
коли я пишу я маю справу з
гостротою і болем
ніби приховане знання світу затуплює ніж об моє тіло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964678
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2022
сущее и ты всматриваетесь друг в друга
и оба чувствуете обман
дорога по которой ходил все эти месяцы
наконец начала таиться
стало слишком холодно для комаров
сайты требуют мои данные
волосы торчат не в ту сторону
и чешется промежность
с повторяющимся самобичеванием
шурую я холостяком
2020
(Перевод с украинского)
*
суще і ти вдивляєтеся одне в одного
й однаково відчуваєте обман
дорога якою ходив всі ці місяці
нарешті почала чаїтися
стало надто холодно для комарів
сайти хотіли моїх даних
волосся стирчало не в ту сторону
і свербіла промежина
з повторювальним самобичуванням
шурував я холостяком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2022
скрюченным сидел я
как и многие
дословесное мычание
растило
глоссарий
по временно ничьей улице
подмятый ветром
ребёнок нёс свою лоханку
спереди отец –
на предистерическом расстоянии
оборванный удлинением
2020
(Перевод с украинского)
*
сидячи зігнутим навпіл сидів я
як багато хто
передмовне мукання
живцювало
глосарій
тимчасово нічийною вулицею
дитина несла свою балію
притлумлена вітром
попереду батько -
на передістерійній відстані
обірваній видовженням
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964606
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2022
кривой сарай и от него деликатно отламывается стена
ровно сложенные дрова
разбитая сероватая дверца на чердак
бежевая палитра стен
буква пси яблони
стоишь и понимаешь что ты не во дворе
а в ненарисованном пейзаже
несуществующей художницы двадцатого века
(не) родилась в Виннице Житомире Полтаве Чернигове
дядя художник
другой дядя священник или раввин
(не) поссорилась с обоими
бегство в Прагу в финале освободительной борьбы
исследование цветов в Париже
переписка с Хмелюком, упоминание в дневнике Винниченко
(нет)
помнишь когда ты был студентом
спорили умер ли автор
стоишь в пейзаже и видишь как
можно даже не рождаться
(Перевод с украинского)
ПЕЙЗАЖ
кривий сарай від якого делікатно відламується стіна
рівно складені дрова
розбиті сіруваті дверцята на горище
бежева палітра стін
літера псі яблуні
стоїш і розумієш що це ти не у подвір’ї
а в ненамальованому пейзажі
неіснуючої художниці двадцятого століття
(не) народилась у Вінниці Житомирі Полтаві Чернігові
дядько художник
інший дядько священик чи рабин
(не) посварилася з обома
втеча до Праги у фіналі визвольних змагань
дослідження кольорів у Парижі
листування з Хмелюком, згадка в щоденнику Винниченка
(ні)
пам’ятаєш коли ти був студентом
сперечалися чи помер автор
стоїш у пейзажі та бачиш як
можна навіть не народжуватись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964585
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2022
Мирослав Лаюк
Ольховый король
Завладел картой, тем, что на карте,
сказкой, оврагом, тубдиспансером, металлической коробкой
от канадского печенья – Ольховый король.
Это тот под*нок что ворует сына прямо при отце;
он разбивает объятия любовников и вырывает их из поцелуев.
Сперва подкупает: подсовывает ласки с радостями,
предлагает бессмертие, стибренные сюжеты, истории стран,
чешские сервизы, Зелёных Девок – выкраденных ещё детьми
чужих сестёр и дочек… Мало? Предлагает равнодушие.
Вот наконец он перед тобой: в бархате и клейнодах,
раскладывает фотографии девушек, будто мясник – свиные головы.
А ты выбираешь как раз ту карточку, которую нельзя!
…Он переворачивает стол, заскакивает на коня и гонит в сторону болот.
Но нет тех, кто засвидетельствует его появление.
А хоть бы и были – никто не захочет.
Они не осмелятся разговаривать громко.
Все – другие. Все стали другими.
Речь их – шорох, разбитый, как горло ольхи –
она краснеет на месте раны и никогда не кричит,
даже когда потоп вырывает её с корнями,
несёт к ближайшему океану,
даже в самую громкую погоду,
даже когда «даю свою жизнь за твою».
(Черновик перевода)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964513
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2022
малыми
ливнями и бОльшими
пестрят
пошатнувшиеся изнутри
лохмотья зелени
взрыв цветения –
из дебрей его
веет трупом
2020
(Перевод с украинского)
*
малими
і зливами більшими
пістрявить
внутрішньопохитнуте
цур‘я зелені
вибух цвітіння
з гущі якого
віє трупом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964512
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2022
*
парадоксы
противоречия
апории
пустоты
клинчи
антиномии
2020
(Перевод с украинского)
*
парадокси
протиріччя
апорії
пустоти
клінчі
антиномії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2022
вырывается курица из рук птицелова
убегает под забором в соседний двор
на четвёртый день
они все хотели есть
ходили по селу и забирали всё
варвары
говорит баба галя
топором рубили дверь
когда им не открыла
я боялась
меня ноги не слушались
признаётся будто оправдывается
автоматными очередями
разгоняли
демонов что затаились за лесополосой
трое бурят
невысокие голодные злые
дети империи брошенные в пекло войны
неразговорчивые будды
оставленные командирами на произвол судьбы
да что вы меня расспрашиваете
говорит баба галя
вы к кольке из крайней хаты сходите
они его сына пристрелили
попросили закурить а у него не было
он так и сказал: нет
теперь вот и его нет
без воды без газа без отопления
баба галя ждёт тепла и вышивает на подушке Богородицу
игла у ней дрожит
и глаза слезятся
сквозь треснувшее окно
видно
вишню что пытается расцвести
и мир который невозможно
удержать в руках
что-то теперь надо делать
повторяет – а как ещё?
а как ещё…
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964457
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2022
В этой поре перехода каждый раз
таится возможность надлома.
Это когда я еду в трамвае по кругу при вечерней судороге электрики –
и входит мягко волк отчаяния,
ставит лапы на грудь
и так долго смотрит в глаза, так долго, жёлто и холодно.
Это когда на каждодневной дороге замираю, наполовину без сознания,
от хрупкого, женского танца мороси между детскими каруселями.
Это как если бы ты остановился рядом и увидел, что мокрые доски понтона
контрастируют с красной опавшей листвой – и в мире бы всё изменилось.
Расстояние дыхания, расстояние ожидания.
Когда война закончится,
среди чужой красоты без шрамов станет нам звонко и пусто.
Старость придёт на голоса – большая белая волчица.
Нам ещё не видно её отсюда, но она не отпустит.
Что же делать сейчас?
Рисовать любимых на фресках, в иконостасах,
в книги вкладывать подкожную близость –
такую и огонь не тронет.
Потом скажут:
разбомблена церковь, библиотека сожжена, у мира сломана ось,
но глаза любви из этого всего –
вы же видите? –
смотрят
дальше нас.
(Перевод с украинского)
ЖОВТЕНЬ
В цій порі переходу щоразу
чаїться можливість надламу.
Це коли вечорова судома електрики, я їду в трамваї по колу –
м'яко входить вовк мого відчаю,
ставить на груди лапи
і так довго дивиться в очі, так довго, жовто і холодно.
Це коли на щоденній дорозі завмираю, напівпритомна
від крихкого, жіночого танцю сльоти між дитячими каруселями.
Це якби ти спинився поруч і бачив, як мокрі дошки понтону
контрастують з червоним опалим листям – у світі змінилось би все.
Віддаль дихання, віддаль чекання.
Коли війна закінчиться,
між чужої краси нешрамованої стане нам лунко і пусто.
Старість прийде на голоси – велика біла вовчиця.
Нам її ще не видно звідси, але вона не відпустить.
Що ж робити тепер?
Малювати коханих на фресках, в іконостасах,
у книжки вгортати підшкірну близькість,
якої й вогонь не вíзьме.
Потім скажуть:
розбомблена церква, бібліотека спалена, світу зламана вісь,
але очі любові з усього цього –
ви ж бачите? –
дивляться
далі нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964376
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2022
И эта улица – капилляр в твоей щеке,
и, когда ты говоришь, дома на ней содрогаются.
Где, спроси, справедливость этого воздуха,
как не стыдно ему
быть таким одинаковым
над городами нашими и теми, где оккупация.
И над улицей той, где выгнула спину шелковица,
и над той, где ржавела водокачка,
и над той, где снизу дышала река,
и над той, где на углу было слышно
железную дорогу
на соседней станции,
и над той, где под воротами монастыря
прохаживалась белая голубка.
Кто-то кричит прямо сейчас, протяжно, зверино,
распугивая соседей,
и не знает, существует ли ещё ветер
над городскими крышами.
Кто-то поджигает сугроб листвы
и смотрит вверх, на дым,
чтобы слёзы затекли
обратно в глазницы.
Время такое, что сказанное
сразу становится историей.
В произнесении остаётся пространство; вот этот избыток на выдохе
позволяешь себе, скрывая
взрыв между сердцем и горлом.
А в жизни – только поздние лучи,
связные между нами и оккупацией.
Долгопамятные, упрямые –
прибывают, ломаются
об усталые плечи.
Не даются в руки живыми.
(Перевод с украинского)
+ + +
І ця вулиця – капіляр у твоїй щоці,
і, коли ти говориш, будинки на ній здригаються.
Де, спитай, справедливість цього повітря,
як не сором йому
бути таким однаковим
над містами нашими і тими, де окупація.
І над тією вулицею, де вигнула спину шовковиця,
і над тією, де іржавіла водокачка,
і над тією, де з долу дихала річка,
і над тією, де чути на розі було
залізницю
від сусідньої станції,
і над тією, де під ворітьми монастиря
походжала біла голубка.
Хтось кричить просто зараз, протяжно, звірино,
розлякуючи сусідів,
і не знає, чи досі існує вітер
над міськими дахами.
Хтось підпалює кучугуру листя
і дивиться вгору, на дим,
щоби сльози позатікали
в очниці, назад.
Час такий, що промовлене
одразу стає історією.
У говорінні лишається простір; цей ось надмір на видиху
дозволяєш собі, приховуючи
вибух між серцем і горлом.
А в житті – тільки пізні промені,
зв'язкові між нами та окупацією.
Довгопам'ятні, вперті –
прибувають, ламаються
об натомлені плечі.
Не даються в руки живими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2022
1
я люблю тебя
даже если от этого
больше не больно
когда ветер южный
ещё могу отличить орех от ясеня
смотреть на дождь
и думать ё*аный дождь
нах*й так жить
а все-таки жить
дрожать в твоих
объятиях даже если
это будет иметь значение только
в ретроспективе
как нехитрый сюжет сериальчика
начала двухтысячных
мне нравится green wing
этот момент
когда доктор секретен пьёт кофе
и это означает, что он победил
или когда доктор кэролайн
ожидает любимого на вокзале
а приходит другой
и это тоже означает
что доктор секретен победил
поезд трогается
по необозримому удручающему царству
продираясь сквозь заросли орхидей
и амазонского бальзамина
вспугивая райских пташек
леопардов и обезьян
спящих прямо на рельсах
мир в полдень ждёт рассвета
голос злого поэта
фейдится на двойном припеве
злой песни всасываясь
в шипучую рану
звонкий трескучий удар о воду
из носа красные нити
потом птицы
я напишу это
прежде чем ты успеешь
сказать черничный пирог
не обрывая цепочки повторяющихся структур
лежащих на тёплых от солнца рельсах
будто питоны в тенетах
хороших времен
звучит больно
это немного больно
я заберу в текст
пусть будет колючим
как власяница сомнения
скорпион моих ночей
морось моя возможно
мне надо больше стараться
а может
пусть бог
сам ходит на мою токсичную работу
и убавляет часы избегая взглядов
а я буду посылать дождь
и буду вести себя как уё*ок
на открытке
времён гражданской войны в испании
холмы обступают поезд
как набухшие дёсны
и пасхальный кролик
выглядывает из вагона
с корзинкой шоколадных яиц
весёлый праздник распятия
весёлый поезд в долину теней
делает чу-чу
южный ветер
гудит в приоткрытых окнах
будто печальный утопленник
с динамиком вместо рта
обречённый видеть ботанические сны
о ясенях и орехах
чёрта лысого их отличишь
от жизни после смерти
жизнь от смерти
отделяет разве что давление
как правило артериальное но
не только
2
когда ветер южный
южные экспрессы
поднимают паруса занавесок
на взлёте
вздымаются пузыри земли
по обе стороны ржавых путей
орфографические своды
в храме лишённых наследства
красный свист
выскоблись из своей красивой кожи
станцуй нам что-нибудь
такое как будто
вещи олицетворяют смерть
поезда символизируют и олицетворяют
повторяемость смерти
холмы это наверно сиськи
с чёрным молоком тоже смерти
я так долго тебя люблю
что не могу вспомнить дня
когда не любил бы
пытаясь отогнать от себя
хоть какую-то из этих невыносимых
вневременных
категорий
отметин на смолистом потоке
автоматизма восприятия
вино категорий
горчит будто кожа
чужой жажды
словно гладь амальгамы влага
или августовский хлеб воробьев
последняя попытка
договориться с обстоятельствами
каждое из них – коробочка
и в каждой коробочке
что-то настолько же убедительное
насколько и непонятное
когда мне удаляли аппендицит
то посадили в живот скорпиона
он стал ощущаться как душа
пусть всегда нам везёт в
девять утра
о тьма моя над бездной
рука что греет рукавицу
наполненную снаружи
моросью как гелем –
им умащён целый ад
от первого круга
до четвёртого твоего
позвонка –
о 170 сантиметров
неотрефлексированной красоты
словно дерево с застрявшей в нём молнией
в центре юги
в нормальном течении вещей
отче наш
что ты там еси
это что штрудель
в восемь утра
не слишком ли пиз*ато ты себя чувствуешь
для восьми утра
не следует ли тебе вседержитель
мучиться по крайней мере похмельем
не говоря уж об экзистенциальной вине
я кстати люблю тебя
я бы вые*ал тебя за милую душу
если бы не долбанная аллергия
на всесилие и благонамеренность
ну и если бы ты не был таким токсиком
а еще тупарём
что и в норд-норд-ост
не отличит гороха от чечевицы
как же я ненавижу всё
хариэт шуленбург
холи хокс
устрашающих ночных бабочек
силовые поля
холодные нежные ладони
раскалённые белые зубы
радиоволны
прикосновения
белый свет
поезда
холмы
тупо бесит
3
мы думали что война это новый контекст а она текст
думали что культура это тюрьма а война свобода
что все зависит от позиции наблюдателя например
ты сидишь на холме опираясь на эфес шпаги или меча
холм огибает двухколейка по которой движется ночной
фирменный скоростной поезд и на электровозе
закреплён источник света скажем фонарь
ты опираешься подбородком на эфес меча или шпаги
и сердце твое горит и немеет от безверия и любви
которой совсем не умеешь и всё совсем не так
релятивизм есть буржуазная параша и тотальный др*ч
тотальная война – за неё мы принимали мир
а теперь видим что он таки был не она –
не оставляет места наблюдателю зрительские места
отданы под складские помещения и солдатские квартиры
ты хлопаешь меня по плечу словно мы всё еще друзья
и говоришь все пройдёт а всё уже прошло
то есть ничего и не начиналось ты о чем вообще
думаешь если мы не говорим больше по-настоящему
то это кризис культуры и то что я пишу то что я пишу
следует принимать близко к сердцу однако война
не материал это антиматериал как бог о котором
ничего нельзя сказать как бы иногда ни хотелось
она не меняет язык но уничтожает среду
существование эпистемологической логики что уж говорить
о молчании опухолью расцветающем на наших губах
это не я придумал это леонард коэн
из сборника стихи для гитлера что должно бы я думаю
читаться теперь совершено иначе моя мама говорила
язык и речь словно коробка шоколадных конфет
никогда не знаешь какой ху*ни там намешано
кстати клавиши на лэптопе тоже похожи на
маленькие шоколадки ночью был дождь
и шаровая молния залетела мне в рот
у ней был вкус лакричных леденцов barklays
как возможно у твоих
обкусанных ногтей
как у беспокойства и тоски под ногтями как
у холмов царства мёртвых внутричерепного давления живых
лучше не смотри на них в окно а смотри
как горит в тебе апероль нет мескаль
нет любовь то есть нет
это уже всё
теперь можешь сказать
черничный пирог
16.08.2022
(Перевод с украинского)
Оригинал:
пагорби
1
я люблю тебе
навіть якщо від цього
більше не боляче
коли вітер південний
ще можу відрізнити горіх від ясеня
дивитись на дощ
і думати йобаний дощ
нах*й так жити
а все-таки жити
дрижати в твоїх
обіймах навіть якщо
це матиме значення тільки
в ретроспективі
як нехитрий сюжет серіальчика
початку двотисячних
мені подобається green wing
цей момент
коли доктор секретен їсть каву
і це означає що він переміг
або коли доктор керолайн
очікує коханого на вокзалі
а приходить інший
і це теж означає
що доктор секретен переміг
потяг рушає
неозорим гнітючим царством
продираючись крізь зарості орхідей
і амазонського бальзаміну
полохаючи райських пташок
леопардів і мавп
що сплять просто на рейках
світ опівдні чекає світання
голос злого поета
фейдиться на подвійному приспіві
злої пісні всмоктуючись
у шипучу рану
дзвінкий тріскучий удар об воду
червоні нитки з носа
потім птахи
я напишу це
перш ніж ти встигнеш
сказати чорничний пиріг
не обриваючи ланця репетитивних структур
що лежать на теплих від сонця рейках
ніби пітони в тенетах
хороших часів
звучить боляче
це трошки боляче
я заберу в текст
хай буде колючим
мов волосяниця сумніву
скорпіоне моїх ночей
мжице моя можливо
мені треба старатися краще
а може
нехай би бог
сам ходив на мою токсичну роботу
і збавляв години уникаючи поглядів
а я насилатиму дощ
і поводитимусь як уйобок
на поштівці
часів громадянської війни в іспанії
пагорби оступають потяг
ніби набряклі ясна
і великодній кролик
визирає з вагона
з кошиком шоколадних яєць
веселе свято розп’яття
веселий потяг в долину тіней
робить чу-чу
південний вітер
гуде у прочинених вікнах
ніби сумний потопельник
з динаміком замість рота
приречений бачити ботанічні сни
про ясені і горіхи
що чорта їх лисого відрізниш
від життя після смерті
життя від смерті
відділяє хіба що тиск
здебільшого артеріальний однак
не виключно
2
коли вітер південний
південні експреси
здіймають вітрила фіранок
на злеті
здіймаються земляні пухирі
обабіч іржавих колій
орфографічні склепіння
в храмі позбавлених спадку
червоний свист
вишкребись зі своєї гарної шкіри
станцюй нам що-небудь
таке про таке ніби
речі втілюють смерть
потяги символізують і втілюють
репетитивність смерті
пагорби це мабуть цицьки
з чорним молоком також смерті
я так довго тебе люблю
що не можу згадати дня
коли не любив би
намагаючись відігнати від себе
бодай котрусь із цих нестерпних
позачасових
категорій
відмітин на смолистім потоці
автоматизму сприйняття
вино категорій
гірчить ніби шкіра
чужої жаги
ніби гладь амальгами волога
чи серпневий хліб горобців
остання спроба
домовитися з обставинами
