Мій Друг, твоя любов і доброта
Заповнили глибокий слід прокляття,
Який випалила зла наклеп
На лобі моєму Кален печаткою.
Лише похвала твоя і твій докір
Моїй відрадою будуть і печаллю.
Для всіх інших я помер з цих пір
І почуття закував незримою сталлю.
У таку безодню страх я закинув,
Що не боюся гадюк, сплетених разом,
І до мене ледве доходить гул
Лукавою наклепу і брехливою лестощів.
Я чую серце друга мого,
А все кругом беззвучно і мертво.
|
|