Христос воскрес! Знову із зорею
Рідшає довгої ночі тінь,
Знову спалахнуло над землею
Для нового життя новий день.
Ще чорніють хащі бору;
Ще в тіні його сирої,
Як дзеркала, стоять озера
І дихають свіжістю нічний;
Ще в синіючих долинах
Пливуть тумани ... Але дивись:
Вже горять на гірських крижинах
Промені огнистого зорі!
Вони в височіні поки сяють.
Недосяжною, як мрія,
Де голоси землі змовкають
І непорочна краса.
Але, з кожною годиною наближаючись
Через алеющій вершин,
Вони заблещут, розпалюючись,
І в темряву лісів, і в глиб долин;
Вони зійдуть в красі бажаною
І сповістять з висот небес,
Що день настав обітований,
Що Бог воістину воскрес!
|
|