кожна з яких є коробочка
і в кожній коробочці
щось настільки ж переконливе
наскільки незрозуміле
коли мені видаляли апендицит
то посадили в живіт скорпіона
що став відчуватися як душа
щасти нам завжди о
дев’ятій ранку
о тьма моя над безоднею
рука що гріє рукавичку
наповнену ззовні
мжицею ніби гелем
що ним перемащено ціле пекло
від першого кола
до четвертого твого
хребця
о 170 сантиметрів
невідрефлексованої краси
ніби дерево з застряголою в нім блискавицею
в центрі юги
в нормальному плині речей
отче наш
що ти там їси
це що штрудель
о восьмій ранку
чи не надто пиз*ато ти почуваєшся
для восьмої ранку
чи не належить тобі вседержителю
мучитись принаймні похміллям
не мовлячи вже про екзистенційну вину
я до речі люблю тебе
я би виїбав тебе залюбки
якби не довбана алергія
на всесильність і благонаміреність
ну і якби ти не був таким токсіком
а ще тупарем
що і в норд-норд-ост
не відрізнить гороху від сочевиці
як же я ненавиджу все
гаріет шуленбург
голі гокс
страхітливих нічних метеликів
силові поля
холодні ніжні долоні
розжарені білі зуби
радіохвилі
дотики
біле світло
потяги
пагорби
тупо бісить
3
ми думали що війна є новий контекст а вона текст
думали що культура це тюрма а війна свобода
що усе залежить від позиції спостерігача наприклад
ти сидиш на пагорбі зіпершись на ефес шпаги або меча
пагорб огинає двоколійка що нею суне нічний
фірмовий швидкісний потяг і на електровозі
закріплено джерело світла припустімо ліхтар
ти спираєшся підборіддям на ефес меча або шпаги
і серце твоє горить і німіє від безвіри й любови
якої зовсім не вмієш і все зовсім не так
релятивізм є буржуазна параша і тотальна др*ч
тотальна війна що за неї ми мали світ
а тепер бачимо що він таки був не вона
не лишає місця спостерігачеві глядацькі місця
віддано під складські приміщення і солдацькі квартири
ти плескаєш мене по плечу ніби ми все ще друзі
і кажеш усе минеться а все вже минулося
тобто нічого й не починалося ти про що взагалі
думаєш якщо ми не говоримо більше по-справжньому
то це криза культури і те що я пишу те що я пишу
слід брати близько до серця однак війна
не матеріал це антиматеріал як бог що про нього
нічого не можна сказати хоч як іноді хочеться
вона не змінює мову але знищує середовище
існування епістемічної логіки що вже казати
про мовчання що пухлиною розквітає на наших вустах
це не я придумав це леонард коен
зі збірки вірші для гітлера що мало би гадаю
читатись тепер геть інакше моя мама казала
мова і мовлення як коробка шоколадних цукерок
ніколи не знаєш якої ху*ні там намішано
до речі клавіші на лептопі також подібні на
маленькі шоколадки вночі був дощ
кульова блискавка залетіла мені до рота
і мала смак лакричних льодяників barklays
як можливо твої
обкусані нігті
як туга й неспокій під нігтями як
пагорби царство мертвих внутрішньочерепний тиск живих
що на них не дивись у вікно а дивись
як горить у тобі апероль ні мескаль
ні любов тобто ні
це вже все
тепер можеш сказати
чорничний пиріг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964287
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2022
спенсер писал
общественные отношения
это материя я
считаю что любая ху*ня
это материя взять
литературу литература
это поймать рыбу
а к берегу допереть скелет
европейское возрождение началось с чумы
и закончилось в дахау
изменение есть мера времени
конвенциональная модальность бытия
молитвенная шаль ночи
накрывает районный центр
трепещет змеиный флаг над Украиной
почти так
как ты представляла
соседа везет скорая
меня уносит медленная
быстрина опьянения и скуки
рука тянется к ноге
кюлоты на бедрах
стигматы в блокнотах
видишь я тоже умею в поэзию
из Иерихона в Иерусалим
бежит заяц
несёт людям бессмертие
по дороге он останавливается
напиться из реки
бессмертие выскальзывает у него из лап
и плывет по воде
а один человек в огороде багдаде
видит смерть на базаре
и бежит от нее в самарру
где останавливается напиться воды
это я к тому что надо пить больше воды
по крайней мере полтора литра в день
лучше два
вода колыбельная жизни
дети цветы жизни
взрослые червивая гниль
материя как таковая
немного жаль вас
совсем не жаль вас
илиада начинается со слова гнев
литература это свалка мертвецов
нога вытягивается во тьму
классовая борьба
замирает в порнографическом экстремуме
хочу воды
хочу стать водой
миргородской
трускавецкой
материей в себе
перстнем из желудка рыбы книга бытия
начинается словом вначале
апокалипсис заканчивается словом аминь
библию писал какой-то поридж
дрочер на кольцевую композицию не
то что отец либерализма
основоположник социального дарвинизма
рожденный в дерби
похороненный в лондоне герберт
(Перевод с украинского)
Оригинал:
*
спенсер писав
суспільні відносини
це матерія я
вважаю люба ху*ня
є матерія взяти
літературу література
це впіймати рибу
а до берега доперти кістяк
європейське відродження почалося з чуми
і закінчилося в дахау
зміна є міра часу
конвенційна модальність буття
молитовна шаль ночі
накриває районний центр
тріпоче зміїний прапор над Україною
майже так
як ти уявляла
сусіда везе швидка
мене відносить повільна
бистрина сп’яніння й нудьги
рука тягнеться до ноги
кюлоти на стегнах
стигмати в блокнотах
бачиш я теж вмію в поезію
з єрихону в єрусалим
біжить заєць
несе людям безсмертя
дорогою він спиняється
напитися з річки
безсмертя вислиза йому з лап
і пливе за водою
а один чоловік в городі багдаді
бачить смерть на базарі
біжить од неї аж до самарри
де спиняється напитись води
це я до того що треба пити більше води
принаймні півтора літра на день
краще два
вода колиска життя
діти квіти життя
дорослі червива гниль
матерія як така
трохи шкода вас
зовсім не шкода вас
іліада починається словом гнів
література це звалище мертвяків
нога виструнчується в пітьму
класова боротьба
завмирає в порнографічнім екстремумі
хочу води
хочу стати водою
миргородською
трускавецькою
матерією в собі
перснем зі шлунку риби книга буття
починається словом спочатку
апокаліпсис закінчується словом амінь
біблію писав якийсь порідж
дрочер на кільцеву композицію не
те що батько лібералізму
основоположник соціального дарвінізму
народжений в дербі
похований в лондоні герберт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964283
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2022
---
Октябрь. Чьи подарки?
Мокрая комната старой улицы.
Обещанное золото.
Долгая жизнь на горЕ.
( Перевод с украинского)
---
Жовтень. Чиї подарунки?
Мокра кімната старої вулиці.
Обіцяне золото.
Довге життя на горі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2022
вмоём.почтовом ящике произошёл взрыв
попало в жилой дом
уменьшенная до письма
копия
разлетелась
вдребезги
от далёкого звука
остаток здания пульсирует в груди
новый воспалённый орган
сжатый
в собственных объятиях
(Перевод с украинского)
*
умоїй.поштовій скринці стався вибух
той де влучило у житловий будинок
зменшена до листа
копія
розкололася
на друзки
від далекого звуку
залишок будівлі пульсує у грудях
новий роз'ятрений орган
стиснутий
у власних обіймах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964201
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2022
Тебе никогда не говорили, что это роскошно – быть смешной?
Вот видишь – маленькое черное платье – это всего лишь птица,
лёгкий макияж – незаконченный цирковой грим.
Жемчужина из твоего перстня возвращается в раковину,
вишенка на торте расцветает.
Постой, эти серьезные люди,
засмотревшиеся, как галки себе под ноги на пашне утра, –
они решают, что элегантно, а что нет?
Поверь, может быть, нет ничего игривей кучи песка.
Отважней усыплённого страха.
Правдивей сердцебиения.
2018
(Перевод с украинского)
БУТИ СМІШНОЮ
Тобі ніколи не казали, що це розкішно – бути смішною?
От бачиш – маленька чорна сукня – це всього лиш пташка,
а легкий макіяж – незакінчений цирковий грим.
Перлина з твого персня повертається у скойку,
вишенька на торті розквітає.
Стривай, ці серйозні люди,
задивлені, мов галки собі під ноги на ріллі ранку –
вони вирішують, що елегантно, а що ні?
Повір, можливо, немає нічого грайливішого за купу піску.
Відважнішого за приспаний страх.
Правдивішого за серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2022
раскромсанное поле – музыка итераций
посреди всего сооружён
цугцванг из снега – музыка тихих и милосердных
2020
(Перевод с украинского)
*
пошматоване поле - музика ітерацій
серед всього споруджений
цуґцванґ зі снігу - музика тихих і милосердних
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964055
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2022
|||говорит||||киев||||
— … … … …
[тяжёлое дыхание] [хор автомобильных сигнализаций]
— ?
— , …
[потрескивание огня] [вступают пожарные машины]
— , … … . . , .
[крики] [сирены скорых]
— , , . . , , .
[тяжёлое дыхание] [ария ветра]
— ! …
— , , ! … …
[красные и синие отблески в разбитом стекле]
— , , ! , !
[потрескивание огня] [сирены полиции] [тяжёлое дыхание]
— ? ?
— ! , …
[крики] [ветер] [дым заполняет пространство]
[хор сирен заглушает пение ветра]
2022
(Перевод с украинского)
|||говорить|||київ|||
— … … … …
[важке дихання] [хор автомобільних сигналізацій]
— ?
— , …
[потріскування вогню] [вступають пожежні машини]
— , … … . . , .
[крики] [сирени швидких]
— , , . . , , .
[важке дихання] [арія вітру]
— ! …
— , , ! … …
[червоні і сині відблиски у розбитому склі]
— , , ! , !
[потріскування вогню] [сирени поліції] [важке дихання]
— ? ?
— ! , …
[крики] [вітер] [дим заповнює простір]
[хор сирен заглушує спів вітру]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964002
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2022
а это стрелок фриц
до войны зубной техник
а вдобавок ещё ювелир
его гражданские навыки
пришлись кстати
когда мы заселились в пустую хату
в одном из освобождённых сел
харьковской области
когда нашли пачку из-под сигарет
в хате где никто не курил
(так сказали соседи
и больше ничего
не сказали)
а в пачке
горсть зубных коронок
(вместе с зубами)
тогда стрелок фриц
зубной техник а вдобавок ещё ювелир
точно определил каждый зуб
(и каждый для демонстрации
примерил к собственной челюсти)
продиагностировал заболевания
(если таковые были)
и определил материал коронки
нержавейка
сухо констатировал он
вот почему оставили
и добавил эмоционально
пидары
дождь второй день подряд
снова дорога расквасится
снова идти по болоту
21.10.2022
(Перевод с украинского)
а це стрілець фріц
до війни зубний технік
а на додачу ще й ювелір
його цивільні навички
стали в нагоді
коли ми заселилися в порожню хату
в одному зі звільнених сіл
харківської області
коли знайшли там пачку з-під цигарок
у хаті де ніхто не курив
(так сказали сусіди
і більше нічого
не сказали)
а в пачці
жменю зубних коронок
(разом із зубами)
тоді стрілець фріц
зубний технік а на додачу ще й ювелір
точно визначив кожен зуб
(і кожен для демонстрації
приміряв до власної щелепи)
продіагностував захворювання
(якщо такі були)
і визначив матеріал коронки
нержавійка
сухо констатував він
тому й залишили
і додав емоційно
підари
другий день поспіль дощ
знову дорога розкваситься
знову йти по болоту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2022
оружие есть основной инструмент солдата в бою
солдат есть функция безопасности оружия
мануал к автоматическому
станковому гранатомету
м19 модификация 3
это свыше 200 страниц инфы
и никакого стиля
солдат соблюдает дульную дисциплину
понимает природу цели
знает что находится за ней
при случае
использует свои преимущества
в тактических операциях
как насчёт терапии антон
мне помогла
гештальт терапия антон
главное набраться терпения
и не гандонить
скорость это оружие
солдат должен
вести эффективный и точный огонь
умный адаптивный дисциплинированный
солдат обеспечивает управление огнем
с учётом тактической ситуации
и правил ведения боя
на чужом балконе
на уходах
я ху*рю ситро
из покорёженного пластика
вонючий иисус
ненавидит меня
потому что я лучше его
правило первое
обращайся с оружием так
будто оно заряжено
(именно для тебя not really no)
правило три не держи
палец на спусковом крючке
если не готов стрелять
дневник найденный в ванной комнате
никакого стиля
одна кровь кровь
не умащай боеприпасы
обязательно разряди оружие
перед разборкой
чисткой
транспортировкой
или хранением
в мануале к тяжёлому пулемету
М2НВ/QCB калибр 50
чувствуется влияние постфолкнеровских
поствестернов
солдаты должны двигаться
поддерживая ориентацию дульного среза
на врага
терапия антон
это путь самоотречения
и нахождения себя
иисус ненавидит твою клёвую прическу
твою готовность умереть
за пачку зеленой хубба-буббы
мстительный абьюзивний выродок
весь в папочку
кстати он не настоящий твой папочка иисус
так что насчёт терапии
миссия пулемётов
состоит в том, чтобы вести огонь
тогда и туда куда хочет стрелок
обеспечивать подразделение
таким объёмом огня
чтобы все там нах*й обосрались
дневник в мыльных разводах
нажимай на крючок плавно
мятная пена поднимается по горлу
как герметический пласт символов
аллитеративный поток
отвердевает превращаясь в закон
эффективный и точный
местный и призывный
навсегда твой
правило четыре
учись обнаруживать цель
идентифицировать цель
попробуй раскрасить цель
из стигматов льётся ситро
все бомбы попадают в метро
мятный оскал в зеркале
татуированная роза вместо ребра
субъект борьбы
в её наиболее чётком
жёстком
жестоком проявлении
когда нужно взяться за оружие
отобрав его у противника
или милитаристской институции
превратить в оружие
подручные средства
придав им иную
радикально новую динамику
глубоко укоренённую
в природе каждой вещи
вещи в себе
она именно так выходит за собственные пределы
трансгрессия ведь как вектор
свойственна не только лишь всем
и лучше умереть стоя
я запутался
(Перевод с украинского)
Оригинал:
конус вогню
зброя є основним інструментом солдата в бою
солдат є функція безпеки зброї
мануал до автоматичного
станкового гранатомета
м19 модифікація 3
це понад 200 сторінок інфи
і жодного стилю
солдат дотримує дульної дисципліни
розуміє природу цілі
знає що знаходиться за нею
за нагоди
використовує свої переваги
в тактичних операціях
як щодо терапії антоне
мені допомогла
гештальт терапія антоне
головне набратись терпіння
і не гандонити
швидкість це зброя
солдат повинен
вести ефективний і точний вогонь
розумний адаптивний дисциплінований
солдат забезпечує керування вогнем
з урахуванням тактичної ситуації
і правил ведення бою
на чужому балконі
на уходах
я ху*рю ситро
з покарьоженої пластянки
смердючий ісус
ненавидить мене
бо я кращий за нього
правило перше
поводься зі зброєю так
ніби її заряджено
(саме для тебе not really no)
правило три не тримай
пальця на спусковому гачку
якщо не готовий стріляти
щоденник знайдений у ванній кімнаті
жодного стилю
одна кров кров
не змащуй боєприпаси
обов’язково розряди зброю
перед розбиранням
очищенням
транспортуванням
чи зберіганням
в мануалі до важкого кулемета
М2НВ/QCB калібр 50
відчувається вплив постфолкнерівських
поствестернів
солдати повинні рухатись
підтримуючи орієнтацію дульного зрізу
на ворога
терапія антоне
є шлях самозречення
й самовіднайдення
ісус ненавидить твою кльову зачіску
твою готовність померти
за пачку зеленої хубба-бубби
мстивий аб’юзивний виродок
весь в татка
до речі він не справжній твій татко ісусе
то як щодо терапії
місія кулеметів
полягає в тому щоб вести вогонь
тоді і туди куди хоче стрілець
забезпечувати підрозділ
таким обсягом вогню
щоб усі там нах*й пообсирались
щоденник в мильних розводах
натискай на гачок плавно
м’ятна піна здіймається горлом
мов герметичний символьний пласт
алітеративний потік
твердне обертаючись на закон
ефективний і точний
місцевий і кличний
назавжди твій правило
чотири
вчись виявляти ціль
ідентифікувати ціль
спробуй розфарбувати ціль
зі стигматів ллється ситро
всі бомби потрапляють в метро
м'ятний вишкір в свічаді
татуйована троянда замість ребра
суб’єкт боротьби
в її найбільш чіткому
жорсткому
жорстокому вияві
коли потрібно взятись до зброї
відібравши її в супротивника
чи мілітаристської інституції
перетворити на зброю
підручні засоби
надавши їм інакшої
радикально нової динаміки
глибоко вкоріненої
в природі кожної речі
речі в собі
що саме так виходить за власні межі
трансгресія-бо як вектор
властива не тільки лиш всім
і краще померти стоячи
я заплутався
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963892
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2022
обычно по вечерам он достаёт
из неухоженной бороды
одну за другой
весёлые истории
у него их там
как семян в подсолнухе
только выковыривай
мы все смеёмся
даже маленький налобный фонарик
лежащий посреди стола
заливается смехом
и тусклым светом
даже консервная банка
рядом с фонариком
теряет от смеха окурки
полный подсолнух
веселых историй
а вчера рассказал
как в начале осени на гражданке
прямо посреди улицы
вдруг сдавило голову
зашумело забилось запульсировало
закричал и чуть не упал
испугал прохожих
да и сам нихуёво так
испугался
и вдруг все за столом
стали доставать из бород
подобные истории
а бороды у всех
как несобранные подсолнухи
после первых
октябрьских
заморозков
18.10.2022
(Перевод с украинского)
зазвичай вечорами він дістає
з недоглянутої бороди
одну за одною
веселі історії
в нього їх там
як насіння у соняху
лиш виколупуй
ми всі сміємося
навіть маленький налобний ліхтарик
покладений посеред столу
заливається сміхом
і тьмяним світлом
навіть консервна банка
що поруч з ліхтариком
губить від сміху недопалки
повний сонях
веселих історій
а вчора розповів
як на початку осені на гражданці
прямо посеред вулиці
раптом здавило голову
зашуміло забилося запульсувало
закричав і ледь не впав
налякав перехожих
та й сам ніхуйово так
злякався
і раптом усі за столом
почали діставати з борід
подібні історії
а бороди у всіх
як незібраний сонях
після перших
жовтневих
заморозків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963891
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2022
[издали лес кажется зашитым
но вблизи заметны тропы входа]
внутри другие тропы
они способны помнить но лишены выбора памяти
в точности как человек с воспоминаниями детства
лес притих за час перед сумерками
безумный голод был здесь! пока не прорвался наружу
дикие территории за решетками стволов
на лиственной насыпи бесшерстные остатки зверя
..интерес давно прошёл
руны живого и руны бездыханного не отличить – их можно только забыть
возвращаться назад далеко и вряд ли возможно до наступления темноты
некуда спешить, только замедляться. не суетись.
скрип деревьев в небесных сводах и незаметный иссохший пруд
открывают радикальность с обратной стороны
2019
(Перевод с украинского)
*
[ліс зашитий здалеку
та зблизька помітні стежки входу]
всередині стежки інші
вони здатні пам‘ятати але позбавлені вибору пам‘ятного
точно як людина зі спогадами дитинства
ліс притих за годину перед смерканням
божевільний голод був тут! поки не прорвався назовні
дикі території за ґратами стволів
на листковому насипі безшерстні рештки звірини
..цікавість давно минула
руни живого й руни бездиханного не відрізнити – їх можна лише забути
повернення назад далеке та навряд можливе до настання темряви
немає куди спішити, тільки заповільнюватись. не метушись.
скрип дерев в склепінні і непомітна посуха ставка
відкривають радикальність зі зворотньої сторони
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963844
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2022
смотреть в войну
как в воду
волны что разрушают
полотно действительности
и тонкое обнадёживающее
пространство между волнами
спокойное, чёткое
лицо
замкнуто
между руиной и спокойствием
если погрузить руку
удастся ли её достать
а если удастся
станет ли она волнистой
вода пьёт нас
22.10.2022
(Перевод с украинского)
*
дивитися у війну
як у воду
хвилі, що руйнують
полотно дійсності
і тонкий обнадійливий
простір між хвилями
спокійний, чіткий
обличчя
замкнене
між руїною і спокоєм
якщо занурити руку
то чи вийде її дістати
а якщо вийде
то чи стане вона хвилястою
вода п'є нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2022
ок я неправ
нельзя
желать другому смерти
желать смерти себе
нельзя
жить так будто жить возможно
когда тревожно
надо пить гидазепам
а не призывать
к убийству ближних
это понятно
я тоже ходил в школу
где была только скука
и все всех ненавидели
правда в шестом классе
я влюбился в аню
но это не считается
ведь теперь ничто не считается
ведь никто не считает
тел мариупольских
сил вооружённых
прошу прощения
я
прошу прощения
мне нужно
окончательное определение
пусть через смерть
и ненависть
требую
исключения себя
из пространства-времени
до полного обнуления
пока не выпадет снег
и не заблестят на ёлках
медальки и звёздочки
сорванные с парадных
рашистских кителей
каждый день я что-нибудь разбиваю
бутылку миску
любимую чашку
такое видно время
что хрупкому не жить
я конечно не прав
надо иметь надежду
надо уметь стрелять
заставлять себя есть и спать
просыпаться
и браться за работу
быть борзым и гончим
быть псарём
с зеркальца от борта в уретру
чирикнет душа
твой внутренний фюрер
ампула под воротничком
давайте в кеча
в чека
и раз уж мы всё равно здесь собрались
поговорим о русских тётеньках
которые не интересуются политикой
но берутся спасать украинских сироток
скажем они попали вам в руки
что вы себе представляете?
несколько часов тривиальных пыток
или что-нибудь особенное
в духе огпу
я не ошибся аббревиатурой?
это же надо
33 буквы включительно с
твердым знаком
е с точечками
и краткой
всё почти исключительно для
создания нелепых аббревиаций
агкг бдипч згрлс
сжато и дегенеративно
плюс один день ивана денисыча
повесть которую все считают протестной
а на самом деле убогая производственная проза
о том что когда тебя засадили в зону
нужно въёбывать пожоще
чтобы согреться
и получить дополнительный супчик
пусть я неправ пусть
мой способ организации букв
тоже не бог знает какое чудо
и я многовато сижу в телефоне
а это вызывает рак
я на 99% уверен
рак горла рак простаты
это мой знак зодиака между прочим
теперь вообще
не время иметь тело
не время для хрупких вещей
лучше научиться стрелять
и бриться без зеркала
у гитлера и евы думаю была любовь
любовь способна победить всё
я чиркаю зажигалкой
ты склоняешься к моим рукам
путин накрывался простыней
и отрезал головы утятам
так пишет его классная руководительница
в книжке владимир путин
недурно написанной
я полагаю
в кгб хорошие редакторы
и в чем проблема
накрывшись шёлковой или льняной простынёй
замутить ядерный апокалипсис
я уверен процентов на 90
это тоже вызывает рак
как и невротизация она по крайней мере
является действенным механизмом эскапизма
между поэзией и войной
выбираешь лёгкую накурку
и пересмотр новой волны
безопасный и ненужный
десять процентов сомнения
девяносто дерьма
пятьдесят девять дней и ночей
замедленного самоуничтожения
пойду посквончу
24.04.2022
(Перевод с украинского)
поема 24 квітня
ок я неправий
не можна
бажати іншому смерті
бажати смерті собі
не можна
жити так ніби жити можна
коли бентежно
потрібно пити гідазепам
а не закликати
до вбивства ближніх
це зрозуміло
я також ходив до школи
де була тільки нудьга
і всі всіх ненавиділи
правда в шостому класі
я закохався в аню
та це не рахується
бо тепер ніщо не рахується
бо ніхто не рахує
тіл маріупольських
сил збройних
прошу вибачення
я
прошу вибачення
я потребую
визначення докінечного
через смерть нехай
і ненависть нехай
вимагаю
вилучення себе
з часопростору
до повного знулення
допоки випаде сніг
і заблискотять на ялинках
медальки і зірочки
зірвані з парадних
рашистських кителів
щодня я щось розбиваю
пляшку миску
улюблену чашку
такий видно час
що крихкому не жити
я звісно неправий
потрібно мати надію
вміти стріляти
змушувати себе їсти і спати
прокидатися
і братися до роботи
бути хортом і гончим
бути псарем
з люстерка від борта в уретру
цвірінькне душа
твій внутрішній фюрер
ампула під комірцем
давайте в кеча
в чека
і відколи вже ми все одно тут зібралися
поговоримо про руських тьотіньок
які не цікавляться політикою
зате беруться рятувати українських сиріток
скажімо вони потрапили вам до рук
що ви уявляєте?
кілька годин тривіальних тортур
чи щось особливе
в дусі огпу
я не помилився абревіатурою?
це ж потрібно
33 букви включно з
твердим знаком
е з крапочками
і краткою
все майже виключно для
створення недолугих абревіацій
агкг бдипч згрлс
стисло і дегенеративно
плюс один день івана дєнісича
повість що її всі вважають протестною
а насправді убога виробнича проза
про те що коли тебе запроторили на зону
треба вйобувати пожоще
аби нагрітися
і отримати додатковий супчик
нехай я неправий нехай
мій спосіб організації літер
теж не бозна яке диво
і я забагато сиджу в телефоні
а це викликає рак
я на 99% певен
рак горла рак простати
це мій знак зодіаку між іншим
тепер взагалі
не час мати тіло
не час для крихких речей
краще навчитись стріляти
і голитись без дзеркала
у гітлера і єви гадаю була любов
кохання ладне перемогти усе
я чиркаю запальничкою
ти схиляєшся до моїх рук
путін накривався простирадлом
і відтинав голови каченятам
так пише його класна керівничка
в книжці владімір путін
некепсько написаній
треба думати
в кдб хороші редактори
і в чому проблема
накрившись шовковим чи лляним простирадлом
замутити ядерний апокаліпсис
і я певен відсотків на 90
це теж викликає рак
як і невротизація що принаймні
є дієвий механізм ескапізму
між поезією та війною
обираєш легку накурку
і перегляд нової хвилі
безпечний і непотрібний
десять відсотків сумніву
дев’яносто лайна
п’ятдесят дев’ять днів і ночей
заповільного самознищення
піду посквончу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963750
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2022
Из книги "Закладка" (2022)
что вы скажете когда дед михайло – он был самым лучшим кузнецом района – воскреснет?
что вы скажете когда брат иван убитый большевиками на соловках – воскреснет?
что вы скажете когда сумасшедшая марта – её утопили в колодце – воскреснет?
что вы скажете когда воскреснут павел сергей михайлина параскева борис зинаида васыль
иван евгений микола алексей александр виктор ольга маргарита...
что вы скажете когда мёртвые придут и снимут маски и скажут: мы живые?
что вы скажете когда элвис пресли – воскреснет?
что вы скажете когда юрий гагарин – воскреснет?
что вы скажете когда назар гончар выскочит на футбольное поле в чудаковатом берете
и сразу же попадёт в офсайд?
разве мы верили в их возвращение?
правда ли надеялись что у этой истории будет продолжение?
куда мы вместе пойдём и каким оно будет – тепло наших объятий?
и те кто распинал – что почувствуют когда с ними будет говорить тот кто сошёл с креста?
и те кого забивали прикладами в товарных вагонах – смогут ли они смотреть с любовью
в глаза тех кто молчал в стороне?
ведь воскреснуть – это окончательно простить
и для того чтоб заживить раны иногда стоит забыть всё...
и ты берёшь горсть земли сырой
прижимаешь её к груди
но не чувствуешь ничего
новая жизнь
чёрная дыра в спине
новая жизнь
золотистые лучи в глазах
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963748
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2022
говорили о современной поэзии
решил проверить
словарное значение слова «эпатаж»
не то чтобы так уж много
было поводов
просто хотелось в памяти
освежить
доверился поиску в интернете –
оказалось
что эпатаж это
общество с ограниченной ответственностью
в Житомире
на улице Королёва, 69:
вывески потолки баннеры широкоформатная печать
деятельность в сфере права
деятельность в сфере бухгалтерского учёта
генеральная уборка домов
другие виды издательской деятельности
заглянул в карту –
да конечно
вспомнил эту улицу:
тоненькая колея
светло-серые частные дома и пяти-девятиэтажки
тёмно-зелёные облака на деревьях
пара хлебных киосков
автомастерская «вамп»
дискриминированный пешеходный переход
реклама бетона
маленькие одуванчиковые космосы
и трамвай без номера как эпатаж
трамвай без номера как другой вид деятельности
(Перевод с украинского)
ЕПАТАЖ
розмовляли про сучасну поезію
вирішив перевірити
словникове значення слова «епатаж»
не те щоб аж так багато
було приводів
просто хотілось у пам’яті
освіжити
довірився пошуку в інтернеті —
виявилося
що епатаж це
товариство з обмеженою відповідальністю
в Житомирі
на вулиці Корольова, 69:
вивіски стели банери широкоформатний друк
діяльність у сфері права
діяльність у сфері бухгалтерського обліку
генеральне прибирання будинків
інші види видавничої діяльності
зазирнув у карту —
так звісно
згадав цю вулицю:
тонюсінька колія
світло-сірі приватні будинки та п’яти-дев’ятиповерхівки
темно-зелені хмари на деревах
пара хлібних кіосків
автомайстерня «вамп»
дискирмінований пішохідний перехід
реклама бетону
маленькі кульбабні космоси
і трамвай без номера як епатаж
трамвай без номера як інший вид діяльності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2022
Наконец её лицо стало неправильным,
когда она улыбнулась,
а то всё ровно блестела,
как красивая, суровая тарелка.
Улыбнулась,
повиляла носом
и засмеялась:
– Это сгорелое молоко!
Действительно,
сквозь кафешный переулок
выползал подгоревший запах,
разгонялся под каштанами,
уверенно взмывал над домами.
В небе в это время ещё танцевала
сирена,
ломая крышам ушки,
прыгала с черепицы на флюгер,
с головы статуи на стеклянный угол.
Могучая была сирена, гибкая и быстрая,
никто не возражает,
но
сгорелое молоко
было сильней,
как раз оно
держало за плечи,
не отпускало.
11.10.2022
(Перевод с украинского)
ЗГОРІВШЕ МОЛОКО
Нарешті її обличчя стало неправильним,
коли вона усміхнулась,
а то все рівно блищала,
як красива, сувора тарілка.
Усміхнулася,
повиляла носом
і засміялась:
- Це згорівше молоко!
Справді,
крізь кафешний провулок
виповзав припалений запах,
розганявся під каштанами
та впевнено злітав над будинками.
У небі в цей час іще танцювала
сирена,
ламаючи вушка дахам,
стрибала з черепиці на флюгер,
з голови статуйної на скляний кут,
Дужа була сирена, гнучка і швидка,
ніхто не проти,
але
згорівше молоко
було сильнішим,
і саме воно
тримало за плечі
й не відпускало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963680
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2022
война не красива война тошнотворна
страшна как разорванная рана
безжалостна как цветение акации
над разбомбленными миномётами укрытиями
когда мы заехали в город
ещё до начала разминирования
под колёсами шелестело разбитое стекло
и обломки снарядов усеивали
перепуганные обочины
он вышел к нам первым
вспоминал как обстреляли его дом
а потом сказали
мы будем здесь жить
иди на ***
через три дня
их накрыли огнём
он боялся выйти из погреба
и увидеть свою хату
после обстрела
стены остались стоять
крыша требовала капитального ремонта
трёх бурят
закопал на огороде чтоб не смердели
одному из них оторвало руку
бросил её собакам
одичавшим
контуженным
говорит: пусть хоть что-то погрызут
добрая душа
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963576
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2022
+ + +
Выхваченная из тьмы ветка света,
первая изморозь этой осени,
подвешенная соснами лёгкость небесного дыхания остужается, оседает,
взблёскивает на солнце гусиное мерцающее ожерелье –
надо говорить о том, как мы все изменились за это время,
замечать усталость в глазах, утешение в пении,
надо именно сейчас, при этой черноте ценить оставленное нам право
радоваться тишине, радоваться голосу,
улыбаться животным, что даже во мраке не теряют своей доверчивости.
Что изменилось в моём языке? В нём появилась ты. В нём появилось твое присутствие. Будто в доме, где все спали, кто-то засветил окно, и теперь нельзя не учитывать эту наполненность тьмы огнём и смыслом.
Смещённый источник света, ветка, что упруго сопротивляется первым дождям, роскошь отчитывания, роскошь возвращения –
всё изменилось, ничто не будет таким, как раньше,
всё нуждается в смелости –
смелости называния
и произнесения вслух.
Не бойся, речь тебя не предаст,
когда ты захочешь объяснить,
отчего у нас с тобой нет шансов,
не бойся, речь объяснит, почему мы ходим во мраке,
не в состоянии оторваться друг от друга,
почему нас пугает наша взаимная зависимость, почему нас приводит в ярость наша взаимная отдалённость.
Чёрные звери любви рвутся с поводков на голоса детей.
Кто попробует бросить вызов покорности с равновесием?
Сражайся, ветка, на ветру, пой перед наступающей ночью.
Речь нуждается в тех,
кто говорит тихо
и молчит убедительно.
19.10.2022
(Перевод с украинского)
+ + +
Вихоплена з темряви гілка світла,
перша паморозь цієї осені,
підважена соснами легкість небесного віддиху остуджується, осідає,
зблискує на сонці гусяче мерехке намисто -
слід говорити про те, як ми всі змінилися за цей час,
зауважувати втому в очах, втіху у співі,
слід саме тепер, саме при цій чорноті цінувати залишене нам право
тішитися тиші, тішитися голосу,
усміхатися тваринам, які навіть у мороці не втрачають своєї довірливості.
Що змінилося в моїй мові? В ній з'явилася ти. В ній з'явилась твоя присутність. Ніби в будинку, де всі спали, хтось запалив вікно, і тепер не можна не зважати на це наповнення темряви вогнем і сенсом.
Зміщене джерело світла, гілка, що пружно опирається першим дощам, розкіш відчитування, розкіш повернення -
все змінилося, ніщо не буде таким як раніше,
все потребує сміливості -
сміливості називання
і промовляння вголос.
Не бійся, мова не зрадить тебе,
коли ти захочеш пояснити,
чому в нас із тобою немає шансів,
не бійся, мова пояснить, чому ми ходимо мороком,
не в змозі відірватися одне від одного,
чому нас лякає наша взаємна залежність, чому нас вибішує наша взаємна віддаленість.
Чорні звірі любові рвуться з повіддя на голоси дітей.
Хто спробує кинути виклик покірності й рівновазі?
Бийся, гілко, на вітрі, співай проти ночі, яка заступає.
Мова потребує тих,
хто говорить тихо
і мовчить переконливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963570
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2022
Здесь,
За детским садом,
Где тебя расстреляли,
Такого взрослого,
Чистотел теперь и знать ничего не хочет,
Кот, злой, изогнутый,
– аркодужный –
Воет и боком идет вперед,
А ладони крестами покрываются
Восьмиконечными.
Немного странно
Быть расстрелянным за детским садом,
Немного странно
Быть расстрелянным,
Немного странно
Умереть,
Но самое странное – родиться.
29.09.2022
(Перевод с украинского)
ТРОХИ ДИВНО
Тут,
За дитячим садком,
Де тебе розстріляли,
Такого дорослого,
Чистотіл тепер знати нічого не хоче,
Кіт, злий і вигнутий,
- аркодужний -
Виє і боком іде уперед,
А долоні хрестами вкриваються
Восьмиконечними.
Трохи дивно
Бути розстріляним за дитячим садком,
Трохи дивно
Бути розстріляним,
Трохи дивно
Вмерти,
Але найбільш дивно — народитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2022
трудная как изменение сознания
малозначимость
оставленная прямо перед тобой
подойди!
инерция
редукция
и другие формы смерти
не противостоят вообще
никому
2019
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963486
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2022
можно назначить поэта
контролёром битой зайчатины
начальником штаба батальона теробороны
заместителем начальника отдела
претензионно-исковой работы
но поэт
если это настоящий поэт
всегда остаётся в первую очередь
убийцей
и стихи
да настоящие стихи
пишутся с помощью по меньшей мере
автомата
это называется автоматическое письмо
протомодерная/модерная практика
создание угашенных текстов
во рту райской птицы
есть место для погибших воинов
что в последнее
самое последнее мгновение
не испугались смерти
на их лицах до сих пор
это выражение
типа ого
не страшно
можно записать телефон поэта
на бумажке в военкомате
можно сказать ему
мы позвоним вам
и не звонить
отдать его автомат
какому-нибудь прозаику
или художнику
но поэт
настоящий поэт
всё равно напишет
что вырезал врагам глаза
и пил их с кровавой мэри
что вырезал оккупантам
те куски жира
что у них вместо сердца
и смотрел как псы грызут ноги мертвых
и сам грыз
а после победы
он станет свадебным комбатантом
чтобы сдохнуть со временем от цирроза
как и мечтал в свои шестнадцать
в горле райской птицы
есть место для тех
кто в последнее мгновение
сообразил что вот это и есть
смерть
разочарование читается на каждом
из лиц
райская птичка клюёт клюёт
райская птичка порой блюёт
а вместо московии застывшая будет смола
и сернистая над смолою мгла
а здесь черноземы
и в них поэтов тела
а из них растут фабрики и заводы
ордена грамоты и клейноды
дивны дела твои как тебя там
дивны дела
08.04.2022
(Перевод с украинского)
*
можна призначити поета
контролером битої зайчатини
начальником штабу батальйону тро
заступником начальника відділу
претензійно-позовної роботи
та поет
якщо це справжній поет
завжди лишається в першу чергу
убивцею
і вірші
так справжні вірші
пишуться за допомогою щонайменше
автомата
це називається автоматичне письмо
протомодерна/модерна практика
створення утирених текстів
в роті райського птаха
є місце для загиблих воїнів
що останньої
саме останньої миті
не злякалися смерті
на їх обличчях і досі
цей вираз
типу ого
не страшно
можна записати телефон поета
на папірчик у військкоматі
можна сказати йому
ми зателефонуємо
і не телефонувати
і віддати його автомат
якомусь прозаїкові
чи художникові
поет же
справжній поет
все одно напише
що вирізав ворогам очі
і пив їх з кривавою мері
і вирізав окупантам
кавалки жиру
що вони їх мають замість серця
і дивився як пси гризуть ноги мертвих
і сам гриз
а після перемоги
стане весільним комбатантом
щоб згодом здохнути від цирозу
як і мріяв у свої шістнадцять
в горлі райського птаха
є місце для тих
хто останньої миті
зметикував що оце і є
смерть
розчарування читається на кожному
з їх облич
райська пташка клює клює
райська пташка час від часу блює
а замість московії буде застигла смола
сірчиста над смолою імла
а тут чорноземи
а в них поетські тіла
а з них ростуть фабрики і заводи
ордени грамоти і клейноди
дивні діла твої як тебе там
дивні діла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963396
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2022
в магазинах шанель говорят
не обслуживают москалей
нормальный кенселинг
но я не фанат полумер
лучше бы
на входе по предъявлению паспорта
сразу стрелять в ногу
а уже потом можно спросить чей крым
и что там в украине с гражданской войной
чтобы знать
вызывать скорую
или стрельнуть ещё раз
я сегодня подстригся
выгляжу всё так же дерьмово
но уже с меньшим количеством волос
купил билет
на поезд в киев
где теперь вроде тихо
но может найдётся хотя бы один
огнемёт
как для меня
так и для
развития украинской культуры
ещё платон писал
что украинская культура
должна быть с огнемётами
и что философия есть по существу
умирание и смерть
хорошо
что пока мы философствуем с кацапами
труд платона длится
не теряя актуальности
и научной новизны
06.04.2022
(Перевод с украинского)
*
в магазинах шанель кажуть
не обслуговують москалів
нормальний кенселінг
але я не фанат півмір
краще б
на вході по пред’явленню паспорта
одразу стріляти в ногу
вже потім можна спитати чий крим
і що там в україні з громадянською війною
щоб знати
викликати швидку
чи стрельнути ще раз
я сьогодні підстригся
виглядаю усе ще як лайно
але вже з меншою кількістю волосся
купив квиток
на потяг до києва
де тепер ніби тихо
та може знайдеться одненький
вогнемет
як для мене
як для
розвитку української культури
ще платон писав
що українська культура
ма бути з вогнеметами
і що філософія є по суті
помирання та смерть
добре
що поки ми філософствуємо з кацапами
праця платона триває
не втрачаючи актуальності
і наукової новизни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963388
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2022
день зеркальный
ещё не было дождя но по зеркальной поверхности
порой пробегала волна
ехали куда-то и возвращались звуки новых крыш
зелёные лебеди зелёные цветы
садовые гномы яблоньки
велосипед яблонька с усилием ехал под гору
зелёный чай заваривали не мы
мы даже не очень хотели брать его подушечками
подушечки обжигались и пищали
мы пытались отвернуться
и не смотреть зелёному чаю в глаза
мы пили вечер был тоже зеркальный
земля за церковью и в садике была пустой –
там земля разродилась
а в лесу земля со вздохом рожала
или только делала вид
а потом смеялась играла в эхо
зелёный кот зелёный лебедь жёлто-зелёный флаг
дождь наконец десантировал своих дочерей
в наш зелёный чай
мы видели
как в чайном мире
летели клочки чёрного снега
пусть вокруг и была честная чуть-чуть влюблённая осень
как летели медузы и ручейки дымов
даже на вкус зелёный чай
содержал немного дыма
нет не прямо сейчас и не именно здесь
так было всегда но только теперь
мы его заметили
привкус дыма
или такой что бывает когда пожар прошёл давно
или тот невнятный в дальних садах
или дым полевой кухни в маскхалате мороси
или дым неуклюжих временных капищ-печек из кирпича
сложенных во дворах многоэтажек
музыка где-то была несомненно
под дождём кто-то фонтан подсветил настойчиво
по парковым тропам
свободно спускался пустой велосипед яблонька
яблоки этой осенью были большими как лебеди
под дождём некоторые из нас допили зелёный чай
стояли не расходились
(Перевод с украинского)
ЗЕЛЕНИЙ ЧАЙ. БУЧА
день дзеркальний
ще не було дощу але поверхнею дзеркала
іноді пробігала хвиля
їхали десь і верталися звуки нових дахів
зелені лебеді зелені квіти
садові гноми яблуньки
велосипед яблунька їхав під гору з силою
зелений чай заварювали не ми
ми навіть не дуже хотіли брати його подушечками
подушечки обпікалися та пищали
ми намагалися відвернутись
і не дивитися зеленому чаєві в очі
ми пили вечір був теж дзеркальний
земля за церквою і в садку була випорожнена
земля розродилась
а в лісі земля із зітханням розроджувалась
або тільки робила вигляд
а потім сміялась і гралась в луну
зелений кіт зелений лебідь жовто-зелений прапор
дощ нарешті дощ десантував своїх дочок
у наш зелений чай
ми бачили
як у чайному світі
летіли клаптики чорного снігу
хай навколо й була чесна ледь-ледь призакохана осінь
як летіли струмочки й медузи димів
навіть на смак зелений чай
мав трішечки-трішечки диму
ні не саме тепер і не саме тут
так було завжди але тільки зараз
ми його зауважили
присмак диму
чи такий що буває коли давно минула пожежа
чи той невиразний в далеких садах
чи дим польової кухні у маскхалаті мжички
чи дим тимчасових незграбних капищ-пічок із цегли
складених у дворах багатоповерхівок
музика десь була поза сумнівом
під дощем хтось фонтан підсвітив наполегливо
парковими стежками
вільно спускався порожній велосипед яблунька
яблука цієї осені були великі як лебеді
під дощем скількись із нас допили зелений чай
стояли і не розходились
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2022
возле парка «счастливый»
залатали крышу
клочком неба
в форме буквы Г
и сидят вдвоём смеются
(Перевод с украинского)
ГОСТОМЕЛЬ
біля парку «щасливий»
залатали дах
клаптиком неба
у формі літери Г
і сидять вдвох сміються
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2022
рукавицы из холода
сапоги из грязи
и до села
где мать его
в оккупации
несколько километров
серая зона
может даже
и рсня уже сбежала
с одной стороны
так даже лучше
легче
зайдём без шума
повесим флаг
соберем трофейный бк
потому что своего как всегда
не хватает
а с другой
кто ответит
за траншею
свежезасыпанную
и за подвал
его не проветришь за год
и не отмоешь
никогда
пусть даже китель
из ветра
пусть даже штаны
из дождя
13.10.2022
(Перевод с украинского)
рукавиці із холоду
чоботи з бруду
і до села
де матір його
в окупації
кілька кілометрів
сіра зона
може навіть
і рсня вже втекла
з одного боку
так навіть краще
легше
зайдемо без шуму
повісимо прапор
зберемо трофейний бк
бо свого як завжди
бракує
а з іншого
хто відповість
за траншею
свіжозасипану
і за підвал
який не провітриш за рік
і не відмиєш
ніколи
нехай навіть кітель
із вітру
хай навіть штани
із дощу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963243
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2022
вспышки и затемнения
в поле зрения
колодец
раскрытый
на рассвете речи
ярость
чище всего высказываемая
реальность
2019
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963135
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2022
а ты до войны был поэтом? –
спрашивает – да я и во время
и после войны буду – отвечаю
если не убьют – смеётся –
даже если убьют буду –
с гонором заверяю
знаю что не будет проверять
а сам уже давно
выложил все стихи из карманов
чтобы влезло побольше патронов
хоть иногда до сих пор
машинально тянусь за строкой
и нащупав холод металла
плююсь в побратима
незлым матюком
или случайной
рифмой
13.10.2022
(Черновик перевода)
а ти до війни був поетом? –
питає – та я й під час
і після війни буду – відповідаю
якщо не вб'ють – сміється –
навіть якщо вб'ють буду –
гонорово запевняю
знаю що не перевірятиме
а сам вже давно
виклав всі вірші з кишень
щоб влізло побільше набоїв
хоч інколи досі
машинально тягнусь за рядком
і намацавши холод металу
у побратима плююся
незлим матюком
або випадковою
римою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963132
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2022
Сколько ещё
женщины в электричке
будут смотреть сквозь окна
на руины
свежие,
пахучие,
на мост отполовиненнный
между двумя мирами серебряно-зелёными?
Будут смотреть –
пока руины
Кто-то не разгребёт,
Кто-то не восстановит.
Но если руин не останется,
не на что будет
в окно смотреть –
люди угасшие снова поедут
на встречу с самими собой
среди теней смешных
от грязных засохших слез
с той стороны окна вагонного.
Вот поэтому Кто-то
и не торопится.
(Перевод с украинского)
ХТОСЬ НЕ ПОСПІШАЄ
Скільки ще
жінки в електричці
дивитимуться у вікно
на руїни
свіжі,
пахкі,
на міст споловинений
між двома світами срібно-зеленими?
Дивитимуться —
поки руїни
Хтось не розгребе,
Хтось не відновить.
Та якщо руїн не буде,
не стане на що
у вікно дивитися —
люди знову згасло поїдуть
на зустріч із самими собою
поміж тіней смішних
від засохлих брудних сліз
з того боку вікна вагонного.
Ось тому Хтось
і не поспішає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963046
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2022
на большую зелёную
книгу
Чарльза Буковски
дочка наклейку налепила -
принцессу
в зелёном платье
жара
принцесса помахивает веером
лучше
и не придумаешь
(Перевод с украинского)
BUKOWSKI
на велику зелену
книжку
Чарльза Буковскі
доця наліпку наклеїла —
принцесу
в зеленій сукні
спека
принцеса помахує віялом
краще
й не вигадаєш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963045
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2022
вечер
дочь выдувает из леденца внеземные звуки
а я мир спасаю –
заменяю в новом стихе
ядерную зиму
на
ядерную весну
(Перевод с украинского)
РЯТУВАННЯ СВІТУ
вечір
дочка видуває з льодяника позаземні звуки
а я світ рятую —
змінюю в новому вірші
ядерну зиму
на
ядерну весну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962954
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2022
то что не убивает тебя
делает жителем ивано-франковска
где ты катаешься на весёлых горках
в городском парке
где в магазине "товары из польши"
тебе продают мортаделлу повышенной х*ёвости
ты полулежишь на диване
читая отчет о скромной смерти монт-кау
под звук сирены
здесь ужас как серьёзно относятся к сиренам
и светомаскировке
а ты на это всё кладёшь
тебе хочется только лежать
как тому рыцарю
что не победил
только сон
ты будешь выгуливать собаку
и это сделает тебя смельчаком
тревога или нет
а псу надо выссаться
это сделает тебя нарушителем режима
потому что псу приспичит посрать
в комендантский час
пёс этот раньше боялся салютов
а теперь будет бояться бомбардировок
водопроводов
прохожих
переходов
травы
сапог
туч
ричарда томпсона времен beeswing
и периода dad's gonna kill me
и всего что до сих пор
не убило тебя
как ни старалось
как ни хотело
такого как ты
бо ж буваєш раз на життя
й то із неба
02.04.2022
(Перевод с украинского)
*
що не вбиває тебе
робить тебе жителем івано-франковська
де ти катаєшся на веселих гірках
в міському парку
де в магазині «товари з польщі»
тобі продають мортаделу підвищеної х*йовости
ти півлежиш на канапі
читаючи звіт про скромну смерть монт-кау
під звук сирени
тут жах як серйозно ставляться до сирен
і світломаскування
а ти на це все кладеш
тобі хочеться тільки лежати
як тому лицареві
що не здолав
лише сну
ти будеш гуляти собаку
і це зробить тебе відчайдухом
бо тривога чи нє
а псові належить висцятись
і це зробить тебе порушником режиму
бо псові приспічить посерти
в комендантську годину
а цей пес що раніше боявся салютів
боятиметься бомбардувань
водогонів
перехожих
переходів
трави
чобіт
хмар
річарда томпсона часів beeswing
і періоду dad’s gonna kill me
і усього що досі
не вбило тебе
хоч як силилось
як хотіло
такого як ти
бо ж буваєш раз на життя
й то із неба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2022
синяя туча с запада такая яркая
синяя туча светила нам вместо солнца
синяя туча так хорошо функционировала
что даже серая стена посинела
синяя туча если смотреть издали
сбрасывала нити своего платья
на леса реки горы поля и моря
а муравьи тем временем
тлят эвакуировали
с нитей плюща с нитей тигровой лилии
и видно было если посмотреть вблизи
как нити все держит жизнь
как жизнь за нити держится
система званная система избранная
к самовоспроизводству
волшебная бюрократия
страшная синяя туча роскошная
всегда она позволяла увидеть больше
и снова позволит
и сбросит нить за нитью
(Перевод с украинского)
---
синя хмара з заходу така яскрава
синя хмара світила нам замість сонця
синя хмара так добре функціонувала
що навіть сіра стіна посиніла
синя хмара якщо дивитись далеко
скидала нитки свого плаття
на ліси річки гори поля й моря
а тимчасом мурашки
тлят евакуювали
з ниток плюща з ниток тигрової лілії
і видно було якщо дивитися близько
як нитки всі тримає життя
як життя за нитки тримається
система кликана система обрана себе відтворювати
чарівна бюрократія
страшна синя хмара розкішна
завжди вона дозволяла побачити більше
і знову дозволить
і скине нитку за ниткою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962858
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2022
так долго ах как долго
обходила меня гроза
снег был и цветы были
дурацкие разговоры были
реки с озёрами были
деньги были и не были
а грозы не было
и вот наконец
когда занимался тем
чем люди обычно занимаются –
то есть подслушивал у чужого окна
упражнения на кларнете –
в небе заработала гроза
грянул гром
надо же
оказалось
что мне тоже
как и всем другим людям
которым довелось заглянуть в войну
гром показался взрывом
от чего стало
скорей смешно чем страшно:
банальность даже природу победила
и всё же не заставило это отказаться
от мысли что я особенный –
спрятал зонтик
вышел в дождь из-под липы
и не стал фотографировать
дыру в тучах
похожую на
женщину-полицейского
(Перевод с украинского)
ГРІМ
так давно ах як давно
оминала мене гроза
сніг був і квіти були
дурні розмови були
річки й озера були
гроші були й не були
а грози не було
і от нарешті
коли займався тим
чим люди зазвичай займаються —
тобто підслуховував біля чужого вікна
вправляння на кларнеті —
на небі запрацювала гроза
вдарив грім
треба ж
виявилось
що мені теж
як і всім іншим людям
котрим випало у війну зазирнути
грім здався вибухом
від чого стало
більше смішно ніж страшно:
банальність навіть природу перемогла
і все ж не змусило це відмовитися
від думки що я особливий —
сховав парасольку
вийшов на дощ із-під липи
й не став фотографувати
дірку в хмарах
схожу на
поліціянтку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962856
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2022
а мы в нашем городке
обошлись
без войны
это не прилёты ракетные
это общежитие
это не от бомбы
это такой бывший завод
это не памятник геноцида
это культуры дворец
мы в городке
обошлись
без войны
здесь своя борьба
подростков
против
детей
она никого равнодушным не оставит
в городке
кто разминулся со временем
тот не уйдет
от людей
в городке
где обошлись
без войны
(Перевод с украинского)
МІСТЕЧКО БЕЗ ВІЙНИ
а ми в нашому містечку
обійшлись
без війни
це не прильоти ракетні
це гуртожиток
це не від бомби
це такий колишній завод
це не пам’ятник геноциду
це культури палац
ми у містечку
обійшлись
без війни
тут своя боротьба
підлітків
проти
дітей
яка нікого байдужими не лишить
у містечку
хто розминувся з часом
той не втече
від людей
у містечку
де обійшлись
без війни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962740
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2022
нет ну
искусство бывает вне политики
политика ведь
вообще публичная сфера
как поэтический модус
вне искусства не мыслится
я не говорю ни
о рождении смыслов
ни о деконструкции per se
здесь чистые повествовательность
самовыражение
линейность
самоотождествление
буржуазная индивидуальность
исповедальность
политика в искусстве
есть фашизм в искусстве
и наоборот
искусство как явление политическое
едва ли не всегда
связано с фашизацией
я мыслю однобоко?
по крайней мере мыслю
почти вопреки существованию
почти доказывая
что фигуративность
как тыкание пальцем во все подряд
это не оазис здравого смысла
а частный случай
вихревой энтропии
как политизация формы
сочетается с
отказом от иерархий?
как
два
пальца
фашизм
империализм
милитаризм
et c.
есть человеческая многоножка
i.e.
принципиально неиерархическая связь
и п*здюк в бункере
даже не первое звено в этой shitchain
условной в той же мере
в какой
и
нелинейной
вихрь дерьма
трёхмерный говённый орнамент
вопрос вынесенный в контекст
за скобки условного
утопического горизонта
что не столько очерчивает
сколько сказал бы я
протыкает
сердца отяжелевшие от бури
от голубого огня
холодной ярости
окутанные китайкой
общественных экспериментальных практик
чьё имя тотальная война
тотальная война
тотальная война есть искусство вне политики
тотальная война есть песня левиафана
к оружию поэты
теперь говорят пушки
поют станки
и головы наши
летят над полями как
вороны к оружию
к оружию к
мартовской
сверхновой
поэзия есть
поэзия есть
есть
(Перевод с украинского)
*
нє ну
мистецтво буває поза політикою
політика ж
публічна сфера узагалі
як поетичний модус
поза мистецтвом не мислиться
я не говорю ані
про народження смислів
ані про деконструкцію per se
тут чисті оповідальність
самовираження
лінійність
самототожненя
буржуазна індивідуальність
і сповідальність
політика в мистецтві
є фашизм в мистецтві
і навпаки
мистецтво як явище політичне
ледь не завжди
пов’язане з фашизацією
я мислю однобоко?
принаймні мислю
майже всупереч існуванню
майже доводячи
що фігуративність
як тикання пальцем в усе підряд
є не оаза здорового глузду
а приватний випадок
вихревої ентропії
як політизація форми
поєднується з
відмовою від ієрархій?
як
два
пальці
фашизм
імперіалізм
мілітаризм
et c.
є людська багатоніжка
i.e.
принципово неієрархічні
і п*здюк в бункері
навіть не перша ланка в цій shitchain
умовної до тої ж міри
до якої
і
нелінійної
вихор лайна
тривимірний гівняний орнамент
питання винесене в контекст
за дужки умовного
утопічного горизонту
що не стільки окреслює
скільки сказав би я
протинає
серця обважнілі від бурі
від голубого вогню
холодної люті
оповиті китайкою
суспільних експериментальних практик
що ймення їм тотальна війна
тотальна війна
тотальна війна є мистецтво поза політикою
тотальна війна є пісня левіафана
до зброї поети
тепер говорять гармати
співають верстати
і голови наші
летять над ланами немов
ворони до зброї
до зброї до
березневої
наднової
поезія є
поезія є
є
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962737
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2022
язык ненависти
теперь просто язык
просто в конце
каждого предложения добавляешь
ёб*ные москали
сдохните с*ки
просто
становишься на скользкое
в контексте выбора
речевой практики
ведь ничего надежного в конце концов
не остается
твое правительство сдаст тебя
твои любимые оставят тебя
если их раньше не убьют
что вполне возможно
дом твой расхуярят
предварительно разграбив
конфисковав твоё
двухсотбаксовое укулеле
чтобы петь под него
песни о тюрьме
песни со словом любовь
о которой эти уроды
ничего не знают
о которой ты всё забыл
ненависть зато
всегда с тобой
изо дня в день чище
изо дня в день прекрасней
буковски писал
это гений толпы
нет это гений
тотального одиночества
ведь после кассетных бомб
не бывает толпы
вчера марта спросила можно ли
каждому российцу
(так она говорит – "российцы")
выколоть глаз
и оторвать ногу
чтобы они стали похожи
на пиратов
дети быстро учатся
слишком быстро учатся
весна
в этом году солнечная
тёплая
скоро зацветут вишни
и яблони
ёб*ные москали
сдохните с*ки
(Перевод с украинского)
*
мова ненависті
є тепер просто мова
просто наприкінці
кожного речення додаєш
й*бані москалі
здохніть с*ки
просто
стаєш на слизьке
в контексті вибору
мовленнєвої практики
бо нічого надійного зрештою
не лишається
твій уряд здасть тебе
твої кохані залишать тебе
якщо їх раніше не вб’ють
що цілком можливо
будинок твій розхуярять
попередньо розграбувавши
конфіскувавши твоє
двохсотбаксове укулеле
щоби співати під нього
пісні про тюрму
пісні зі словом любов
про яку ці уроди
нічого не знають
про яку ти усе забув
ненависть натомість
завжди з тобою
щодня чистіша
щодня прекрасніша
буковскі писав
це геній юрби
ні це геній
тотальної одинокості
адже після касетних бомб
не буває юрби
вчора марта спитала чи можна
кожному російцеві
(так вона каже - “російці”)
видлубати око
і відірвати ногу
аби вони стали схожими
на піратів
діти швидко вчаться
зашвидко вчаться
весна
цьогоріч сонячна
тепла
і скоро цвістимуть вишні
і яблуні
й*бані москалі
здохніть с*ки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962665
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2022
О.С.
полковник в бомбоубежище
большой мягкой щёткой нежно расчёсывает чёрного кота
а тот от удовольствия изгибается
полковник его нахваливает и журит одновременно
где это ты слонялся две недели
боцман
ходил наверное к фельдшерам
цыганил у них валерьянку
или может бегал к девушкам в бухгалтерию
они сказали что ты пометил у них все кабинеты
наверно ты шастал и у солдат
чем они тебя кормили
что у них вкусней чем у меня
боцман
здесь все за тебя тревожатся
не пугаешься ли часом сирен
а что если будет прилёт ракет или дронов
от взрывов можно оглохнуть
вчера заходили спецназовцы
расспрашивали
где наш боцман
где наш боец
заходили повара тоже тревожились
куда это девался боцман
и даже из автопарка заходили
говорят у тебя уже детки появились
а ты их не показал
боцман мурлычет
трётся о ногу полковника
вдруг раздаётся сирена
в бомбоубежище сходятся офицеры и солдаты
боцман не спеша направляется к лестнице
и
величественно выходит наружу
солнце и воробьи ждут его
09.10.22
(Перевод с украинского)
БОЦМАН
О.С.
полковник у бомбосховищі
великою м’якою щіткою ніжно розчісує чорного кота
а той від задоволення вигинається
полковник його вихваляє і журить водночас
де це ти вештався два тижні
боцмане
напевно ходив до фельдшерів
виміркував у них валер’янку
чи може бігав до дівчат у бухгалтерію
вони казали що ти помітив у них усі кабінети
напевно ти вештався у солдатів
чим тебе годували вони
що в них смачніше є ніж у мене
боцмане
всі тут за тебе тривожаться
чи не лякаєшся часом сирен
а раптом буде приліт ракети чи дронів
від вибухів можна оглухнути
вчора заходили спецпризначенці
розпитували
де наш боцман
де наш боєць
заходили кухарі так само тривожилися
куди це подівся боцман
і навіть заходили з автопарку
кажуть у тебе вже дітки з’явилися
а ти їх не показав
боцман муркоче
треться об ногу полковника
раптом лунає сирена
у бомбосховище сходяться офіцери й солдати
боцман поважно прямує до сходів
і
велично виходить назовні
сонце і горобці чекають на нього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962660
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2022
Дарина Гладун, Лесик Панасюк
[b]|||озеро|||в|||бучанском|||парке|||[/b]
плещется паутина волн на разбитом стекле бучанского озера
||:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
если бы не это
местный пейзаж казался бы неподвижным
Буча после оккупации похожа на Бучу до оккупации
но|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
не|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
похожа|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
когда закрываешь глаза на берегу озера
люди прыгают в воду как в смерть
прыгают бомбочкой
прыгают солдатиком
когда открываешь глаза
память прыгает в воду
бомбочкой|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
солдатиком|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
тишина со дна озера
смотрит прямо в глаза
2022
(Перевод с украинского)
[b]|||озеро|||в|||бучанському|||парку|||[/b]
бринить павутиння хвиль на розбитому склі бучанського озера
||:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
якби не це
місцевий пейзаж здавався б нерухомим
Буча після окупації схожа на Бучу до окупації
але|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
не|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
схожа|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
коли заплющуєш очі на березі озера
люди стрибають у воду наче у смерть
стрибають бомбочкою
стрибають солдатиком
коли розплющуєш очі
пам'ять стрибає у воду
бомбочкою|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
солдатиком|:|::|:::|::::|:::::|::::::|:::::::|::::::::|
тиша з дна озера
дивиться прямо в очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962576
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2022
---
маленький юбилей –
13 лет
вне правового поля
по такому случаю надлежало поехать
хоть и во время тревоги воздушной
зубы
покрыть покрытием
флюоресцентным
пусть разрубают мечом света
ночи словно базарные мяса
по дороге
попросила прокатить в метро
божья коровка
хорошо садись
пока довез её
с двумя пересадками
на Подол
в издательство "Смолоскип" —
уж и воздушная
тревога закончилась
правда
не для всех
(Перевод с украинского)
---
маленький ювілей —
13 років
поза правовим полем
з такої нагоди личило поїхати
хоч і під час тривоги повітряної
зуби
покрити покриттям
флюоресцентним
хай розрубують мечем світла
ночі немов базарні м’яса
дорогою
попросив покатати в метро
жук сонечко
добре сідай
поки довіз сонечко
з двома пересадками
на Поділ
у видавництво Смолоскип —
аж повітряна
тривога скінчилася
правда
не для всіх
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962575
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2022
несколько стиков мёда и джема
и две пачки галет
прихваченные мной перед выездом
льстит мысль что это возможно
самый вкусный гостинец в её жизни
что она возможно
будет рассказывать внукам
как через полгода
в село вернулись
наши
как один из солдат
в чёрных очках
с синей лентой на рукаве
вынул из кармана вкуснятину
и положил в маленькие ладошки
любишь такое?
люблю! – и в этом ответе столько искренности,
что не жалко ни мёда,
ни знаков препинания –
вообще ничего
не жалко.
двоеточие – счастливые глаза,
дефис – чумазый нос
и маленькая скобочка,
полная радости
после полугода
тире
7.10.2022
(Перевод с украинского)
декілька стіків меду і джему
і дві пачки галетів
прихоплені мною на виїзд
мені дуже лестить думка що це можливо
найсмачніший гостинець у її житті
що вона можливо
розповідатиме онукам
як через пів року
у село повернулися
наші
і один із солдатів
у чорних окулярах
із синьою стрічкою на рукаві
витяг з кишені смаколики
і поклав у маленькі долоньки
любиш таке?
люблю! – і в цій відповіді стільки щирості,
що не шкода ні меду,
ні розділових знаків –
взагалі нічого
не шкода.
двокрапка – щасливі очі,
дефіс – замурзаний ніс
і маленька дужечка,
сповнена радості
після пів року
тире
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962423
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.10.2022
неправда
что автомат калашникова
невозможно разобрать
что нужно нести его в сервисный центр
предварительно загрузив
последние обновления
каждый боец территориальной обороны
может и должен
при необходимости разобрать ак самостоятельно
в первую очередь
надо снять магазин
(там есть специальный рычаг)
потом
направив ствол кверху
снять автомат с предохранителя
передёрнуть затвор
и сделать контрольный спуск
не сопровождайте затвор
просто оттяните и отпустите
чтобы патрон не перекосило
позади автомата
там где у пистолета был бы боёк
есть что-то типа кнопки
её нужно нажать
и снять крышку
название которой это военная тайна
поэтому для удобства
будем называть её
штуковина
под штуковиной есть пружина
вытяните её
вот что важно:
все детали укладывайте в ряд
магазин
штуковина
пружина и так далее
теперь нужно вытянуть газовую трубку
что-то типа этого
ещё одну штуковину по сути
для этого достаточно потянуть на себя рычаг затвора
от штуковины открутите
еще одну небольшую штучку
после чего обе
(предварительно тщательным образом
протерев тряпочкой
и оружейным маслом)
можно выбросить
потому что вставить их назад
вы уже не сможете
серьёзно
вы же не какой-нибудь там джон рембо
отпустите и забудьте
дальше
ближе к стволу есть коричневая штука
кажется
она называется газовая камера
но это какой-то максимально х*ёвый нейминг
короче около неё
есть типа децельний рычаг
(флажок)
который надо поднять
чтобы отсоединить газовую камеру
(газовые камеры посуточно
завтрак включён)
мы почти закончили
теперь нужно открутить
хреновину прикрученную к дулу
её все ошибочно называют
"пламегаситель"
чтобы сделать это надо нажать пимпочку
для чего лучше отрастить ногти
или взять специальную штуку в пенале
если не открутите "пламегаситель"
то не сможете прочистить ствол
что такое пенал и где он находится
никто вам не расскажет
это ещё одна из многих военных тайн
поэтому если у вас нет ногтей достаточной длины
о прочистке ствола можно забыть
забейте
пусть спецназовцы заморачиваются
а мы закончили
это и есть неполная разборка
автомата калашникова
теперь нужно
протереть каждую детальку тряпкой
обработать оружейным маслом
и оставить в покое
собрать ак после неполной разборки
невозможно
скажите командиру своего подразделения
пусть вам дадут новый
и самое главное
каждый боец территориальной обороны
должен знать
что его автомат
есть грозное и надёжное оружие
в борьбе с оккупантом
иногда смертельней даже
чем стихи
11.03.2022, Бровары
(Перевод с украинского)
*
неправда
що автомат калашнікова
неможливо розібрати
ніби треба нести його до сервісного центру
попередньо завантаживши
останні оновлення
кожен боєць територіальної оборони
може і повинен
за потреби розібрати ак самотужки
першою чергою
треба зняти магазин
(там є спеціальний важіль)
потім
направивши ствол горі
зняти автомат з запобіжника
пересмикнути затвор
і зробити контрольний спуск
не супроводжуйте затвор
просто відтягніть і відпустіть
щоб патрон не перекосило
позаду автомата
там де у пістолета був би бойок
є щось типу кнопки
її потрібно натиснути
і зняти кришку
назва якої є військовою таємницею
тож для зручності
говоритимемо на неї
штуковина
під штуковиною є пружина
витягніть її
важливо:
усі деталі складайте рядочком
магазин
штуковина
пружина і так далі
тепер треба витягти газову трубку
чи щось типу того
ще одну штуковину по суті
для цього досить потягти на себе важіль затвору
від штуковини відкрутіть
ще одну невеличку штучку
після чого обидві
(попередньо ретельно
протерши ганчірочкою
і зброярським мастилом)
можна викинути
бо вставити їх назад
ви вже не зможете
серйозно
ви ж не якийсь там джон рембо
відпустіть і забудьте
далі
ближче до ствола є коричнева штука
здається
вона називається газова камера
але це якийсь максимально х*йовий неймінг
коротше біля неї
є типу децельний важіль
(прапорець, флажок)
який треба підняти
щоб від’єднати газову камеру
(газові камери подобово
сніданок включено)
ми майже скінчили
тепер треба відкрутити
хріновину прикручену до дула
яку всі помилково називають
«пламєгасітель»
щоб зробити це треба натиснути пімпочку
для чого краще відростити нігті
або взяти спеціальну штуку в пеналі
якщо не відкрутите «пламєгасітєль»
не зможете прочистити ствол
що таке пенал і де він знаходиться
ніхто вам не розповість
це ще одна з багатьох військових таємниць
тож якщо ви не маєте нігтів достатньої довжини
про прочищення ствола можна забути
забийте
нехай спецназівці заморочуються
а ми скінчили
це і є неповне розбирання
автомату калашнікова
тепер потрібно
протерти кожну детальку ганчіркою
обробити зброярським мастилом
і полишити
зібрати ак після неповного розбирання
неможливо
скажіть командирові свого підрозділу
хай вам дадуть новий
і найголовніше
кожен боєць територіальної оборони
повинен знати
що його автомат
є грізна й надійна зброя
у боротьбі з окупантом
іноді смертельніша навіть
за вірші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962421
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.10.2022
В далёких примечаниях
истории тяжелой войны
мы встретились с ней
на тёмной тыловой улице
в смутном ожидании автобуса,
как это бывает в такие времена.
Мало что нас объединяло,
кроме короткого,
как июльская бутылка воды,
разговора.
Тогда наш с ней
родной город Харьков
русские стали забрасывать ракетами
ровно в 23 часа –
даже шутили, что
23 часа по харьковскому времени
может наступить
в любом городе и деревне,
когда угодно,
в тот миг, когда туда
прибудет русская ракета.
А теперь вдруг всё сдвинулось,
ракеты стали прилетать
в четыре утра,
хронометры харьковского времени
перевелись,
колёсики под циферблатом
ковидно хрипели.
Она сжимала ручку,
хоть и не писала
ничего,
и говорила:
«Ненавижу их!
С каждым ударом все больше!
Я молча кивнул,
какая-то машина фарами
показала на большой пустой
стене автостанции
краткий чёрно-белый фильм.
«Нет, – сказала она, – ты не понимаешь,
за что я их ненавижу».
«Ну как – не понимаю?
Смерти, руины, страшные раны города,
а если ещё кто-нибудь из твоих...»
«Я ненавижу их, потому что –
столько уже всего разбили:
больницы, трамваи, парки,
церкви, университеты –
но никак, сволочи,
не попадут в мою школу!».
И она улыбнулась,
осветив своей улыбкой
ночную улицу.
Я заметил даже,
как из-под липы вылетела
жёлтая зеленоглазая муха –
до войны мне такие
не попадались.
(Перевод с украинского)
ХАРКІВСЬКИЙ ЧАС
У далеких примітках
історії важкої війни
ми зустрілися з нею
на темній тиловій вулиці
в неясному очікуванні автобуса,
як це буває в такі часи.
Мало що нас єднало,
крім короткої,
мов липнева пляшка води,
розмови.
Тоді наше з нею
рідне місто Харків
росіяни взялись обкидати ракетами
рівно о 23 годині
навіть жартували, що
23 година за харківським часом
може настати
в будь-якому місті й селі,
будь-коли,
миті тієї, як туди
прибуде російська ракета.
А тепер раптом усе зсунулось,
ракети почали літати
о четвертій ранку,
хронометри харківського часу
перевелися,
коліщатка під циферблатом
ковідно хрипіли.
Вона стискала в руці ручку,
хоч і не писала
нічого,
й сказала:
«Ненавиджу їх!
Із кожним ударом все більше!»
Я мовчки кивнув,
якась машина фарами
показала на великій порожній
стіні автостанції
короткий чорно-білий фільм.
«Ні, - говорила вона, - ти не розумієш,
за що я ненавиджу їх».
«Ну як, не розумію?
Смерті, руїни, страшні рани міста,
а якщо ще хтось із твоїх...»
«Я ненавиджу їх -
бо скільки вже всього розбили:
лікарні, трамваї, парки,
церкви, університети,
але ніяк, сволоти,
не влучать у мою школу!».
І вона посміхнулась,
освітивши своєю посмішкою
нічну вулицю.
Я помітив навіть,
як з-під липи летіла
жовта зеленоока муха -
до війни мені таких
не траплялося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2022
прождёт семафор пустячной просьбы:
чего же нам, объятым, постройней?
а мост пылает, будто праздничный оладий,
испещрённый торговым иероглифом
по итогам броска костей
сияющих ботинок
прoворное горло касается,
застегнувшись на молнию инструмент-анализа
холмы договариваются за нашими спинами
о калибровке слов на странице,
где появляется водоворот
под зонтиком негашеной извести
(Из цикла "Пустоши")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.10.2022
–
вы ещё не умерли? – спрашивают дрозды.
слышали сирену сегодня
показалось что рыдает о вас
–
ещё не умерли
у людей жатва — некогда умирать
---
наша чёрная земля даже врага кормит своей чёрной сиськой
как слепые щенки прислонили они морды в поисках молока
а где же их мать? где мать этих щенков?
сдохла
вон она разлагается на полконтинента
сосут черное молоко из черной сиськи нашей земли
---
вместо колосьев пшеницы растут колосья огня
нет это не бурьян
это растёт хлеб для врага
\\\\\\\\\\\||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
\\\\\\\\\\\|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
\\\\\\\\\\\\||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
\\\\\\\\\\\\\|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
\\\\\\\\\\\\||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
\\\\\\\\\\|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в каждую вражескую глотку — украинский хлеб
горячий-горячий как из ада
едят враги аж за ушами трещит
едят как из голодного края
обжигает огонь их изнутри как кувшины
для черного молока
---
и молоко закончится
и кувшины перебьём
03.06.–02.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2022
трудно
не согласиться
с дождём
если ты
куст
(Перевод с украинского)
ГРОЗА
важко
не погодитися
з дощем
якщо ти
кущ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962275
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2022
весёлые времена
требуют веселых решений
сделал вареников с вишней
откупорил тархун
снаружи бУхает но уже
как-то проёбом
загнал детей в "безопасную комнату"
и смотрю "бункер"
прокручивая в голове
аргументы в пользу
психического здоровья христа
в сохо есть ресторан бальтазар
где на завтрак подают
непревзойдённый флорентин
с грюйером
канонада звучит даже
романтично
хотелось бы оказаться с тобой
в гостиничной комнате
прямо на полу под одеялом
и чтобы на улице гремело
именно так
сервантес был солдатом и знал
что книгам не одолеть пушек
а еще он сидел в тюрячке
и жил пять веков назад
что вообще он мог знать
геббельсиха в бункере
травит своих детей
мои малые разносят безопасную комнату
пушки стихают
и если это последнее что я говорю
вот что я должен сказать
шоколадное мороженое
надо запретить
надо сделать
нон грата любое
мороженое кроме фисташкового
и бананового
а еще иисус был псих
10.03.2022, Бровары
(Перевод с украинского)
*
веселі часи
вимагають веселих рішень
наробив вареників з вишнями
відкоркував тархун
знадвору гупає але вже
якось проїбом
загнав дітей до “безпечної кімнати”
і дивлюсь “бункер”
прокручуючи в голові
аргументи на користь
психічного здоров’я христа
в сохо є ресторан бальтазар
де на сніданок подають
неперевершений флорентин
з грюєром
канонада звучить навіть
романтично
хотілося б опинитися з тобою
в готельній кімнаті
просто на підлозі під ковдрою
і щоб на вулиці гриміло
саме так
сервантес був солдатом і знав
що книгам не здолати гармат
а ще він сидів на тюрячці
і жив п’ять століть тому
що він взагалі міг знати
гебельсиха в бункері
труїть своїх дітей
мої малі розносять безпечну кімнату
гартмати стихають
і якщо це останнє що я скажу
це те що я маю сказати
шоколадне морозиво
потрібно заборонити
потрібно зробити
небажаним будь-яке
морозиво крім фісташкового
і бананового
а ще ісус був псих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2022
Из цикла “Share a moment”
----
[b]Я просто хочу поделиться моментом: // I just want to share a moment:[/b]
…но смотрю на отражения вещей, жаккардовые
шторы в стеклянной поверхности, в капле дождя и думаю
и думаю об этом снова:
знаете,
ещё в 1926 году
в Берлине
Эйзенштейн задумал снять антиутопию
Glass House
(так и не снял, так и не воплотил это ни в 20-е, ни в 30-е, ни в 40-е),
дом из стекла. Стеклянный дом –
эта идея ужасно притягательна,
в смысле, какой-то ужас её сопровождает,
особенно на фоне приближения тогдашней катастрофы
Эта идея вызывает опасную тягу к стеклу — словно к острым
ножам, холодному оружию, чистому лезвию.
Вальтер Беньямин
называл стеклянные дома
революцией.
– Как ты говоришь? Революцией? – Да. Именно так. Революцией.
Иногда в мире внешних новостей ощущаешь себя в стеклянном доме
посреди всего этого стекла
опасного стекла
незащищённого наивного стекла
незащищённого снобского стекла вокруг новостей,
но мы
вне его, мы за границами
стеклянного дома. Мы – та стена, что сохраняет его
от распада на хрупкие, острые, сияющие обломки,
из которых так долго
так нестерпимо долго
из которых так нестерпимо долго и, как оказалось, ненадёжно его
заново
собирали.
(Перевод с украинского)
[b]Я просто хочу поділитися моментом: // I just want to share a moment:
[/b]…але дивлюся на відображення речей, жакардові
штори в скляній поверхні, в краплі дощу і думаю
і думаю про це знову:
знаєте,
ще в 1926 році
в Берліні
Ейзенштейн задумав зняти антиутопію
Glass House
(і так і не зняв, так і не втілив це ані в 20-ті, ані в 30-ті, ані в 40-ві),
дім зі скла. Скляний дім —
ця ідея жахливо захоплююча,
в сенсі, якийсь жах її супроводжує,
особливо на тлі наближання тодішньої
катастрофи.
Ця ідея викликає небезпечну тягу до скла — як до гострих
ножів, холодної зброї, до чистого леза.
Вальтер Беньямін
називав скляні будинки
революцією.
— Як ти кажеш? Революцією? — Так. Саме так. Революцією.
Іноді в світі зовнішніх новин почуваєшся в скляному домі
посеред усього того скла
небезпечного скла
незахищеного наївного скла
незахищеного снобського скла довкола новин,
але ми
поза ним, ми поза межами
скляного будинку. Ми — та стіна, що зберігає його
від розвалення на крихкі, гострі, сяючі уламки,
з яких так довго
так нестерпно довго
з яких так нестерпно довго і, як виявилося, ненадійно його
наново
збирали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962160
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2022
война войной а поэзия
это тоже война
залепляя скотчем окно
на случай взрыва
чтобы осколки не покоцали никого из нас
заклеил след мартиных губ на стекле
марта любит
прижиматься лицом к окнам
правда теперь
к ним нельзя приближаться
разве что ты залепляешь их скотчем
чтобы во время взрыва
осколки никого не коцнули
теперь поцелуй марты
адресован миру
– дружественному
что бьётся на смерть
и сидит в подвалах
собирает бенз
и пищу
и броники и всё
для встречи с неминуемым
– враждебному
что забрасывает нас смертельными штуками
шарится по нашим лесам оставляя метки
вообще лишает нас всего кроме достоинства
необычным для меня лично способом
– нейтральному
что шлёт нам свои сраные любовь и поддержку
у этого поцелуя марты
есть скромный шанс остаться для потомков
если у нас будут потомки
доказательством того что в мире
есть капля любви
или хотя бы ли след её
what if i die
спрашивает иисус из рок-оперы
мои дети любят рок-оперы
расслабься иисус
нормально всё будет
умирай
05.03.2022, Бровары
(Перевод с украинского)
heaven on their minds
війна війною а поезія
є також війна
заліплюючи скотчем вікно
на випадок вибуху
щоб скалки не покоцали когось із нас
заклеїв слід від мартиних губ на склі
марта любить
притискатись обличчям до вікон
щоправда тепер
не можна наближатись до вікон
хіба що ти заліплюєш їх скотчем
щоб під час вибуху
скалки когось з вас не коцнули
тепер мартин цілунок
адресований світові -
дружньому
що б’ється на смерть
і сидить у підвалах
збирає бенз
і харчі
і броніки і усе
для зустрічі з неминучим
- ворожому
що закидає нас смертельними штуками
шариться нашими лісами лишаючи мітки
загалом позбавляє нас всього крім гідності
в незвичні мені особисто способи
- нейтральному
що посилає нам свої срані любов і підтримку
сей мартин цілунок
має маленький шанс лишитися для нащадків
якщо ми матимемо нащадків
доказом того що в світі
є крихта любові
чи бодай слід її
what if i die
питає ісус із рок-опери
мої діти люблять рок-опери
розслабся ісусе
нормально все буде
вмирай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2022
||утро|||
ни одной птицы не видим
в небе летает только железо
во дворе бабы Тони оно кукарекает предвещая утро
на подоконнике 14-й школы оно выщёлкивает
вот и над нашими головами только что прощебетало как застёжка
на дне тревожного рюкзака
жмёмся друг ко другу как звери в рукавице
в дрожании наших голосов
ощущаем ту рябь что расходится по Родине
телефоны заходятся плачем как младенцы
пытаемся их успокоить
но даже наша кожа
что держится на белых флагштоках костей
др|ож|ит
такая жёлтая
такая синяя
озеро в бучанском парке
земля деревья дома
содрогаются от малейшего звука
мерцает радиосигнал как напуганная лампочка :
/////// заяц //////////////// встрепенулся ///
под ////////// дрожащим /////////// кустом //////
/////////////////////////////////////////////////////////////
птиц//////до сих пор//////не слышно
2022
(Перевод с украинского)
|||ранок|||
не бачимо жодної пташки
у небі літає лише залізо
кукурікає провіщаючи ранок на подвір’ї баби Тоні
витьохкує на підвіконні 14 школи
от і над нашими головами щойно прощебетало наче застібка
на дні тривожного рюкзака
тулимося докупи як звірі у рукавичці
у тремтінні власних голосів
відчуваємо брижі нашої Батьківщини
телефони заходяться плачем наче немовлята
намагаємось їх заспокоїти
але навіть наша шкіра
що тримається на білих флагштоках кісток
тр|ем|ти|ть
така жовта
така синя
озеро в бучанському парку
земля дерева будинки
здригаються від найменшого звуку
мерехтить радіосигнал наче нажахана лампочка :
///////заєць////////////////стрепенувся///
під//////////тремтливим///////////кущем//////
////////////////////////////////////////////////////////////////////
пташок/////досі не чути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961974
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2022
по случаю по
падания в историю
пожалуйста идите лёжа
на земле
лёжа на боку
руками и ногами перебирайте
передвигайте
сь так
чтоб с высоты масштаба
вы были как фото
вы были как видео
вы были как театр
с крепким зданием
и финансированием
а кому это трудно
физически
чёрт уж с вами
идите стоя
но влипните хотя бы
в стену
будто вы таинственная блуждающая кноп
ка
будто вы муха
будто вы – жук
25.06.2022
(Перевод с украинского)
---
із нагоди по
трапляння в історію
будь ласка йдіть лежачи
на землі
лежачи на боку
руками й ногами перебирайте
пересувайте
сь
щоб з висоти масштабу
ви були як фото
ви були як відео
ви були як театр
з міцною будівлею
і фінансуванням
а кому це важко
суто фізично
чорт уже з вами
йдіть стоячи
але влипніть хоча б
у стіну
ніби ви таємнича мандрована кноп
ка
ніби ви муха
ніби ви — жук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961903
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2022
птср
не будет у меня никакого птср
я словно коренные американцы
живущие у водопада
уже не буду слышать водопада
и даже если мне снесет башку
очередным снарядом
я еще год-другой
буду бегать как безголовый петух
буду писать текстики
буду варить суп
буду покупать и тратить
туалетную бумагу
комсомольская правда
в конце 90-х
публиковала дневники какого-то кацапа
не знаю может это был "хороший кацап"
типа бориса вишневского
а может плохой как прохор залу*ин
короче там было о том
как он увидев осу на подоконнике
разрезал её ножницами
и половина осы еще успела укусить его
ну и вот он рассуждает
а если человека разрезать пополам
скажем поездом
сможет ли половина человека
найти своего обидчика
и укусить
какая-то больная
чисто русская тема
а еще есть выученная беспомощность
кацапы любят выученную беспомощность
дорогие кацапы!
вы даже не представляете
какими выученными
какими беспомощными
станете уже скоро
вы будете стоять держа на носу
собачий бисквит
и по команде "жри тварюка"
будете жрать
а потом вас отп*здят
по почкам
люблю
целую
04.03.2022, Бровары
(Перевод с украинского)
*
птср
у мене не буде ніякого птср
я як корінні американці
що живуть біля водоспаду
вже не чутиму водоспаду
і навіть якщо мені знесе макітру
черговим снарядом
я ще рік-другий
бігатиму як безголовий когут
писатиму текстики
варитиму зупу
купуватиму й витрачатиму
туалетний папір
комсомольська правда
наприкінці 90-х
публікувала щоденники якогось кацапа
не знаю може це був “хороший кацап”
типу бориса вишневського
чи поганий як прохор залу*ін
коротше там було про те
як він побачивши осу на підвіконні
розрізав її ножицями
і половина оси ще встигла вкусити його
ну і от він міркує
якщо людину розрізати навпіл
скажімо потягом
чи зможе половина людини
знайти свого кривдника
і вкусити
якась хвора
чисто російська тема
а ще є вивчена безпомічність
кацапи люблять вивчену безпомічність
любі кацапи!
ви навіть не уявляєте
якими вивченими
якими безпомічними
будете вже скоро
ви стоятимете тримаючи на носі
собачий бісквіт
і по команді “жери тварюко”
жертимете
а потім вас пизд*тимуть
по нирках
люблю
цілую
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961902
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.10.2022
|||няньки|||могил|||
имена перелётные как птицы
имена разрытые как могилы
имя…………имя………………имя
……………………имя……………………имя……имя
………имя………………имя…………имя
едва узнаём птицу она влетает как раскалённое сердце в горизонты наших тел
щебечет трепещет стихает
что видно из сломанной клетки
тёмную землю тела источенную корнями
немного выше молодая трава и люди что толпятся вокруг имени как няньки
–
летело птицей а теперь разрыто как могила
не простим этой безвозвратной метафоры тому кто использовал её против тебя
не простим никогда
имя имечко имено
–
не будешь лететь больше птицей но и могилой тебя не оставим
имя
смотри какое ты длинное словно улица
смотри какое ты широкое словно площадь
будут цокотать наши каблуки как человеческие языки по тебе
---
цок-цок.цок-цок.цок
пани прошу
подскажите как пройти к улице десяти тысяч имён?
цок-цок.цок.цок.цок.цок..........
05.05–28.06.2022
(Перевод с украинского)
|||няньки|||могил|||
імена перелітні наче птахи
імена розриті наче могили
ім’я…………ім’я……………………ім’я
……………………ім’я……………………ім’я……ім’я
………ім’я………………ім’я…………ім’я
щойно впізнаємо пташку вона влітає як розжарене серце в горизонти наших тіл
тьохкає тріпотить затихає
що видно зі зламаної клітки
темну землю тіла поточену корінням
трохи вище молода трава і люди що юрмляться довкола імені наче няньки
—
летіло пташкою а тепер розрите наче могила
не пробачимо цієї безповоротної метафори тому хто використав її проти тебе
не пробачимо ніколи
ім’я ім’ячко імено
—
не летітимеш більше пташкою але й могилою тебе не залишимо
ймення
дивись яке ти довге наче вулиця
дивись яке ти широке наче площа
цокотітимуть наші каблуки як людські язики тобою
---
цок-цок.цок-цок.цок
прошу пані
не підкажете як пройти до вулиці десяти тисяч імен?
цок-цок.цок.цок.цок.цок..........
05.05–28.06.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961784
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2022
Олег Коцарев
ПАРАФИН И ВОСК БЫТА
купили в деревянной церкви
свечу из настоящего
воска
смотри как быстро горит
намного скорей
парафиновой
можно сделать во рту элегию
о хрупкости и текучести
всего настоящего
можно натереть
на подушечках пальцев
оду бесконечности
всего искусственного
а можно просто заснуть
не погасив
без страха бытового пожара
без страха бытовой смерти
без страха смерти
но со страхом быта
(Перевод с украинского)
ПАРАФІН І ВІСК ПОБУТУ
купили в дерев’яній церкві
свічку зі справжнього
воску
диви як швидко горить
значно скоріше
за парафінову
можна зробити в роті елегію
про тендітність і плинність
усього справжнього
можна натерти
на пучках пальців
оду нескінченності
всього штучного
а можна просто заснути
не погасивши
без страху побутової пожежі
без страху побутової смерті
без страху смерті
але зі страхом побуту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961782
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2022
|||новая|||мифология|||
—
слышала в новостях
что земля теперь стала вращаться быстрей
но я и сама вижу
раньше солнце садилось только за теми деревьями
а теперь то за школой
то за больницей
как теперь дни считать
какое сейчас февраля
вы не знаете?
—
ну бухает и бухает
умру так умру
солнца бояться в погребе жить
—
да какое солнце?
по-вашему солнце мне хату спалило?
моя прописка в паспорте теперь сплошное враньё
буду нужна ищите меня здесь:
закоптелый переулок пожарище номер 6
стою там и складываю солнцу вашему дулю
а может и матюкаюсь
—
слепит нам глаза
чтобы не видели как оно здесь хозяйничает
—
вы все говорите солнце а по мне на льва похоже
такое косматое страшное
гривой трясет лапу свою на землю ставит
||||||||||||||||||и дрожит земля||||||||||||||||||
||||||||||||||||||и тело дрожит||||||||||||||||||
хотите покажу где эта тварь ходила
||||||||||||||||||дома разорваны||||||||||||||||||
||||||||||||||||||люди разорваны||||||||||||||||||
ямы такие понаделала в земле глубокие
хоть всем селом ложись и спи
05-29.05.2022
(Перевод с украинского)
|||нова|||міфологія|||
—
чула в новинах
що земля тепер стала обертатися швидше
але й сама бачу
раніше сонце сідало тільки за тими деревами
а зараз то за школою
то за лікарнею
як тепер дні рахувати
яке зараз лютого
ви не знаєте?
—
ну бухкає і бухкає
вмру то вмру
сонця боятися в погребі жити
—
та яке сонце?
по-вашому сонце мені хату спалило?
моя прописка в паспорті тепер чистісінька брехня
буду потрібен то шукайте мене тут :
кіптявий провулок згарище номер 6
стою там і складаю вашому сонцю дулю
а може й матюкаюся
—
сліпить нам очі
щоб не бачили як воно тут хазяйнує
—
ви всі кажете сонце а мені на лева схоже
таке кудлате страшне
гривою трясе лапу свою на землю ставить
||||||||||||||||||і дрижить земля||||||||||||||||||
||||||||||||||||||і тіло тремтить||||||||||||||||||
хочте покажу де та тварина ходила
||||||||||||||||||будинки роздерті||||||||||||||||||
||||||||||||||||||люди роздерті||||||||||||||||||
ями такі поробила в землі глибокі
хоч усеньким селом влягайся та спи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961660
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2022
Беженец вернулся впервые домой –
не совсем домой,
лучше сказать:
приехал к себе в гости.
Квартира уже больше –
не собственность его,
а скорей подруга,
такая, с характером,
и это именно та дружба,
которой сексом не испортишь, –
говорит себе он,
убирая, отмывая, ремонтируя
всё после оккупантов,
силуэтов пустых из России.
Двое из них
спали вдвоем
в кроватке на кухне,
и от тепла их,
от фронтовой любви
всюду заколосился лук.
Другие два
спали в спальне,
и от их твердости, упрямства
из постели выросла
копчёная колбаса.
Украли фен и тонометр,
починили
двери
на балкон,
вынули двери входные –
что-то исчезает,
а что-то ниоткуда появляется,
как чужая посуда и одеяла соседские.
По привычке
сюда ломится голубь
выжать в палитру хаоса
ещё и свой тюбик белый,
и закрытые беженцем
(с разрешения квартиры)
окна
у него не отбивают охоту,
а лишь вдохновляют.
Ночь наступает,
лампа у кровати – о чудо – работает,
можно приготовиться
к темноте,
поцеловать квартиру на ночь
и наблюдать, как тень от окна
выводит из себя
тайные законы мироздания –
каждый из них
со следующим не вяжется –
и слушать, как
по дороге идет ёж –
там так недавно
в оглушающем фото-танце
замирали мертвые тела –
и слушать, как поют
майские птицы цветов ночи
на веточках
угасших фонарей,
и как скребутся маленькими лапками
в дырочки,
которыми всё рассечено,
засыпать и видеть,
как из глаз
вырастают рога...
Спать будет беженец так хорошо,
что не разбудит его
ни утренний дождик,
ни разминирование
городишек соседних.
(Перевод с украинского)
ВЕЛИКЕ ПРИБИРАННЯ ПІСЛЯ ОКУПАЦІЇ
Біженець повернувся вперше додому —
не зовсім додому,
краще сказати:
приїхав до себе в гості.
Квартира вже більше —
не власність його,
а радше подруга,
така, із характером,
і це саме та дружба,
якої сексом не зіпсуєш, —
каже собі він,
прибираючи, миючи, ремонтуючи
все після окупантів,
силуетів порожніх з Росії.
Двоє з них
спали вдвох
у ліжечку, що на кухні,
і від тепла їхнього,
від фронтової любові
скрізь заколосилась цибуля.
Інші двоє
спали у спальні,
і від їхньої твердості, впертості
з постелі виросла
копчена ковбаса.
Вкрали фен і тонометр,
полагодили
на балкон
двері,
вийняли двері вхідні —
десь щось нікуди зникає,
а десь нізвідки береться,
як чужий посуд і ковдри сусідські.
За звичкою,
сюди ломиться голуб
вичавити до палітри хаосу
ще й свого тюбика білого,
і зачинені біженцем
(з дозволу квартири)
вікна
його не знеохочують,
а лише надихають.
Ніч настає,
лампа при ліжку на диво працює,
можна приготуватись
до темряви,
поцілувати квартиру на ніч
і дивитись, як тінь від вікна
виносить із себе
таємні світобудови закони,
що кожен із них
із наступним не в’яжеться,
і слухати, як
дорогою йде їжак,
де так нещодавно
в оглушному фото-танці
завмирали мертві тіла,
і слухати, як співають
травневі птахи кольорів ночі
на гілочках
згаслих ліхтарів
і як шкребуться маленькими лапками
до дірочок,
що ними посічено все,
засинати і бачити,
як із очей
виростають роги...
Спатиме біженець так добре,
що не розбудить його
ані дощик ранковий,
ані розмінування
сусідніх містечок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961657
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2022
×Xx
бесплатная сирена в ловушке
бесплатные поезда на свободе
беги-програма
tab для живых
рассеянный
анонимный анклав
частично распознанные пальцы
не опознанные отпечатки
ускоренное переселение душ
без слов
без интернета
плоть как plot
не существует мозга
надпочечников
адреналина
не существует стен
нет целей
бесплотные вспышки
нематериальные возгласы
привычки в комплекте
как сухпаёк
нематериальные люди
нематериальные
мысль можно ухватить
рассматривать
и не выпускать
мысль вместо брони
снята с воздуха
как с вешалки
отправлена как посылка
бесплатные приложения
платная плата
базовый пакет
с частями тела
оповещение без поводка
(Перевод с украинского)
×Xx
безкоштовна сирена у пастці
безкоштовні потяги на волі
біжи-програма
tab для живих
розсіяний
анонімний анклав
частково розпізнані пальці
не впізнані відбитки
прискорене переселення душ
без слів
без інтернету
плоть як plot
не існує мозку
надниркових
адреналіну
не існує стін
немає цілей
безтілесні спалахи
нематеріальні гуки
звички в комплекті
як сухпайок
нематеріальні люди
нематеріальні
думку можна вхопити
роздивлятися
і не випускати
думка замість броні
знята з повітря
як з вішака
відправлена як посилка
безкоштовні додатки
платня платна
базовий пакет
з частинами тіла
сповіщення без повідка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961535
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2022
Всегда есть большая история,
что залегает на глубине –
так лежит в реке, затаившись,
гигантский сом –
таким пугают сельских детей, –
так возле глыбы среди потока
закручивается порог.
Камень, обросший сплетнями, как водорослями –
каждый хвастается, что доплыл до него,
коснулся.
Но никто не нырял глубоко, никто
не видел основы, врастания.
Застывшее время придорожных приютов.
Тени долгих разговоров повисли под потолком.
Бражники, "мертвые головы", натужно
бьются в густой паутине,
будто вот-вот заговорят по-человечески.
И трава на обочинах такая высокая и мокрая,
что можно в ней утопиться.
Как в пасхальных колоколах,
отдаётся в детях отвага, годами
проповеданная трусом.
И везут их мимо, внезапно взрослых,
в пропитанных кровью каталках.
Но всегда есть большая история,
чёрная тонкая ветвь,
привычка ощущать ветер, беспокойство,
рассекать дыхание своим появлением,
ударять в лицо,
затем прижиматься, гладить.
Колючая. Важная.
Большая и малая,
всякий раз своевременная история,
что выворачивает пространство,
как рукав во тьме.
Но любовь, как лампа
на письменном столе невротика:
сердито мигает всю ночь
и не гаснет.
Нежная осень со светом ломким.
Дни чуткие, притихшие,
как люди после ночного примирения,
истощённые страстью.
Мелкие несобранные яблоки на земле
стынут, как семя на животе.
Больше всего люблю
твоё горло –
светлую дорогу уязвимости,
которую неудержимо хочется
перерезать.
(Перевод с украинского)
+ + +
Завжди є велика історія,
що залягає на глибині –
так лежить у ріці, зачаївшись,
гігантський сом,
яким лякають сільських дітей,
так до брили серед потоку,
закручується поріг.
Камінь оброслий плітками, як водоростями –
кожен хвалиться, що доплив до нього,
торкнувся.
Але ніхто не пірнав глибоко, ніхто
не бачив основи, вростання.
Застиглий час придорожних притулків.
Тіні довгих розмов повисли під стелею.
Бражники, "мертві голови", натужно
б'ються в густій павутині,
ніби ось-ось заговорять людською.
І трава на узбіччях така висока й мокра,
що можна у ній втопитися.
Як у великодніх дзвонах,
відлунює в дітях відвага, роками
проповідувана боягузом.
І везуть їх повз, раптово дорослих,
у просякнутих кров'ю ношах.
Але завжди є велика історія,
чорна тонка галузка,
звична чути вітер, неспокій,
розтинати подих своєю появою,
ударяти в обличчя,
потім тулитися, гладити.
Колюча. Важлива.
Велика мала
щоразу навчасна історія,
що вивертає простір,
ніби рукав у пітьмі.
Але любов, як лампа
на письмовому столі невротика:
сердито блимає цілу ніч
і не гасне.
Ніжна осінь зі світлом ламким,
і дні чутливі й принишклі,
як люди після нічного примирення,
виснажені пристрастю.
Дрібні непозбирані яблука на землі
стигнуть, наче сім'я на животі.
Найбільше люблю
твоє горло –
світлу дорогу вразливості,
яку нездоланно хочеться
перерізати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961533
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2022
|||паника|||
1.
орёт сирена свою бесконечную песню о тревожном настоящем
ААААААААААААААААААА
рассыпает буквы во все стороны словно последний снег
падают они на дороги крыши через открытые форточки залетают в квартиры и в наши рты
разглядываем в окнах столбы дыма подпирающие небо
глотаем А как муху что неудачно проложила маршрут
теперь у тебя в горле и у меня в горле застряла рыбья кость буквы А
да разве кость - целая рыбья голова
выпадает изо рта как горячая картофелина
разбивает тарелку и чашку
вот и позавтракали
2.
чем дальше от дома тем тяжелей становятся рюкзаки
останавливаемся отдохнуть
выпрямить спины
отдышаться
попить воды
раскрываем рюкзаки как тайны
а там среди всех наших вещей
буквы А
кто их упаковал
| не я
| и не я
в ы к л а д ы в а е м в с ё и з рюкзаков
вытряхивая мусор букв на холодную землю
складываем вещи
идём
останавливаемся
перебираем вещи
опять вытряхиваем эти проклятые буквы А
складываем вещи
идём
вытряхиваем
и сколько бы ни останавливались
сколько бы ни вытряхивали
рюкзаки всё тяжелей
3.
если много раз повторять одно и то же слово
оно в конечном счёте потеряет всякий смысл
| паника паника паника паника паника пАника | паника паника паника паника паникА паника паника паника паника пАника паника | паника паника паника паника паникА паника паника паника паника паникА паника паника паника паника паника | паника пАника паника паника паника паника паникА
| война
4.
эвакуировали тела
а себя забыли
мы где-то далеко-далеко
затоптаны чужими ботинками
в собственном доме
18.04–02.05.2022
(Перевод с украинского)
|||паніка|||
1.
кричить сирена свою нескінченну пісню про тривожне теперішнє
ААААААААААААААААААА
розсипає літери навсібіч наче останній сніг
падають вони на дороги дахи через відкриті кватирки у квартири й у наші роти
роздивляємось у вікнах стовпи диму що підпирають небо
ковтаємо А наче муху яка невдало проклала маршрут
тепер у тебе в горлі й у мене в горлі застрягла риб’яча кістка літери А
хіба там кістка — ціла риб’яча голова
випадає з рота як гаряча картоплина
розбиває тарілку й чашку
от і поснідали
2.
що далі від дому то важчими стають рюкзаки
зупиняємось перепочити
випрямити спини
віддихатися
випити води
відкриваємо рюкзаки наче таємниці
а там поміж усіма нашими речами
самі літери А
хто їх спакував
| не я
| і не я
в и к л а д а є м о в с е з рюкзаків
витрушуємо сміття літер на холодну землю
складаємо речі
йдемо
зупиняємось
перебираємо речі
знову витрушуємо ці кляті літери А
складаємо речі
йдемо
витрушуємо
і скільки б не зупинялися
скільки б не витрушували
важчали рюкзаки
3.
якщо багато разів повторювати одне слово
воно врешті втратить будь-який сенс
| паніка паніка паніка паніка паніка пАніка | паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка пАніка паніка | паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка панікА паніка паніка паніка паніка паніка | паніка пАніка паніка паніка паніка паніка панікА
| війна
4.
евакуювали тіла
а себе забули
ми десь далеко-далеко
затоптані чужими черевиками
у власному домі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2022
от сана домой
возвращаешься в вереницах синих вагонов
возвращаешься между зубов и людей
и сам делаешь вид
что ты – человек
и знаешь об этом и нет
летит навстречу запах речной
с шепетовской платформы
где-то там на воде черный лебедь
стал мамой
трём взрослым уткам
ещё немного движений
ещё немного шагов
попадёшь ли ключом
в символ дверей?
алой!
ты дождался меня?
алоя!
ты зелёные руки мне протянула?
алоэ!
ты вообще пола какого?
(Перевод с украинского)
АЛОЕ
із сяну додому
вертаєшся у вервечках синіх вагонів
вертаєшся між зубів і людей
і сам робиш вигляд
що ти — людина
і знаєш про це і ні
вирушає назустріч річковий запах
із шепетівської платформи
десь там на воді чорний лебідь
став мамою
трьом дорослим качкам
трохи ще рухів
трохи ще кроків
чи влучиш ключем
у символ дверей?
алой!
чи ти мене дочекався?
алоя!
чи руки зелені мені простягла?
алое!
ти взагалі якої статі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961425
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2022
|||бучанский|||музей|||природы|||
не было в буче музея природы
а теперь открыли
большой
красивый
в витринах – гранаты – противотанковые мины – противопехотные
около каждой чёрная табличка с аккуратными белыми буквами
мы видим так
дети видят иначе
гранаты – сосновые шишки
противотанковые мины – муравейники
противопехотные – листочки
не сходите с дороги не сходите с дороги
повторяет экскурсовод
но кто-то уже ускользнул украдкой за границы серой асфальтированной полоски
разглядывает экспонаты поближе
вспугивает белок полёвок жуков и веточки в траве
23.04–01.05.2022
(Перевод с украинского)
|||бучанський|||музей|||природи|||
не було в бучі музею природи
а тепер відкрили
великий
красивий
у вітринах — гранати — протитанкові міни — протипіхотні
біля кожної чорна табличка з акуратними білими літерами
так бачимо ми
діти бачать інакше
гранати — соснові шишки
протитанкові міни — мурашники
протипіхотні — листочки
не сходьте з дороги не сходьте з дороги
повторює екскурсовод
але хтось вже вислизнув крадькома за межі сірої асфальтованої смужки
роздивляється експонати ближче
полохає білок полівок жуків і галузки в траві
23.04–01.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961293
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2022
они нам z
а мы им ctrl z или cmd z
контроль-царь
шутом уравновешен
культ каждой личности
а значит никакой
стихи тихие немые
сложные ни о чем никакие
потому что если история то враньё
потому что если аллегория то сказочка
потому что если гипербола то сразу бомба-ракета
потому что если литота то и не было никогда
писал наперёд
будто в word смотрел
с первого раза слышать
видеть с первого раза
понимать с первого раза
а до этого я не знаю бога
а до этого я не знаю багов
боль в душу зашла
загрубела плотью
если плохая игра
правь и будь правилами
скоро здесь всё будет богато
vs
одежда на каждого кто когда-либо жил уже сшита
(Перевод с украинского)
*
вони нам z
а ми їм ctrl+z чи cmd+z
контроль-цар
врівноважений блазнем
культ кожної особистості
а отже жодної
вірші тихі німі
складні ні про що ніякі
бо коли історія то брехня
бо коли алегорія то казочка
бо коли гіпербола то зразу бомба-ракета
бо коли літота то й не було одвіку
писав наперед
ніби у word дивився
з першого разу чути
бачити з першого разу
розуміти з першого разу
а до того я не знаю бога
а до того я не знаю баґів
зашпори в душу зайшли
згрубіли плоттю
як погана гра
прав за правила
тут скоро все буде багате
vs
одяг на кожного хто будь-коли жив вже пошитий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2022
|||назвать|||каждого|||по|||имени|||
1.
триста безымянных
приходят
несут за спинами в руках свои имена
кость к кости
мышца к мышце
сложим память о них в наши стихи
2.
спасённые смертью от жизни
назовите себя
зияют дырами их рты
3.
на улице не смерть костями белеет среди листвы деревьев
всматриваешься
таки смерть
на улице не смерть расцветает на ветках деревьев
всматриваешься
таки смерть
на улице не смерть птицей поёт среди белых веток среди белого цветенья деревьев
всматриваешься
таки смерть
4.
смерть
спасшая от жизни стольких людей
назови каждого по имени
зияет дырой её рот
5.
не кости земли
не кровь неба
не голоса войны
мы
ничьи
6.
и о ком тогда вся наша память
обо всех
а слова наши ни о ком
обо всех
кости наши мышцы и кровь ни о ком
обо всех
выпадают волосы ломаются ногти западают щёки во рты
ничьи
7.
кость к кости
кровь ко крови
смерть к смерти
поэзия
ни для кого для всех
цепляется ко крови к костям к воде в кране к песку на виске к пальцам к носу к челюсти к каждому черепу репейником к подолам длинных юбок и брюк просит донести её до лучших времён хотя бы в рту кого-то из трёхста безымянных
всматриваюсь
таки вправду война
ни для кого
для всех
22.04.2022
(Перевод с украинского)
|||назвати |||кожного|||на|||ім'я |||
1.
триста безіменних
надходять
несуть за спинами в руках свої імена
кістка до кістки
м'яз до м'яза
складаємо пам'ять про них у наші вірші
2.
порятовані смертю від життя
назвіться
зяють дірками їхні роти
3.
надворі не смерть кістками біліє між листям дерев
приглядаєшся
таки смерть
надворі не смерть розквітає на гіллі дерев
приглядаєшся
таки смерть
надворі не смерть виспівує птахом між білим гіллям між білим квітом дерев
приглядаєшся
таки смерть
4.
смерте
що порятувала від життя стількох людей
назви кожного на ім'я
зяє діркою її рот
5.
не кості землі
не кров неба
не голоси війни
ми
нічиї
6.
і про кого тоді вся наша пам'ять
про всіх
а слова наші ні про кого
про всіх
кістки наші м'язи і кров ні про кого
про всіх
випадає волосся ламаються нігті западають щоки в роти
нічиї
7.
кістка до кістки
кров до крові
смерть до смерті
поезія
ні для кого для всіх
чіпляється до крові кісток до води у крані до піску на скроні до пальців до носа до щелепи до кожного черепа реп'яхом до подолів довгих спідниць і штанів просить донести її до кращих часів бодай у роті котрогось із трьохста безіменних
приглядаюсь
таки справді війна
ні для кого
для всіх
22.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961204
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.09.2022
#/x
санкции запряжены в собак
мопеды как самолёты
сирены как в фильмах с луи де фюнесом
исчезновение одних сирен появление других
иерархия сирен
старшую прибить словно комара
ржавой водой умылся
железный всадник
перетяни на свою сторону фото и видео
аполлон с подбитым
пикселем
(Перевод с украинского)
#/x
санкції запряжені в собак
мопеди як літаки
сирени як у фільмах з луї де фюнесом
зникнення одних сирен з'ява інших
ієрархія сирен
найстаршу прибити наче комара
іржавою водою вмився
залізний вершник
перетягни на свій бік світлини та відео
аполлон з підбитим
пікселем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961202
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.09.2022
читали стихи
в парке какого-то авангардиста
не вспомнить
пили сидр потом началась
воздушная тревога
в университеты никого не пустили
магазины закрыли
хотя скидки не упразднили
пришлось спускаться
в общественный туалет
целовались в прожекторах
зеркал и кафелей
договаривались больше не писать
стихов о воздушной тревоге
играли водой музыку
в туалетнице миска для денег
оказалась магнитной
надевали её на головы
и монеты сползали по волосам нашим
как украшения
скифских принцесс
15.05.2022
(Перевод с украинского)
ДОМОВЛЯЛИСЬ БІЛЬШЕ НЕ ПИСАТИ ВІРШІВ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ
читали вірші
в парку якогось авангардиста
не згадати
пили сидр потім почалася
повітряна тривога
в університети нікого не пустили
магазини зачинили
хоча знижки й не скасували
довелося спускатись
у туалет громадський
цілувались у прожекторах
дзеркал і кахлів
домовлялись більше не писати
віршів про повітряну тривогу
грали водою музику
в туалетниці миска для грошей
виявилась магнітною
надівали її на голови
і монети сповзали волоссям нашим
мов прикраси
скіфських принцес
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961053
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2022
снова
боюсь
грома
(Перевод с украинского)
ЯК У ДИТИНСТВІ
знову
боюсь
грому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2022
киев вращает словно камни в праще города-спутники
как давид перед голиафом
вот-вот выпустит
левой рукой:
на левом берегу – марс:
бровары – фобос
борисполь – деймос
а ещё в корзине под правой рукой
на правом берегу – юпитер:
вышгород – европа
ирпень – ио
боярка – ганимед
вишнёвое – каллисто
хватит географии
хватит астрономии
хватит мифологии
киев вращает словно камни в притче
города-спутники
2013
(Перевод с украинского)
притча
київ обертає мов камені в пращі міста-супутники
як давид перед голіафом
от-от випустить
лівою рукою
лівим берегом - марс:
бровари - фобос
бориспіль - деймос
а ще у кошику під правою рукою
правим берегом - юпітер:
вишгород - європа
ірпінь - іо
боярка - ганімед
вишневе - каллісто
досить географії
досить астрономії
досить міфології
київ обертає мов камені в притчі
міста-супутники
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960979
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2022
спор возник
что так сильно гудит в небе
словно заброшенный
старый сад за домом
на рыночной площади
– самолёт или вертолёт?
– вертолёт!
– нет самолёт!
– нет вертолёт!
– да самолёт!
– да вертолёт!
и тогда
чтобы не было лишних фиксаций
вертолёт в окно заглянул
и спор разрешил
теперь можно спокойно
идти гулять в парк
различать
скворцов и дроздов
26.04.2022
(Перевод с украинского)
ЛІТАК ЧИ ВЕРТОЛІТ
виникла суперечка
що так гуде вельми в небі
мов занехаяний
старий сад за будинком
на ринковій площі
-літак чи вертоліт?
-вертоліт!
-ні літак!
-ні вертоліт!
-та літак!
-та вертоліт!
і тоді
щоб не було зайвих фіксацій
вертоліт у вікно зазирнув
розв’язав суперечку
тепер можна спокійно
йти гуляти до парку
розрізняти
шпаків і дроздів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960978
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2022
Каждая семья бесплатно обеспечивается
крестом
гробом
венком
табличкой
копанием ямы
местом на кладбище
(Перевод с украинского)
БУЧАНСЬКА МІСЬКА РАДА ПОВІДОМЛЯЄ
Кожна родина безкоштовно забезпечується
хрестом
домовиною
вінком
табличкою
копанням ями
місцем на цвинтарі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960891
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
ночтение: «миражизация тотальной войны»
начинаю не выдерживать разговоры
о ядерных бомбардировках
есть скромная вероятность не дочитать
даже тонкую книгу
(Из цикла "Пустоши")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960881
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2022
что такое моя зарплата
ровно 22 раза выпить
хорошего вина
интертекст для людей что думают
непоэтически:
(никто не сказал 22 бокала или 22 бутылки
или 22 раза выпить
никто не сказал в одиночку
какой крепости должно быть вино
и какие напитки параллельно
или в другие дни
и насколько поднялись акцизы накануне)
всё равно
я никогда не забуду
того случая
когда тебя милая
хотел из-за спины схватить за руку
мы с тобой выходили из вагона на лесной
и я вслепую схватил чужую
та девушка не сопротивлялась
она даже была с парнем
и смиренно держала свою ладонь в моей
пока я думал что веду тебя
как орфей эвридику
и не оглядываясь на самом деле вёл её
сквозь толпу
а потом она так же непринуждённо сказала
при выходе на платформу
молодой человек
вы ошиблись
и отпустив мою руку
пошла дальше со своим парнем
ты тоже вышла за мной и взяла мою
ладонь
к чему это я?
просто в тот месяц мы 22 раза
пили хорошее вино
(Перевод с украинского)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2022